С целью проведения эсперимента была произведена непроникающая линейная травма роговицы глаз животных 1-ой группы, животным второй группы - роговичный разрез с наложением непрерывного шва. Лечение начинали проводить спустя 1 час после травмы - капали перфторан по 2 капли 4 раза в день. Выполнены клинические наблюдения за 49-ю больными с непроникающими ранениями роговицы: эрозиями и кератитами, при этом инстилляции перфторана были включены в комплексное лечение с момента госпитализации в отделение. В результате проведенного исследования установлено, что использование перфторана местно, в виде капель, стимулирует эпителизацию и заживление роговицы, способствует устранению отека и воспаления, сокращает сроки лечения.

Определена распространенность повреждений органов зрения среди пациентов, лечившихся в дневном и круглосуточном стационарах, в зависимости от их пола, возраста, профессии. Установлено, что повреждения органов зрения встречались в 2,5 - 4 раза чаще у мужчин, чем у женщин, которые находились на лечении в этих стационарах по причине травм (ранений, контузий, ожегов). Проанализированы особенности оказания первичной медицинской помощи пациентам, порядок направления населения врачами для оказания данной помощи на разных уровнях.

У хворих на травматичну ерозію рогівки виявлено порушення місцевого імунітету ока, виражені зниженням концентрації імуноглобуліну А та лізоциму сльози, збільшення рівня ЦІК і титру антитіл у сльозі до антигену рогівки. Використання ліпофлавону в основній групі хворих сприяло скороченню періоду епітелізації рогівки в 2 рази, періоду реконвалесценції - у 1,6 раза в порівнянні з групою зівставлення, зниженню частоти ускладнень травми. Використання ліпофлавону сприяє також нормалізації місцевого імунітету ока: зниженню рівня ЦІК, титру антитіл до антигену рогівки, підвищенню концентрації sIgA.

У больных травматической эрозией роговицы выявлены нарушения местного иммунитета глаза в виде снижения концентрации иммуноглобулина А и лизоцима слезы, увеличения уровня ЦИК и титра антител в слезе к антигену роговицы. Применение липофлавона в основной группе больных способствовало сокращению времени эпителизации роговицы в 2 раза, времени реконвалесценции - в 1,6 раза в сравнении с группой сопоставления, снижению частоты осложнений травмы. Применение липофлавона способствует также нормализации местного иммунитета глаза: снижению уровня ЦИК, титра антител к антигену роговицы, повышению концентрации sIgA.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р675.835

Рубрики:

Пошкодження склери

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р675.832

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Експериментально встановлено, що місцеве застосування 1 % флуренізидової мазі у комплексному лікуванні проникаючого корнеосклерального поранення сприяє прискоренню епітелізації, швидкій ліквідації запальної реакції та формуванню менш інтенсивного рубця рогівки. Запропоновано новий об'єктивний метод визначення площі неоваскуляризації рогівки, який дозволяє контролювати загоєння рани та визначити ступінь ефективності лікування. Розроблено новий інструмент "канюля-шпатель", застосування якого під час первинної мікрохірургічної обробки проникаючих корнеосклеральних поранень попереджає защемлення райдужки у рані. Уперше клінічно доведено, що розвиток проліферативного процесу у порожнині ока починається вже на 3 - 4-ту добу після проникаючого корнеосклерального поранення ускладненого гемофтальмом, що виявляється під час ультразвукового В-сканування в динаміці.

Проведено експериментальні дослідження та визначено оптимальні параметри ексимерлазерної керактомії (установку апарата на абляцію до 30 мкм рогівкової тканини). Вивчено особливості регенерації обпеченої рогівки з тривкою виразкою після проведення ексимерлазерної кератектомії. Виявлено активацію базальних клітин переднього епітелію, що має прояв у збільшенні мітотичного індексу цих клітин, у стромі рогівки збільшується кількість макрофагів з включенням у цитоплазмі елементів розпаду структур сполучної тканини, відбувається активація фібробластів, яка має прояв у збільшенні кількості фібробластів з рясною цитоплазмою, насиченою рибосомами, полісомами й елементами зернистої ендоплазматичної сітки. У ході спостережень за клінічним перебігом експериментальних тривких виразок рогівок у кролів без і після використання ексимерлазерної кератектомії та у разі її застосування у хворих з опіковими тривкими виразками виявлено, що ексимерлазерна кератектомія з запропонованими параметрами не спричиняла поглиблення існуючих виразок рогівки, сприяла вірогідному прискоренню їх епітелізації (у кролів на 5 діб, у хворих - на 18 діб) і призводила до утворення менш щільних помутнінь рогівки ( у кролів - на 1,9 бали - P = 0,013, у хворих на 1,5 бали - P = 0,000), що дозволило одержати більш високі оптичні результати у хворих (вірогідне підвищення гостроти зору на 0,08 у порівнянні з контролем).

