Додсліджено проблему лікування хворих з ранніми ускладненнями закритих травм грудної клітки, а саме: з посттравматичним синдромом гострого пошкодження легень (СГПЛ). Проведено комплексне клініко-біохімічне та патормофологічне дослідження механізмів розвитку СГПЛ. Визначено кореляційні зв'язки між морфофункціональними й імунологічними процесами у ранній період травматичної хвороби, а також внутрішньосистемні паралелі про- і протизапальних медіаторів і метаболітів. На основі одержаних результатів розроблено діагностичну програму профілактики та лікування СГПЛ з використанням комплексу заходів детоксикації, імунокорекції та респіраторної неінвазивної підтримки у ранній період у хворих після хірургічної корекції з двобічним пошкодженням легень у разі ЗТПГ, які мають найвищий ризик виникнення СГПЛ. Доведено ефективність запропонованих методик. Результати дослідження впроваджено до практики спеціалізованого відділення, що сприяло покращанню результатів лікування хворих з СГПЛ.

Проанализированы причины возникновения и клинические проявления эвентрации. Отмечено, что общими факторами, предрасполагающими к формированию эвентрации, являются такие нарушения гомеостаза, как гипопротеинемия, анемия, авитаминоз, пневмония, гипергликемия, коагулопатия. Установлено, что эвентрация всегда сопровождается прогрессирующей интоксикацией. Предложены способы оперативных вмешательств с имплантацией полипропиленовой сетки, что позволило значительно улучшить результаты лечения больных.

Експериментально обгрунтовано можливості використання мезенхімальних мультипотентних стовбурових клітин, що виділені з аутологічної та донорської жирової тканини, з метою запобігання тканинній резорбції трансплантованого жирового графту. Встановлено, що збагачення жирового графту донорськими нативними або кріоконсервованими мезенхімальними стовбуровими клітинами сприяє прискоренню втрати маси графтом, процесу тканинної резорбції та формуванню фіброзу жирової тканини. Тимчасовий приріст маси клітинно-тканинного графту, що збагачено кріоконсервованими мезенхімальними стовбуровими клітинами, зумовлений гідрофільною дією залишкового диметилсульфоксиду. Введення до тканинного графту аутологічних мезенхімальних стовбурових клітин призводить до приросту маси трансплантованого графту, проліферації жирової тканини без явних ознак фіброзування та тканинної резорбції. Збагачення графту кріоконсервованими аутологічними мезенхімальними стовбуровими клітинами має аналогічний ефект. Результати дослідження свідчать про перспективність проведення клінічних випробувань методу поєднаного клітинно-тканинного ліпофілінгу для корекції контурних дефектів м'яких тканин.

Вперше досліджено та проведено комплексну оцінку морфофункціональних змін при моделюванні ураження міокарда в коротко- і довгострокових експериментах у лабораторних тварин. Вперше на підставі комплексного аналізу результатів функціональних тестів і морфофункціональних змін в міокарді доведено, що модель ізопротеренол-індукованого ураження міокарда відповідає хронічному захворюванню серця. Вперше вивчено динаміку морфофункціональних змін в коротко- та довгострокових експериментах та вплив стовбурових клітин кордової крові (СК КК) на природний перебіг моделі ураження міокарда. Вперше вивчено вплив СК КК у експериментальних тварин зі змодельованим катехоламін-індукованим ураженням міокарда. Визначено ефективність розробленого методу в коротко- та довгострокових експериментах. Обгрунтовано доцільність застосування СК КК у пацієнтів за серцевої недостатності у термінальній стадії. Пріоритетність дослідження підтверджено одержаними патентами України на винахід.

Увагу приділено трансплантації життєво важливих органів людини та висвітлено сучасні наукові погляди й аналіз досягнень на підставі 29-го щорічного звіту регістру міжнародного товариства трансплантації серця і легенів (ISHL, - 2012). Викладено історію розвитку трансплантології. Наведено медичні, юридичні та морально-етичні аспекти. Розкрито значущість трансплантації життєво важливих органів для суспільства.

