Досліджено особливості клініки радіаційної енцефалопатії з проявами вегето-судинної дистонії (ВСД) гіпертонічної хвороби, яка виникла на фоні ВСД у людей, що мешкають у забрудненій радіонуклідами місцевості. Обстежено функціональний стан центральної нервової системи та її вегетативного відділу за допомогою енцефалографії, реоенцефалографії, ехоенцефалографії, тестів, які визначають стан вегетативного тонусу, регуляції та забезпечення діяльності. Проаналізовано стан внутрішніх органів, особливо систему кровообігу, її вегетативної регуляції та інтегрального показника фізичної та розумової працездатності. Наведено характеристику харчування як фактора, що визначає надходження до організму радіонуклідів. Як загальний критерій стану здоров'я використано визначення біологічного віку та парціального функціонального віку серцево-судинної, дихальної системи, а також вегетативної нервової системи. Розроблено новий ефективний напрямок щодо корекції виявлених порушень. Запропоновано сучасні методи східної медицини - акупунктурну діагностику ріодораку за Накатані, а також діагностику за Акабане з метою опрацювання акупунктурних рецептів.

Досліджено дію широкосмугового КВЧ сигналу як лікувального засобу у разі атеросклеротичних захворювань. Виявлено, що внаслідок дії КВЧ терапевтичного приладу хворі на АДЕ мають покращання неврологічного статусу, нормалізацію атреріального тиску, зростання біологічної активності головного мозку.

Ключ. слова: вікзалежна патологія, хвороба Паркінсона, цукровий діабет ІІ типу, толерантність до глюкози.
Індекс рубрикатора НБУВ: Р620.426.3-3 + Р415.160.23-3

Рубрики:

Хвороба Паркінсона

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж15058 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виявлено стійку активацію протоонкогена с-fos в нейронах медіальної та дорсальної частин неостріатума та пригнічення цієї активації в клітинах островків Каллеха, які вміщують синтазу оксиду азоту (NOS), після унілатерального пошкодження дофамінергічної мезостріатної системи 6-гідроксидофаміном. Системне введення нітрогліцерину (НГ) викликало падіння експресії протеїну с-Fos у дорсальній частині ураженого неостріатума; відповідні кількості Fos-імунореактивних ядер у зрізі завтовшки 50 мкм становили в середньому 420,71 +- 21,32 (в контролі) і 141,38 +- 11,48 (після введення НГ). Проте в інших структурах мозку НГ викликав стійку експресію протеїну с-Fos в групах NOS-вмісних нейронів і джерелах катехоламінергічних проекцій, які беруть участь у контролі серцево-судинних реакцій. Зроблено припущення, що системне введення вазодилататора НГ (донора NO) частково нормалізує надмірне підвищення рівня глутамату у денервованому неостріатумі, проявом чого є експресія протеїну с-Fos.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р620.426

Рубрики:

Хронічно-прогресуючі захворювання нервової системи

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено изучение клинико-психопатологической структуры органических депрессивных расстройств (F 06.32) на фоне болезни Паркинсона. На основании результатов детального анализа жалоб, анамнеза, данных соматического, неврологического и психического состояния 48-ми больных описана клиническая характеристика этих состояний. Осуществлен сравнительный анализ органических депрессий, которые развились на фоне болезни Паркинсона и дисциркуляторной энцефалопатии. Установлено, что основными клиническими вариантами органических депрессий на фоне болезни Паркинсона являются астенический, апатический, адинамический, ипохондрический и дисфорический. Отмечено, что в случае болезни Паркинсона апатические и адинамические депрессии встречаются достоверно чаще, а ипохондрические и тревожные - достоверно реже, чем при дисциркуляторной энцефалопатии. Приведены результаты квалификации депрессий с помощью субъективных (госпитальной шкалы тревоги и депрессии, шкалы Цунга) и объективных (шкал Гамильтона и Монтгомери - Асберга) психометрических шкал.

Приведены результаты комплексной оценки факторов, определяющих характер и темпы развития "дисциркуляторной энцефалопатии" при гипертонической болезни. Представлены данные исследования вызванной активности головного мозга корковой когнитивной фазы обработки информации в остром периоде церебральных сосудистых кризов. Обоснована целесообразность контроля лечения при кризовых состояниях по данным нейрональной возбудимости церебральных структур. Подтверждена зависимость тяжести кризовых состояний от компенсаторных возможностей и типа нейтральной организации.