Визначено зниження рівня вмісту статевих стероїдних гормонів (тестостерону - у чоловіків і естрадіолу - у жінок) у периферичній крові у відповідь на проникаючу травму очного яблука. Детально досліджено патогенез посттравматичного репаративного процесу у хворих з проникаючими пораненнями ока за недостатнього рівня статевих стероїдних гормонів і нестачі плазмового та тканинного (у зоні поранення) фібронектину. Уперше виявлено, що зниження рівня стероїдних гормонів призводить до зниження функціональної активності (проліферативної, фібринолітичної та прокоагулянтної) епітелію кон'юнктиви та рогівки, факторів специфічного та неспецифічного імунного захисту, тималін-, тестостерон-, естрадіол-, фібронектин-опосередкованої функціональної активності клітинного імунітету, що призводить до затягнення та ускладненого перебігу посттравматичного репаративного процесу. Установлено наявність ендотоксину в ексудаті ран, слізній рідині та у плазмі крові у хворих з проникаючими пораненнями ока. За умов нестачі статевих гормонів і фібринектину у досліджених осіб визначено високий рівень токсичних продуктів метаболізму, який обумовлювався підвищенням рівня ендотоксину на 40 - 60 % та циркулюючих комплексів ендотоксин-фібронектину на 20 %, що спричиняє затягнення перебігу посттравматичного репаративного процесу в оці та є критерієм оцінки ступеня тяжкості запалення.

Експериментально встановлено, що перфторан не має токсичної й алергічної дії на інтактні тканини ока тварин за тривалого місцевого застосування. На підставі аналізу показників часткового тиску газів у волозі передньої камери за умов експерименту встановлено наявність додаткової оксигенерувальної дії інсталяцій перфторана на тканини рогівки. Показано, що використання даного препарату у вигляді крапель стимулює процес регенерації та сприяє більш швидкому загоюванню рогівки. Удосконалено схему комплексного лікування хворих з пошкодженнями рогівки шляхом введення до схеми загальноприйнятого лікування інсталяцій перфторана - переносника кисню з газотранспортною функцією.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності лікування хворих на травматичні пошкодження рогової оболонки шляхом обгрунтованого використання поліпептидних препаратів "Даларгін" в їх комплексній терапії. Визначено оптимальні дози поліпептидних препаратів для клінічного застосування. Встановлено, що у тварин з дозованою травмою (поверхневою та глибокою) дані препарати впливають на процеси регенерації завдяки стимуляції ендогенного фібронектину на фоні стабільно високого рівня глікозаміногліканів. Експериментально та клінічно підтверджено пептидний механізм регуляції системи гемостазу та рівня адгезивних молекул сироватки у процесі корекції епітеліально-стромальних порушень рогової оболонки. Розроблено спосіб лікування у вигляді парабульбарних введень даларгіну у дозі 1 000 мкг/мл , який покращує якість лікування хворих на травматичні ушкодження рогівки: скорочує термін лікування на 3 - 5 дні у порівнянні з традиційною терапією, дає змогу досягти клінічного одужання у 91,3 % хворих, що підтверджує його клінічну ефективність.

Наведено результати експериментальних і клінічних досліджень очей, спрямованих на підвищення ефективності оперативного та консервативного лікування хворих з проникними пораненнями склери у важкодоступній для первинної хірургічної обробки (ПХО) зони ока. Розроблено нові інструментальні способи ПХО рани склери, спосіб екстрасклерального пломбування з урахуванням обсягу втрати склоподібного тіла, розглянуто питання удосконалення консервативного лікування. Доведено ефективність даного методу лікування під час ПХО поранень склери у важкодоступній зоні ока.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності лікування хворих з кератитами внаслідок травм рогівки залізовмісними сторонніми тілами шляхом використання комплексонів на основі вивчення дії іонів заліза на метаболічні процеси у рогівці. В результаті біохімічних досліджень встановлено, що запальний процес у рогівці за наявності залізовмісних сторонніх тіл призводить до значного порушення функцій окисно-відновних ферментів в її тканині - активність знижена більше, ніж на 21 - 28 % у порівнянні зі скляними відламками. Визначено достовірне підвищення активності вільних форм лізосомальних ферментів на фоні зниження активності зв'язаних форм цих ферментів. Показано, що додавання в клініці до комплексної терапії 5% розчину цистеїну у вигляді електрофорезу за стандартною схемою призводить до зниження активності окисно-відновних ферментів у сльозі хворих на 28 %, зниження набряку рогівки на 15 %, зниження кількості кератоувеїтів на 13 %, скорочення часу епітелізації до 5,5 доби та зменшення строків лікування в середньому в 1,6 раза у порівнянні з традиційною терапією.

