Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.205.2 + Р351.3

Рубрики:

Розширення і звуження шлунка

Штучне харчування

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещены вопросы клинического питания больных при интенсивной терапии. Рассмотрены варианты нарушения питания, определены общие закономерности выработки энергии. Дана сравнительная характеристика голодания и стресс-реакции организма. Описаны механизм нейрогуморальной регуляции и реакция иммунной системе при стресс-реакции. Приведены методы оценки состояния питания и определения количества энергии, необходимой пациенту. Обобщены современные зарубежные концепции энтерального и парентерального питания, базирующиеся на доказательном подходе, проанализированы преимущественно англоязычные исследования, ставшие к настоящему времени классическими. Приведены сведения об аминокислотах, углеводах, жировых эмульсиях, микроэлементах, прокинетиках, про-, пре- и синбиотиках, а также препаратах, обладающих иммуномоделирующим эффектом. Рассмотрены осложнения при парентеральном и энтеральном питании.

Раннее энтеральное питание (ЭП) - в сроки до 6 ч после операции обеспечивает успех программы "fast track" хирургии ("хирургия быстрого пути") как после небольших, так и объемных операций. Применение ЭП после операции способствовало быстрому устранению пареза кишечника, ранней активации его моторной функции, улучшению регенерации слизистой оболочки, ранней активации всасывательной функции нижележащих отделов кишечника, уменьшению частоты инфекционных осложнений, продолжительности лечения больных в стационаре.

На основании анализа данных литературы и результатов собственных клинических исследований предложен алгоритм определения энергетического статуса для расчета вариантов нутритивной поддержки (НП) пациентов при выполнении хирургических вмешательств в зависимости от их функционального состояния.

Даны общие представления о функциях желудочно-кишечного тракта (ЖКТ), раскрыта роль различных отделов и органов пищеварительного тракта в обеспечении переваривания и всасывания нутриентов. Описаны методики измерения спланхнитического кровотока. Рассмотрены вопросы мониторинга тканевой перфузии и оксигенации. Изложены новые теории механизмов развития синдрома полиорганной недостаточности. Рассмотрены вопросы патофизиологии ЖКТ в клинике критических состояний. Проанализированы этапы процесса питания и особенности биохимии питательных веществ в физиологических условиях и при критических состояниях. Акцентировано внимание на модуляции метаболического ответа при стрессе в период гемодинамической нестабильности, показаны возможности нутриционной поддержки с адаптацией к динамике патофизиологических процессов в различные фазы метаболического стресса. Проанализированы исторические этапы разработки проблемы клинического питания, современное состояние вопроса. Рассмотрены особенности нутриционной терапии в клинике критических состояний.

Проаналізовано законодавчо-нормативну базу щодо позиціювання продуктів для ентерального харчування в Україні та світі. Представлено систему заходів щодо їх розробки та доведення до цільової групи споживачів із використанням засад наукового товарознавства. Визначено пріоритетні напрями вирішення проблеми вітчизняного виробництва продуктів для ентерального харчування.

Рассмотрены вопросы возможного применения высококалорийных смесей у детей в критическом состоянии. Исследования проведены у 36 детей, которым проводилось энтеральное питание специализированными высококалорийными смесями (ВКС). Использование энтерального питания в комплексе с ВКС позволяет предотвратить развитие выраженных нарушений метаболизма и улучшает течение критического состояния у детей в отделении интенсивной терапии.

Відображено роль трофічного лікування в практичній медицині, вплив стресового фактора на трофічний гомеостаз, проблеми нутритивної недостатності в ранньому післяопераційному періоді (РПОП). Розглянуто способи, завдання, принципи та стандарти нутритивної підтримки в РПОП. Показано переконливу перевагу раннього ентерального харчування у хворих після перенесених оперативних втручань. Проаналізовано проблеми нутритивної недостатності, зокрема ятрогенного генезу, та нутритивної підтримки в онкологічних хворих. Описано вплив ентерального та парентерального харчування на метаболізм онкохворих; наведено дані численних досліджень щодо нутритивної підтримки в онкології. Розглянуто питання впливу "імунного" ентерального харчування на метаболічні процеси та імунний статус онкологічних хворих. Запропоновано методи оцінки нутритивного статусу.

