С целью выявления морфологических особенностей центрального органа иммуногенеза - тимуса у плодов и умерших новорожденных от ВИЧ-инфицированных матерей изучен лимфоидный компонент органа с использованием гистологических, иммуногистохимических и морфометрических методов. Выявлены морфологические признаки выраженной недостаточности со стороны лимфоидного компонента железы, что приводит к развитию гиперплазии, простой дисплазии и дисплазии с выраженной атрофией. Со стороны лимфоидного компонента тимуса во всех структурно функциональных зонах дольки отмечены как качественные, так и количественные изменения, свидетельствующие о снижении функциональной активности лимфоидного компонента, как вследствие нарушений в эмбрио- и фетогенезе органа, так и в результате срыва компенсаторных реакций, возникшего на фоне внутриутробного перенапряжения.

С целью выявления морфологических особенностей центрального органа иммуногенеза - тимуса у детей, умерших в возрасте от 1-го до 6-ти месяцев, от ВИЧ-инфицированных матерей, изучены лимфоидный и эпителиальный компоненты органа с использованием гистологических, иммуногистохимических и морфометрических методов. Выявлены морфологические признаки выраженной недостаточности со стороны как лимфоидного, так и эпителиального компонентов железы, что привело к развитию простой дисплазии и дисплазии с выраженной атрофией. Во всех структурно функциональных зонах дольки отмечены как качественные, так и количественные изменения, свидетельствующие о снижении функциональной активности лимфоидного и эпителиального компонентов, в результате срыва компенсаторных реакций, возникшего на фоне внутриутробного перенапряжения и присоединившихся оппортунистических инфекций.

Висвітлено еволюцію наукових знань про будову та функцію щитоподібної залози (ЩЗ) від найдавніших часів до сьогодні. Надано відомості про сучасні погляди на структурно-функціональну організацію, проліферацію, гомеостаз ЩЗ.

С целью выявления морфологических особенностей тимуса у детей, умерших в возрасте от 6-ти месяцев до 5-ти лет, от ВИЧ-инфицированных матерей, изучены лимфоидный и эпителиальный компоненты органа с использованием гистологических, иммуногистохимических и морфометрических методов. Выявлены морфологические признаки нарушения функциональной активности лимфоидного и эпителиального компонентов, проявляющиеся усилением пролиферативной активности обоих компонентов с накоплением незрелых пре-T-лимфоцитов (Thy-1), а также клеток различной степени зрелости (CD7, CD38).

Визначено особливості ендокринної системи мертвонароджених та дітей, померлих у віці до одного року, від ВІЛ-інфікованих матерів на підставі комплексного патоморфологічного дослідження аденогіпофіза, щитовидної залози, надниркових залоз, підшлункової залози та статевих залоз з урахуванням морфофункціонального стану плаценти. Констатовано, що материнська ВІЛ-інфекція під час вагітності викликає тяжкі зміни в ендокринній системі плода, що виявилися порушенням ембріогенезу та, як наслідок, пригніченням функціонального стану всієї популяції ендокриноцитів аденогіпофіза, за винятком тиреотропоцитів, що у свою чергу обумовило пригнічення морфофункціональної активності надниркових залоз, ендокринного апарата підшлункової залози, статевих залоз та підвищення секреторної активності щитовидної залози. З’ясовано, що для постнатального онтогенезу ендокринної системи дітей від ВІЛ-інфікованих матерів характерна дискоординація компенсаторних механізмів у вигляді низької секреторної активності ендокриноцитів аденогіпофіза, яка виявилась в периферичних залозах ендокринної системи пригніченням функціональної активності, що в остаточному підсумку призвело до зриву компенсаторно-адаптаційних процесів і, без сумніву, відіграло величезну роль у танатогенезі. Доведено, що ВІЛ-інфекція матері викликає порушення морфогенезу органів ендокринної системи плода (масивне розростання строми, пригнічення епітеліальної клітинної популяції), зумовлюючи їх дисфункцію.

