Освещены вопросы восстановления, реабилитации, внебольничной поддержки и социальной интеграции людей с тяжелыми психическими заболеваниями. Проанализированы наиболее важные положения внебольничной помощи и психиатрической реабилитации, а также основные концепции современной врачебной практики. Представлена информация о различных группах пациентов. Рассмотрены точки зрения участников процесса реабилитации - групп пользователей, членов их семей, психиатрических учреждений, социальных служб. Описаны наиболее важные услуги и методы внебольничной помощи и психиатрической реабилитации, а также различные технологии, разработанные для оказания внебольничной помощи в странах Западной Европы и Северной Америки.

Изучены индивидуально-типологические свойства высшей нервной деятельности (ВНД) у летчиков военной и гражданской авиации, летчиков-испытателей и водителей наземных транспортных средств, операторов десантных кораблей на воздушной подушке и операторов энергосистем, диспетчеров по управлению воздушным движением и радиотелеграфистов, а также у курсантов летных училищ, студентов вузов, учеников-телефонистов и учеников-радиотелеграфистов. Показана роль свойств основных нервных процессов в успешности обучения, развитии и использовании приобретенных навыков в соответствующих видах трудовой деятельности и особенно в тех из них, специфика деятельности которых требует от человека высокой эмоциональной устойчивости, ответственности за конечный результат принятых решений и осуществляется в ряде случаев в условиях больших скоростей, высоких темпов деятельности, излишка или дефицита поступления информации. Сделано заключение, что изучение свойств ВНД, как и методики их оценки, могут быть рекомендованы в арсенал тестов профессионального психофизиологического отбора операторов, деятельность которых связана с управлением динамическими объектами и системами, переработкой больших объемов информации в дефиците времени.

В результаті дослідження встановлено основні вікові особливості формування здоров'я дітей-сиріт, які виховуються за умов інтернатного закладу. Акцентовано увагу на високому рівні хронічних захворювань, функціональних відхилень та зниженні показників фізичного розвитку. Виявлено значні відхилення в стані психологічного здоров'я обстежених. Запропоновано шляхи вдосконалення медичного обслуговування дітей-сиріт, зокрема, створення на базі школи кабінету реабілітації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р128.941-3 + Р11(4Укр)026.4

Рубрики:

Гігієна шкіл-інтернатів

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено механізми адаптації на підставі аналізу взаємозв'язків між психологічним та імуногологічним рівнем її забезпечення у 361 вихованця дитячих будинків віком від 4 до 18 років, які перебувають за умов дії хронічного стресу за рахунок впливу різних видів депривації. Формування та механізм адаптації у дітей вихованців дитячих будинків проявлялись через неантигенні впливи дії хронічного стресу на стан імунної системи за рахунок наявності вірогідних взаємозв'язків та взаємовпливів між показниками імунної системи (мукозальний імунітет, цитокіновий статус) та психологічними особливостями (типологічні характеристики особи - характер та акцентуації характера), емоційний портрет (тривожність, колірний вибір).

Надано фізіолого-гігієнічне оцінювання впливу комплексу факторів загальноосвітніх шкіл-інтернатів у різних географічних зонах регіону йододефіциту на морфофункціональний розвиток і адаптацію 6 - 7-річних вихованців у динаміці першого року навчання. Встановлено зв'язок їх фізичного розвитку, функціонального стану системи кровообігу, розумової працездатності, готовності до навчання із забезпеченістю йодом і харчовим статусом при вступі та вагомий вплив фактичного харчування і йодозабезпечення на їх розвиток і адаптацію в процесі навчання. Виявлено затримку адаптації в очікувані періоди її настання, наведено критерії формування груп ризику незадовільної адаптації на етапі вступу дітей до інтернатів і обгрунтовано шляхи оптимізації умов їх життєдіяльності.

Мета роботи - дослідити вплив на психоемоційний стан вихованців школи-інтернату з порушеннями дихальної системи психофармкорекції та санаторно-курортного лікування. Під спостереженням знаходилися 40 дітей віком 10 - 14 років. Усім дітям проводили дослідження тривожності, виснажливості психічних процесів, самооцінки стану та лабораторно-інструментальні дослідження. 20 дітей одержували фармакологічну підтримку ноофеном протягом 15 днів. У підлітків із сімейною депрівацією, які мали дихальні розлади у вигляді псевдоастматичних та астматичних нападів, виявлено ознаки розвитку психосоматичних (виразна тривога, виснажливість психічних процесів, знижена самооцінка) та функціональних порушень. Проведені реабілітаційні заходи зменшили хворобливі прояви у 72 % досліджуваних. Доповнення реабілітаційних заходів ноофеном показало крашу відповідь на лікування. Дані психологічних досліджень підтверджувались змінами у загальному аналізі крові, дихальних пробах, ЕКГ. Висновки: комбінація реабілітаційних заходів з фармакологічною корекцією ноофеном суттєво ефективніша, проте потребує продовження курсу лікування, оскільки повного відновлення порушених функцій за період дослідження не було досягнуто.

