Розглянуто проблему дисбіотичних порушень кишечнику у разі сальмонельозу в дітей. Виявлено вплив вихідного мікробного пейзажу кишечнику на формування клінічних варіантів перебігу сальмонельозу в дітей. Встановлено, що на тлі змін мікрофлори кишечнику I - II ступенів у дітей, хворих на сальмонельоз, захворювання частіше проходить у середньотяжкій формі. У разі вихідного дисбіозу кишечнику III ступеня патологічний процес характеризується затяжним перебігом. У період реконвалесценції порушення мікробного пейзажу кишечнику поглиблюються.

Рассмотрена проблема дисбиотических нарушений кишечника при сальмонеллезе у детей. Выявлено влияние исходного микробного пейзажа кишечника на формирование клинических вариантов течения сальмонеллеза у детей. Установлено, что на фоне изменений микрофлоры кишечника I - II степени у детей, больных сальмонеллезом, заболевание чаще проходит в среднетяжелой форме. При исходном дисбиозе кишечника III степени патологический процесс характеризуется затяжным течением. В период реконвалесценции нарушения микробного пейзажа кишечника углубляются.

Розроблено новий метод прогнозування перебігу сальмонельозу у дітей раннього віку на підставі вивчення клініко-анамнестичних даних та показників імунної відповіді хворих. Верифікацію діагнозу запропоновано здійснювати за такими ознаками, як етіологія, тяжкість, клінічна форма та перебіг хвороби. Встановлено, що серед клініко-анамнестичних критеріїв найбільшу інформативність мають ступінь ексикозу та раннє штучне вигодовування, а серед імунологічних - інтерлейкіни. Показано високу надійність нового прогностичного методу, який рекомендовано до широкого практичного використання.

Разработан новый метод прогнозирования течения сальмонелеза у детей раннего возраста на основе изучения клинико-анамнестических данных и иммунологических критериев. Верификацию диагноза предложено осуществлять по таким признакам, как этиология, тяжесть, клиническая форма и течение заболевания. Установлено, что среди клинико-анамнестических критериев наиболее информативны степень эксикоза и раннее искусственное вскармливание, а среди иммунологических - интерлейкины. Показана высокая надежность нового прогностического метода, который рекомендован для широкого практического применения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.121-54

Рубрики:

Токсикоінфекції сальмонельозної групи у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описан случай тяжелого течения ботулизма с благоприятным исходом у ребенка пяти лет. Заболевание протекало на фоне отека и набухания головного мозга, с потерей сознания, что не характерно для ботулизма.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.121-5

Рубрики:

Токсикоінфекції сальмонельозної групи у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.123

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.627-3 + Р733.514.121

Рубрики:

Хвороби центральної нервової системи у дітей

Токсикоінфекції сальмонельозної групи у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.121-3 + Р733.413.3-3

Рубрики:

Токсикоінфекції сальмонельозної групи у дітей

Хвороби кишечника у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлені результати клініко-лабораторних досліджень особливостей перебігу сальмонельозної інфекції у дітей на фоні ендотоксикозу. Встановлено наявність синдрому ендогенної інтоксикації, клітинного імунодефіциту з порушенням співвідношення між імунорегуляторними клітинами, збільшення удвічі продукції Ig M, дисбіоценоз кишківника у досліджуваного контингенту хворих. Запропоновані методи ліквідації ендотоксемії і зрушень гомеостазу, що її супроводжують шляхом комплексної терапії із застосуванням, залежно від ступеня ендотоксикозу, ентеросорбента "Силлард П", дозволили скоротити строки перебування пацієнтів у стаціонарі, покращити перебіг захворювання. Ентеросорбент "Силлард П" рекомендовано широко застосовувати у лікуванні хворих на сальмонельоз дітей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.121

Рубрики:

Токсикоінфекції сальмонельозної групи у дітей

Шифр НБУВ: РА352952 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено клініко-патогенетичне та прогностичне значення інтерлейкінів і показників імунної відповіді у разі захворювання на сальмонельоз дітей раннього віку. Наведено результати клінічного та лабораторного обстеження хворих. Проведено вивчення кількісного вмісту інтерлейкінів, основних популяцій та субпопуляцій імунних клітин периферичної крові, а також імуноглобулінів основних класів. Виявлено особливості клінічного перебігу захворювання й імунної відповіді залежно від вихідного рівня інтерлейкінів. У всіх хворих, особливо з тяжкою формою сальмонельозу, відмічено зниження відносної кількості CD3+, CD19+-лімфоцитів, моноцитів/макрофагів (CD14+), IgA, IgG, підвищення CD8+ і CD16+-клітин. Найбільші відхилення від норми (показників здорових дітей) виявлено у хворих осіб з низьким вихідним рівнем інтерлейкінів. Досліджено внутрішньосистемні та міжсистемні кореляційні взаємозв'язки між рівнями інтерлейкінів, показниками імунітету та периферичної крові за різних варіантів перебігу хвороби. Виявлено два типи функціонування системи саногенезу: нормореактивний, характерний для хворих зі сприятливим перебігом сальмонельозу та гіперреактивний на рівні імунної системи з дефіцитом компенсації на рівні організму, за якого формується несприятиливий перебіг хвороби. Доведено, що імунні параметри мають більш високий прогностичний ранг у порівнянні з клініко-анамнестичними та іншими лабораторними даними, а серед імунних показників перше місце посідають інтерлейкіни.

На основі клінічного та лабораторного обстеження 146 хворих на сальмонельоз дітей раннього віку вперше доведено детермінованість ступеня тяжкості та варіанта перебігу хвороби цитопротективною спроможністю слизової оболонки кишок, що забезпечується імуноглобулінами місцевої дії та фагоцитарною системою захисту нейтрофілів. Визначено чинники, що зумовлюють несприятливий перебіг сальмонельозу. Значно обтяжують перебіг сальмонельозу дво- та трикомпонентні бактерійні асоціації, складовими яких є умовно-патогенні бактерії. Виявлено, що імуноглобуліни місцевої дії сприяють локалізації гострого інтестинального запального процесу і запобігають позакишковій транслокації збудників моносальмонельозу та асоційованих форм хвороби. Дефіцит SIgA зумовлює затяжний перебіг сальмонельозу. Дисбаланс функціонування фагоцитарної системи нейтрофілів відбиває тяжкість клінічних форм сальмонельозу та передбачає затяжний перебіг хвороби. Серед показників комплексу індикації розладів фагоцитарної активності нейтрофілів (ФАН) домінують: нейтропенія, низькі показники фагоцитарного числа, значне і стабільне зниження вмісту в нейтрофілах катіонних білків. Вперше розроблено і розглянуто ефективність методу гастроентероколоносорбції силлардом-II при сальмонельозі у дітей раннього віку. Досліджено: силлард-II, окрім детоксикаційного та антидіарейного ефекту, позитивно впливає на локальні механізми імунологічного захисту, що реалізуються через SIgA та ФАН, запобігає позакишковій транслокації збудників моносальмонельозу та асоційованих форм хвороби, зменшує тривалість бактеріовиділення. У дослідженнях

Визначено особливості маніфестації клінічних форм сальмонельозу у дітей різних вікових підгруп. Розроблено критерії діагностики сальмонельозних менінгітів та пневмоній із диференціацією особливостей симптоматики та їх перебігу. На підставі експериментальних, бактеріологічних, ультраструктурних досліджень розглянуто гістоморфологічні зміни в органах, уражених сальмонелами, ультраструктурну візуаліацію взаємодії збудників із клітинами організму. Установлено тропічність збудників інфекції та шляхи їх транслокації до органів-мішеней, зокрема головного мозку та його оболонок. Досліджено перебіг випадків інфекції із летальним наслідком та зіставлено їх з результатами аутопсій. Установлено зв'язок еритроцитарних антигенів, сироваткових гаптоглобінів та імуноглобулінів крові з різними формами захворювання, що стало підставою для розробки критеріїв ризику. Запропоновано застосування фторхінолонів як ефективного засобу лікування тяжких гастроінтестинальних і септичних форм інфекції.

