Досліджено властивості астигматизму ока I, II та III-го степеневих порядків, а також сферичної аберації. Показано, що розподіл у зоні зіниці величин параметрів астигматизму залежить від наявності звичайного астигматизму та сфероастигматизму, а також співвідношень між відповідними коефіцієнтами апроксимації функції хвильової аберації ока поліномами Церніке. Одержано робочі формули розрахунків офтальмологічних параметрів астигматизму.

Исследованы свойства астигматизма глаза I, II и III-го степенных порядков, а также сферической аберрации. Показано, что распределение в зоне зрачка величин параметров астигматизма зависит от наличия обычного астигматизма и сфероастигматизма, а также соотношений между соответствующими коэффициентами аппроксимации функции волновой абберации глаза полиномами Цернике. Приведены рабочие формулы расчета офтальмологических параметров астигматизма.

Наведено методику визначення величини аметропії ока, запропоновано використовувати площину зображення на сітківці, в якій спостерігається найбільший контраст зображень амплітудних граток із малою та середньою просторовою частотою. Доведено, що ігнорування осьових аберацій оптичної системи ока та неврахування діаметра зіниці під час спостережень може призвести до істотних похибок визначення величини аметропії.

Приведена методика определения величины аметропии глаза, предложено использовать плоскость изображения на сетчатке, в которой имеется наибольший контраст изображений амплитудных решеток с малой и средней пространственной частотой. Доказано, что игнорирование действия осевых аберраций оптической системы глаза, а также роли диаметра зрачка во время наблюдений может привести к существенным ошибкам определения величины аметропии.

З застосуванням поліномів Церніке зроблено подвійний розклад функції хвильової аберації оптичної системи ока як просторової системи за координатами зіниці та координатами простору предметів. Знайдено вирази поперечних аберацій 1-го, 2-го та 3-го порядків у площині сітківки. Одержано формули для розрахунків офтальмологічних параметрів найважливіших вад оптичної системи ока. Виявлено ознаки, які надають можливість установити причини появи деяких аберацій ока.

С использованием полиномов Цернике сделано двойное разложение функции волновой аберрации оптической системы в координатах зрачка и координатах пространства предметов. Найдены выражения поперечных аберраций 1-го, 2-го 3-го порядков в плоскости сетчатки. Получены формулы для расчета офтальмологических параметров основных недостаков оптической системы глаза. Выявлены признаки, которые дают возможность установить причины появления некоторых аберраций глаза.

Досліджено вплив фактора подвійного ходу світла в оптичній системі ока на похибки визначення коефіцієнтів його аметропії й астигматизму за допомогою методу рейтресінгу.

Досліджено характер зміни рефракції рогівки залежно від анатомо-фізіологічних особливостей ока (діаметра рогівки, аксіальної довжини ока, внутрішньоочного тиску), віку та статі пацієнта, а також типу та ширини тунельних розрізів на 529-ти очах за результатами реабілітації хворих на катаракту. Розроблено математичну модель післяопераційного рогівкового астигматизму в разі екстракції катаракт через тунельні розрізи. Запропоновано спосіб лікування катаракти, що передбачає індивідуальний підхід до використання різних тунельних розрізів для профілактики післяопераційного та корекції вихідного рогівкового астигматизму. Для практичної реалізації нового способу лікування розроблено комп'ютерні програми "Комплексна автоматизована історія хвороби офтальмологічного профілю OPHTALMUS" та "Система підтримки прийняття рішення лікарем-офтальмохірургом відносно типу тунельного розрізу, що має бути виконаний з метою формування оптимальної післяопераційної рефракції рогівки за умов хірургічного лікування катаракти Sphera Lux". Установлено, що використання розробленого способу хірургічного лікування катаракти дозволяє підвищити ефективність реабілітації хворих на катаракту, досягти некоригованої гостроти зору у віддалений термін після операції більше 0,6 - у 52 % випадків і більше 0,8 - у 23 %.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено, що в Україні 32,1 % осіб, яким показане хірургічне лікуваня катаракти та 19,7 % осіб, яким показана комбінована операція з приводу глаукоми в поєднанні з катарактою, мають вихідний рогівковий астигматизм 1,0 дптр та більше. У 39,5 % відзначається астигматизм зворотного типу. У ході дослідження динаміки рефракції рогівки в осіб, які підлягали одномоментному хірургічному лікуванню глаукоми та катаракти, вперше встановлено, що більш значні зміни рефракції рогівки відбуваються за поєднання факоемульсифікації з синусотрабекулектомією, ніж з глибокою неперфорувальною склеректомією. Вперше науково обгрунтовано та розроблено методику профілактики та корекції післяопераційного рогівкового астигматизму зворотного типу за умов одномоментного хірургічного лікування катаракти та глаукоми методом факотрабекулотомії, що включає варіювання місця положення рогівкового тунельного розтину або виконання додаткового рогівкового тунельного протирозтину (Пат. 14630 Україна, МПК А 61 F9/013 від 15.05.2006 та Пат. 14631 Україна, МПК А61 F9/013 від 15.05.2006). Визначено доцільність та можливість використання імплантації торічних інтраокулярних лінз для корекції вихідного рогівкового астигматизму під час комбінованої операції з приводу глаукоми в поєднанні з катарактою. Обгрунтовано рекомендації з профілактики та корекції післяопераційного астигматизму за одномоментного хірургічного лікування глаукоми та катаракти методом глибокої неперфорувальної склеректомії у вертикальному меридіані та факоемульсифікації через рогівковий тунельний розтин, з урахуванням ступеня та типу доопераційного рогівкового астигматизму.