Обстежено 30 учнів 7 - 8 класів школи інтернатного типу, у яких діагностовано сколіотичну поставу. Розроблено програму профілактичних заходів, спрямовану на корекцію стану постави та загальне оздоровлення. На підставі об'єктивних показників доведено ефективність програми. Практику профілактичних заходів, що попереджають розвиток порушень постави, доцільно впроваджувати в середніх класах школи та продовжувати до завершення шкільного навчання. Профілактика порушень постави передбачає дотримання загальних гігієнічних умов організації праці учнів, упровадження фізкультхвилинок на кожному уроці та додаткових занять фізичним вихованням. Оцінюючи динаміку показників постави за час виконання профілактичної програми, можна стверджувати, що найкраще піддаються корекції показники, що залежать від асиметрично підвищеного тонусу м'язів, а саме: відхилення рівнів плечових відростків по горизонталі в градусах, бокові викривлення хребта в грудному відділі.

Розроблено та експериментально перевірено інформаційно-структурну систему формування у студентів вищих училищ фізичної культури відповідних компетенцій з навчальної дисципліни "Основи теорії здоров'я". Обгрунтовано факт специфічного впливу тренувань різної спрямованості на організм підлітка, що відображається на всіх його рівнях: фізичному, психічному та духовному. Показано, що в процесі адаптації до фізичних навантажень різного характеру в юних спортсменів поряд з набуттям одних якостей спостерігається "втрата" інших. Одержано нові дані про вплив спрямованості тренувань на основні показники нейродинамічних, сенсомоторних та психічних функцій спортсменів. Визначено закономірності впливу спрямованості тренувального процесу на розвиток особистісних якостей (агресивність, почуття патріотизму тощо) та вставлено взаємозв'язок між виявами девіантної поведінки, причинами смертності спортсменів та специфікою видів спорту. Доведено, що сучасний дитячо-юнацький спорт, так само як і спорт олімпійський і професійний, не забезпечує гармонійного розвитку підлітків, якщо гармонійність розуміти так, як її розуміли філософи античності.

Мета роботи - фізіолого-гігієнічна оцінка впливу комплексу факторів загальноосвітніх шкіл-інтернатів у різних географічних зонах регіону йододефіциту на морфофункціональний розвиток і адаптацію 6 - 7 річних вихованців у динаміці першого року навчання, обгрунтування критеріїв формування незадовільної адаптації та шляхів її оптимізації. Обгрунтовані критерії формування груп ризику незадовільної адаптації під час вступу та шляхи оптимізації умов життєдеяльності дітей цих груп в інтернатах.

Цель работы - физиолого-гигиеническая оценка влияния комплекса факторов общеобразовательных школ-интернатов в разных географических зонах региона йододефицита на морфофункциональное развитие и адаптацию 6 - 7 летних воспитанников в динамике первого года учебы, обоснования критериев формирования неудовлетворительной адаптации и путей ее оптимизации. Обоснованы критерии формирования групп риска неудовлетворительной адаптации во время вступления и пути оптимизации условий жизнедеятельности детей этих групп в интернатах.

Проведені дослідження у дітей, що проживають у дитячих будинках та школах-інтернатах, виявили, що поширеність карієсу у всіх вікових групах становить 100 % за інтенсивності карієсу постійних зубів у середньому 5,46 ± 0,51, що зумовлює актуальність подальших досліджень факторів ризику виникнення патології твердих тканин зубів та розроблення лікувально-профілактичних комплексів для цієї категорії дітей.

Встановлено низький рівень санітарно-гігієнічних знань у дітей, які проживають у дитячих будинках і школах інтернатах, що сприяє високій ураженості карієсом їх зубів. Однак відсутність у переважній більшості таких установ стоматологічних кабінетів позбавляє дітей якісного стоматологічного обслуговування, первинної профілактики та гігієнічного навчання

Висвітлено проблеми організації фізкультурно-оздоровчої роботи в дитячих притулках. Проаналізовано психолого-педагогічні особливості навчання та реабілітації дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківської опіки. Запропоновано структурно-функціональну модель і методику формування здоров'язбережувальних знань і навичок молодших школярів в дитячих притулках.

У 236 детей из детских домов в возрасте от 4 до 18 лет определен уровень адаптации на основании комплексного обследования с интегративной оценкой состояния их здоровья (анамнестические данные, данные объективного осмотра, антропометрия, батарея психологических методик (опросник Айзенка; личностный опросник Шмишека (подростковый вариант), тэппинг - тест по Е. П. Ильину, детский опросник неврозов; тест оперативной оценки самочувствия, активности и настроения; диагностика тревожности по Спилбергу - Ханину; тест Люшера; тест цветных отношений). Проявления дезадаптации регистрировались как на психологическом (нейротизм, высокая тревожность, снижение работоспособности, активности и психологической выносливости, нарушение сна, наличие акцентуаций и невротических расстройств), так и на соматическом (рекуррентные острые респираторные заболевания, низкое физическое развитие, обострение хронических очагов инфекции и отягощенный биологический анамнез) уровнях, что обобщило вывод о наличии низкого уровня состояния здоровья воспитанников детских домов. Разработаны математические модели оценки адаптации и прогноза дезадаптации, что позволило выявить детей группы риска по развитию нарушений адаптации и детей с дезадаптацией, разработаны коррекционные программы в зависимости от уровня и тяжести дезадаптивных нарушений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р128.941-37

Рубрики:

Гігієна шкіл-інтернатів

Шифр НБУВ: Ж25721 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р128.941-387 + Р733.661.210.40 + Р733.665.605.0

Рубрики:

Гігієна шкіл-інтернатів

Карієс у дітей

Вади розвитку порожнини рота і щелепно-лицьової ділянки у дітей

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