Приведен литературный обзор современного состояния проблемы использования жировых эмульсий (ЖЭ) как компонента парентерального питания при проведении интенсивной терапии. Показано, что ЖЭ, которые в настоящее время используются для полного и частичного парентерального питания, по-разному влияют на иммунологические функции у больных в критическом состоянии и их прогноз. Это в первую очередь обусловлено отличиями в составе ЖЭ различных производителей, представленных в настоящее время в Украине, а именно разным качественным и количественным содержанием жирных кислот. Сделан вывод, что олеиновая кислота (ОК) наиболее устойчива к перекисному окислению липидов и в незначительной степени влияет на синтез медиаторов воспаления, не вызывает иммунодепрессию или иммуносупрессию. Данный факт делает приоритетным использование в медицине неотложных состояний ЖЭ, преимущественно содержащих в своем составе ОК. Этим требованиям полностью соответствует липидная эмульсия КлинОлеик на основе оливкового масла, которая содержит наибольшее количество иммунонейтральной ОК. Липидная эмульсия КлинОлеик является компонентом трехкамерных мешков для проведения парентерального питания под торговым названием Оликлиномель ("Бакстер"). Таким образом, ЖЭ на основе оливкового масла КлинОлеик в составе препарата Оликлиномель иммунонейтральна и ее можно применять у большинства пациентов при различных состояниях (длительное парентеральное питание, больные хирургического профиля, больные в критических состояниях, в том числе с усиленной или ослабленной воспалительной реакцией).

Досліджено елементний склад сухих розчинних продуктів для ентерального харчування "Реабілакт" і "Реабілакт-Д". Визначено рівень задоволення середньої рекомендованої добової потреби людей із соматичними захворюваннями та травмами в мінеральних елементах у готових до споживання продуктах у рідкому стані.

Актуальною проблемою хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії є організація адекватної нутритивної підтримки хворого в ранньому післяопераційному періоді. Ентеральне харчування в ранньому післяопераційному періоді в межах мультимодальної програми fast track хірургії дозволяє відновити порушені функції шлунково-кишкового тракту, знизити частоту інфекційних ускладнень, ризик розвитку синдрому поліорганної недостатності та стабілізувати стан хворих після перенесених оперативних утручань. Показано вплив раннього ентерального харчування на стан слизової оболонки шлунково-кишкового тракту.

Проблема адекватного и полноценного клинического питания больных, находящихся на лечении в отделениях интенсивной терапии, остается в центре внимания многих клиницистов. Проведение комплекса современного энтерального и парентерального питания позволяет предотвращать возникновение осложнений и побочных реакций у этих пациентов. Общее содержание калорий и пропорции между отдельными элементами питания имеют существенное значение для организации нутритивной поддержки и должны соответствовать рекомендациям Европейской и Американской ассоциаций парентерального и энтерального питания (ESPEN, ASPEN). Интересной и перспективной комбинацией является возможность сочетанного применения смеси аминокислот (аминол) и препаратов с альтернативными источниками энергии (глюксил). Нужны дополнительные экспериментальные и клинические исследования комбинации этих веществ для того, чтобы окончательно выяснить роль и место этих препаратов в программах парентерального питания пациентов отделений интенсивной терапии.

Наведено результати клінічних досліджень порушення ліпідного та жирнокислотного обміну у хворих на рак шлунка після субтотальної резекції шлунка й операції гастректомії. Виявлено істотні зміни ліпідів і незамінних жирних кислот, які розвиваються у хворих на рак шлунка з вимушеним голодуванням і пов'язані з опереційним стресом, а також погіршують процеси загоювання в оперованих хворих і призводять до функціональної неспроможності шлунково-кишкового та стравохідно-кишкового анастомозів з розходженням їх швів і виникненням перитоніту, що призводить до смертності. Встановлено, що внутрішньовенне харчування із застосуванням жирової емульсії, одержаної із соняшникової олії, нормалізує ліпідний і жирнокислотний обмін оперованих хворих, запобігає розвитку неспроможності анастомозів з розходженням швів, сприяє первинному загоюванню післяопераційних ран, покращанню безпосередніх результатів операції та скорочує час лікування хворих у хірургічному відділенні.

