Полученные данные свидетельствуют, что частота возникновения и степени тяжести постгистерэктомического синдрома у женщин перименопаузального периода имеет прямую корреляционную зависимость от общесоматического статуса (наличие двух и более экстрагенитальных заболеваний, в том числе эндокриннозависимой патологии) и объема оперативного вмешательства. Гистерэктомия приводит к существенным изменениям анатомических характеристик оставшихся яичников, выражающимся в увеличении объема, понижении эхогенности и исчезновении обычной "ультразвуковой" структуры яичников, что связано с нарушением кровоснабжения яичников во время операции. Спонтанное восстановление объема прооперированных яичников происходит от 9 до 12 месяцев после хирургического лечения. Полученные результаты необходимо использовать при разработке комплекса реабилитационных мероприятий.

Проведено дослідження на 156-ти білих лабораторних щурах лінії Вістар. Проаналізовано, що одностороння оваріектомія у щурів з нормальними яєчниками призводить до передчасного згасання репродуктивної функції самок фертильного віку. Експериментально виявлено наявність морфофункціональної асиметрії як в інтактних, так і в змінених яєчниках самок щурів з домінуванням правої залози. Отримано нові дані про характер компенсаторно-пристосувальних змін, що настають у нормальних яєчниках, збережених після однобічної оваріектомії, на різних етапах постнатального онтогенезу. Виділено стадії компенсаторних процесів у яєчниках. Вивчено морфологічну перебудову полікістозно змінених яєчників у разі видалення протилежного органу. Встановлено, що в збереженому яєчнику спостерігається активізація процесу фолікулогенезу. Освітлено перспективи точного та обгрунтованого прогнозування показників фертильного здоров'я жінок за умов однобічної оваріектомії.

Досліджено особливості клінічного перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених у жінок, які до вагітності перенесли оперативне втручання на придатках матки. На підставі одержаних результатів розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів. Розширено наукові уявлення щодо патогенезу функціональних порушень у системі мати - плацента - плід. Показано роль корекції плацентарної недостатності у профілактиці акушерської та перинатальної патології у вагітних жінок, прооперованих на придатках матки до вагітності. На базі використання комплексної медикаментозної терапії розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти акушерської та перинатальної патології у жінок, які до вагітності перенесли операцію на придатках матки.

Проведено ретроспективний аналіз впливу перитонеальних тазових спайок на відновлення природної фертильності у разі застосування оперативної лапароскопії в жінок із тазовими перитонеальними спайками та безпліддям.

Результати проведених досліджень свідчать, що пацієнтки після оперативних втручань на органах репродуктивної системи мають бути скеровані на консультацію до лікаря-репродуктолога в спеціалізоване відділення для того, щоб оцінити їх репродуктивну функцію та, у разі потреби, розробити ефективні методи ведення таких жінок з метою відновлення фертильності в оптимальні терміни. Вдосконалена методика допоміжних репродуктивних технологій у цих пацієнток дозволяє знизити частоту жіночого безпліддя та підвищити ефективність настання бажаної вагітності.

Мета роботи - вивчення впливу різних методів лікування та профілактики постваріектомічного синдрому на показники кальцієво-фосфорного обміну та стан кісткової тканини у жінок клімактеричного віку через 6 міс після гістероваріектомії.

Обследованы 72 женщины активного репродуктивного возраста, страдающие доброкачественными опухолями яичников и бесплодием, 50 пациенток, перенесших экономную резекцию яичников, и 22 пациентки - цистэктомию. Оценку овариального резерва проводили по концентрации фолликулостимулирующего гормона, эстриола в сыворотке крови, данных 2D и 3D ЭХО яичников и допплерометрического исследования их стромальных сосудов. Установлено, что трехмерная объемная реконструкция с использованием эхографической допплерометрии является более ценным методом по сравнению с 2-мерной эхографией. Выявлено, что резекция яичников не является методом выбора в лечении доброкачественных образований, так как существенно снижает овуляторный резерв. При ретенционных образованиях предпочтение должно отдаваться гормональным и другим методам воздействия, при доброкачественных образованиях - методике их энуклеации.

Проанализированы результаты применения антибактериального препарата из группы фторхинолонов максицнна в гепатобилиарной хирургии и гинекологии у 28 больных. У 6 больных препарат применили после реконструктивных операций на билиарном тракте (высокая гепатикоеюностомия по поводу рубцовой стриктуры желчных протоков), у 22 - после лапароскопических операций (холецистэктомия, холедохолитотомия, удаление нагноившихся кист яичника). Представлен спектр возбудителей, доказана высокая эффективность препарата для профилактики и лечения заболеваний и послеоперационных осложнений после вмешательств на органах гепатобилиарной зоны и кистозного поражения яичников.

Увагу приділено підвищенню ефективності відновлення репродуктивної функції у жінок з прооперованими придатками на основі вивчення їх клініко-функціональних, ендокринологічних та ендоскопічних особливостей. Розроблено й упроваджено комплекс лікувально-діагностичних заходів з використанням допоміжних репродуктивних технологій. Показано роль функціонального стану яєчників і маткових труб після операцій на придатках у розвитку безпліддя жінок. Визначено особливості гінекологічної захворюваності та стану оваріального резерву залежно від об'єму операцій на придатках матки. Досліджено взаємозв'язок між об'ємом операцій на придатках матки та порушенням функціонального стану гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи й оваріального резерву, що дозволило розширити наявні дані про патогенез жіночого безпліддя та науково обгрунтувати необхідність використання вдосконаленої методики допоміжних репродуктивних технологій у пацієнток з операціями на придатках матки в анамнезі. Вивчено особливості структури, репродуктивного анамнезу, тривалості й особливості лікування безпліддя у жінок з операціями на придатках матки в анамнезі. Розкрито порівняльні аспекти клінічного перебігу безпліддя у пацієнток з різним об'ємом оперативного втручання на яєчниках і маткових трубах.

