Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.154

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.154.1

Рубрики:

Опіки

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведен анализ состояния иммунологической реактивности при ожоговой патологии у детей. Изучены факторы, оказывающие влияние на функциональное состояние лейкоцитов крови. Выявлено резкое снижение показателей клеточного и гуморального иммунитета пропорциональное тяжести травмы до развития вторичных иммунодефицитов по Т-независимому типу. Наибольшее супрессирующее влияние на активность Т-лимфоцитов оказывает белковая фракция аутологичной сыворотки. При этом выявлено снижение толерантности к аутологичным антигенам с гиперпродукцией аутоантител, фиксированных в большинстве случаев на эритроцитах. Потенцирующее действие на развитие аутоиммунных реакций оказывают вещества, находящиеся в безбелковой и глобулиновой фракции аутологичной сыворотки обожженных.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.154.1-3

Рубрики:

Опіки

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано, что у животных молодого возраста при термическом повреждении организма, морфологические изменения развиваются уже в стадии ожогового шока, а затем усиливаются в стадии ожоговой токсемии и приводят к задержке роста и развития костей скелета.

Проводили гістологічне та електронно-мікроскопічне вивчення легень. Важка термічна травма в період шоку викликає цілий комплекс неспецифічних реакцій організму, які проявляються в повнокрів'ї, порушенні судинної проникності, гіперкоагуляції, міграції в альвеоли альвеолярних макрофагів. В період токсемії виникають якісно нові процеси у вигляді інтенсивної проліферації клітинних елементів строми легень, прогресування загальних змін легені бронхолегеневої природи. Для періоду септикотокемії характерним є подальше прогресування запальних змін у всіх шарах стінки бронхів. При дослідженні легень експериментальних тварин відмічені значні зміни ультраструктури альвеолоцитів. Дані ультраструктурного аналізу респіраторного відділу легень свідчать про те, що термічна травма веде в кінцевому результаті до пошкодження структури аерогематичного бар'єру, що супроводжується ендогенною інтоксикацією організму.

Аналізуються результати використання мазі "Левомеколь", яка містить гідрофільні розчинники ПЕО-400 та ПЕО-1500, при лікуванні відморожень шкіри. Відмороження моделювали аплікатором КД-3 зі зниженням температури шкіри до -20 °C на протязі 30 хв. Методами спинових зондів встановлено, що в клітинах шкіри через 5 год після відмороження на протязі 3-х діб розвиваються гідратація та вологий некроз тканини, що було підтверджено ультраструктурними та гістологічними дослідженнями. Використання мазі сприяло відокремленню площі некрозу, зниженню запального набряку та прискоренню загоювання ран. Клінічне використання методики дослідження у хворих з відмороженнями II - III ступеня свідчило про зниження частоти проведення некректомій у 2 рази та зменшення тривалості лікування хворих.

Проведено исследование на белых беспородных крысах по изучению влияния локального ожога и криодеструкции III А-Б степени, площадью поражения до 10 % на содержание тестостерона в плазме крови. В результате исследования установлено, что содержание тестостерона в крови после нанесения ожогов, в сравнении с контролем, снижается, особенно на 3, 7 и 28 сутки, а криовоздействие вызывает увеличение количества гормона на 1, 3, 7 и 14 сутки. 28 сутки являются сроком, когда после воздействия разнотемпературных факторов, количество тестостерона уменьшается одинаково: после ожога до 13,18 +- 0,14 нмоль/л, криодеструкции - 13,21 +- 0,20 нмоль/л, в контроле содержание гормона - 14,12 +- 0,27 нмоль/л. Сопоставление динамики содержания тестостерона между экспериментальными группами животных свидетельствует о том, что ожоговая травма вызывает значительное угнетение продукции гормона, а криовоздействие способствует возрастанию его количества.

