Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.458.198.51-52

Рубрики:

Пошкодження кульшового суглоба у дітей

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У разі захворювання на хворобу Легг- Кальве- Пертеса у дітей 4 - 11 років незалежно від статі вміст оксипроліну в сечі, зібраній за добу, змінюється залежно від фази захворювання, що може бути додатковим критерієм для її ідентифікації. Завдяки гіпобаротерапії спостережено нормалізацію рівня оксипроліну в сечі, що свідчить про покращання функціонального стану кісткової тканини. Найбільш виражений ефект проявляється у III та IV фазах захворювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.458.198.51-588

Рубрики:

Пошкодження кульшового суглоба у дітей

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що ультразвукове дослідження (УЗД) покращує якість діагностики захворювань та пошкоджень опорно-рухового апарату, дозволяє візуалізувати зміни в м'яких хрящових тканинах, суглобах, міжхребцевих дисках. Лабораторія сонографії УкрНДІТО працює протягом 10 років. За цей час обстежено понад 15 тис. пацієнтів. Визначено діагностичні критерії та місце УЗД в обстеженні ортопедо-травматичних хворих за умов України. Зазначено, що УЗД є методом вибору в діагностиці природженої дисплазії тазостегнового суглоба у дітей віком до 1 року. Сонографічне дослідження високоефективне і повинно бути застосовано переважно в травматолого-ортопедичній практиці.

Описано робочу класифікацію ортопедичних наслідків гнійного кокситу, яка базується на клінічних проявах та рентгеноанатомічних змінах в тазостегновому суглобі та стегновій кістці. Класифікація допомагає встановити оптимальний строк та методику оперативного втручання.

С использованием концептуального моделирования на основе генезисного и мультифакториального принципов построена теоретическая модель диспластических синдромов (заболеваний) тазобедренного сустава (ТБС), обусловленных наследственной предрасположенностью, куда были отнесены синдром диспластической нестабильности ТБС, синдром диспластического некроза головки бедренной кости, синдром диспластического эпифизеолиза головки бедренной кости. В построенной классификационной системе нестабильности ТБС используются факторы стабильности и мультифакториальности как классификационные критерии при указанных синдромах ТБС.

Представлены результаты двухэтапного обследования 500 новорожденных с целью выявления нарушения формирования тазобедренных суставов, а также оценки информативности ортопедического осмотра и ультразвукового обследования. На первом этапе был проведен сбор анамнеза и клинический осмотр с использованием необходимых клинических тестов, на втором этапе проведено ультразвуковое обследование тазобедренных суставов по методике R. Graf. Чувствительность ортопедического осмотра составила 75 %, специфичность - 66 %, валидность - 69 %, несовпадение диагнозов наблюдалось у 31 %. Важно, что при УЗ-исследовании выявляется группа детей с недиагностированной при клиническом осмотре патологией тазобедренных суставов. Именно эти случаи гиподиагностики (25 %) предлагаем называть "молчаливой" дисплазией.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.458.198.51

Рубрики:

Пошкодження кульшового суглоба у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі даних комплексного вивчення патогенезу та перебігу транзиторного синовіту (ТС) кульшового суглоба (КС) вперше з'ясовано чинники ризику виникнення ТС КС у дітей, сформовано групи перспективного спостереження, показано значення імунних змін у реалізації структурних і функціональних порушень синовіальної оболонки КС для діагностики та патогенетично обгрунтованого лікування ТС. На основі системного підходу розроблено діагностичний алгоритм, а також клінічні, ультразвукові та імунологічні критерії, що характеризують динаміку ТС КС у дітей від початку захворювання до вилікування. На підставі даних клініко-імунологічних досліджень і ультразвукового моніторингу розроблено методику адекватного, патогенетично обгрунтованого лікування та реабілітації хворих на ТС КС, яка дозволяє запобігти виникненню рецидивів, ураженню контралатерального суглоба, появі асептичного некрозу та дегенеративно-дистрофічних ускладнень, спричинених ішемією КС.

