Приведены сведения об опасных животных Мирового океана, которые сгруппированы по способу нанесения повреждений и поражений человеку. При этом в каждой группе животные последовательно представлены от низко- до высокоорганизованных. Приводится иллюстративное изображение опасных морских животных, краткое описание их отличительных признаков, мест и среды обитания, особенностей способа нанесения повреждений, их клиника, первая помощь и профилактика. Медицинские аспекты изложены на основе современных принципов травматологии, токсикологии, медикаментозной терапии и реаниматологии.

Обсуждены механизмы развития острого и хронического бактерионосительства. Авторы считают, что об истинном бактерионосительстве, когда имеет место незавершенный инфекционный процесс, можно говорить лишь при хроническом бактерионосительстве и транзиторном носительстве. В других ситуациях имеет место субклиническое течение патологического процесса.

Изложены основные понятия и методы эпидемиологической диагностики, ретроспективный и оперативный эпидемиологический анализ, обследование эпидемических очагов. Рассмотрены основные понятия теории и практики интерполяции и экстраполярного прогнозирования показателей инфекционной заболеваемости, их использование в планировании Государственной службы медицины катастроф и Государственной санитарно-эпидемиологической службы в чрезвычайных ситуациях.

Рассмотрены особенности планирования санитарно-гигиенических и противоэпидемических мероприятий в чрезвычайных ситуациях (ЧС), а также организации лечебно-эвакуационного обеспечения инфекционных больных в условиях ЧС. Предложены методика оценки качества санитарно-гигиенических и противоэпидемических мероприятий, а также классификация методов прогнозирования. Описаны виды медицинской помощи в эпидемическом очаге, а также математико-статистические методы интерполяции и выравнивания динамических рядов по параболе первого порядка (по прямой линии).

Описана система многомерного геокодирования информации для корректной регистрации многопараметрических процессов. В качестве примера рассмотрена эпидемия ВИЧ/СПИД.

Рассмотрена проблема точной локализации информации по многопараметрическим эпидемическим процессам, имеющая ключевое значение в сборе и обработке информации, связанной с возникновением инфекционных заболеваний, а также перерастанием на уровень эпидемий и пандемий.

Отмечено, что развитие эпидемических процессов может быть предметом ГИС анализа. Это позволит четко определить территории риска. Рассмотрен пример эпидемии ВИЧ/СПИД и формирования новых каналов распространения ВИЧ инфекции, связанные с москитами. Комары Anopheles и Culex могут выступать в роли механического переносчика ВИЧ инфекции.

Незадовільний стан питної води за мікробіологічними показниками визнано сьогодні в Європі одним з головних факторів ризику підвищеної смертності та інвалідизації населення. За цих умов необхідним і важливим етапом здійснення ефективного контролю за інфекціями з водним шляхом передачі є кількісна та якісна оцінка мікробіологічного ризику інфікування людей через забруднену інфекційними патогенами воду з наступним складанням прогнозів можливої захворюваності і розробкою адекватних профілактичних заходів.

Розглянуто проблему математичного моделювання процесів поширеності захворювань. Математичні моделі дозволяють прогнозувати епідемічну ситуацію та розробляти профілактичні заходи щодо досліджуваної патології.

Проанализирован уровень загрязнения природных поверхностных вод химическими загрязнителями неорганической природы и установлено их влияние на возникновение инфекционных заболеваний. Предложено использовать для оценки состояния гидросферы показатель вредного воздействия, учитывающий концентрацию загрязняющих веществ, инкубационный период возникновения заболеваний. Полученные данные позволяют определять степень экологического риска при техногенно-природном загрязнении поверхностных источников питьевого водоснабжения.

С применением комплексного подхода к решению проблемы санитарной охраны моря от загрязнений судами выявлено недостатки, типичные для каждого из существующих видов судовых установок очистки и обеззараживания сточных вод. Впервые гигиенически обоснован способ оптимизации работы судовых установок очистки даных вод путем применения препарата из сухих микроорганизмов (ПСМ) в сочетании с применением силикагеля. Разработана и гигиенически обоснована методика оценки состояния активного ила судовых очистных установок с помощью устройства для непрерывного контроля за состоянием микрофлоры аэротенка установок очистки сточных вод на судах. Впервые применен комплексный подход к оценке системы эпидемиологического надзора за карантинными инфекциями, сформулированы особенности ее организации и обеспечения санитарно-эпидемиологической службой на транспорте противоэпидемической готовности судовых специалистов, администрации судов и портов, населения в штатных и экстремальных ситуациях (в случае холеры). Проанализированы и сформулированы основные предпосылки, цели и задачи для реализации проблемы обеспечения биологической (противоэпидемической) и химической безопасности страны и ее морских границ, ведущая роль в которых принадлежит государственной санитарно-эпидемиологической службе.

