Рассмотрены клинические проявления, патогенетические механизмы и особенности лечения депрессивных расстройств. Охарактеризована фармакотерапия антидепрессантами у больных с сопутствующими неврологическими расстройствами. Раскрыты особенности клинических проявлений депрессии при эпилепсии, инсульте, рассеянном склерозе, болезнях Альцгеймера и Паркинсона, после хирургических вмешательств.

С целью совершенствования мер по борьбе с преступностью психически больных приведена актуальность внедрения амбулаторной психиатрической помощи в принудительном порядке в практику амбулаторной службы. В связи с высокой криминогенностью лиц, страдающих органическим поражением головного мозга, необходима разработка лечебно-реабилитационных мероприятий, направленных на борьбу с преступностью этого контингента больных.

С помощью метода судебно-психиатрического анализа исследован генез агрессивного поведения больных со сложным происхождением цереброорганической патологии. Проявления агрессивного поведения проанализированы в рамках системы: синдром - личность - ситуация. Выделены 3 группы больных в зависимости от преобладания одной или нескольких составляющих этой системы. Лечение пациентов проводили с учетом генеза агрессивности. Использовали препараты различных фармакологических групп: атипичные нейролептики, бензодиазепины, нейролептики продленного действия, антидепрессанты. Также применяли методы психо- и социотерапии.

Розроблено методи вдосконалення медико-соціальної експертизи та підвищення ефективності ІПР для інвалідів внаслідок перенесеного мозгового інсульту за рахунок психофармакотерапії, психотерапії та психологічних методів реабілітації. Встановлено, що перенесений мозковий інсульт і подальша інвалідизація пацієнта призводять до формування непсихотичних психічних розладів з клиніко-психопатологічною структурою, яка обумовлена наслідками основного захворювання.

У результаті комплексного клініко-психопатичного, нейрофізіологічного, нейровізуалізаційного та нейропсихологічного досліджень систематизовано дані про закономірності перебігу фармакорезистентних форм скроневої епілепсії у дорослих. Проведено порівняльний аналіз нейропсихологічного статусу та психічних функцій під час фармакорезистентного та доброякісного перебігу скроневої епілепсії. Визначено тактику лікування хворих на скроневу епілепсію, резистентну до протиепілептичних препаратів, яка має бути диференційованою та спрямованою не тільки на зникнення або зменшення частоти нападів, але й на збереження психічних функцій. Одержано нові дані, які свідчать про здатність психічних розладів під час комплексного відновлення лікування регресувати будь-якою мірою.

Проведено обследование 37 пациентов с церебральным атеросклерозом, которые ранее переносили острые нарушения мозгового кровообращения и имели легкую или умеренную степени когнитивного дефицита. Применен метод неспецифической активации, в результате выявлена возможность быстрого восстановления когнитивного дефицита, гетерогенного по степени, нейропсихологической и нейрофизиологической структуры. Реакция ЦНС в виде быстрых положительных изменений в когнитивной сфере при неспецифичных методах активации может быть одним из обоснований наличия нейрофизиологического "церебрального резерва", использование которого в оптимизации лечения возможно на практике и целесообразно. Предложенные методы активации неспецифических систем мозга проявляют эффективность, частично снижая когнитивный дефицит без отрицательных побочных действий.

Нарушения мнестических реакций являются одними из существенных признаков расстройств нервной деятельности. На основании этого, в качестве критерия формирования экспериментального психоза, в наблюдениях было изучено состояние процессов условно-рефлекторной памяти у крыс. Для раскрытия механизмов нарушений условно-рефлекторной активности в процессе формирования психотического симптомокомплекса изучалось содержание адреналина, норадреналина и нейроспецифического белка S-100 в структурах головного мозга, которые принимают непосредственное участие в процессах памяти. Нарушения когнитивной функции, которые являются результатом нейротоксичного действия сиднокарба, связаны с уменьшением содержания норадреналина во фронтальной коре, а также адреналина в Варолиевом мосту. Т. е., сиднокарбовый психоз сопровождается уменьшением активирующей роли коры и стволовых структур, что негативно отражается на состоянии мнестических реакций. В гиппокампе и полосатом теле, возбуждение которых вызывает нарушение процессов памяти, напротив, концентрация норадреналина повысилась. Т. о., представленная модель экспериментального психоза, созданная путем подострого введения сиднокарба, является адекватной и альтернативной методикой формирования психотических расстройств у животных в результате непосредственного участия катехоламинергических систем ЦНС.

Рассмотрены вопросы специфичности психических расстройств как проявлений формирующихся и растущих опухолей головного мозга (ОГМ) различной локализации, гистологической структуры и степени злокачественности. На основании изучения обширного фактического материала представлен комплексный анализ взаимосвязи типологии и динамики психических расстройств с клиническими характеристиками ОГМ, предложена концепция патогенетических механизмов формирования психических расстройств как ранних клинических проявлений ОГМ. Рассмотрены принципы лечебно-реабилитационных мероприятий в структуре психиатрической помощи больным ОГМ на разных этапах лечебно-диагностического процесса, которые позволяют воздействовать на психопатологические проявления опухолей, минимизировать последствия оперативного лечения данной патологии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.016.25-3 + Р645.023

Рубрики:

Розсіяний склероз (множинний склероз)

Психози при захворюваннях головного мозку

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703.1 + Р645.023-4

Рубрики:

Інсульт

Психози при захворюваннях головного мозку

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703.1 + Р645.023

Рубрики:

Інсульт

Психози при захворюваннях головного мозку

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.709.2 + Р645.023

Рубрики:

