Наведено дані щодо епідеміології ураження лицьового нерва в Луганському регіоні, сучасні уявлення про етіологію, патогенез та лікування патології. Проаналізовано критерії оцінки міри поразки та можливостей компенсації лицьового нерва. Значну увагу приділено тактиці лікування невропатій лицьового нерва залежно від рівня його поразки, етіологічних чинників, особливостей клінічної течії, наявності післяневритичних ускладнень.

Приведены данные, отображающие эпидемиологию поражения лицевого нерва в Луганском регионе, современные представления об этиологии, патогенезе и лечении патологии. Проанализированы критерии оценки меры поражения и возможностей компенсации лицевого нерва. Значительное внимание уделено тактике лечения невропатий лицевого нерва в зависимости от уровня его поражения, этиологических факторов, особенностей клинического течения, наличия посленевротических усложнений.

Висвітлено особливості клініки невропатії лицевого нерва з урахуванням його анатомо-фізіологічних особливостей, основних напрямків традиційної терапії та ускладнень. Наведено патогенетичне обгрунтування акупунктурного лікування хворих з невропатією лицевого нерва, статистичні дані про ефективність застосування методів рефлексо- та лазеротерапії у комплексному лікуванні невропатії лицевого нерва за електрофізіологічними та акупунктурними методами дослідження.

Освещены особенности клиники невропатии лицевого нерва с учётом его анатомо-физиологических особенностей, основных направлений традиционной терапии и осложнений. Приведены патогенетическое обоснование акупунктурного лечения больных с невропатией лицевого нерва, статистические данные об эффективности применения методов рефлексо- и лазеротерапии в комплексном лечении невропатии лицевого нерва по электрофизиологическим и акупунктурным методам исследования.

Проведено порівняльну оцінку ефективності різних методів лікування хворих з синдромом лицьового нерва отогенної етіології. Хворі були розподілені на 2 групи: в 1-й застосовано традиційну терапію антибактеріальними, противірусними препаратами; в 2-й (осовній) додатково до традицйних призначалися блокади лицьового нерву в області шило-соскоподібного отвору скроневої кістки. Одержані дані свідчать про можливість застосування у вигляді комплексної терапії у разі даної патології блокад лицьового нерва в області шило-соскоподібного отвору, парамеатальних блокад з тауфоном, препаратів "Дерінат", "Вессел Дуэ F", глаутиліну, а у разі вірусних отитах - віферону.

Проведена сравнительная оценка эффективности различных методов лечения больных с синдромом лицевого нерва отогенной этиологии. Больные были разделены на 2 группы: в 1-й применена традиционная терапия антибактериальными, противовирусными преператами; во 2-й (основной) дополнительно к традиционным методам назначались блокады лицевого нерва в области шило-сосцевидного отверстия височной кости. Полученные данные свидетельствуют о возможности применения в качестве комплексной терапии при данной патологии блокад лицевого нерва в области шило-сосцевидного отверстия, парамеатальных блокад с тауфоном, препаратов "Деринат", "Вессел Дуэ F", глуатилина, а при вирусных отитах - виферона.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р625.820.62-58

Рубрики:

Невралгія і неврити лицьового нерва

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р625.82-5

Рубрики:

Хвороби лицьового нерва

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обстежено 72-х хворих з невропатією лицьового нерва за допомогою клінічних методів та електронейроміографії (ЕНМГ). Знайдено у 38,7 % випадків постневритичні ускладнення у вигляді контрактури мімічних м'язів обличчя. Виділено клінічні ознаки постневритичної контрактури у субклінічну стадію захворювання. Розроблено ЕНМГ-критерії діагностики різного ступеня ураження та відновлювання функції лицьового нерва.

Мета - вивчити ефективність ультрафонофорезу Мідокалму в комплексному лікуванні хворих з нейропатією лицьового нерва, ускладненою нервово-м'язовою контрактурою. Комплексне лікування із застосуванням ультрафонофорезу Мідокалму проведено 42 хворим (27 жінкам, 15 чоловікам) віком від 7 до 63 років. Контрольну групу становили 29 пацієнтів, порівнянних за рівнем ураження, віком, тривалістю нейропатії лицьового нерва, яких лікували без застосування запропонованого методу. Повне відновлення функції лицьового нерва в основній групі відзначено у 31 (81,6 %) хворого, в контрольній - у 11 (64,7 %). Висновки. Застосування ультрафонофорезу Мідокалму сприяє повнішому відновленню функції лицьового нерва у разі нейропатій, ускладнених розвитком нервово-м'язової контрактури. Результати об'єктивного обстеження підтверджують позитивну динаміку відновлення функції лицьового нерва. Запропонований спосіб лікування слід застосовувати в неврологічній, фізіотерапевтичній практиці при реабілітації хворих з нейропатіями лицьового нерва, ускладненими розвитком нервово-м'язової контрактури.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р625.82 + Р661.2

Рубрики:

Хвороби порожнини рота

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

This paper presents a model used to animate a 3D facial mesh. The animation is entirely based on a physical system, thus no artistic skills are required to animate a face through morphing or rigging. The facial expressions are the result of the physical interaction between the different components of the system. The focus is on creating structures to accurately represent the muscles and the bones. The physical engine is essentially a mass-spring system, but it also supports some other types of structures, namely pressure cells and rigid bodies.