Вивчено особливості формування, діагностики та лікування клімактеричного синдрому (КС) та постоваріоектомічного синдрому (ПОЕС) у жінок з артеріальною гіпертензією (АГ). Проведено обстеження та лікування 143-х пацієнток. На підставі результатів клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень (модифікаційного менопаузального індексу, гормонального статусу, ліпідного обміну, артеріального тиску, електрокардіографії) розроблено схеми профілактики та корекції системних порушень КС та ПОЕС у жінок з АГ. Запропоновано найбільш ефективне та патогенетично обгрунтоване комплексне лікування вище вказаної патології із застосуванням методу Су Джок акупунктури та комплексу негормональної медикаментозної терапії. Доведено високу ефективність, безпечність та відсутність негативних побічних впливів цього методу лікування.

Встановлено патогенетичну роль дефіциту статевих гормонів у розвитку дистрофічного процесу в тканинах пародонта. У дослідах на статевозрілих гонадектомованих самцях і самицях щурів встановлено, що дефіцит статевих гормонів викликає метаболічні та структурні порушення в слизовій пародонта та кістках верхньої та нижньої щелеп, характер яких не залежав від статі. Дефіцит неорганічного компонента кісток щелеп виникає, головним чином, за рахунок втрати кальцію та фосфору, більш суттєвого в гонадектомованих самиць. Застосування замісної терапії статевими гормонами (тестостерону в самців, естрогену з прогестином - у самиць) суттєво зменшує метаболічні порушення в слизовій пародонта, втрату макро- і мікроелементів у кістках щелеп, структурну дезорганізацію цих тканин. Застосування препарату кальцію з вітаміном D є малоефективним стосовно слизової пародонта, зменшує дефіцит кальцію та фосфору в кістках щелеп, не впливає на ступінь структурних порушень в обох тканинах пародонта, спричинених дефіцитом статевих гормонів. Корекція встановлених порушень комбінацією замісної терапії статевими гормонами з препаратом кальцію та вітаміном D має найкращий коригуючий вплив на тканини пародонта, але не забезпечує повного збереження вмісту кальцію та фосфору в кістках щелеп гонадектомованих самиць.

Наведено результати оцінювання функціонального стану яєчників після оперативних втручань у пацієнток з пухлиноподібними утвореннями яєчників. Установлено, що морфофункціональні зміни яєчників, стан оваріального резерву залежать від обсягу та характеру оперативного втручання, яке є ризиком зменшенням оваріального резерву, що потребує диференційованого та чітко обгрунтованого підходу до вибору оперативної тактики.

Наведено результати дослідження морфоструктури аорти, коронарних артерій, міокарда та інтрамуральних артерій серця у самиць щурів, яким проведено білатеральну оваріоектомію, а також після лікування їх новим вагінальним гелем із екстрактом хмелю та препаратом порівняння - супозиторіями овестин, які містять естріол. Встановлено, що в результаті стійкого естрогенодефіцитного стану в серцево-судинній системі самиць щурів сформувався комплекс морфологічних змін, які можна оцінити як ендотеліальну дисфункцію. Після терапії досліджуваним фітопрепаратом у тварин були відсутні зміни у міофібрилярному апараті міокарда, відзначено зменшення або відсутність ознак ендотеліальної дисфункції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.745

Рубрики:

Операції на придатках матки

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У дисертації встановлено вплив оваріоектомії на порушення функціонального стану, метаболічних процесів та морфологічних змін у нирці за умов краніоскелетної травм в період пізніх проявів травматичної хвороби та доведенні ефективності замісної комбінованої гормональної терапії в корекції виявлених порушень. У відповідь на кранюскелетну травму у самок щурів з двобічною оваріектомією через 1 міс посттравматичного періоду в кірковому і мозковому шарах нирки суттєво посилюється інтенсивність процесів ліпідної пероксидації та знижується антиоксидантний захист. За цих умов виникають порушення функціонального стану нирок, що виявляють істотним зниженням стимульованого діурезу та швидкості клубочкової фільтрації, зниженням проксимального і дистального транспорту натрію, кліренсу безнатрієвої води, зростанням протеїнурії та екскреції йонів натрію і калію з сечею. Порушення не стихають через 2 міс експерименту і суттєво більші порівняно з тваринами без видалення гонад. У структурних елементах нирки спостерігають розвиток деструктивних змін переважно усього досліджуваного епітеліального компоненту нирки з ураженням базальних мембран які наростають до 1 міс і незначно зменшуються до 2 міс спостереження. Застосування замісної комбінованої гормональної терапії у тварин з двобічною оваріоектомією протягом двох місяців після нанесення краніоскелетної травми у кірковому і мозковому шарах нирки сприяє посиленню прооксидантних механізмів, зниженню вмісту первинних і вторинних продуктів ліпідної пероксидації, покращенню функціонального та морфологічного стану нирок. Ефективність терапії більша після введення лікарських засобів протягом 2 міс посттравматичного періоду.