Проведено исследование электроэнцефалограммы (ЭЭГ) у больных депрессиями, которые развились на фоне болезни Паркинсона. На основании полученных результатов выяснено, что характерными изменениями ЭЭГ являются снижение амплитуды биопотенциалов мозга, сглаживание амплитудной и процентной разницы между альфа- и тета-ритмами, увеличение амплитуды и процентного содержания альфа- и тета-ритмом в лобных отделах мозга, преобладание процессов десинхронизации. На основании сопоставления степени тяжести депрессии, оценивавшейся по шкале MADRS, и процентного содержания тета-ритма, выявлена сильная позитивная корреляция между этими показателями. В результате детального изучения клинических и энцефалографических особенностей относительно ведущих вариантов депрессивного синдрома определено, что разные психопатологические варианты депрессивных расстройств на фоне болезни Паркинсона имеют характерные проявления на энцефалограмме. Предложено использовать ЭЭГ в качестве дополнительного инструмента для оценки качества лечения таких больных. Отмечено, что при этом основными критериями успешной терапии являются увеличение процентного содержания альфа-ритма и снижение тета-ритма.

Освещены различные аспекты прионовых заболеваний человека и животных. Приведены современные представления о молекулярной биологии инфекции нового типа, которая принципиально отличается природой своего возникновения и механизмами передачи от всех ранее известных инфекций. Предложен краткий очерк по эпидемиологии, клинике, патологической анатомии и патогенезе трансмиссивных спонгинформных энцефалопатий. Рассмотрены экологические, социальные, правовые и этические аспекты, связанные с прионовыми заболеваниями.

Наведено сучасні уявлення про молекулярну біологію інфекції нового типу, яка принципово відрізняється природою свого виникнення та механізмами передачі від усіх раніше відомих інфекцій. Вміщено стислий нарис щодо епідеміології, клініки, патологічної анатомії та патогенезу спонгіформних енцефалопатій. Розглянуто екологічні, соціальні, правові та етичні аспекти, пов'язані з пріоновими хворобами. Викладено розрахунки спеціалістів про можливий розвиток епідемії пріонових хвороб у ХХІ ст.

Наведено сучасні дані стосовно механізму розвитку дисциркуляторної атеросклеротичної, гіпертонічної, венозної енцефалопатії, детально проаналізовано клінічні прояви на різних стадіях захворювання, наведено основні клінічні, а також МР-томографічні діагностичні критерії, методи лікування.

Встановлено в ході дослідження, що гіприл впливає на параметри нейро-гормонального гомеостазу, системи мікроелементів та катехоламінів, що покращує показники системного та мозкового кровообігу, а також структурно-функціонального стану головного мозку у разі цереброваскулярної недостатності, обумовленої гіпертонічною хворобою.

Установлено в ходе исследования, что гиприл влияет на измененные параметры нейро-гормонального гемостаза, системы микроэлементов и катехоламинов, тем самым улучшая показатели системного и мозгового кровообращения, а также структурно-функциональное состояние головного мозга в условиях цереброваскулярной недостаточности, обусловленной гипертонической болезнью.

У клініці нервових хвороб Запорізького державного медичного університету і у неврологічному відділенні 9-ої міської клінічної лікарні м. Запоріжжя проведено комплексне обстеження і лікування 65-ти хворих з дисциркуляторною енцефалопатією І - ІІІ стадій. Хворим основної групи (42 особи, 64,6 %) проводилася комплексна терапія з застосуванням препарату "Тіоцетам", а в групу порівняння ввійшли 23 хворих (35,4 %), яким тіоцетам не призначався. У хворих обох клінічних груп неврологічна семіотика і ступінь її виразності відповідали стадії захворювання та істотно визначали результативність лікування. Найбільший терапевтичний ефект комплексного лікування з застосуванням тіоцетаму був досягнутий у хворих з дисциркуляторною енцефалопатією I і II стадій. Препарат добре переносився і не викликав побічних ефектів. Було показано, що включення тіоцетаму в комплексну терапію сприяє позитивній динаміці клініко-неврологічних об'єктивних і суб'єктивних розладів, а також поліпшенню когнітивних функцій.

В клинике нервных болезней Запорожского государственного медицинского университета и неврологическом отделении 9-й городской клинической больницы г. Запорожья проведено комплексное обследование и лечение 65-ти больных с дисциркуляторной энцефалопатией І - ІІІ стадий. Больным основной группы (42 человека, 64,6 %) проводилась комплексная терапия с применением препарата "Тиоцетам", а в группу сравнения вошли 23 больных (35,4 %), для лечения которых тиоцетам не применялся. У больных обеих клинических групп неврологическая семиотика и степень ее выраженности соответствовали стадии заболевания и существенно определяли результативность лечения. Наибольший терапевтический эффект комплексного лечения с применением тиоцетама был достигнут у больных с дисциркуляторной энцефалопатией I и II стадии. Препарат хорошо переносился и не вызывал побочных эффектов. Было показано, что включение тиоцетама в комплексную терапию способствует положительной динамике клинико-неврологических объективных и субъективных расстройств,а также улучшению когнитивных функций.

