В результаті комплексного обстеження хворих сформульовані рекомендації щодо вибору консервативних та малотравмуючих хірургічних методів лікування, які дозволяють уникати безпідставного видалення слизової оболонки гайморової пазухи.

Проанализированы особенности посттравматического состояния при повреждениях носо-лобно-решетчатого комплекса. Описана оригинальная методика оперативного лечения с трансвенечным доступом, позволяющим свободно манипулировать в области глазниц и костной пирамидки носа и провести ревизию клеток решетчатого лабиринта и лобного синуса.

У медичному аспекті висвітлено актуальну проблему сучасної отоларингології - клініки, діагностики та лікування хропіння та обструктивного апное під час сну. Визначено ефективність традиційних методів лікування, зокрема, кріодеструкції та електроміостимуляції тканин глотки та м'якого піднебіння, наведено комбінований метод лікування даних хворих.

В медицинском аспекте освещена актуальная проблема современной отоларингологии - клиники, диагностики и лечения храпа и абструктивного апное во время сна. Определена эффективность традиционных методов лечения, в частности, криодеструкции и электромиостимуляции тканей глотки и мягкого неба, приведен комбинированный метод лечения данных больных.

Вивчено взаємозалежність між характером мікрофлори в ротовій частині глотки у хворого в порожнині паратонзилярного абсцесу після його розтину та рівнем гострофазових біохімічних показників в сироватці крові, тобто характер метаболічної відповіді макроорганізму на проведені лікувальні заходи. Наявність в порожнині абсцесу пульмонального стрептококу характеризується більш високими значеннями гострофазових тестів в сироватці крові у хворого, зокрема глікопротеїнів, сіалових кислот і проби Вальтмана в порівнянні з іншими варіантами мікробного обсіменіння.

Изучены взаимосвязь между характером микрофлоры в ротовой части глотки у больного в полости паратонзиллярного абсцесса после его вскрытия и уровнем гострофазовых биохимических показателей в сыворотке крови, в частности характер метаболического ответа макроорганизма на проведенные лечебные мероприятия. Наличие в полости абсцесса пульмонального стрептококка характеризуется более высокими значениями острофазовых тестов в сыворотке крови у больного, в частности гликопротеинов, сиаловых кислот и пробы Вальтмана по сравнению с другими вариантами микробного обсеменения.

Проведено ендоскопічне обстеження порожнини носа у 39-ти хворих з патологією передньої групи навколоносових пазух і виявлено зміни внутрішньоносових структур, що перешкоджали нормальному проходженню повітряного потоку крізь порожнину носа. У всіх пацієнтів проведено спіральну комп'ютерну томографію структур носа та навколоносових пазух. Малоінвазивні хірургічні втручання у зоні остіомеатального комплексу, на носових раковинах і носовій перегородці виконано за супутньої патології передньої групи навколоносових пазух. Показано позитивний вплив проведеного лікування, що сприяло видужанню 31-го хворого, поліпшенню (тривалій ремісії) загального стану у 5-ти пацієнтів, у 3-х осіб ефект був відсутній. З'ясовано, що своєчасно проведена ендоскопічна мікрохірургічна корекція патологічних структур порожнини носа, зони остіомеатального комплекса та середнього носового ходу дозволяє одержати позитивні результати комплексної терапії та запобігти переходу гострого процесу у хронічний. Встановлено, що відновлення функції носового дихання та аерації передньої групи навколоносових пазух сприяє поліпшенню репаративних процесів у їх слизовій оболонці.