Известен факт, что дисфункция коркового вещества надпочечников обнаруживается у детей, главным образом, при инфекционно-аллергических заболеваниях, склонных к затяжному и волнообразному течению, а также при инфекционных болезнях в период выработки иммунитета, при хроническом тонзиллите. Цель работы - выявление патоморфологических особенностей надпочечников у мертворожденных от матерей, страдающих алкоголизмом и наркоманией. Проведен ряд исследований с помощью морфологических и морфометрических методов. Выявлены качественные и количественные изменения, которые свидетельствуют об уменьшении функциональной активности органа и нарушении адаптационно-приспособительных реакций вследствие внутриутробного перенапряжения с чертами генерализованного адаптационного синдрома. Надпочечники мертворожденных от матерей, страдающих алкоголизмом и наркоманией, имели выраженные патоморфологические изменения, проявившиеся в виде явлений расстройства гемодинамики во всех зонах, аденоматоза коры, зернистой и жировой дистрофии, кариолизиса, отечности и набухания стромы очагов цитолиза спонгиоцитов, наличия безъядерных и гигантских клеток, а также микрокист. Качественные и количественные изменения в надпочечниках мертворожденных от матерей, страдающих алкоголизмом и наркоманией, свидетельствуют об уменьшении функциональной активности органа и нарушении адаптационно-приспособительных реакций вследствие внутриутробного перенапряжения.

Вивчено захворюваність новонароджених і перинатальна летальність у Харківському регіоні за п'ятирічний період і проаналізовано архівний матеріал (за 10 років) перинатальних розтинів плодів і новонароджених, які загинули від перинатальної асфіксії, для визначення місця перинатальної гіпоксії в структурі перинатальної захворюваності та смертності. Проаналізовано патоморфологічні особливості надниркових залоз (ННЗ) мертвонароджених плодів і померлих новонароджених у разі перинатальній гіпоксії у зіставленні з клінічними даними. Вивчено особливості функціонування ННЗ у новонароджених дітей з перинатальним гіпоксичним ураженням. Вивчено гістологічні, морфометричні та імуногістохімічні зміни ННЗ експериментальних тварин після народження в динаміці у разі моделювання переносимої гострої постнатальної гіпоксії. Вивчено гістологічні, морфометричні та імуногістохімічні зміни ННЗ експериментальних тварин після народження в динаміці у разі моделювання переносимої хронічної антенатальної гіпоксії. Вивчено гістологічні, морфометричні та імуногістохімічні зміни надниркових залоз експериментальних тварин після переносимої гострої постнатальної гіпоксії на тлі перенесеної хронічної внутрішньоутробної гіпоксії. Обгрунтовано положення про зміну адаптаційного потенціалу ННЗ як основних стрес-організуючих ендокринних залоз в особин, які гостро або хронічно перенесли перинатальну гіпоксію.

Розглянуто спосіб ін'єкцій новою сумішшю, що розроблений для вивчення мінливості розгалуження і зон кровопостачання надниркових залоз людини та інших порожнистих анатомічних структур зі складною будовою. Ця суміш може бути використана як універсальна під час проведення препарування, гістологічного і рентгенологічного досліджень, сканувальної електронної мікроскопії та виготовлення корозійних препаратів.

Рассмотрен способ инъекций новой смесью, которая разработана для изучения изменчивости ветвления и зон кровоснабжения надпочечников человека и других полых анатомических структур со сложным строением. Эта смесь может использоваться как универсальная при проведении препарирования, гистологического и рентгенологического исследований, сканирующей электронной микроскопии и в производстве коррозионных препаратов.

Вивчено глюкокортикоїдну функцію надниркової залози та морфологічні зміни щитоподібної залози щурів за умом іммобілізаційного стресу. Показано, що за стресу вміст кортизолу збільшується та відбувається зміна висоти тиреоїдного епітелію з явищами його десквамації.

Встановлено структурні зміни у тимусі за експериментальної опікової хвороби у щурів після введення інфузійних розчинів. Співставлення морфологічних даних з результатами проточної ДНК-цитометрії свідчать, що динаміка змін типів клітинної смерті в тимусі за опікової хвороби за умов застосування інфузії 0,9 % розчину NaC1 (контроль), лактопротеїну з сорбітолом (референс-препарат) i НАЕS-LX-5 % є віддзеркаленням дуалістичного процесу - "дисфункція/поновлення функції апоптозу" як механізму регуляції генетичного гомеостазу в тимусі. Лактопротеїн з сорбітолом та НАЕS-LX-5 % виявляють ангіо- та цитопротекторні властивості, а також мають пластичний ефект дії, який обумовлює виразний довготривалий вплив на репаративні процеси в тимусі за опіковій хворобі.