Описано оперативні втручання, які виконують на органах черевної та грудної порожнини за допомогою відеоендоскопічної техніки. Детально викладено основні принципи лапароскопічних та торакоскопічних операцій. Наведено деталі інструментального та апаратного забезпечення малоінвазивних операцій. Велику увагу приділено особливостям анестезіологічного забезпечення під час виконання лапароскопічних операцій. Проаналізовано найбільш поширені ускладнення. Йдеться не тільки про операції, які широко відомі хірургам - лапароскопічну холецистектомію, лапароскопічну герінопластику, лапароскопічні втручання на придатках матки та інші, але й про такі, з якими хірурги України недостатньо знайомі - операції на стравоході, різні варіанти фундоплікації, лапароскопічні варіанти ваготомії, гістеректомії, лапароскопічні операції на симпатичній частині вегетативної нервової системи, втручання на комунікативних венах нижніх кінцівок.

Описано оперативні втручання, які виконують на органах черевної та грудної порожнини за допомогою відеоендоскопічної техніки. Детально розглянуто основні принципи лапароскопічних та торакоскопічних операцій, деталі інструментального та апаратного забезпечення малоінвазивних операцій. Значну увагу приділено особливостям анестезіологічного забезпечення під час проведення лапароскопічних операцій, а також ускладненням, які найчастіше виникають. Викладено особливості проведення різних операцій: лапароскопічних холецистектомії та герніопластики, лапароскопічного втручання на придатках матки, на стравоході, різні варіанти фундоплікації, лапароскопічні варіанти ваготомії, гістеректомії, лапароскопічні операції на симпатичній частині вегетативної нервової системи, втручання на комунікантних венах нижніх кінцівок.

Представлены материалы, посвященные одной из важнейших проблем современной медицины - диагностической и лечебной эндоскопии. Отображены современные взгляды на организацию эндоскопической помощи населению, диагностику и лечение заболеваний органов желудочно-кишечного тракта и дыхания: хронических бронхитов, язвы и рака желудка, варикозно расширенных вен пищевода и др. Рассмотрены новые методики эндохирургии в клинической практике: лапароскопические операции на селезенке, толстой кишке и желудке, лазерные эндоскопические операции при новообразованиях трахеи и бронхов с использованием высокоэнергетической лазерной установки, оперативная эндоскопия при доброкачественных опухолях желудочно-кишечного тракта и др.

Представлены новейшие мировые и отечественные научно-обоснованные технологии очистки, дезинфекции и стериализации эндоскопов и дополнительного инструментария к ним. Описаны методы микробиологического контроля качества дезинфекционно-стериализационных мероприятий подготовки эндоскопов. Рассмотрены вопросы гигиенических требований, предъявляемых к помещениям эндоскопического отделения.

Рассмотрены вопросы диагностической и оперативной эндоскопии органов пищеварительной системы. Освещена история гастроинтестинальной эндоскопии и организации эндоскопической службы, описаны виды эндоскопических диагностических и эндохирургических вмешательств, показания и противопоказания к их применению. Проанализированы особенности подготовки и методики обследования больных, определены пути предупреждения опасностей при выполнении эндоскопических исследований.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р344.5

Рубрики:

Хірургічна ендоскопія. Торакоскопія. Лапароскопія

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведен сравнительный анализ результатов лечения 4012-ти больных при различной хирургической, гинекологической и урологической патологии. При лечении 1085-т пациентов были использованы эндоскопические технологии, у 496-ти больных проведены симультанные операции. Послеоперационная летальность на 4012-ти оперированных больных составила 0,02 %, осложнения - 1,4 %. Существенных различий в течение послеоперационного периода и частоты осложнений после обычных и симультанных операций не выявлено. Среднее время пребывания в стационаре после лапароскопических операций - 2,6 койко-дня. С целью отбора больных к симультанным вмешательствам перед гинекологическими операциями необходимо обследование желчного пузыря и желчевыводящих путей, а при хирургической патологии у женщин - органов малого таза. Для более широкого внедрения симультанных операций отделения оперативной гинекологии следует располагать совместно с хирургическими стационарами.

Узагальнено результати навчання з використанням віртуального ендоскопічного симулятора - модуля "Базові лапароскопічні навички" 36 студентів останніх курсів Одеського національного медичного університету. Визначено коефіцієнт самооцінювання за анкетами, коефіцієнт практичних умінь за оціночними чек-листами, результуючий коефіцієнт практичних умінь для кожної групи. Ці коефіцієнти виявилися ефективними для загального оцінювання і достовірного обчислення тривалості існування практичних умінь.

27 - 29 вересня 2017 р. у м. Вроцлав (Польща) відбувся 7-й щорічний конгрес Європейського товариства дитячих ендоскопічних хірургів (ESPES). Головою організаційного комітету Конгресу був професор Даріуш Патковскі (prof. Dariusz Patkowski) - керівник відділення дитячої хірургії та урології Вроцлавського медичного університету. На заході були присутні хірурги із Польщі, Франції, Нідерландів, Іспанії, Італії, Великобританії, Бельгії, Португалії, Сербії, Туреччини, Єгипту, США та інших країн.