Досліджено параметри аметропії та астигматизму за результатами рефрактометрії очей великої кількості пацієнтів усіх вікових категорій. Показано, що розподіл кількості пацієнтів за величиною аметропії та астигматизму не є гауссовим. Обгрунтовано робочі діапазони офтальмологічного аберометра економічного класу.

Проаналізовано розподіл величин аметропії та астигматизму очей великої кількості пацієнтів офтальмологічного кабінету. Виявлено характер розподілу цих первинних аберацій ока людини. Показано, в яких діапазонах вони зустрічаються найчастіше.

Мета дослідження - оптимізація хірургічної тактики екстракції катаракти (ультразвукової факоемульсифікації) шляхом використання удосконалених методів прогнозування хірургічно індукованого астигматизму, способів розмітки рогівки та імплантації торичних інтраокулярних лінз. Виконувався основний тунельний розріз рогівки величиною 2,2 або 2,75 мм. Розширено наукові дані про особливості деформаційних змін рогової оболонки в післяопераційному періоді залежно від показника істинного офтальмотонуса та ригідності рогівки за показниками хірургічно індукованого астигматизму. Доповнено наукові дані про прогностичні фактори розвитку хірургічно індукованого астигматизму більше 1,0 дптр за значеннями показника ригідності, а також істинного внутрішньоочного тиску. Встановлено залежність ступеня хірургічно індукованого астигматизму від віку хворих, рівня передопераційного астигматизму, величини та локалізації розрізу. Запропоновано удосконалений спосіб неінвазивного маркування меридіанів рогівки та способу імплантації торичних інтраокулярних лінз в сильному меридіані рогівки. Розроблено рекомендації з вибору методики профілактики та корекції астигматизму рогівки за проведення факоемульсифікації.

Вивчено розвиток післяопераційних ускладнень у хворих з первинною глаукомою - надмірного рубцювання в зоні оперативного втручання і післяопераційного астигматизму після антиглаукоматозних операцій залежно від стану загального і місцевого імунітету - показників фагоцитозу, аутосенсибілізації до антигенів кори головного мозку і гіпоталамусу, рівня цитокінів (ФНП α, ІЛ 1β, ІЛ 4, ІЛ 6) і кортизолу в крові і у внутрішньоочній рідині. Розширено наукові знання про місцевий імунітет органа зору за первинної глаукоми. Встановлено кореляційний зв'язок сильної міри між рівнем цитокінів у внутрішньоочній рідині та розвитком надмірного рубцювання в зоні оперативного втручання і післяопераційним астигматизмом рогівки після антиглаукоматозних операцій. Розроблено та впроваджено в практику вдосконалену технологію синусотрабекулектомії, яка дозволила знизити частоту індукованого астигматизму в ранні терміни після операції на 53 %, через 3 міс. на 65 %, через один рік і 1,5 року на 65 % і 48 % відповідно в порівнянні зі стандартною методикою. Розроблено та впроваджено в практику новий метод профілактики розвитку в післяопераційному періоді астигматизму.

Описаны исследования биоматематических показателей переднего отрезка глаз у больных с разными видами миопии, а также лиц с эмметропией и гиперметропией.

Описано дослідження біометричних показників переднього відрізку очей у хворих з різними видами міопії, а також осіб з еметропією та гиперметропією.

Мета роботи - розробка нового методу і засобу для об'єктивного оцінювання оптичної складової обсягу псевдоакомодації артифакічного ока, а також способи підвищення точності відповідних вимірювань; обгрунтування можливості вимірювання величини аметропії та обсягу псевдоакомодації через відтворення залежності від дефокусування середнього квадратичного значення (RMS) радіуса зображення світлової мікроплями на сітківці; математичне подання функції RMS, аргументом якої є величина штучно утвореного дефокусування зображення мікроплями на сітківці. Проведено комп'ютерне моделювання за допомогою Mathcad спотворень функції RMS від дії електричного шуму. Виявлено кількісну залежність похибок визначення аметропії та обсягу псевдоакомодації від рівня спотворень функції RMS. Доведено можливість забезпечення потрібної точності вимірювань запропонованим методом. Зроблено висновки, що наявна елементна база надає змогу реалізувати метод вимірювання аметропії та обсягу псевдоакомодації через відтворення функції RMS світлової мікроплями на сітківці. Для методу є цілком досяжним вимірювання вказаних параметрів з похибками не більше +- 0,1 дптр.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р670.211.4 + Р675.637.04-7

Рубрики:

Астигматизм. Аметропія. Анізометропія

Хірургічне лікування катаракти

Шифр НБУВ: Ж101097 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р670.211.2-5 + Р670.211.4-5

Рубрики:

Короткозорість (міопія)

Астигматизм. Аметропія. Анізометропія

Шифр НБУВ: Ж101097 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р670.211.4

Рубрики:

Астигматизм. Аметропія. Анізометропія

Шифр НБУВ: ДС45483 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р670.211.4

Рубрики:

Астигматизм. Аметропія. Анізометропія

Шифр НБУВ: ДС45483 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р670.211.2-59 + Р670.211.4-59

Рубрики:

Короткозорість (міопія)

Астигматизм. Аметропія. Анізометропія

Шифр НБУВ: РА448960 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р670.211.4

Рубрики:

Астигматизм. Аметропія. Анізометропія

Шифр НБУВ: ДС45483 Пошук видання у каталогах НБУВ