Изучали эндокринную функцию тимуса, коркового вещества надпочечников, щитовидной железы и состояние периферического звена иммунной системы у 104 больных с патологией тимуса (88 больных тимомой и 16 больных миастенией). Установлено, что у больных со злокачественными новообразованиями тимуса происходит угнетение эндокринной функции органа, степень которого зависит от гистологической формы опухоли. Предполагается, что в подавлении секреции тимусных гормонов важная роль принадлежит аутоантителам к эпителиальным клеткам тимуса. Установлено, что увеличение концентрации АКТГ и кортизола, а также снижение уровня гормонов щитовидной железы способствуют угнетению тимической гормональной активности у больных тимомой, что, в свою очередь, неблагоприятно отражается на деятельности периферического отдела иммунной системы.

На основании анализа оптической плотности ДНК в интерфазных ядрах эпителиоцитов буккального эпителия больных раком щитовидной железы, узловым зобом и аутоиммунным тиреоидитом предложено два новых текстурных показателя - отношение объемов модальных классов и показатель рельефности. Эти показатели могут быть использованы для дифференциальной диагностики заболеваний щитовидной железы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.453-3

Рубрики:

Пухлини паратиреоїдної залози

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Матеріали I Українського з'їзду терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів. 24 - 27 січня 1999 р., Харків.

Изучена ультраструктура аденокарцином щитовидной железы (ЩЖ) и окружающей паренхимы для выяснения некоторых механизмов возникновения упомянутых новообразований. Установлено, что клетки аденокарцином щитовидной железы имеют структуру, характерную для каждой опухоли, что подтверждает известный факт о их происхождении от единственной клетки-предшественника. Ультраструктура аденокарцином ЩЖ свидетельствует о сниженной функциональной активности раковых тиреоцитов относительно синтеза тиреоидных гормонов. В клетках 80 % раковых опухолей ЩЖ, в отличие от аденом, выявляются плейоморфные ядра, наличие которых может быть диагностическим признаком злокачественных новообразований этого органа. Фоном для аденокарцином в 65 % случаев был коллоидный зоб, в 20 % - аутоимунный тиреоид. Предложена общая схема возможных механизмов узлового перерождения ЩЖ. Основными путями профилактики узлообразования в ней может быть предотвращение гипотиреоидных состояний и блокада усиленной продукции ТТГ с помощью тиреоидных гормонов.

Огляд присвячено аналізу прогностичних факторів, ефективності лікування та виживання хворих на рак щитовидної залози. Наведено характеристики пухлинного процесу, виділено фактори, які впливають на прогноз виживання та дозволяють застосовувати індивідуальний підхід під час лікування хворих на рак щитовидної залози.

Показана принципиальная возможность выявления в пунктатах новообразований щитовидной железы детерминант цитокератина N17 и использования его для дифференциальной цитологической диагностики аденом и папиллярных карцином. Для этого фолликулярный эпителий пунктатов исследовали при помощи моноклональных антител ЕЗ и подсчитывали процентное содержание клеток, реагирующих с ними. Для повышения точности подсчетов и исключения из них неэпителиальных клеток иммуноцитохимические реакции производили после морфологического исследования пунктатов. Различие между аденомами и карциномами в процентном содержании клеток, экспрессирующих цитокератин N17, оказалось статистически достоверным. Доказано, что только в пунктатах папиллярных карцином содержание клеток, связывающих антитела Е3, превышает 1 %. Определение цитокератина N17 может быть использовано для дифференциальной диагностики опухолевых процессов, возникающих из фолликулярного эпителия.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452-56

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено порівняльне ретроспективне дослідження результатів морфологічного, радіонуклідного обстежень і радіойодотерапії хворих на диференційований рак щитовидної залози, постраждалих від аварії на ЧАЕС, у порівнянні з іншими групами хворих з "чистих" і забруднених регіонів України. Проаналізовано дані 294 хворих з позитивним ефектом комбінованого лікування. Встановлено, що група постраждалих від аварії на ЧАЕС, відрізнялась від пацієнтів, які мешкали в "чистих" і забруднених регіонах, більшою кількістю чоловіків, молодшим віком, переважанням хворих з папілярним раком, метастазами в регіонарні лімфовузли та легені. Розбіжностей в ефективності радіойодотерапії у різних групах не виявлено. Тактика комбінованого лікування хворих на диференційований рак щитовидної залози, постраждалих від аварії на ЧАЕС, не повинна відрізнятися від тактики лікування раку, що розвинувся спонтанно, за умов відповідного індивідуального підходу.