Установлено особливості формування тазостегнового суглоба в дітей після гематогенного остеомієліту проксимального відділу стегнової кістки. Уперше визначено клінічні та рентгенологічні показники порушень анатомічної форми ураженого тазостегнового суглоба після гематогенного остеомієліту проксимального відділу стегнової кістки у динаміці. Запропоновано критерії прогнозування формування тазостегнового суглоба та характеру ортопедичних ускладнень і наслідків остеомієлітичного процесу в даних дітей. Обгрунтовано принципи ортопедичної профілактики та лікування деформацій їх тазостегнового суглоба.

Оценена эффективность патогенетической терапии 24 детей с болезнью Легг-Кальве- Пертеса на ранней стадии. Лечение заключалось в проведении этиотропной и неспецифической противовоспалительной терапии, направленной на ликвидацию очагов хронической инфекции и коррекцию механизмов реализации воспалительного процесса. Показано, как в процессе санации этих очагов улучшается общее состояние детей и восстанавливаются функции пораженного тазобедренного сустава. Продолжительность курса лечения в среднем 3 месяца. У 20 человек (83,3 %) удалось предотвратить переход первой стадии болезни во вторую.

Під спостереженням знаходилося 156 дітей (186 кульшових суглобів) з патологічним вивихом стегна, які перенесли гематогенний остеомієліт проксимального відділу стегнової кістки у віці до трьох років. Розвиток патологічного вивиху стегна у дітей спостерігався у різні періоди після запального процесу основного захворювання. Розроблено рентгенограмометричні критерії формування кульшового суглоба, визначено ступені ризику виникнення патологічного вивиху стегна в дітей раннього віку після гематогенного остеомієліту. Обгрунтовано тактику комплексного ортопедичного лікування патологічного вивиху стегна. Доведено необхідність диспансерного спостереження за такими дітьми хірургом, ортопедом-травматологом та педіатром до закінчення їх росту.

Досвід термографії ділянки кульшового суглоба у 114 дітей з різними стадіями хвороби Пертеса виявив, що на I стадії, ще до виникнення змін на рентгенограмі кульшового суглоба, спостерігалось підвищення температури, на II стадії відзначалось її зниження. Завдяки термографії в динаміці досліджено перебіг асептичного некрозу та диференційовано лікувальну тактику. Зроблено висновок про доцільність використання високих технологій променевої діагностики у випадку підозри на хворобу Пертеса та відсутності змін на рентгенограмі.

Дисертація присвячена удосконаленню діагностики і способів хірургічної корекції деформацій великого вертлюга стегнової кістки для покращення функції тазостегнового суглоба в дітей. На основі розроблених біомеханічних моделей та графоаналітичного дослідження визначено особливості навантаження та функціонування тазостегнового суглоба в дітей із деформаціями великого вертлюга стегнової кістки залежно від їх виду та ступеня. Визначено особливості триплощинного розташування та розвитку великого вертлюга стегнової кістки у випадках його деформацій у дітей за умов патології тазостегнового суглоба різного генезу, а також у до- та післяопераційному періоді. Вивчено біомеханічні й електроміографічні показники щодо функціонування тазостегнових суглобів залежно від ступеня деформації великого вертлюга та їх зміни у до- та післяопераційному періоді та визначено їх прогностичну цінність. Розроблено робочу класифікацію деформацій великого вертлюга в дітей, яка враховує їх багатоплощинний характер, ступінь і темпи прогресування деформації, етіологічний фактор, а також вік хворих, що дало змогу впровадити в клінічну практику диференційований підхід до лікувальної тактики залежно від типу деформації та особливостей патології тазостегнового суглоба. Запропонований спосіб хірургічного лікування деформації великого вертлюга стегнової кістки та пристрій для його здійснення із застосуванням тимчасового блокування його наросткової зони, а також спосіб лікування патологічного вивиху стегна підвищує стабільність тазостегнового суглоба, що дає можливість покращити результати лікування цієї категорій хворих.