Наведено результати вивчення лікувального ефекту нової мазі "Біофлорин" за опікової травми, яку відтворювали в асептичних умовах на щурах. Препаратом порівняння була відома ранозагоювальна мазь природного походження "Альгофін", яку використовують у медичній практиці для місцевого лікування опіків (ВАТ "ХФЗ "Червона Зірка"). За планіметричними показниками досліджуваний препарат сприяв скороченню строків загоєння на 3 дні у порівнянні з групою контрольної патології та на 2 дні - у порівнянні з групою тварин, яких лікували маззю "Альгофін". Встановлено також, що мазь "Біофлорин" активніше за референт-препарат сприяла нормалізації гематологічних та біохімічних показників до рівня інтактного контролю. Одержані результати дозволяють прогнозувати перспективність подальших клінічних досліджень препарату та можливість використання мазі "Біофлорин" для прискорення загоєння ран різної етіології.

Приведены результаты изучения лечебного эффекта новой мази "Биофлорин" при ожоговой травме, которую воспроизводили в асептических условиях на крысах. Препаратом сравнения служила известная ранозаживляющая мазь природного происхождения "Альгофин", которую используют в медицинской практике для местного лечения ожогов (ОАО "ХФЗ "Красная Звезда"). По планиметрическим показателям исследуемый препарат способствовал сокращению сроков заживления на 3 дня в сравнении с группой контрольной патологии и на 2 дня в сравнении с группой животных, которых лечили мазью "Альгофин". Установлено также, что мазь "Биофлорин" активней, чем референт-препарат способствовала нормализации гематологических и биохимических показателей до уровня интактного контроля. Полученные результаты позволяют прогнозировать перспективность дальнейших клинических исследований препарата и возможность использования мази "Биофлорин" для ускорения заживления ран различной этиологии.

The results of the study of the therapeutic effect of a new ointment "Bioflorin" in a burn trauma reproduced in the aseptic conditions in rats have been given. The known reparative ointment of a natural origin "Algofin" served as a reference-drug, it is used in the medical practice for local treatment of burns. By the plane geometry indexes the drug studied promoted the reduction of the healing terms for 3 days comparing to the control pathology group and for 2 days comparing to the group of animals treated by the ointment "Algofin". The ointment "Bioflorin" has been proven to be more active than the reference-drug in promoting the normalization of haematological and biochemical indexes to the level of the intact control group. The results obtained allow to forecast the perspectiveness of futher clinical research and the possibility of using the ointment "Bioflorin" for acceleration of healing the wounds of different etiology.

Розглянуто історію комбустіології. Розкрито суть загальних понять опіків, запропоновано їх класифікацію за глибиною ураження. Описано термічні, електричні, хімічні та променеві опіки, а також методи їх лікування та профілактики. Проаналізовано особливості визначення тяжкості опікового ураження, а також хірургічного лікування опіків особливої локалізації. Висвітлено місце опіків у структурі військово-польової хірургії.

Рассмотрена история комбустиологии. Раскрыта сущность общих понятий ожогов, предложена их классификация по глубине поражения. Описаны термические, электрические, химические и лучевые ожоги, а также методы их лечения и профилактики. Проанализированы особенности определения тяжести ожогового поражения а также хирургического лечения ожогов особенной локализации. Определено место ожогов в структуре военно-полевой хирургии.

Охарактеризовано сучасний стан проблеми опікового шоку. Виділено актуальність проблеми термічної травми, обговорено патофізіологію, діагностику та клінічні прояви опікового шоку. Окремо розглянуто питання оцінки тяжкості цього періоду опікової хвороби. Висвітлено принципи лікування опікового шоку та критерії його ефективності.

Охарактеризовано современное состояние проблемы ожогового шока. Выделена актуальность проблемы термической травмы, обсуждена патофизиология, диагностика и клинические проявления ожогового шока. Отдельно рассмотрены вопросы оценки тяжести этого периода ожоговой болезни. Освещены прнципы лечения ожогового шока и критерии его эффективности.

Наведено результати лікування 178-ми обпечених, що знаходились на стаціонарному лікуванні з приводу опіків III - IV ступеня. Встановлено, що застосування активних хірургічних методів лікування з застосуванням ало-, ксенотрансплантатів знижує частоту гнійно-септичних ускладнень опікової хвороби та покращує результати хірургічного лікування.

Представлены результаты лечения 178-ми обожженных, находившихся на стационарном лечении по поводу ожогов III - IV степени. Установлено, что применение активных хирургических методов лечения с использованием алло-, ксенотрансплантатов достоверно снижает частоту гнойно-септических осложнений ожоговой болезни и улучшает результаты хирургического лечения.