Матеріали I Українського з'їзду терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів. 24 - 27 січня 1999 р., Харків.

При активной форме болезни Иценко - Кушинга установлено увеличение времени артериального притока, венозного оттока и снижение относительной венозной емкости почек. В стадии клинической ремиссии заболевания после двусторонней адреналэктомии или лечения хлодитаном отмечена нормализация величины относиельной венозной емкости, отношения максимальной и средней активности левой почки к этим параметрам правой и индекса перфузии. У больных с опухолями надпочечных желез наблюдалось замедление артериального притока и снижение относительной венозной емкости почек, после удаления левого надпочечника - нормализация этого показателя правой почки.

Наведено результати скринінгу експресуючих бібліотек, створених на базі кДНК, синтезованих на мРНК, виділених із клітин раку щитовидної залози людини. У ході імуноскринінгу експресуючих кДНК бібліотек за методологією SEREX (Serological identification of antigens by Recombinant Expression cloning) аутологічними сироватками крові хворих із папілярною формою раку щитовидної залози виявлено 15 позитивних клонів. Секвенування одержаних клонів та їх порівняльний аналіз із використанням баз даних EMBO, GenBank, dbest показали, що 11 клонів кодують вже відомі білки. Два з них, кінектин і фактор, що асоціюється з ТВР, становлять особливий інтерес для розробки нових діагностичних тест-систем.

Узагальнено літературні дані щодо механізмів тиреоїдного канцерогенезу, а також результати авторських досліджень особливостей гістологічної будови карцином щитовидної залози дітей, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, різних ростових факторів та онкогенів у пухлинах, специфіки молекулярно-біологічних порушень.

Матеріали I Українського з'їзду терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів. 24 - 27 січня 1999 р., Харків.

Розглянуто ефективність застосування тироксину як супресивної терапії у хворих диференційованим раком щитовидної залози, дифузним чи вузловим зобом. Наведено побічні дії, що спостерігаються у разі її проведення. Розглянуто ефективність терапії тіратріколом (тріаком) з метою супресії ТТГ. Визначено певні переваги прийому тіратріколу в лікуванні дифузного зоба, синдрому резистентності до тиреоїдних гормонів та можливості комбінованої терапії з тироксином.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452-56

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Матеріали I Українського з'їзду терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів. 24 - 27 січня 1999 р., Харків.

Проаналізовано результати доопераційної тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії (ТАПБ), інтраопераційного експрес-гістологічного дослідження (ЕГД) та патогістологічних заключень (ПГЗ) у 469 пацієнтів (вік яких на час Чорнобильської аварії не перевищував 18 років), яких було прооперовано у клініці інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка (АМН України,м.Київ) з приводу вузлової патології щитовидної залози (ЩЗ) у 1994-1999 рр. Кількість карцином ЩЗ за ПГЗ складала 137 випадків (29,2 %), з яких 127 (92,7 % від загальної кількості карцином) були папілярними. Проведення ТАПБ з наступним цитологічним дослідженням пунктату дозволило встановити у доопераційному періоді в означеної вікової групи хворих папілярну карциному ЩЗ у 74 із 122 інформативних спостережень (60,7 %) та у 22 (18,0 %) припустити наявність карциноми (разом - 78,7 %). Подальше проведення інтраопераційного ЕГД дозволило визначити папілярну карциному у 117 випадках з 127 (92,1 %) та в 4 випадках (3,1 %) висловити підозру на "злоякісний характер процесу" (разом - 95,2 %). Об'єм оперативного втручання за заключеннями ТАПБ + ЕГД чи ЕГД "папілярна карцинома" - тиреоїдектомія, доповнена за необхідністю однобічною чи двобічною дисекцією шиї. Відсутність ознак злоякісного процесу після проведення ТАПБ у поєднанні з наявністю під час ЕГД фолікулярної пухлини ("фолікулярна неоплазія") у 89 % випадків за ПГЗ характеризувалась доброякісним ураженням ЩЗ, що дозволяє обмежуватися у подібних випадках проведенням органозберігаючої операції.

Ключ. слова: хлодитан, о,п'-ДДД, стероидогенез, рак надпочечников, кальций, калий
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.457-29

Рубрики:

Пухлини наднирників (надниркових залоз)

Шифр НБУВ: Ж14160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: cancer, thyroid, radioiodine
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452-5

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж14160 Пошук видання у каталогах НБУВ