На підставі клініко-лабораторних та інструментальних методів дослідження науково обгрунтовано й удосконалено методи діагностики та лікування хронічної гіпоксії плода у разі маловоддя. Застосування розроблених методик дало змогу знизити перинатальні втрати.

Ключ. слова: гостра внутрішньоутробна гіпоксія плода, другий період пологів, вакуум-екстракція, новонароджений
Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.212.22 + Р716.221

Рубрики:

Внутрішньоутробна асфіксія плода

Пологи при патології плоду

Шифр НБУВ: Ж24977 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано особливості перебігу пологів та стану новонароджених у разі обвиття пуповини навколо частин тіла плода. На підставі одержаних даних рекомендовано вибір тактики ведення пологів, що дозволить знизити несприятливі наслідки розродження в даній групі пацієнток.

Досліджено питання несвоєчасного розриву плодових оболонок. Встановлено, що несвоєчасне відтікання навколоплодових вод зумовлене зменшенням міцності та оптичної щільності плодових оболонок, молекулярними змінами та порушеннями якості групових зв'язків, пригніченням утворення початкових, проміжних та кінцевих сполук перекисного окиснення ліпідів і зниженням активності трьох рівнів ендогенної біоантиокисної системи. Розроблено патогенетично обгрунтоване профілактичне лікування передчасного розриву плодових оболонок, яке викликало в жінок з групи помірного та високого ступенів ризику даного виду акушерської патології суттєве зниження частоти передчасного відтікання навколоплодових вод і корекцію окремих біохімічних показників.

Вивчено порівняльні аспекти перебігу пубертатного періоду у дівчаток з різною вагою тіла під час народження. Визначено роль ваги тіла в генезі порушень репродуктивної системи та соматичної захворюваності. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, ехографічними, ендокринологічними та біохімічними змінами. Обгрунтовано необхідність використання диференційованого підходу для корекції порушень, що виникають. Розроблено методи контролю за клінічним перебігом пубертатного періоду та ефективністю проведених лікувально-профілактичних заходів. Наведено рекомендації щодо зниження частоти та ступеня вираженості порушень репродуктивної системи у дівчаток за умов використання комплексних гомеопатичних препаратів.

Досліджено особливості перебігу вагітності, пологів і післяпологового періоду у жінок, які народили дітей з великою масою тіла. Наведено оцінку стану фетоплацентарного комплексу, плода та новонародженого у матерів з дисмікроелементозами. На підставі ретроспективного аналізу медичної документації виявлено найбільш вагомі фактори, що впливають на розвиток макросомії. Вивчено клініко-лабораторні особливості клінічного перебігу гестаційного періоду, проаналізовано стан фетоплацентарного комплексу залежно від рівня -SS- та -SH-груп та макро- і мікроелементів у крові. Здійснено порівняльне дослідження клінічних симптомів і лабораторних показників і проаналізовано імовірний вплив дисмікроелементозу та -SS-, -SH-груп на розвиток макросомії. Вперше проведено вивчення даної патології у патофізіологічному аспекті щодо визначення категорій "патологія" та "норма". Досліджено рівні сульфгідрильних і дисульфідних груп за макросомії плода. Доведено, що за даної патології в крові матері та тканинах плацент спостерігається вірогідне зниження вмісту есенціальних елементів та їх збільшення в крові з пупкового канатика. Обгрунтовано залежність між рівнем дисульфідних і сульфгідрильних груп небілкової фракції та ступенем концентрації макро- та мікроелементів.

Вивчено перебіг вагітності, пологів та стан внутрішньоутробного плода і плаценти, а також деякі показники гомеостазу у 112 жінок із родин ліквідаторів з урахуванням особистої участі членів родини (чоловік, дружина чи подружжя) в ліквідації. Отримані дані свідчать про високу частоту ускладнень вагітності та пологів, а також дисфункціональні порушення в тиреоїдній та імунній системах, фетоплацентарному комплексі (ФПК), які проявляються уже з ранніх термінів гестації, і найвиразніші у жінок-учасниць ліквідації наслідків аварії, особливо із родин, де ліквідаторами було подружжя. Встановлено зв'язок між рівнями інкорпорованих радіонуклідів та трофобластичного beta-глікопротеїду і плацентарного лактогену. Розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямований на очищення материнського організму та оптимізацію функції ФПК, який сприяв зниженню кількості ускладнень під час вагітності та пологів, поліпшенню стану новонароджених.