Дисертацію присвячено питанням обгрунтування та впровадження в клініку методу лазеропунктури інфрачервоним лазерним випромінюванням для лікування хворих з невритом лицевого нерва. Показано, що застосування лазеропунктури при невриті лицевого нерва впливає на певні ланки його патогенезу і є методом патогенетичної терапії цього захворювання. Доведено, що методи акупунктурної діагностики Накатані та Акабане - інформативні допоможні критерії визначення функціонального стану меридіанів акупунктури у хворих з невритом лицевого нерва. Встановлені ефективні точки акупунктури для впливу інфрачервоним лазерним випромінюванням, оптимальні режими впливу, кількість сеансів та курсів лікування при різних варіантах перебігу невриту лицевого нерва. Показана перевага лазеропунктури інфрачервоним лазерним випромінюванням в комплексному лікуванні хворих з невритом лицевого нерва над іншими видами консервативного лікування.

З'ясовано стуктуру нейросоматичних захворювань у клініці хірургічної стоматології. Розроблено критерії диференційної діагностики нейросоматичних захворювань із переважним больовим синдромом. Доведено діагностичну інформативність і розроблено діагностичні критерії різних причин болю в обличчі за допомогою модифікованої електропунктури за методом Фолля. Запропоновано методи лікування гострого одонтогенного болю в обличчі месулідом і хронічного лицевого болю після нейродеструктивних стоматологічних втручань методом фармакопунктури. Позитивний анальгетичний ефект фармакопунктури доведено динамікою активності перекисного окиснення ліпідів.

Удосконалено діагностику та лікування невропатій лицьового нерва різної етіології в осіб похилого віку. На підставі результатів обстеження 200-т пацієнтів і 30-ти практично здорових осіб з'ясовано особливості клінічного перебігу захворювання, функціонального стану системи лицьовий нерв - мімічні м'язи, розладів гемодинаміки поза- та внутрішньочерепних судин, серотонін-транспортної, поглинальної, агрегаційної здатності поетапного лікування цієї патології з застосуванням мексидолу як дезагреганту й антиоксиданта у комбінації з магнітофорезом нікотинової кислоти, фонофорезу з Біотрофом-6 у гострий і відновлювальний періоди захворювання та постізометричною релаксацією м'язів у резидуальній стадії. За цього патогенетична терапія на етапі відновлювального періоду невропатій лицьового нерва передбачала застосування антихолінестеразних препаратів, антиконвульсантів, антиагрегантів, вазоактивних препаратів, метаболічних засобів. Як фізіотерапевтичні методи використано різноманітні види рефлексотерапії, електростимуляцію, лазеропунктуру. Суттю медикаментозної допомоги в резидуальному періоді було призначення міорелаксантів, метаболічних засобів, нейропротекторів.

На підставі аналізу результатів комплексного клініко-нейроміографічного дослідження встановлено клініко-електронейроміографічні (ЕНМГ) особливості невропатій лицевого нерва (ЛН) різного генезису та оптимізовано методичні підходи щодо діагностики їх перебігу, визначено діагностичну інформативність електронейроміографічних показників на етапах лікування. Запропоновано новий метод комплексної клініко-ЕНМГ оцінки стану системи лицевий нерв - мімічні м'язи, розроблено алгоритм діагностичного дослідження хворих на невропатію лицевого нерва. Встановлено значимість вивчення потенціалу дії мімічних м'язів та мигального рефлексу для оцінки ступеня ураження ЛН. Визначено клініко-ЕНМГ критерії для обгрунтування показань щодо хірургічного лікування невропатії ЛН та оцінки його ефективності.

Вивчено структуру внутрішньостовбурових компонентів лицьового нерва кроля в нормі, за експериментальної холодової нейропатії (ХНП) та за магнітолазерної терапії (МЛТ). Встановлено, що ХНП перебігає в три стадії, зокрема, набряково-деструктивних змін (10-та - 15-та доба), деструктивно-відновних процесів (30-та - 45-та доба), компенсаторно-адаптаційних змін (60-та доба) за допомогою морфологічних та електронейроміографічних методів. Стадійний перебіг супроводжується кількісними змінами внутрішньостовбурових структур та електронейроміографічних показників. Доведено, що після МЛТ тривалість першої і другої стадій скорочується, третьої - подовжується, швидше утилізуються продукти розпаду мієліну, пришвидшується ремієлінізація нервових волокон, зростає швидкість проведення імпульсів, підвищується амплітуда М-відповіді.