Существенной проблемой трансплантации гистонесовместимого костного мозга (КМ) является развитие иммунного конфликта, который клинически манифестируется в виде болезни "трансплантат против хозяина" (БТПХ). На модели экспериментально индуцированной БТПХ изучено состояние кроветворной системы животных. Патологию индуцировали введением нативного или криоконсервированного аллогенного КМ совместно с клетками лимфоузлов. Определяли уровень экспрессии гена gata2 в стволовых кроветворных клетках (СКК) КМ реципиентов с БТПХ. В работе использовали методы криоконсервирования, иммунофлуоресценции, ПЦР-анализа с этапом обратной транскрипции. Показано увеличение в клетках КМ уровня экспрессии гена gata2, отвечающего за самоподдержание СКК, на фоне изменения их субпопуляционного состава, что может приводить к снижению медуллярного кроветворения животных с БТПХ. В группе животных с БТПХ, индуцированной аллогенным криоконсервированным КМ с высоким уровнем экспрессии гена gata2, наблюдался низкий уровень медуллярного кроветворения. Данный факт подчеркивает значимость ингибирующего эффекта криоконсервирования в отношении функционального статуса СКК, выражающегося в данном случае снижением их дифференцировочного потенциала и восстановления медуллярного кроветворения. Проведенные исследования расширяют представление о механизмах развития БТПХ на клеточном и молекулярном уровнях, что может обосновать целесообразность направленного повышения эффективности лечения одной из форм аутоиммунных патологий.

Досліджено моделі правового регулювання вилучення органів або тканин у донора-трупа, які використовуються у світовій трансплантології; проведено їх класифікацію, виокремлено переваги та недоліки цих моделей.

тт

Узагальнено інформацію про сучасні тренди в трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин (ТГСК) у Європі та світі. ТГСК є одним з найбільш інноваційних і дуже дорогих методів лікування багатьох злоякісних і незлоякісних захворювань. Повідомлено про відмінності між країнами за кількістю ТГСК, рівнем трансплантаційної активності (кількість ТГСК на 10 000 000 населення), показаннями і типами трансплантації, пов'язаними головним чином з відмінностями в економічному становищі країн та поширенні деяких захворювань. Валовий національний дохід на душу населення, видатки охорони здоров'я на душу населення, кількість центрів трансплантації на 1 млн населення та їх досвід є найбільш важливими факторами, що впливають на трансплантаційну активність. Ці дані забезпечують основу для планування в галузі охорони здоров'я, підготовки нормативних актів і майбутніх досліджень в Україні для швидкого розвитку ТГСК.

Мета проведеного дослідження - визначення можливості диференціювання за адипогенним напрямком клітин, що виділені з жирової тканини та їх впливу на процеси резорбції пересадженого жирового графту, за умов алогенної трансплантації. Результати дослідження засвідчили, що поєднана трансплантація жирового графту та мультипотентних мезенхімальних стовбурових клітин, що виділені з алогенної жирової тканини, призводить до активації деструктивно-запальних процесів у жировому графті, погіршенню виживання адипоцитів та в подальшому до значного дефіциту маси трансплантата.

15 липня 2015 р. у Києві, в Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров'я (Комітет), відбувся круглий стіл на тему "Сучасний стан і шляхи вдосконалення трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людини в Україні". Мета заходу - обговорення перспектив розвитку в Україні такого унікального та безальтернативного методу лікування у разі багатьох необоротних захворювань та ушкоджень життєво важливих органів людини, як трансплантація.

17 жовтня 2016 р. в ДУ "Інститут серця" МОЗ України (далі " Інститут) відбулася прес-конференція за результатами хірургічної операції з імплантації серця, яку напередодні, 16 жовтня, виконано командою фахівців Інституту під керівництвом генерального директора закладу Б. Тодурова за участю німецьких колег професора К. Шміда, керівника департаменту кардіоторакальної хірургії Університетської клініки Регенсбурга, доктора Е. Сімона, кардіолога з клініки Berlin Heart, К. Штефана, біоінженера з клініки Berlin Heart.

Наведено результати оригінального дослідження, присвяченого визначенню чинників ризику розвитку бактерійних інфекційних ускладнень у разі трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин. Виконано комплексний аналіз ефективності застосування біологічних маркерів інфекцій кровоплину (прокальцитоніну, пресепсину, С-реактивного білка) у реципієнтів гемопоетичних стовбурових клітин.