A complex examination and treatment of 65 patients with discirculatory encephalopathy (I-III stages) has been carried out in the clinics of nervous diseases at Zaporozhye State Medical University and the neurological department of Zaporozhye City Clinical Hospital No.9. The patients of the main group (42 patients, 64.6%) were treated with a complex therapy using tiocetam drug, and the reference group consisted of 23 patients (35.4%), who were not treated with tiocetam. The neurological semiotics and level of its intensity in patients of both clinical groups corresponded the stage of disease and substantially determined the therapeutic effectiveness. A maximal therapeutic effect of the complex treatment with Tiocetam has been achieved in patients with discirculatory encephalopathy of the I and II stage. The drug was well - tolerated and did not cause any side effects. The indroduction of tiocetam in the complex therapy has been shown to promote a positive dynamics of clinical-neurological objective and subjective disorders, as well as the improvement of cognitive functions.

Рассмотрена проблема поиска новых методов восстановления при заболевании Паркинсона, приведена оценка эффективности комплекса реабилитационных мероприятий у лиц с данной нозологией. После применения комплексной реабилитации у пациентов выявлены положительные изменения физического, психологического и эмоционального состояния. Показано, что использование прибора эффективно при тяжелых травмах головного мозга, нарушениях мозгового кровообращения.

Розглянуто проблему пошуку нових методів відновлення у разі захворювання Паркінсона, наведено оцінку ефективності комплексу реабілітаційних заходів, використаного для лікування осіб з даною нозологією. Після застосування комплексної реабілітації у пацієнтів виявлено позитивні зміни фізичного, психологічного й емоційного стану. Показано ефективність застосування приладу для лікування тяжких травм головного мозку та порушень мозкового кровообігу.

Освещены вопросы генетики, физико-химические и биологические свойства прионов. Доказано, что прионы реплицируются в нейронах и астроглии, клетках иммунной системы, эпителиальной и мышечной тканях. Приведена новая классификация прионных болезней (ПБ), содержащая прион-ассоциированные (ПА) синдромы и ПБ как новый тип заболеваний человека и животных, объединенных совокупностью признаков, свойственных генетическим, инфекционным, опухолевым и иммунодефицитным состояниям. Определены ПА энцефалопатии, офтальмопатии, лимфоретикулопатии, миопатии, нефропатии и аденопатии на основе иерархии тропизма штаммов прионов по отношению к тканям. Описаны разные формы ПБ, в частности, Крейтцфельдта-Якоба, Альперса, фатальная семейная инсомния, синдром Гертсмана - Штраусслера - Шейнкера, амиотрофический лейкоспонгиоз, куру. Рассмотрены ПБ животных, вопросы истории, эпидемиологии, патогенеза, патоморфологии, клиники и особенности лечения данных зоболеваний.

Проаналізовано події, які призводять до загибелі нейронів чорної субстанції за типом апоптозу та розвитку хвороби Паркінсона (ідіопатичного паркінсонізму).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р620.426.9-58

Рубрики:

Інші хронічно-прогресуючі захворювання нервової системи

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

При обследовании 15-ти больных болезнью Паркинсона в возрасте 50 - 73 лет установлено, что у всех пациентов длина теломер (как индивидуальная, так и в целом по группе) достоверно меньше, чем у практически здоровых людей того же возраста. Анализ связи клинических проявлений ригидности, характеризующей болезнь Паркинсона, с длиной теломер показал наличие отрицательной корреляции между этими показателями.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р620.426.3-43

Рубрики:

Хвороба Паркінсона

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено процеси вільнорадикального окиснення ліпідів за допомогою методу біохемілюмінесценції й оцінено їх роль у формуванні дисметаболічної енцефалопатії у хворих на гіпотиреоз. Виявлено, що за недостатності тиреоїдних гормонів в організмі відбувається активація вільнорадикальних процесів із інгібуванням антиоксидантної системи. Виявлено позитивну залежність між інтенсивністю біохемілюмінесценції та важкістю дисметаболічної енцефалопатії, що свідчить про патогенетичну роль процесів вільнорадикального окиснення в ураженні нервової системи обстежених хворих. Обгрунтовано призначення в терапії дисметаболічної енцефалопатії на фоні гіпотиреозу адекватних сучасних антиоксидантів, що сприяють нормалізації порушених метаболічних процесів.