На підставі результатів комплексного клінічного, лабораторного та інструментального обстеження дітей раннього віку, хворих на сальмонельоз, шигельоз та ешеріхіоз, доведено визначальну роль етіологічного фактора у формуванні клінічної картини захворювання. Встановлено, що даний чинник не впливає на зміни структурно-функціональної організації печінки та стану портальної гемодинаміки. Уточнено сучасні наукові уявлення про роль печінки у патогенезі кишкових інфекцій. Вперше виявлено пріоритетне значення портального кровотоку у формуванні структурно-функціональної організації печінки за наявності кишкових інфекцій, що відображає стан патологічного процесу та визначає шляхи підвищення об'єктивності оцінки тяжкості захворювання. На підставі математичного аналізу одержаних результатів встановлено їх прогностичне значення та розроблено новий високоінформативний точний метод прогнозування варіантів перебігу сальмонельозу, шигельозу та ешеріхіозу на ранніх етапах їх маніфестації у дітей раннього віку. Науково обгрунтовано та практично доведено доцільність використання та високу терапевтичну цінність вазоактивних препаратів (зокрема, пентоксифіліну) у комплексній терапії дітей, хворих на кишкові інфекції. Уточено патогенетичні механізми формування різних варіантів клінічного перебігу сальмонельозу, шигельозу, ешеріхіозу у дітей раннього віку й обгрунтовано шляхи удосконалення їх діагностики та лікування.

Висвітлено питання етіології, епідеміології, клініки, діагностики, лікування та профілактики сальмонельозів у дітей. Увагу приділено етіології та класифікації клінічних форм, диференціальній діагностиці сальмонельозів і клінічно подібних захворювань. Описано різні варіанти клінічного перебігу, ускладнення та рецидиви сальмонельозів, а також методи їх ранньої діагностики.

Проведено динамічне клініко-лабораторне спостереження за 57 хворими на сальмонельоз дітьми різних вікових груп. Показано ефективність перорального антибактеріального препарату "Цефікс" у комплексній терапії сальмонельозу у дітей. Цефікс може виступати препаратом вибору в лікуванні сальмонельозу у дітей як альтернатива парентеральним антибіотикам того ж класу (цефотаксим, цефтріаксон та ін.). Переносимість препарату становить 100 %.

На підставі динамічного клініко-лабораторного спостереження за 57 хворими на сальмонельоз дітьми різних вікових груп показано ефективність антибактеріального препарату Цефікс.

Наведено результати дослідження імунного стану 64-х дітей, хворих на сальмонельоз, 24 з яких отримували в комплексній терапії кіпферон. Встановлено підвищення ефективності терапії хворих з попередньо визначеними порушеннями імунної відповіді, що дозволяє досягти швидшого клінічного видужання та запобігти розвитку загострень і ускладнень хвороби.

Представлены результаты исследования иммунного состояния 64-х детей, больных сальмонеллезом, 24 из которых получали в комплексной терапии кипферон. Установлено повышение эффективности терапии больных с предварительно определенными нарушениями иммунного ответа, что позволяет достичь быстрого клинического выздоровления и предотвратить развитие обострений и осложнений болезни.

Представлено результати дослідження кількісного вмісту інтерлейкінів IL-1бета, -2, -4, -6, -8 крові дітей, хворих на сальмонельоз, в дебюті захворювання. Визначено декілька типів інтерлейкінової реакції. Встановлено прогностичне значення прозапальних і протизапальних інтерлейкінів.

Представлены результаты исследования количественного содержания интерлейкинов IL-1бета, -2, -4, -6, -8 крови детей, больных сальмонеллезом, в дебюте заболевания. Определены несколько типов интерлейкиновой реакции. Установлено прогностическое значение провоспалительных и противовоспалительных интерлейкинов.

Проведено аналіз показників реакції клітинної та гуморальної ланок імунітету в динаміці патологічного процесу ешерихіозної етіології у дітей, не інфікованих та інфікованих /i Н. pylori /i0. Показано, що у перших як в гострому періоді захворювання, так і в періоді реконвалесценції спостерігається нормокомпенсаторний тип їх реагування, а у других - гіпокомпенсаторний з явищами виснаження. Особливості реагування імунної системи дітей, інфікованих /i Н. pylori /i0, можуть бути основою побудови нових методів діагностики наявності фонового інфікування хворих на гостру інфекційну патологію і перегляду існуючих протоколів їх терапії.

Анализ показателей реакции клеточного и гуморального звеньев иммунитета в динамике патологического процесса эшерихиозной этиологии у детей, не инфицированных и инфицированных /i Н. pylori /i0, показал, что у первых как в остром периоде заболевания, так и в периоде реконвалесценции наблюдается нормокомпенсаторный тип их реагирования, а у вторых - гипокомпенсаторный с явлениями истощения. Особенности реагирования иммунной системы детей, инфицированных /i Н. pylori /i0, могут быть основой построения новых методов диагностики наличия фонового инфицирования больных острой инфекционной патологией и пересмотра существующих протоколов их терапии.