Представлены результаты оригинального исследования, посвященного определению факторов риска развития бактериальных инфекционных осложнений при трансплантации гемопоэтических стволовых клеток. Выполнен комплексный анализ эффективности применения биологических маркеров инфекций кровотока (прокальцитонина, пресепсина, С-реактивного белка) у реципиентов гемопоэтических стволовых клеток.

Встановлено, що комплексне застосування гормонзамісної терапії на етапі кондиціонування потенційного донора з використанням метилпреднізолону, інсуліну, десмопресину і левотироксину, а також таких фармакологічних препаратів, як: розчини гепарину, стрептокінази, ебрантилу на етапі експлантації органів і тканин є ефективною комбінацією для фармакологічної протекції донорських органів і тканин, що надає змогу покращити якість донорських органів і позитивно впливає на функцію трансплантата.

3 - 4 липня 2017 р. на базі Державної установи "Національний інститут хірургії та трансплантологи імені О. О. Шалімова" Національної академії медичних наук України відбулася Міжнародна конференція "Трансплантація органів і регенеративна медицина".

Представлены основные принципы ведения диалога с семьей трансплантат-донора, уделяется внимание ключевым моментам, обеспечивающим наиболее высокое количество согласий на эксплантацию органов и тканей.

Рассмотрена тема трансплантации органов. Представлены рекомендации о том, какую нужно получить информацию о пациенте для бригады органного донорства, и принципы лечения потенциального донора до прибытия бригады трансплантологов.

Проведен сравнительный анализ морфологической структуры, эндокринной функции и фолликулогенеза трансплантатов половозрелой и неонатальной овариальной ткани крыс после гипотермического хранения (ГХ) в средах различного состава. Для выполнения работы были использованы следующие методы: гетеротопическая трансплантация (исследование структуры и функции овариальной ткани после ГХ); иммуноферментный анализ (определение концентрации половых гормонов в плазме); морфологический (оценка целостности структуры трансплантатов ткани после ГХ). Экспериментально доказано, что определяющим фактором фолликулярного развития и эндокринной функции трансплантатов овариальной ткани различных стадий гистогенеза после ГХ является состав среды инкубации. Установлено, что после применения фосфатно-солевого буфера для ГХ значимо уменьшался фолликулярный пул и снижалась стероидогенная функция трансплантатов как половозрелой, так и неонатальной овариальной ткани. Показано, что в результате гипотермического хранения в среде, содержащей маннитол, количество фолликулов разной степени зрелости и желтых тел и эндокринная функция после трансплантации овариальной ткани были сравнимы с таковыми после трансплантации свежевыделенной ткани.

З метою визначення шляхів оптимізації навчального процесу і освоєння практичних навичок з топографічної анатомії та оперативної хірургії у студентів проведено педагогічне дослідження з використанням критичного аналізу навчально-методичної літератури з даної проблеми, вивчення думки експертів (викладачів) і анкетування студентів на підставі сформованого переліку питань, статистичний аналіз одержаних даних. Встановлено, що 94 % студентів вважають, що оволодіння елементами первинної хірургічної техніки є важливою і необхідною складовою навчального процесу з топографічної анатомії та оперативної хірургії, 78 % студентів бажають брати активну участь у відпрацюванні хірургічних маніпуляцій і етапів оперативних втручань за умов навчальної операційної, 34 % студентів хотіли б працювати в студентському науковому гуртку, щоб мати можливість удосконалити свою первинну хірургічну техніку. Унаслідок дослідження визначено шляхи оптимізації та удосконалення форм і методів навчального процесу. Таким чином, відпрацювання за умов операційної первинної хірургічної техніки є дієвим і перспективним методом передачі навчальної інформації шляхом практичних дій, коли студенти є активними генераторами ідей для пошуку нових методик. Максимально наближені до реальних умов практичні заняття і позааудиторна робота студентів підвищують їх мотивацію і зацікавленість до самостійного глибокого вивчення топографічної анатомії та оперативної хірургії.

Встановлено, що комплексне застосування гормонзамісної терапії на етапі кондиціонування потенційного донора з використанням метилпреднізолону, інсуліну, десмопресину і левотироксину, а також таких фармакологічних препаратів, як: розчини гепарину, стрептокінази, ебрантилу на етапі експлантації органів і тканин є ефективною комбінацією для фармакологічної протекції донорських органів і тканин, що надає змогу покращити якість донорських органів і позитивно впливає на функцію трансплантата.