Вперше обгрунтовано фази поетапної ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (НС) природного генезу: аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт, стабілізації ситуації, реабілітації. Розроблено алгоритм дій на основі систематизації протиепідемічних особливостей інфекційних захворювань. Наведено методику прогнозування можливого зростання інфекційної захворюваності серед населення зони НС та методику розрахунку економічних втрат від неї. Розроблено форму паспортизації населених пунктів та об'єктів нагляду як основу інформаційної бази щодо ймовірних ризиків у разі виникнення НС. Створено модель планування протиепідемічних заходів як основу формування дієвих напрямків ліквідації епідемічних ускладнень під час НС.

Наведено медико-санітарну характеристику епідемічних вогнищ (ЕВ) та медико-тактичну характеристику небезпечних інфекційних захворювань, зокрема, кишкових, дихальних шляхів, кров'яних, зовнішніх покривів. Висвітлено загальні основи профілактики інфекцій щодо нейтралізації джерела збудника, переривання механізму передачі інфекції. Надано оцінку санітарно-гігієнічного та протиепідемічного стану зон надзвичайних ситуацій. Розглянуто питання організації й проведення екстреної та специфічної профілактики в осередках ЕВ, роботи тимчасових інфекційних стаціонарів. Висвітлено санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи у вогнищах катастроф.

Даны медико-санитарная характеристика эпидемических очагов (ЭО) и медико-тактическая характеристика опасных инфекционных заболеваний, в частности, кишечных, дыхательных путей, кровяных, внешних покрытий. Изложены общие основы профилактики инфекций относительно нейтрализации источника возбудителя, прерывания механизма передачи инфекции. Проведена оценка санитарно-гигиенического и противоэпидемического состояния зон чрезвычайных ситуаций. Рассмотрены вопросы организации и проведения экстренной и специфической профилактики в центрах ЭО, работы временных инфекционных стационаров. Освещены санитарно-гигиенические и противоэпидемические мероприятия в очагах катастроф.

Розглянуто архітектурні засади систем моніторингу та прогнозування розвитку епідеміологічних процесів (на прикладах грипу та ГРВІ), що функціонують у складі державної системи Е-урядування.

Висвітлено роль анаеробних мікроорганізмів у розвитку внутрішньолікарняної інфекції у клініках різного профілю.

Висвітлено існуючі проблеми збору й утилізації медичних відходів різного походження та складу, визначено їх роль у розповсюдженні внутрішньолікарняної інфекції у разі неправильного відношення до них. Надано класифікацію медичних відходів і практичні рекомендації для медичного та технічного персоналу відносно адекватного прибирання, зберігання та ліквідації різних медичних відходів.

Освещены существующие проблемы сбора и утилизации медицинских отходов разного происхождения и состава и определена их роль в распространении внутрибольничных инфекций при неправильном обращении с ними. Представлена классификация медицинских отходов и даны практические рекомендации для медицинского и технического персонала относительно адекватной уборки, хранения и ликвидации разных медицинских отходов.

Виявлено структурно-функціональні особливості фауністичних комплексів природних осередків особливо небезпечних інфекцій у природних і трансформованих ландшафтах Північно-Західного Причорномор'я (ПЗП). Розкрито специфіку формування небезпечних фауністичних комплексів та активізації природних осередків, показано особливості консортивних стосунків між співчленами паразитарних угруповань, наведено розширені уявлення про реліктові природні осередки чуми, про небезпечні фауністичні угруповання рецентних осередків. Установлено, що масштабні епідемічні прояви чуми в ПЗП відбувалися в реліктових природних осередках чуми в результаті безпосереднього контакту людей з представниками різних фауністичних комплексів: за масових і частих переміщень військ територією регіону на конях і волах; під час масового розорювання степу та лісостепу в XVIII - на початку XX ст.; у ході масштабного транспортування зерна чумаками на волах і конях в Одеський порт і занесення збудника з гризунами, шкурами бабаків, блохами, а також іксодовими кліщами, що активно присмоктуються до волів і коней; під час масової розробки каменоломень і формування одеських катакомб у реліктових карстових печерах і зараження від бліх та чорних і сірих щурів. Вперше для мегаполісів ПЗП на прикладі м. Одеса доведено, що затоплені та підтоплені підвали житлових багатоповерхових будинків є місцем масового проживання та цілорічного виплоду комарів екологічної форми \i Culex pipiens pipiens f. molestus \i0. Спільно з синантропними сірими пацюками \i Rattus norvegicus \i0 ці комарі формують урбаністичні осередки гарячки Західного Нілу. Доведено можливе збільшення ризиків зараження населення арбовірусами на тлі зміни клімату, шляхом збільшення термінів рекреаційного періоду для населення та подовження періоду контакту з природними осередками; розширення місць виплоду, зростання чисельності та числа видів комарів; збільшення чисельності та зростання числа видів птахів у позагніздовий період.