Розглянуто питання підвищення ефективності лікування хворих з переломами кісток середньої частини обличчя, що супроводжуються пошкодженнями сльозовідвідного апарату ока, шляхом зменшення частоти порушень сльозовідведення за рахунок розробки принципів прогнозування та запобігання їх розвитку та вдосконалення техніки відновлюваних операцій. Досліджено стан сльозовідвідних шляхів у хворих з переломами кісток середньої частини обличчя та динаміку його змін у процесі лікування постраждалих. Встановлено причини порушень сльозовідведення та виявлено взаємозв'язок між ними та характером пошкоджень сльозовідвідного апарату ока. Розроблено спосіб діагностики порушень сльозовідведення, що дозволить покращити якість обстеження хворих з переломами кісток обличчя вже на першому етапі обстеження постраждалих. Обгрунтовано та розроблено нові підходи до лікування переломів кісток середньої частини обличчя та порушень сльозовідведення.

  Скачати повний текст

Розглянуто різні хірургічні та медикаментозні методи лікування травматичних пошкоджень рогівки металевими сторонніми тілами. Ступінь подразнення, зумовленого стороннім металевим тілом у рогівці, в багатьох випадках залежить від розмірів ржавого обідка в рогівці, що швидко виникає і в деяких випадках збільшується до значних розмірів навколо частинок заліза через декілька годин завдяки дуже швидкому окисленню залізовмісних уламків та розвитку сидерозу. Розглянуто відомі способи лікування. Запропоновано застосування комплексонів на початкових стадіях лікування хворих з такими ушкодженнями.

Рассмотрены различные хирургические и медикаментозные методы лечения травматических повреждений роговицы металлическими инородными телами. Степень воспаления, вызванного посторонним металлическим предметом в роговице, во многих случаях зависит от размеров ржавого ободка в роговице, который возникает очень быстро и вокруг частиц железа в некоторых случаях увеличивается до значительных размеров за несколько часов из-за очень быстрого окисления железосодержащих осколков и развития сидероза. Рассмотрены уже известные способы лечения. Предложено применение комплексонов на начальных стадиях лечения больных с такими повреждениями.

Избыточный фиброз послеоперационных и посттравматических ран во многих случаях способен значительно изменить функциональную активность органа. Особое значение эта проблема имеет для офтальмологов, поскольку нормальное функционирование органа зрения невозможно без идеальной прозрачности оптических сред глаза. Качественная и быстрая эпителизация ятрогенной и посттравматической эрозии - основная задача медикаметозного сопровождения. С учетом пролиферативной природы "хейза" рефракционные хирурги особое внимание уделяют препаратам, имеющим антипролиферативные свойства. Задача исследования - разработать патогенетически обусловленный и доступный для широкого круга пациентов способ профилактики субэпителиальной фиброплазии после фоторефракционной кератэктомии. Наряду с общепринятым применением нестероидных противовоспалительных и антибактериальных препаратов в инстилляциях, предложено использование 1 % тиотриазолина в виде глазных капель. Выявлено, что препарат уменьшает частоту появления субэпителиального фиброза в 2 - 2,3 раза. С целью получения максимально прозрачного заживления роговицы глаз пациентов, получивших ятрогенную эрозию в ходе эксимерлазерной корреции зрения, рекомендовано включать в курс лечения глазные капли 1 % тиотриазолина.

Приведены собственные и литературные данные о состоянии перекисного окисления липидов и антиоксидантной защиты при травмах органа зрения. На основании сравнительного анализа биохимических показателей слезной жидкости определено соотношение маркеров, отражающих характер и степень травмирования роговицы.