Вивчено особливості клінічного перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених у разі багаторазового обвиття пуповиною шиї плода. На підставі одержаних результатів розроблено комплекс прогностичних заходів та раціональну тактику розродження. Науково обгрунтовано наявність плацентарної недостатності та виявлено сприятливі фактори щодо цієї патології залежно від кратності обвиття пуповиною шиї плода. Показано, що найбільш значимими для плода є фактор зниження плодово-плацентарного кровотоку, а також зменшення матково-плацентарного кровотоку та його функціональних резервів у міжворсинчастому просторі. Науково обгрунтовано та впроваджено раціональну тактику ведення пологів з диференційованим підходом до планового та ургентного абдомінального розродження.

Дисертація присвячена вивченню причин виникнення інтранатальної гіпоксії плода та клініко-лабораторним дослідженням гомеостаза та показників кардіо-респіраторної адаптації новонароджених після утробної гіпоксії та асфіксії. Визначені фактори ризику виникнення гіпоксії плода у жінок під час пологів та встановлено, що час та рівень ефективності метаболічної та кардіо-респіраторної адаптації новонароджених відіграють загальну роль в патогенезі післягіпоксичних порушень ЦНС у дітей, які перенесли інтранатальну гіпоксію. Розроблена та апробована у клініці схема терапії новонароджених з післягіпоксичним станом в першу добу життя з використанням комплексу препаратів інстенон, дімефосфон та розчину "Лактасол". Доведено, що дана схема є ефективним методом профілактики тяжких порушень ЦНС у дітей.

На підставі даних вивчення акушерсько-гінекологічного статусу, особливостей перебігу вагітності та пологів, стану імуно-гормонального обміну, патологічних даних дітей, що померли внаслідок наявності синдрому раптової смерті немовляти (СРСН), а також морфологічних досліджень плацент, науково обгрунтовано та розроблено систему прогнозування перебігу вагітності та пологів у жінок груп ризику з СРСН. Розроблено індивідуальний підхід до профілактики та лікування жінок різних груп, що передбачає використання оцінної таблиці факторів ризику. Для жінок з групи високого та дуже високого ризику з СРСН, які стали на облік у жіночій консультації до 12-ти тижнів, на фоні загальноприйнятого лікування призначали рослинні адаптогени, консультації психолога, проводилася боротьба зі шкідливими звичками. Після 24-х тижнів вагітності - на фоні загальноприйнятого лікування, рослинних адаптогенів, за наявності консультацій психолога та відвідування кабінету психоемоційного розвантаження також проводилася боротьба з цими звичками; у III триместрі вагітності - з застосуванням загальноприйнятого лікування було здійснено підготовку родини до особливостей ведення періоду новонародженості. Відзначено, що проведені заходи сприяли завершенню вагітності та пологів з низькими показниками ускладнень. З'ясовано, що жінки з груп високого або дуже високого ризику СРСН, які стали на облік у жіночу консультацію в I триместрі вагітності та одержали необхідне лікування після пологів мали меншу сумарну кількість балів, ніж під час постановки на облік, ускладнень було не набагато більше, ніж у контрольній групі, СРСН було спостережено у дітей 2-х пацієнток.

Досліджено поширення серед породіль Київського регіону поліморфізмів С677Т та А1298С гена метилентетрагідрофолатредуктази (MTHFR). Встановлено їх клінічні асоціації з розвитком ускладнень вагітності та станом плода. Визначено частоту алельних варіантів MTHFR серед обстеженої групи породіль й екстрапольовано дані на рівень Київського регіону. Відзначено зв'язок носійства мутантного 677 Т-алелю з розвитком загрози переривання вагітності та гестозом другої половини вагітності. Показано, що мутантні алелі за 677 та 1298 сайтами MTHFR не можуть одночасно знаходитись на одній хромосомі через явище неврівноваженого зчеплення. Охарактеризовано зв'язок деяких зовнішніх чинників з розвитком ускладнень вагітності та станом плода. Обгрунтовано виділення групи ризику жінок щодо розвитку MTHFR-асоційованої патології. Запропоновано практичні рекомендації відносно вдосконалення періконцепційної профілактики акушерських ускладнень та патології плода.

Роды при тазовом предлежании, по мнению многих авторов, являются патологическими для плода. Исправление тазового предлежания на головку во время беременности заслуживает пристального внимания. Проанализирован опыт проведения профилактического поворота плода на головку при тазовом предлежании.