Впервые рассмотрены вопросы этиологии, патогенеза, клиники и осложнений термических поражений IV степени. Обоснована оригинальная классификация ожогов по глубине поражения с учетом развивающихся патофизиологических процессов и анатомических взаимоотношений тканей, что позволяет объективизировать клинику, тактику и прогноз травмы. На основании этих признаков составлена дифференциально-диагностическая таблица. Представлены современные методы диагностики глубины и объема поражения тканей, поврежденных в результате глубоких ожогов. Подробно описаны принципы хирургического лечения субфасциальных поражений и методы проведения оперативных вмешательств с использованием классических способов кожной пластики, лоскутов с осевым типом кровообращения и дермотензии.

Наведено відомості про особливості лікування опікових уражень. Охарактеризовано будову та функції шкіри, наведено класифікацію опіків. Розглянуто сучасні методи визначення площі та глибини опікової рани, а також прогнозування ступеня її важкості. Досліджено основні періоди, патогенез і клінічні прояви опікової хвороби. Визначено принципи загального та місцевого лікування потерпілих з термічною травмою за різних ступенів важкості та локалізації опікової рани. Розглянуто особливості виникнення термічних уражень та електротравм, а також надання першої медичної допомоги потерпілим. Обгрунтовано доцільність використання ліофілізованих ксенодермотрансплантатів під час комплексного лікування опікових хворих. Розглянуто питання організації та надання медичної допомоги потерпілим з опіками у разі масових термічних уражень. Досліджено особливості виникнення холодових травм і способи їх лікування. Охарактеризовано сучасні методики проведення шкірно-пластичних операцій у випадку термічних уражень.

Исследованы особенности лечения ожеговых повреждений. Охарактеризованы строение и функции кожы, приведена классификация ожегов. Установлены методы определения площади и глубины ожеговой раны и прогнозирования степени ее тяжести. Исследованы основные периоды, патогенез и клинические проявления ожеговой болезни. Опредлены принципы общего и местного лечения потерпевших с термической травмой при разных степенях тяжести и локализации ожеговой раны. Рассмотрены особенности возникновения термических повреждений и электротравм, а также оказания первой медицинской помощи потерпевшим. Обоснована целесообразность использования лиофилизованных ксенодермотрансплантатов во время комплексного лечения ожеговых ран. Рассмотрены вопросы организации и оказания медицинской помощи потерпевшим в случае массовых термических повреждений. Исследованы особености возникновения холодовых травм и способы их лечения. Охарактеризованы современные методики проведения кожно-пластических операций при ожегах.

З використанням світлооптичного, електронномікроскопічного, морфометричного, статистичного аналізу вивчено особливості морфофункціональних змін ксенодермотрансплантатів після еквілібрації в гліцерин-жовтковому розчині під час кріоконсервування та наступної ліофілізації. Встановлено послідовність і характер структурної організації епідермісу та дерми в різні терміни після ліофілізації шкіри та проведено порівняльний аналіз. Розроблено та вперше застосовано спосіб визначення антитоксичної здатності ліофілізованих ксенодермотрансплантатів, проведено морфологічні дослідження перебігу регенераторних процесів та вивчено особливості змін швидкості локального кровотоку в опіковій рані з їх використанням.

Проанализировано влияние ожогового поражения на функцию почек. Рассмотрена тяжелая ожоговая болезнь (ОБ) как синдром полиорганной недостаточности. Приведены современные методы лечения острого периода ОБ, органной дисфункции и профилактики органной недостаточности. Рассмотрены особенности анестезиологического обеспечения оперативных вмешательств у тяжелобольных.

Розкрито механізми патогенезу опікового шоку, токсемії, септикотоксемії. Представлена сучасна класифікація опікової рани за глибиною ураження, принципи надання першої медичної допомоги і виведення хворих зі стану шоку. Висвітлено вплив раннього хірургічного лікування на перебіг опікової хвороби, роль сучасних тимчасових біопокриттів для поширених опіків - ліофілізованих ксенотрансплантатів. Висунуто концепцію необхідності раннього відновлення кровопостачання у разі опіків ІV ступеня - реваскуляризацію та метод дозованого розтягнення здорових тканин за допомогою тканинних експандерів. Представлена існуюча в Україні система реабілітації хворих, що перенесли опікову хворобу.