Розглянуто питання оцінювання епідемічних (соціоекологічних) ризиків за даними ДЗЗ та наземними метеорологічними вимірюваннями. Запропоновано підхід до оцінки комплексного ризику, що базується на оцінках ймовірностей, пов'язаних із виникненням та розповсюдженням епідемій. Метод аналізу ризику проникнення збудника в екосистему базується на модифікованому рівнянні Парето з урахуванням варіацій регіональних опадів і спроможності локальних екосистем поглинати та затримувати воду. Для підвищення ефективності прогнозування ризиків запропоновано метод розрахунку найбільш очікуваних розподілів досліджуваних величин, що використовуються замість середніх значень. Як індикатори ДЗЗ, запропоновано використовувати нормалізовані вегетаційний та водний індекси (NDVI і NDWI). Запропоновано методи оцінки ризиків розвитку збудника епідемії в екосистемах суходолу і моря. Надано вдосконалений метод просторово-часової регуляризації даних спостережень спектральних індексів ДЗЗ. Наведено значення калібрувальних, масштабних і вагових коефіцієнтів для використаних сенсорів та регіональних даних. Розраховано значення окремих та інтегральних ймовірностей виникнення і поширення епідемії в регіоні по періоду 2009 - 2012 рр. Запропоновано контрольний параметр для порівняння одержаних результатів зі статистичними даними про зареєстровані випадки захворювання на холеру.

В настоящее время эпидемиологические подходы к расследованию биологических террористических актов строятся на основании тех же представлений, которые используются для эпидемиологического расследования эпидемических процессов (вспышек), имеющих естественные причины. Поэтому цель настоящей работы - обосновать подходы к распознанию искусственно вызванных вспышек инфекционных болезней. Установлено, что искусственные эпидемические процессы (вспышки) имеют самостоятельные эпидемиологические, этиологические и клинические аспекты. В настоящее время можно выделить два типа развития искусственного эпидемического процесса: когда биологический агент применяется преступниками однократно; когда его применяют многократно. Характерными особенностями эпидемического процесса первого типа можно считать сжатую эпидемическую кривую с пиком заболеваемости, укладывающимся в среднее значение инкубационного периода болезни, и локализованность эпидемического очага (эпидемиология точечного источника). Для второго типа характерна растянутая эпидемическая кривая, намного превышающая продолжительность инкубационного периода болезни. Общими для обоих типов искусственных эпидемических процессов будут невозможная эпидемиология - особенность искусственных эпидемических процессов, свидетельствующая о том, что в природе не существует условий для их развития, и невозможная клиническая форма болезни, т.е. клиническая форма, не встречающаяся при естественном заражении, например патология мелкодисперсного аэрозоля, которую может вызвать только аэрозоль с дисперсной фазой 1 - 5 мкм. В эпидемиологическом расследовании искусственно вызванной вспышки инфекционной болезни выделено три этапа: сбор эпидемиологических данных, описательный этап и аналитический этап. Анализ особенностей поражений микроорганизмами, которые относятся к потенциальным агентам биологического оружия, показал, что клиника, патанатомия, патогистология, молекулярно-генетические методы исследований дают достаточно информации для распознания искусственного характера таких вспышек инфекционной болезни. Однако их специфика такова, что по сути они формируют самостоятельную (третью) часть эпидемиологии, которая имеет свои методологию, цели и задачи - эпидемиологию искусственных эпидемических процессов и биологических поражений.

С момента выявления в 1976 г. вируса в Демократической Республике Конго общее число лиц, пострадавших от вспышки лихорадки Эбола, на февраль 2015 г. составляет 24 282 человека, в том числе зафиксировано 9976 летальных случаев. В августе 2014 г. генеральным директором Всемирной организации здравоохранения было принято решение объявить вспышку геморрагической лихорадки, вызванной вирусом Эбола, чрезвычайной ситуацией в области общественного здравоохранения, имеющей международное значение. Существующая опасность требует повышения уровня готовности персонала в медицинских организациях области к принятию мер по локализации и ликвидации возможного эпидемического очага заболевания. Несмотря на то, что санитарно-эпидемиологические мероприятия, предусмотренные к исполнению на национальном и региональном уровнях, определены методическими указаниями "Организация и проведение первичных противоэпидемических мероприятий в случаях выявления больного (трупа), подозрительного на заболевания инфекционными болезнями, вызывающими чрезвычайные ситуации в области санитарно-эпидемиологического благополучия населения", медицинские работники высказывают предложения о необходимости их обеспечения алгоритмами проведения первичных противоэпидемических мероприятий. Для повышения готовности персонала к работе в эпидемическом очаге подготовлены алгоритмы проведения противоэпидемических мероприятий в случае выявления больного (трупа) по уровню ответственности медицинского персонала (врач, заведующий отделением, медицинская сестра, старшая медицинская сестра отделения, главный врач, заместитель главного врача по лечебной работе). Разработаны унифицированные формы бланков, используемых в противоэпидемической работе. Определен объем информации, подлежащий передаче руководителю медицинской организации в случае регистрации инфекционного заболевания, вызывающего чрезвычайную ситуацию в области санитарно-эпидемиологического благополучия. Разработанные документы были скомплектованы в единую папку, их хранение организовано в ординаторских, сестринских и на рабочих местах сотрудников административно-хозяйственной службы. Выводы: последующий контроль показал, что специалисты медицинских организаций при наличии комплекта материалов для работы в эпидемическом очаге без затруднений определяют перечень противоэпидемических мероприятий по локализации эпидемического очага и последовательность их исполнения.