Проведен сравнительный анализ течения беременности и срочных родов 77 женщин, родоразрешенных с использованием обычной тактики ведения при тазовом предлежании плода (ТПП), 60 женщин, родоразрешенных согласно принятого внутреннего протокола, по которому всем женщинам с ТПП при доношенной беременности проведено ретровезикальное кесарево сечение (РКС), и 88 женщин, родоразрешенных в головном предлежании. Установлено, что РКС при ТПП, выполненное своевременно (до развития акушерских и интранатальных осложнений), благоприятно сказывается как на течении послеоперационного периода, так и на состоянии новорожденных в раннем неонатальном периоде. Течение послеоперационного послеродового периода не имело существенных различий между изучаемыми группами.

Наведено огляд літературних джерел щодо виявлення найбільш вагомих факторів ризику виникнення синдрому затримки розвитку плода (СЗРП) і можливості його прогнозування у різні терміни гестації. Доведено важливу роль доплерометричного дослідження швидкостей кровотоку в судинах плаценти, пупкового канатика та матки для ранньої діагностики СЗРП. Визначено тактику ведення вагітних за СЗРП залежно від ступеня гемодинамічних порушень.

Мета роботи - розробити діагностичні критерії оцінки стану плода за допомогою доплерометричного дослідження кровотоку фетоплацентарного комплексу у вагітних із тривалим безводним проміжком у термін гестації 25 - 28 тиж та стану новонародженого, це надасть змогу оптимізувати тактику ведення таких вагітних. Проаналізовано стан плода за даними доплерометрії та ранні перинатальні наслідки у 62 вагітних, які народили в термінах 25 - 28 тиж вагітності з передчасним розривом плодових оболонок. Вагітним проведено ультразвукове дослідження за загальноприйнятою методикою Morgenstern (1986), Демідова В. Н. (1991) на ультразвуковому апараті Siemens Acuson S-2000 (Німеччина), оснащеному блоком пульсуючої хвилі і функцією кольорового доплерівського картирування з використанням конвексного датчика з частотою 3,5 - 5 Мгц. Доплерометрію проведено за загальноприйнятою методикою Campbell (1991), Демідова В. Н. (1993). За даними доплерометрії плацентарно-плодового кровотоку встановлено, що передчасний розрив плодових оболонок у вагітних у термін гестації 25 - 28 тиж і тривалий безводний проміжок (понад 48 год.) не погіршують стан плода, у тому числі у разі ознак інфекційних ускладнень у таких вагітних. Висновки: основними причинами перинатальної патології та смертності є глибока недоношеність новонароджених і розвиток синдрому дихальних розладів.

Проанализированы перинатальные исходы при синдроме задержки роста плода в зависимости от причины его возникновения и метода терапии. Выяснено, что исход беременности и родов определяются гипоксией плода, степенью задержки роста плода, нарушением кровообращения в системе мать - плацента - плод и методом родоразрешения. В условиях хронической гипоксии плода оперативное родоразрешение не исключает нарушения функции ЦНС, но снижает тяжесть поражения и становится более предпочтительным.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.212.2 + Р716.221

Рубрики:

Патологія плода, плідних оболонок, плаценти, пуповини

Пологи при патології плоду

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано перинатальні результати у разі синдрому затримки росту плода залежно від причини його виникнення та методу терапії. З'ясовано, що результат вагітності та пологів визначається гіпоксією плода, мірою затримки його росту, порушенням кровообігу в системі мати - плацента - плід і методом розродження. За умов хронічної гіпоксії плода оперативне розродження не виключає порушення функції центральної нервової системи плода, але знижує тяжкість поразки і стає прийнятнішим.

Проведен анализ перинатальных исходов при синдроме задержки роста плода в зависимости от причины его возникновения и метода терапии. Выяснено, что исход беременности и родов определяется гипоксией плода, степенью задержки роста плода, нарушением кровообращения в системе мать - плацента - плод и методом родоразрешения. В условиях хронической гипоксии плода оперативное родоразрешение не исключает нарушения функции ЦНС, но снижает тяжесть поражения и становится более предпочтительным.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.212.2 + Р716.221

Рубрики:

Патологія плода, плідних оболонок, плаценти, пуповини

Пологи при патології плоду

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати вивчення поліморфізму генів глутатіон-S-трансферази у вагітних із передчасним розривом плодових оболонок. Установлено, що гомозиготний стан мутантних генів ферментів другої фази детоксикації є незалежним чинником ризику передчасного розриву плодових оболонок, що втричі збільшує ймовірність даного ускладнення. Викладено можливі патогенетичні механізми такого впливу та перспективи їх вивчення.