Описаны основные этиопатогенетические механизмы развития ожоговой болезни, общие принципы диагностики и лечения. Освещены возможности и эффективность различных экстра- и интракорпоральных методов гемокоррекции и детоксикации в комплексном лечении ожоговой болезни: гемо-, плазмо-, вульнео-, энтеросорбции, диализно-фильтрационных методов, квантовой гемотерапии, непрямого электрохимического окисления крови.

Вивчено вплив препарату "Кріохор" на стан ферментативної ланки антиоксидантної системи в різні стадії експериментальної опікової хвороби. Встановлено, що введення кріохору тваринам на тлі опікової хвороби сприяє нормалізації показників антиоксидантної системи та відновленню оптимальної активності ферментів протирадикальної системи. Зроблено висновок про сильні антиоксидантні властивості препарату.

Изучено состояние ферментативного звена антиоксидантной системы в разные стадии экспериментальной ожоговой болези при применении препарата "Криохор". Установлено, чо введение криохора животным на фоне ожогой болезни способствует нормализации показателей антиоксидантной системы, восстановлению оптимальной активности ферментов противорадикальной системы, что свидетельствует о мощных антиоксидантных свойствах препарата.

Наведено результати вивчення морфоструктури опікової рани у щурів під впливом лікування новою маззю "Біофлорин" у порівнянні з відомою ранозагоювальною маззю "Альгофін", яку використовують у медичній практиці для місцевого лікування опіків (ВАТ "ХФЗ Червона Зірка"). Згідно з одержаними результатами мазь "Біофлорин" стабілізує стан кровоносних судин у зоні ураження, запобігає подальшому розлагодженню місцевої гемодинаміки. Препарат не чинить стимулювального впливу на проліферативну активність клітин епідермісу, але впливає на проліферативну активність клітин дерми, внаслідок чого через 15 днів після утворення опікової рани формується більш повноцінний регенерат. За ефектом ранозагоювальної дії мазь "Біофлорин" випереджає мазь "Альгофін". Одержані результати ефективності препарату під час лікування опіків дозволяють прогнозувати перспективність подальших клінічних досліджень мазі "Біофлорин" з метою створення нового ранозагоювального засобу.

Приведены результаты изучения морфоструктуры ожоговой раны у крыс под влиянием новой мази "Биофлорин" в сравнении с известной ранозаживляющей мазью "Альгофин", которую используют в медицинской практике для местного лечения ожогов (ОАО "ХФЗ Красная Звезда"). Согласно полученным результатам мазь "Биофлорин" стабилизирует состояние кровеносных сосудов в зоне поражения, предотвращая дальнейшее нарушение местной гемодинамики. Препарат не оказывает стимулирующего влияния на пролиферативную активность клеток эпидермиса, но влияет на пролиферативную активность клеток дермы, вследствие чего через 15 дней после образования ожоговой раны формируется более полноценный регенерат. По эффекту ранозаживляющего действия мазь "Бифлорин" превосходит мазь "Альгофин". Полученные результаты эффективности препарата при лечении ожогов позволяют прогнозировать перспективность дальнейших клинических исследований мази "Биофлорин" с целью создания нового ранозаживляющего средства.

The results of studying the morphological structure of a burn wound in rats under the influence of a new ointment "Bioflorin" in comparison with the known wound healing ointment "Algofin" used in the medical practice for local treatment of burns have been given. According to the results obtained the ointment "Bioflorin" stabilises the state of blood vessels in the site of affection preventing the further disorder of the local hemodynamics. The medicine does not have a stimulating effect on the proliferative activity of the epidermis cells, but influences on the proliferative activity of the derma cells. As a result, the more valuable regenerate is formed in 15 days after a burn wound. By its wound healing effect of the ointment "Bioflorin" surpassesthe reference drug - the ointment "Algofin". The results of the drug's efficiency obtained in treating burns allow forecasting the prospects of the further clinical trials of the ointment "Bioflorin" with the purpose of creating a new wound healing medication.