Проведено вивчення біохімічних показників крові та стану біоелементарного обміну у породіль, які мали прееклампсію під час вагітності. Встановлено, що у даного контингенту хворих спостерігаються маркери цитолізу, зниження білково-синтетичної функції печінки, а також прояви диспротеїнемії та зменшення концентрації багатьох електролітів крові. Подальше вивчення вмісту біоелементів у грудному молоці дозволить розробити новітні методи профілактики гіпогалактії та підвищення якості материнського молока.

Проведено изучение биохимических показателей и состояния биоэлементного обмена у рожениц, которые имели прееклампсию по время беременности. Установлено, что у данного контингента больных отмечаются маркеры цитолиза, снижения белково-синтетической функции печени, а также проявления диспротеинемии и снижения концентрации многих электролитов крови. Дальнейшее изучение содержания биоэлементов в грудном молоке позволяет разработать новейшие методы профилактики гипогалактии и повышения качества материнского молока.

Изучены вегетативный и психоэмоциональный статус рожениц с гипогалактией. Показано, что изменения показателей кардиоинтервалограммы позволяют выделить четыре ее варианта у кормящих матерей с гипогалактией: астенический, тревожный, органический, нормальный. Результаты кардиоинтервалограммы дают возможность не только определить функциональное состояние вегетативной нервной системы кормящей матери, но и отображают возможность развития гипогалактии у кормилицы, особенность её реагирования на стресс. Поэтому кардиоинтервалограмма может использоваться в качестве экспресс-метода диагностики и отбора матерей с гипогалактией для проведения более глубокого и целенаправленного гормонального обследования.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.163 + Р716.116.3

Рубрики:

Гіпогалактія

Харчування вагітних

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы данные, обосновывающие применение препарата Мастодинон ("Бионорика АГ", Германия) при лечении пациенток с гиперплазиями (фиброаденоматозом) молочных желез. Рассмотрены результаты применения препарата в клинической практике. Показаны эффективность и безопасность лечения Мастодиноном независимо от возраста пациенток, в том числе при гинекологических заболеваниях (включая миому матки), климактерических нарушениях, при масталгии, связанной с приемом гормональных контрацептивов, при хронической неспецифической патологии гепатобилиарной системы.

На підставі клінічних, біохімічних та імунологічних методів дослідження науково обгрунтовано необхідність профілактики первинної гіпогалактії у юних та вікових першороділь, розроджених шляхом операції кесарева розтину на основі комплексного використання поляризованого світла низької енергії та фармакофітотерапії. Встановлено фактори ризику розвитку первинної гіпогалактії після абдомінального розродження з урахуванням вікових особливостей. Все це в сукупності дозволило знизити частоту первинної гіпогалактії у юних та вікових першороділь, розроджених абдомінальним шляхом.

Вивчено особливості становлення лактації в жінок з пізнім прикладанням немовляти до грудей. Досліджено біохімічний та імунологічний склад молока у цих жінок. З'ясовано взаємозв'язок між основними причинами пізнього прикладання немовлят до грудей та особливостями функціонального стану фетоплацентарного комплексу й лактації їх матерів. Розглянуто протипоказання для раннього прикладання, а також запропоновано методику прогнозування гіпогалактії за високого ризику пізнього прикладання до грудей з урахуванням ступеня її тяжкості та стану фетоплацентарного комплексу. Розроблено комплекс профілактично-лікувальних заходів щодо зниження гіполактії в жінок з пізнім прикладанням немовляти до грудей з застосуванням медикаментозної корекції. Вивчено віддалені наслідки запропонованої лікувально-профілактичної методики для матері та дитини.

Досліджено питання зниження частоти гіпогалактії у юних першороділь. На підставі проведених клініко-статистичних, радіоімунологічних, імунобіологічних та ститистичних досліджень розроблено методику профілактики первинної гіпогалактії за умов додаткового використання йодованого риб'ячого жиру у юних першороділь, розроджених природними пологовими шляхами. Вперше розглянуто взаємозв'язок між ендокринологічними змінами у фетоплацентарному комплексі та частотою гіпогалактії у першороділь до 18 років, що дозволило розширити відомості про патогенез цієї патології та науково обгрунтувати новий підхід у вирішенні даного питання. Розкрито основні причини та фактори ризику порушення лактації, а також запропоновано ряд прогностичних маркерів гіпогалактії на основі використання радіоімунологічних та імунобіологічних показників.

Вивчено вплив вільного вигодовування за умов спільного перебування матері та дитини на становлення лактації в юних першороділь. Досліджено біохімічні та фізико-хімічні властивості молозива та транзиторного молока в юних першороділь у порівнянні з породіллями оптимального фертильного віку за умов спільного перебування матері та дитини. Вивчено вплив фетоплацентарного комплексу на становлення лактації в юних першороділь. Виявлено залежність становлення лактації, перебігу процесу інволюції матки від режиму вигодовування. Встановлено, що вільне вигодовування позитивно впливає на розвиток новонародженого, знижує втрату його ваги та прискорює її поновлення, знижує дефіцит ваги новонароджених на шосту добу життя.