Невід'ємною частиною нутрітивної підтримки постраждалих за умов надзвичайних ситуацій є спеціалізоване харчування, створене у відповідності зі специфікою метаболічних процесів організму. Найбільш вдалим методом проведення нутрітивної підтримки є ентеральне харчування (як зондове, так і пероральне), якого на сьогодні виробляється понад 250 найменувань, які відрізняються за специфікою своєї дії. Мета роботи - аналіз існуючих підходів до позиціонування наявних на ринку продуктів для ентерального харчування та розробка комплексної товарознавчої класифікації, щоб уможливила одержання повної та необхідної інформації про властивості таких продуктів для цільових споживачів (як постраждалих, так і їх лікарів). В основу дослідження покладено методи наукового пізнання, системного аналізу, узагальнення та наукового синтезу. Аналізуючи існуючі підходи до класифікації продуктів для ентерального харчування з товарознавчої точки зору, встановлено, що вони не завжди є науково обгрунтованими та враховують сучасні тенденції розвитку ринку й специфіку багатьох наукових принципів споживчих і технологічних ознак. На основі систематизації існуючих ознак і виділення нових розроблено фасетну класифікацію властивостей продуктів для ентерального харчування. Вона передбачає паралельний розподіл цих продуктів на дві незалежні класифікаційні групи за такими ознаками: споживчими (спосіб споживання (використання), здатність бути єдиним джерелом харчування, направленість дії, характер впливу на організм, енергетична цінність, вміст білкової складової, ступінь розщеплення її основної маси, регулярність вживання продукту, вік споживачів) та технологічними (фізичні властивості продукту (форма реалізації), походження білкової складової, дозування упаковки, вид і матеріал пакування). Висновки: запропонована класифікація продуктів для ентерального харчування відображає основні підходи до їх виробництва та споживання з урахуванням потреб і рекомендацій цільових споживачів і може доповнюватися при оновленні та розширенні асортименту цієї продукції в Україні та світі.

Проаналізовані результати лікування 215 хворих з приводу раку ободової кишки (РОК), яким в клініці виконані радикальні або паліативні втручання. У 100 пацієнтів (контрольна група) ентеральне харчування (ЕХ) розпочинали після відновлення функції травного каналу (ТК); у 115 (основна група) - не пізніше ніж через 12 год після операції. Для ЕХ в усіх пацієнтів застосовували рідкі збалансовані суміші "Фрезубін" виробництва компанії Fresenius Kabi GmbH (Німеччина). Доведено, що раннє ЕХ є безпечним та ефективним методом у програмі прискореної реабілітації пацієнтів після операції з приводу РОК.

Наведено результати досліджень потреб пацієнтів і лікарів медичних закладів у продуктах для спеціальних медичних цілей, зокрема ентерального харчування. Визначено, що наявний асортимент представлених на ринку України продуктів не задовольняє повною мірою вимог фахівців та очікувань споживачів. Це підтверджує своєчасність та нагальність розроблення продуктів вітчизняного виробництва. Вивчено потреби цільової категорії споживачів за органолептичними показниками, видом продукту, зручністю споживання та зберігання, пакованням, доступністю та прийнятністю з економічного погляду. Одержані результати покладено в основу розроблення вітчизняних продуктів для ентерального харчування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р35,3 + Р351.3

Рубрики:

Загальна терапія

Штучне харчування

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано сучасне уявлення про проблеми нутритивної підтримки в ранньому післяопераційному періоді в абдомінальній хірургії. На сьогодні після численних досліджень, проведених у цій галузі, ставити питання про виправданість застосування харчування як окремого напрямку в інтенсивній терапії в даної групи пацієнтів не варто. Унаслідок недостатньої вивченості даної теми виникають закономірні запитання про терміни початку й калорійність нутритивної підтримки. Пацієнти з онкологічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту розрізняються за передопераційним трофічним та метаболічним статусом. Відповідно, рекомендації щодо періопераційної нутритивної підтримки в таких пацієнтів не можуть бути універсальними. Індивідуальний підхід та характер нутритивної підтримки повинні визначатися з огляду на особливості клінічного перебігу захворювання та вихідний стан пацієнта.

Надано сучасні уявлення про стан проблем нутритивної підтримки в пацієнтів з хірургічною абдомінальною патологією. У результаті численних досліджень, проведених останнім часом, було виявлено, що в пацієнтів, яким була призначена своєчасна нутритивна підтримка, значно нижчий показник ускладнень під час хірургічного лікування, наприклад інфекційних, зменшено кількість днів знаходження в стаціонарі, краща переносимість хіміотерапії і, нарешті, значно нижчий відсоток летальності. Сучасні уявлення про нутритивну підтримку базуються на такій принциповій позиції: харчування, що призначається хворому, має бути адаптоване за хімічним складом, енергетичною цінністю дієти, технологією приготування, режимом харчування до клініко-патогенетичних особливостей хвороби й стадії захворювання. Актуальним залишається питання щодо шляху, виду, часу початку, терміну призначення додаткової терапії та способу харчування пацієнтів з хірургічною абдомінальною патологією, воно важливе у зв'язку з вирішенням складної проблеми прискорення одужання оперованих пацієнтів.

Рассмотрены вопросы клинического питания у больных онкологического профиля, в частности при периоперационной подготовке к различным хирургическим вмешательствам. Проанализирована проблема энтерального и парентерального питания с позиции современных научных исследований. Представлен обзор осложнений, связанных с недостаточным нутритивным статусом у онкологических больных. Приведены данные о методах улучшения клинических показателей при использовании иммунных парентеральных смесей, содержащих омега-3 жирные кислоты.