При эндоскопическом обследовании полости носа у 39-ти больных с патологией передней группы околоносовых пазух были выявлены изменения внутриносовых структур, которые препятствовали нормальному прохождению воздушного потока через полость носа. У всех пациентов проведена спиральная компьютерная томография структур носа и околоносовых пазух. Малоинвазивные хирургические вмешательства в зоне остиомеатального комплекса, на носовых раковинах и носовой перегородке выполнялись при сопутствующей патологии передней группы околоносовых пазух. В результате проведенного лечения выздоровление наступило у 31-го больного, улучшение (длительная ремисия) - у 5-ти, эффект отсутствовал у 3-х. Показано, что своевременно выполненная эндоскопическая микрохирургическая коррекция патологических структур полости носа, зоны остиомеатального комплекса и среднего носового хода позволяет получить положительные результаты комплексной терапии и предотвратить переход острого процесса в хронический. Выявлено, что восстановление функции носового дыхания и аэрации передней группы околоносовых пазух способствует улучшению репаративных процессов в их слизистой оболочке.

Рассмотрен необычный случай развития заглоточного абсцесса у взрослых вследствие тупой травмы шеи. Учитывая необычные объективные признаки и отсутствие у больного характерной для данной патологии симптоматики, заболевание было распознано не сразу. Сделан вывод, что для раннего обнаружения этого потенциально серьезного состояния необходимо проведение тщательного дифференциального диагноза с использованием современных методик исследования, в том числе компьютерной томографии.

У 33-х хворих на хронічний рецидивний фронтит проведено пластику трепанаційного дефекту та лобно-носового каналу судинним ендопротезом данського виробництва Gore-Tex і російського виробничого об'єднання "Север". У 97 % прооперованих хворих у віддаленому післяопераційному періоді одержано позитивний морфологічний і функціональний результат. Дослідження довели, що судинний ендопротез є досконалим пластичним матеріалом, який найбільш повно відповідає задачам та умовам пластики трепанаційного дефекту стінки пазухи та лобно-носового каналу.

У 33-х больных хроническим рецидивирующим фронтитом произведена пластика трепанационного дефекта и лобно-носового канала сосудистым ендопротезом датского производства Gore-Tex и российского производственного объединения "Север". У 97 % прооперированных больных в отдаленном послеоперационном периоде получен позитивный морфологический и функциональный результат. Исследования доказали, что сосудистый эндопротез является совершенным пластическим материалом, который наиболее полно отвечает задачам и условиям пластики трепанационного дефекта.

Доведено, що препарат Тонзилотрен є ефективним для післяопераційного відновлювання у обстежених аденотонзилектомованих і тонзилектомованих пацієнтів з гострим та хронічним тонзилітом до та після 12-ти років. Зазначено, що препарат має дуже добрі показники стосовно безпечності та переносимості.

Доказано, что препарат Тонзиллотрен эффективен при послеоперационном восстановлении у обследованных аденотонзиллэктомированных и тонзиллэктомированных больных острым и хроническим тонзиллитом до и после 12-ти лет. Подчеркнуто, что препарат имеет очень хорошие показатели безопасности и переносимости.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р685.266.405.2

Рубрики:

Хірургічне лікування стенозів гортані

Шифр НБУВ: Ж20806 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.6 + Р685.266.5

Рубрики:

Хірургічна патологія стравоходу

Хірургічна патологія трахеї

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанкетированы свыше 700 мужчин и женщин в возрасте 50 - 80 лет с целью выявления периодов жизни с наибольшим риском возникновения патологии (лечение которой требует хирургического вмешательства), а также роли психосоциальных травмирующих ситуаций, вредных факторов производственной среды и трудового процесса. Выявлены три критических возрастных периода в жизни опрошенных: 15 - 29, 40 - 49 и 60 - 69 лет. Показано, что возрастной период 15 - 29 лет, на который приходится наибольшее число аппендэктомий (42,4 % у мужчин и 40,8 % у женщин) и тонзиллэктомий (49,0 % у мужчин и 41,9 % женщин), сопряжен с воздействием на них мощного психосоциального прессинга, приводящего к развитию иммунодефицитного состояния, что, в свою очередь, способствует заболеваемости аппендицитом и тонзиллитом. Для возрастного периода 40 - 49 лет характерно проявление пролонгированного действия факторов эндогенной и экзогенной природы, в том числе факторов производственно-трудовой среды. В этом периоде жизни к числу основных операций у мужчин относятся хирургические вмешательства при болезнях органов пищеварения, у женщин - мочеполовой системы. В пожилом возрасте (60 - 69 лет) наиболее частыми являются операции на органах мочеполовой системы и пищеварения у мужчин и резко увеличивается доля хирургических вмешательств как у мужчин, так и у женщин.