Уперше вивчено основні причини порушень репродуктивної функції у жінок з функціональною гіперпролактинемією (ФГ) з урахуванням наявної супутньої генітальної патології ендокринного та запального генезу. Установлено взаємозв'язок між клінічними, функціональними й ендокринологічними змінами у пацієнток з ФГ за умов використання загальноприйнятих діагностичних і лікувально-профілактичних заходів. Доведено необхідність розробки нового патогенетичного підходу до проведення диференціальної діагностики та патогенетично обгрунтованої поетапної терапії.

Показано роль перенесеної інфекції до і під час вагітності, а також за розродження на хімічний склад і калорійність грудного молока. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, ехографічними, мікробіологічними та біохімічними показниками грудного молока у жінок, які перенесли вірусну інфекцію в різні терміни гестації. Це дозволило розширити наявні дані про патогенез порушень лактаційної функції та науково обгрунтувати необхідність розробки алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів.

Проведено обследование 92 родильниц, 62 из которых были родоразрешены абдоминальным путем в связи с преэклампсией тяжелой степени. Установлены нарушения метаболического гомеостаза, уменьшение содержания биоэлементов на фоне традиционного ведения послеоперационного периода. Применение препарата Тивортин до операции и питательной смеси Берламин модуляр для раннего энтерального питания способствует нормализации обменно-метаболических процессов и функции лактации у пациенток после кесарева сечения.

Зазначено, що гіпогалактія є комплексною медичною та соціальною проблемою. Дослідження щодо застосування заходів і методів, спрямованих на покращання лактаційної функції жінок, є актуальними в усьому світі. Сучасний засіб на рослинній основі Лептаден зарекомендував себе як ефективний і безпечний препарат. Терапію з використанням Лептадену можна рекомендувати у разі недостатньої лактації з метою збільшення кількості та покращання якості грудного молока.

Досліджено материнську ідентифікацію в її генезі, структурних та процесуальних особливостях, розкрито її вплив на лактаційний процес як тілесне вираження емоційного зв'язку жінки з немовлям. Запропоновано схему функціонування материнської ідентифікації на основі глибинно-психологічних уявлень про суб'єктивне конструювання мамою образу немовляти та власного материнського Я через їх співвіднесення з імпліцитним матеріалом пам'яті, що має пряме відношення до її власного досвіду залежності і опіки. Поглиблено розуміння механізму ідентифікації як своєрідного способу встановлення і переживання матір'ю свого зв'язку з немовлям, що слугує підставою достатньо доброго материнства та розладів материнської прив'язаності. Визначено різні ідентифікаційні можливості (злиття, ідентифікація з агресором, підміна ролей) з точки зору мотивації до компенсації або уникання матір'ю в стосунках з немовлям тих особистих переживань, які репрезентують історію її власного материнсько-дитячого зв'язку. Описано вплив різних ідентифікаційних стратегій на характер інтеракцій в діаді, а також показано, як безпосередній контакт з немовлям стимулює появу захисних інтрапсихічних ідентифікаційних реакцій з боку матері. Виявлено особливі стилі ідентифікаційного процесу, що є чинниками розладів функціонування діади на фізіологічному, поведінковому та ментальному рівнях. Запропоновано цілісний глибинно-психологічний конструкт гіпогалактії, в основу якого покладено уникаючий характер материнської ідентифікації. Розглянуто фокус психокорекційної інтервенції в профілактиці та лікуванні психогенної гіпогалактії, наведено рекомендації для фахівців первинної ланки охорони здоров'я в системі підтримки грудного вигодовування.

Дослідження присвячене підвищенню ефективності відновлення репродуктивної функції у жінок з функціональною гіперпролактинемією на основі вивчення у них клініко-функціональних, ендокринологічних і ендоскопічних особливостей, а також розробки та впровадження комплексу лікувально-діагностичних заходів з використанням допоміжних репродуктивних технологій. Показано роль функціональної гіперпролактинемії в розвитку безпліддя у жінок. Розкрито особливості гінекологічної захворюваності та стану молочних залоз залежно від ступеня вираження гіперпролактинемії, а також взаємоз'язок між ступенем вираження гіперпролактинемії та порушенням функціонального стану гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи й андрогенного статусу. Розроблено поетапний підхід до лікування безпліддя у пацієнток з функціональною гіперпролактинемією з використанням сучасних ендоскопічних технологій, корекції дисгормональних порушень і за неефективності консервативного й оперативного лікування - вживання допоміжних репродуктивних технологій.