Наведено методику оцінки та проаналізовано ефективність теплозберігальних заходів та вплив цих заходів на параметри мікроклімату робочої зони типового приміщення навчального закладу. Наведено рекомендації щодо покращання екологічної ситуації у типових приміщеннях.

Розкрито досвідно-матеріальні засади формування уявлень про фітоклімат. Визначено основні осередки фітосередовища ділянки дитячих будинків і чинники їх формування. Розглянуто педагогічні умови, закономірності та тенденції виховання пізнавальних інтересів дітей до рослинності природного довкілля. Висвітлено особливості методичного забезпечення процесу ознайомлення дітей з лікарськими рослинами як реабілітаційно-профілактичним засобом. Створено модель варіантної модульної технології організації навчально-виховної роботи з ознайомленням дітей з лікарськими рослинами. Розроблено дидактично-ілюстративний матеріал для ігрової діяльності відповідно до теми; систему тренувальних завдань для визначення поліфункціональності лікарських рослин; конспекти комплексно-тематичних блоків для ознайомлення дітей з лікарськими рослинами.

Виявлено закономірності проходження періоду адаптації у дітей, що прибули на оздоровлення в Крим з різних кліматичних регіонів, що полягали у зниженні неспецифічної резистентності організму, напрузі імунної відповіді, підвищенні активності симпато-адреналової ланки, зниженні індексу здоров'я. Вперше обгрунтовано доцільність застосування лазерної фотостимуляції біологічно активних точок в період адаптації як початкового етапу оздоровлення дітей, жителів контрастних кліматичних регіонів проживання, з пониженою неспецифічною резистентністю організму. Вперше розроблено та науково обгрунтовано методику призначення лазерної фотостимуляції в процесі оздоровлення дітей у двох напрямах: з метою оптимізації адаптивного періоду, а також використання морських купань у поєднанні з лазерною фотостимуляцією, що сприяє підвищенню неспецифічної резистентності організму дітей.

Обоснована необходимость создания комфортных и безопасных условий труда в учебных заведениях, что является наиболее актуальным как в плане практического воплощения, так и в направлении выполнения целенаправленных программных исследований. Затрагиваются не только вопросы безопасного режима работы, но и количественные параметры среды, влияющие с одной стороны на безопасность труда, а с другой - на количественные показатели в процессе выполнения тех или иных работ.

На основі комплексного дослідження проведено оцінку внутрішньошкільного середовища, інфраструктури навчального закладу та фізкультурно-оздоровчої активності школярів. Встановлено регіональні особливості рівня здоров'язберігального потенціалу навчальних закладів (ЗСП НЗ), залежність ЗСП НЗ та захворюваності школярів. Визначена необхідність подальшої розробки методології вивчення ЗСП НЗ.

На основе комплексного исследования проведена оценка внутришкольной среды, инфраструктуры учебного заведения и физкультурно-оздоровительной активности школьников. Установлены региональные особенности уровней здоровьесберегающего потенциала учебных заведений (ЗСП УЗ), зависимость ЗСП УЗ и заболеваемости школьников. Определена необходимость дальнейшей разработки методологии изучения ЗСП УЗ.

Обгрунтувано шляхи зменшення дозового навантаження дітей, обумовленого радоном-222 в повітрі громадських будівель (дитячих навчальних закладів), які розташовані на радононебезпечній території та - для порівняння - у благополучному щодо радону регіоні. Зазначено, що зменшення доз опромінення дітей передбачає оптимізацію протирадіаційного захисту з урахуванням економічних та соціальних умов конкретного регіону. Вперше визначено рівні еквівалентної рівноважної об'ємної активності радону-222 в дитячих навчальних закладах та житлових будинках, оцінено дозове навантаження дітей та відповідні радіаційні ризики та збитки від опромінення цим джерелом. Проаналізовано збитки з вартістю протирадонових заходів. Вперше визначено шляхи зменшення дозового навантаження дітей у дитячих навчальних закладах. Доведено необхідність оптимізації контрзаходів для кожного конкретного приміщення чи будинку в залежності від рівнів і шляхів надходження радону, а також від об’ємно-планувального рішення будівлі.

Досліджено 96 дитячих навчальних закладів у 80-ти населених пунктах Кіровоградської області. Встановлено, що після проведення контрзаходів рівень еквівалентної рівноважності об'ємної активності (ЕРОА) радону-222 50 Бк.м-3 (норматив для дитячих закладів) перевищується у 90 % випадків, рівень 100 Бк.м-3 (норматив для житлових будинків) - у 65 % випадків. З метою оцінювання ефективності виконаних протирадонових заходів порівняно дані результатів вимірювань ЕРОА радону-222 до (загалом 184 вимірювання) та після (загалом 289 вимірювань) здійснення цих заходів. За результатами розрахунків з'ясовано, що після реалізації протирадонових заходів у дитячих навчальних закладах рівні ЕРОА радону-222 знизилися від 0 до 30 разів: не знизилися зовсім у 10% випадків, знизилися у 2 рази - у 43 % випадків, у 5 разів - у 33 % випадків, у 10 разів - у 10 % випадків, у понад 10 разів - у 3 % випадків. Загалом реалізовані пробні протирадонові заходи є ефективними лише у 10 % дитячих навчальних закладів. Для зниження рівнів ЕРОА радону-222 до нормативних значень необхідна оптимізація контрзаходів для їх ефективності.

Исследовано 96 детских учебных заведений в 80-ти населенных пунктах Кировоградской области. Установлено, что после проведения контрмер уровень эквивалентной равности объемной активности (ЭРОА) радона-222 50 Бк.м-3 (норматив для детских учреждений) превышается в 90 % случаев, уровень 100 Бк.м-3 (норматив для жилых домов) - в 65 % случаев. Для оценки эффективности реализованных противорадоновых мер сравнены данные результатов измерений ЭРОА радона-222 до (в общем 184 измерения) и после (в общем 289 измерений) реализация этих мер. По результатам расчетов установлено, что после реализации противорадоновых мер в детских учебных заведениях уровни ЭРОА радона-222 снизились от 0 до 30 раз: не снизились совсем в 10% случаев, снизились в 2 раза - в 43 % случаев, в 5 раз - в 33 % случаев, в 10 раз - в 10 % случаев, более 10 раз - в 3 % случаев. Реализованные пробные противорадоновые меры являются эффективными только в 10 % детских учебных заведений. Для снижения уровней ЭРОА радона-222 до нормативных значений необходима оптимизация контрмер для их эффективности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р128.28 + Р128.1

Рубрики:

Гігієна дитячих лікувально-профілактичних установ

Шкільно-санітарний нагляд та робота шкільних і шкільно-санітарних лікарів санітарно-епідеміологічних станцій

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