Обстежено 92 хворих на гайморит, що виник на підставі кіст верхньої щелепи. Встановлено, що у більшості випадків хронічний стоматогенний гайморит виникає на підставі топографо-анатомічних порушень, котрі виникають у разі занурення до гайморової пазухи кісти. Запропонована операція об'єднує одночасно видалення оболонки кісти та ревізію гайморової порожнини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р685.264.05

Рубрики:

Вади розвитку і деформації носа і носової перегородки

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обстежено 92 хворих з одонтогенними кістами з проростанням у гайморову пазуху. Встановлено, що запально-деструктивні зміни слизової гайморової пазухи залежать від топографоанатомічних порушень, які виникають у разі проростання кіст у гайморову пазуху. Ступінь цих порушень та тактика хірургічного лікування залежать від розміру кісти.

Исследования доказывают высокую эффективность препарата "Гивалекс" в профилактике и лечении послеоперационных осложнений у больных с хроническим одонтогенным гайморитом. Препарат "Гивалекс" имеет выраженный антисептический, противовоспалительный, обезболивающий и дезодорирующий эффекты и не обладает побочным действием.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.605.0 + Р685.266.5

Рубрики:

Вади розвитку стравоходу

Хірургічна патологія трахеї

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р685.244 + Р685.264

Рубрики:

Носові операції і операції на придаткових пазухах

Хірургічна патологія носа і придаткових пазух

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено актуальну проблему сучасної оториноларингології - механізми та форми викривлення носової перегородки. Наявні відомості про розвиток і варіантну анатомію носової перегородки є здебільшого фрагментарними та несистематизованими, що потребує подальшого комплексного анатомічного дослідження.

Дисертацію присвячено анестезіологічному забезпеченню та інтенсивній терапії у 362 хворих, яким було зроблено 370 реконструктивних операцій на гортані, трахеї та її біфуркації. Найоптимальнішою методикою анестезіологічного забезпечення можна вважати внутрішньовенну анестезію під час операцій. Вентиляція легень є найскладнішою проблемою, однак за допомогою поєднання різних методик, серед яких важливе місце займає шунт-дихання та високочастотна штучна вентиляція, в усіх випадках її було вирішено. Завдяки вивченню показників газообміну в легенях під час операцій було проаналізовано переваги та недоліки кожної методики штучної вентиляції легень. Запропоновано алгоритм дій анестезіолога у хворих з важкою травмою нижніх дихальних шляхів. Багато уваги приділено веденню післяопераційного періоду, головним завданням якого було забезпечення прохідності дихальних шляхів. Визначені головні чинники, завдяки яким було значно покращено результати лікування за останні 10 років, насамперед, зниження летальності з 7,3 до 2,6%. Серед них: зниження випадків тяжкої гіпоксемії, артеріальної гіпотензії під час операції, зниження тривалості операційного втручання, ефективніша профілактика ускладнень з боку анастомозу, тромбоемболії легеневої артерії та гострого респіраторного дистрес-синдрому.

Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності лікування раніше оперованих хворих з приводу хронічного поліпозного етмоїдиту, хронічного гіпертрофічного риніту та викривлення перегородки носа. Проаналізовано найхарактерніші зміни архітектоніки порожнини носа, що виникають після поліпотомії, нижньої конхотомії та підслизової резекції перегородки носа. Під час ендоскопічного огляду порожнини носа вивчено особливості судинного малюнку здорових осіб і раніше оперованих хворих з приводу хронічного поліпозного етмоїдиту, хронічного гіпертрофічного риніту та викривлення перегородки носа. На підставі попередньо виявлених змін архітектоніки носової порожнини доведено необхідність проведення декількох ощадливих відеоендоскопічних операцій одночасно.