Епілепсія

Психози при захворюваннях головного мозку

Шифр НБУВ: Ж25223 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703.1 + Р645.023

Рубрики:

Інсульт

Психози при захворюваннях головного мозку

Шифр НБУВ: Ж100899 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі комплексу досліджень, який включав клініко-неврологічне, нейропсихологічне обстеження, оцінку якості життя пацієнтів, визначення маркерів системного запалення вдосконалено відновлення рухової функції та оптимізовано реабілітаційні заходи у хворих з когнітивними порушеннями в гострому та ранньому відновному періодах півкульного ішемічного інсульту. Вперше доведено ефективність поєднання магнітотерапії та дзеркальної терапії, що пришвидшує відновлення рухової функції у пацієнтів з когнітивними порушеннями після перенесеного півкульного ішемічного інсульту в гострому та ранньому відновному періодах. Вперше розроблено функціонально-організаційну модель відновлення рухової функції у хворих з когнітивними порушеннями після перенесеного півкульного ішемічного інсульту на рівні надання первинної медико-санітарної допомоги. Доповнено відомості про негативний вплив рухових порушень внаслідок півкульного ішемічного інсульту на якість життя пацієнтів і доведено вагомий вплив неглекту у пацієнтів з легким неврологічним дефіцитом на якість життя. Уточнено негативний вплив психоемоційних порушень (когнітивного дефіциту й емоційних порушень) на швидкість відновлення рухових функцій після ішемічного інсульту. Встановлено значний вплив психоемоційного стану на ступінь відновлення рухової функції та когнітивної сфери: підвищена тривожність та депресія після півкульного ішемічного інсульту в гострому та ранньому відновному періодах пов'язана із більш повільним відновленням рухових і когнітивних порушень. Доведено негативний вплив підвищених маркерів системного запалення на швидкість відновлення рухових і когнітивних функцій у пацієнтів в гострому та ранньому відновному періодах півкульного ішемічного інсульту. Здійснено аналіз і комплексну оцінку значення клініко-неврологічних, нейропсихологічних, лабораторних характеристик для визначення ефективності реабілітаційних заходів в гострому та ранньому відновному періодах півкульного ішемічного інсульту.

Транзиторні епілептичні психози в 30 - 40 % випадків переходять у психотичні стани з тривалим, нападоподібним або хронічним перебігом. Мета статті - проведення систематичного аналізу сучасних літературних джерел для уточнення факторів та клініко-патогенетичних закономірностей трансформації транзиторних (короткочасних) епілептичних психозів у психотичні стани із затяжним та хронічним перебігом, а також виявлення патогенетично орієнтованих особливостей лікування таких пацієнтів. Відзначено прогностичне значення клініко-нейрофізіологічних факторів у збільшенні тривалості психотичного процесу, висвітлено клінічні закономірності трансформації короткочасних психозів у довгострокові (зміна динаміки та структури психозів, особливості взаємозв'язку з органічним розладом особистості та деменцією при епілепсії, а також з епілептичними нападами). Виділено низку важливих нейрофізіологічних патогенетичних механізмів збільшення тривалості психозів (зростаюча мозкова гіпофронтальність, скронева локалізація та закономірне поширення епілептичного процесу). Описано та проаналізовано патогенетично орієнтовані принципи тактики лікування хворих з епілептичними психозами з урахуванням виявлених закономірностей збільшення їх тривалості.

На базі Харківської обласної клінічної лікарні протягом 2016 – 2019 рр. обстежено 383-х пацієнтів з гострою цереброваскулярною патологією (ЦВП) на різних етапах її перебігу: 122 хворі, які мали серцево-судинні захворювання з високим ризиком розвитку ЦВП, 134 особи з клінічними проявами у вигляді транзиторних ішемічних атак в анамнезі та 127 пацієнтів після ішемічного мозкового інсульту, 47 умовно здорових осіб склали групу порівняння. Проведено психологічне обстеження 252 родичів хворих з ЦВП, з них: 30 членів родини осіб, яких можна вважати умовно здоровими; 57 родичів опитуваних з ризиком розвитку ЦВП; 81 членів сімей пацієнтів з клінічно вираженими ознаками ЦВП; 84 родичів хворих після ішемічного мозкового інсульту. Обстежено 113 лікарів, які надавали медичну допомогу пацієнтам з цереброваскулярними захворюваннями: терапевтів – 42, кардіологів – 33 та невропатологів – 38. Досліджено джерела дистресу та особливості психоемоційного стану пацієнтів у зв’язку зі стресовим реагуванням. Вивчено особистісні та поведінкові властивості хворих, що визначають особливості стресової відповіді та адаптації. Проаналізовано чинники, асоційовані з модифікацією способу життя та прихильності до терапії. Ідентифіковано специфіку психосоціального функціонування у пацієнтів з цереброваскулярними захворюваннями. Досліджено психологічний стан родичів хворих у взаємозв’язку з перебігом та лікуванням захворювання на сімейному рівні впливу. Охарактеризовано складові та прояви професійної дезадаптації медичних працівників в контексті лікувальної взаємодії з хворими з цереброваскулярними захворюваннями. На основі аналізу і комплексної оцінки феноменології, перебігу та механізмів психогенезу порушень психічної сфери у хворих на гострі цереброваскулярні захворювання, науково обґрунтувано холістичну модель здоров’яцентрованої модифікації життєвого стилю і медико-психологічного супроводу після судинних катастроф, спрямовану на покращення прихильності до лікування і психоадаптації до нового життєвого статусу.