Висвітлено сучасні погляди на причини та механізми розвитку захворювань нервової системи лиця, особливості їх лікування та профілактики. Наведено класифікацію больових синдромів лицьової ділянки. Описано методику обстеження даної категорії хворих. Подано інформацію про вегетативні прозопалгії, міофасціальний больовий дисфункціональний синдром, синдроми ураження язикоглоткового та блукаючого нервів, судороги та гіперкінези лиця.

На основе определения клинико-биохимических и нейрофизиологических особенностей, отображающих восстановление гемодинамики и электромиогенеза в системе лицевой нерв - мимические мышцы, предложена унифицированная схема оценки компенсаторных возможностей на этапах лечения невропатий лицевого нерва. Установлена диагностическая и прогностическая ценность показателей серотонин-транспортной, серотонин-поглощающей, агрегационной способности и энергетического потенциала тромбоцитов, а также ультразвуковой доплерографии и электронейромиографии для определения тяжести поражения лицевого нерва и прогноза его восстановления.

Показано морфологічні зміни у нервово-м'язових закінченнях і м'язових волокнах через 10, 15, 30 і 60 діб від початку моделювання експериментальної нейропатії, яку викликали локальним переохолодженням ділянки проекції позачерепної частини лицевого нерва на фоні попереднього введення повного ад'юванта Фрейда. У різні терміни експеримента в нервових елементах спостерігалося зменшення площі розгалуження термінальних гілок рухового аксона, локальний набряк ендоневрію, розвивалися дегенеративні зміни частини нервових волокон. Внаслідок грудочкового розпаду кінцевих нервових гілочок через 2 тижні від початку експеримента відбулася дегенерація моторних закінчень. Нейропатія протягом 30 діб викликала виражене гальмування спраутінгу в периферичних відділах рухових нервових волокон. Через 60 діб експеримента велика кількість м'язових волокон піддалася деструктивним змінам. Розміри значної частини нервово-м'язових закінчень зменшилися. У всі терміни холодової нейропатії нейролемоцити реагують однотипно: спостерігається набряк цитоплазми, в ядрах з'являються аргірофільні зерна, відбувається грудочковий розпад окремих ядер. Наявність процесів деструкції в мімічних м'язах надає можливість стверджувати, що за умов холодової нейропатії відбувається не тільки функціональне пристосування до нових умов діяльності, але й докорінна структурна перебудова багатьох частин м'язових і нервових елементів, внаслідок чого нервові імпульси не досягають м'язових волокон.

З використанням методів Більшовського-Гросс, на 90-а кролях вивчено стан нервово-м'язових закінчень лицьового нерва за умов його холодової нейропатії. Відзначено розвиток артеріальної, а пізніше венозної гіперемії в термінальних відділах лицьового нерва, що підтверджується збільшенням кількості та діаметра капілярів, артеріол і венул. За цього відбувається поступове зменшення площі термінальних розгалужень аксонів лицьового нерва та їх деструктивні зміни, що відображається зменшенням рухової активності мімічних м'язів.

Розглянуто проблему підвищення ефективності хірургічного лікування пацієнтів з ураженням лицьового нерва шляхом експериментального та клініко-лабораторного обгрунтування використання антагоніста кальцію німодипіну під час хірургічного лікування хворих з ураженням лицьового нерва. Проведено експериментальне обгрунтування використання антагоніста кальцію німодипіну під час лікування вказаних хворих. Проведено обстеження та лікування 39-ти хворих з хронічним гнійним середнім отитом, акустичною невриномою, пухлиною яремного та каротидного гломуса, злоякісними пухлинами середнього вуха, переломами скроневої кістки, що потребували проведення під'язиково-лицьового анастомозу. Розроблено методику лікування пацієнтів з ураженням лицьового нерва, що передбачає виконання під'язиково-лицьового анастомозу з інтраопераційним введенням і прийомом у ранньому післяопераційному періоді антагоніста кальцію німодипіну.

Изучены оптимальные сроки и курсы лечения больных с нейропатиями лицевого нерва различной степени тяжести. Комплексное лечение нейропатий лицевого нерва проводилось с использованием рефлексотерапии (иглоукалывание). По результатам исследования определены оптимальные сроки и количество курсов. Метод рефлексотерапии является более эффективным при обращении пациентов в более ранний период заболевания. При длительно существующих нейропатиях необходимо провести 5 и более курсов рефлексотерапии. Эффект лечения зависел от длительности заболевания и времени начала лечения.