Эндоскопы с жесткой релейной оптической системой имеют ряд преимуществ перед гибкими эндоскопами и поэтому широко применяются в медицине. Проблемой остается предрасположенность этих эндоскопов к разрушению той части оптической системы, которая собрана из жестких стержневых стеклянных линз. Причиной разрушений могут быть небольшие (до одного градуса) изгибы металлического тубуса в процессе использования эндоскопа. Поломка оптической части эндоскопа во время хирургической операции может иметь серьезные негативные последствия для пациента. Целью роботы является усовершенствование оптической релейной части жесткого эндоскопа, направленное на существенное уменьшение ее разрушений из-за изгибов тубуса. Для устранения разрушений релейную часть оптической системы предлагается собирать из коротких стержневых линз со сферическими торцами, которые позволяют обеспечить гибкое шарнирное сочленение указанных линз. В зазорах между сферическими торцами линз предлагается размещать специальную термостойкую иммерсию, которая обеспечивает прохождение света из одной линзы в другую практически без потерь светового потока. Показано, что предложенное усовершенствование позволяет изгибать тубус на угол до 10 градусов без поломок стержневых линз, что есть беспрецедентным для жестких эндоскопов. Подтверждено, что введение в оптическую систему дополнительного аберрационного компенсатора из двух линз менисков, расположенных между одной парой соседних стержневых линз, обеспечивает высокое качество изображения по всему полю зрения, превосходящее качество изображения у прототипа. При этом сохраняется практически неизменным распределение относительной освещенности в плоскости изображения, сформированного усовершенствованной оптической системой. Выводы: обеспечение большей гибкости жесткого эндоскопа увеличивает его конкурентную способность. Дальнейшее усовершенствование оптической системы жестких эндоскопов сформирует условия для внедрения новых малоинвазивных хирургических методик, которые упростят, удешевят и сделают минимально травматичными эндохирургические процедуры.

Проаналізовано вплив алгоритмізації практичних навичок у експериментальній ендоскопічній хірургії на повноцінність їх засвоєння. Для цього проведено педагогічний експеримент, у якому брали участь 194 лікарів-курсантів, які освоювали ендоскопічні технології на курсах у навчальному центрі малоінвазивних оперативних технологій Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України. Їх було розподілено на дві групи. 1-ша група нараховувала 112 (57,7 %) осіб, які строго дотримувалися алгоритму виконання лапароскопічної холецистектомії, 2-га - 82 (43,3 %) лікарі-курсанти, які з різних причин порушували алгоритм виконання цього оперативного втручання. Повноцінність засвоєння практичних навичок під час виконання лапароскопічної холецистектомії оцінювалася за кількістю помилок та ускладнень, які мали місце під час виконання цього оперативного втручання. Проводили також анкетування наведених осіб. Встановлено, що у 1-й групі спостережень у 5 (5,6 %) випадках було здійснено конверсію внаслідок аномалій розвитку жовчовивідних шляхів та печінкових і міхурових судин. У 2-й групі конверсію було здійснено у 7 (8,5 %) випадках, що зумовлено різними помилками під час виконання цього оперативного втручання та різними відхиленнями від наведеного алгоритму. Перфорацію жовчного міхура за лапароскопічної холецистектомії курсантами 2-ї групи було здійснено у 9 (10,9 % тварин, пошкодження судин печінки та жовчного міхура - у 12 (14,6 %), а пошкодження спільної жовчної протоки та інших позапечінкових проток - у 11 (13,4 %), печінки та кишок у 6 (7,3 %) випадках. Наведене засвідчує, що чітке та суворе дотримання алгоритму оперативного втручання суттєво впливає на якість його виконання. На основі результатів проведеного педагогічного експерименту та проаналізованих даних анкетування можна дійти до висновку, що ефективне засвоєння практичних навичок лікарями-курсантами під час виконання лапароскопічних операцій суттєво залежить від чітких та конкретних дотримань алгоритму виконання таких оперативних втручань та суттєво зменшує при цьому кількість допущених помилок і післяопераційних ускладнень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р344.5 с51 + Р715-326 с51

Рубрики:

Хірургічна ендоскопія. Торакоскопія. Лапароскопія

Жіночі хвороби

Шифр НБУВ: РА440664 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - анализ и обобщение данных специализированной литературы по вопросам технического и методологического проведения эндоскопической ретроградной холангиопанкреатографии при измененной анатомии желудочно-кишечного тракта после резекции желудка. Данные мировой научной литературы убедительно свидетельствуют о необходимости этапного подхода к выполнению эндоскопической ретроградной холангиопанкреатографии у пациентов с измененной анатомией желудочно-кишечного тракта. В научных работах указано, что основными этапами являются детальное изучение анамнеза хирургических вмешательств пациента, тщательный подбор подходящих эндоскопических инструментов, интубация приводящей петли, канюляция фатерова сосочка и проведение интервенционных вмешательств на нем. Представлено описание существующих эндоскопических инструментов, современных техник и подходов, их преимущества и недостатки, влияние различных факторов на успешность применения в сравнении с традиционными методиками при различных типах хирургической реконструкции для каждого из указанных этапов. Длина афферентной петли - один из основных факторов, которые влияют на показатели успеха процедуры. Выводы: эндоскопическая ретроградная холангиопанкреатография у пациентов с измененной анатомией является сложной и связана с рядом трудностей. Благодаря разработке специальных инструментов и техник ее можно выполнять даже у пациентов с длинной петлей по Roux-en-Y с показателями терапевтического успеха, близкими к таким у пациентов с нормальной анатомией, но это требует наличия большого опыта у эндоскописта. Сегодня нет четких рекомендаций об использовании той или иной техники, поэтому выбор оптимальной стратегии зависит от типа хирургической реконструкции, уровня мастерства специалиста и оснащения эндоскопического центра.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р344.5 с51

Рубрики:

Хірургічна ендоскопія. Торакоскопія. Лапароскопія

Шифр НБУВ: РА444114 Пошук видання у каталогах НБУВ