Проведено гігієнічну класифікацію ципродинілу та люфенурону, й препаратів "Хорус 75 WG в.г." і "Матч 050 ЕС к.е." за ступенем небезпечності та показано, що за токсичними властивостями обидві діючі речовини та препарати на їх основі належать до помірно небезпечних пестицидів. Надано гігієнічну оцінку ризику несприятливого впливу досліджуваних пестицидів на осіб, що застосовують препарати на їх основі, та доведено, що ризик комплексного впливу цих сполук на працюючих не перевищує допустимий. Установлено кількісні закономірності поведінки ципродинілу та люфенурону у рослинах та грунті за умов різних агрокліматичних зон України з різними типами грунтів та показано, що за стабільністю у грунті та стійкістю у рослинах у сільськогосподарській сировині обидві сполуки належать до стійких речовин. Виявлено закономірності впливу досліджуваних сполук на процеси самоочищення водойм від органічного забруднення. Визначено дипольні моменти ципродинілу та люфенурону, здійснено класифікацію цих речовин за полярністю та встановлено, що обидві сполуки належать до малополярних пестицидів, що використано під час розробки методів визначення.

Дисертаційна робота містить результати досліджень гігієнічної ефективності систем підготовки відходів тваринницьких комплексів свинарських і великої рогатої худоби до сільськогосподарського використання. В районах інтенсивного ведення сільгоспвиробництва України рівень загальної захворюваності дітей зростає в лінійній залежності "територіальні навантаження пестицидів, органо-мінеральних добрив - час - ефект". Запропоновані для грунтово-кліматичних зон України гігієнічно обгрунтовані диференційовані територіальні навантаження пестицидів, мінеральних та органічних добрив: в зоні Степу вони становлять 3,4-3,6 кг/га, 100-125 кг/га і 6-10 т/га; в зоні Лісостепу - 3,0-3,3 кг/га, 130-160 кг/га і 10-13 т/га;в зоні Полісся -до 3,0 кг/га, 185-200 кг/га і до 15 т/га відповідно.

Наведено результати гігієнічної оцінки умов праці у разі застосування пестицидів. Визначено особливості забруднення виробничого середовища залежно від стадії технології даного застосування та способу обробки рослин. Кількісно оцінено ступінь несприятливого впливу пестицидів на працюючих. Показано, що деякі положення методології оцінки ризику черезшкірного впливу потребують подальшого вивчення. Найбільш складним є питання визначення безпечних рівнів впливу пестицидів, величини дози їх поглинання шкірою у випадку забруднення та значення фактора шкірної абсорбції (ФА), який передбачає залежність між нашкірною експозиційною дозою та дозою у разі надходження per os. На підставі результатів аналізу співвідношень токсичності великої групи пестицидів різних хімічних класів і рівнів токсичності у разі різних шляхів надходження до організму (per os та крізь шкіру), а також експериментальних досліджень обгрунтовано значення фактора шкірної абсорбції залежно від класу небезпеки (ФА = 0,4; ФА = 0,7), рекомендовані для використання під час розрахунків оцінки ризику.

Приведены результаты оценки риска опасного комбинированного воздействия дифлуфензопира, дикамбы, никосульфурона (гербицид Кельвин Плюс, ВГ) и азоксистробина, дифеноконазола (фунгицид Амистар Голд 250 SC, КС) на профессиональные контингенты, задействованные в работе с ними. Проведено исследование в натурных условиях на посевах кукурузы и подсолнечника, в котором препараты Кельвин Плюс и Амистар Голд использовали в максимальных нормах расхода - 0,4 кг/га и 1,0 л/га соответственно. При наземной обработке расход рабочего раствора составлял 300 л/га, при авиационной - 50 л/га. Отобраны пробы воздуха рабочей зоны, смывов с кожи, нашивок на спецодежде работников с последующим определением остаточных количеств исследуемых действующих веществ (д. в.) в отобранных пробах. Рассчитаны коэффициенты и индексы опасности, исходя из экспозиционных и допустимых ингаляционных и перкутанных доз д. в. Установлено, что условия труда сельскохозяйственных рабочих являются допустимыми, поскольку индексы опасности вредного комбинированного воздействия исследуемых пестицидов являются ниже 1. Перед проведением натурных исследований были рассчитаны коэффициенты возможного ингаляционного отравления, и было установлено, что все исследуемые пестициды по данным коэффициентам являются малоопасными - 4 класс. Проведена оценка возможного возникновения острых токсических эффектов при работе с пестицидами, то есть были рассчитаны коэффициенты выборочности действия при ингаляционном и перкутанном влиянии на человека. Установлено, что все исследуемые д. в. при ингаляционном влиянии на человека имеют достаточную выборочность действия, кроме азоксистробина (низкая выборочность действия); при нанесении на кожу все д. в. обладают достаточной выборочностью действия. Таким образом, применение исследуемых комбинированных препаратов на посевах кукурузы и подсолнечника не оказывает опасности для работающих при соблюдении установленных гигиенических регламентов.

Збільшення асортименту засобів захисту рослин зумовлює необхідність створення високонаційних методів гігієнічної оцінки умов праці та потенційних ризиків як інструменту моніторингу інгаляційних і дермальних експозицій. Мета дослідження - аналітична оцінка наукових розробок з токсиколого-гігієнічних досліджень пестицидів, методичних підходів до визначення професійного ризику й удосконалення практики їх використання в Україні. Матеріалами досліджень були державні стандарти, санітарні норми, інші нормативні документи національного законодавства, які регламентують безпеку пестицидів за їх застосування; міжнародні стандарти та законодавчі акти Європейського Союзу з оцінки ризику пестицидів і дозвільної процедури щодо їх розміщення на ринку засобів захисту рослин. У дослідженні використано теоретичні методи наукових розробок у галузі токсикології та гігієни застосування пестицидів, аналітичну оцінку сучасних підходів до визначення професійного ризику, реєстрації пестицидів і вдосконалення практики їх використання в Україні. Для запобігання шкідливого впливу пестицидів на здоров'я людини, живі організми та довкілля в кожній країні введено жорсткі законодавчі обмеження щодо їх застосування. Процедура реєстрації засобів захисту рослин є питанням національної безпеки і повинна вирішуватися на державному рівні. Усі використовувані препарати повинні проходити ретельну перевірку на дотримання основних принципів захисту від токсичного впливу пестицидів, а саме: захист відстанню, захист часом, захист дозою, оцінка ризику, захист механічними способами. Висновки: виконання умов угоди щодо Асоціації між Україною та Європейським Союзом передбачає комплекс заходів з адаптації та імплементації національної нормативно-правової бази відповідно до європейського законодавства. Наукові розробки в напрямі дослідження особливостей впливу пестицидів на людину та навколишнє природне середовище визначають основне завдання гігієнічної науки - об'єктивну кількісну оцінку умов праці, обгрунтування безпечних рівнів вмісту пестицидів в об'єктах виробничого середовища та розробку методичних підходів до оцінки професійного ризику з урахуванням міжнародного, європейського та вітчизняного досвіду.

Розроблено методи комплексної оцінки ймовірного негативного впливу на організм людини при вживанні контамінованих пестицидами води та харчових продуктів. Обґрунтовано гігієнічні нормативи досліджуваних фунгіцидів, регламенти безпечного застосування препаратів на їх основі. Запропоновано розрахункові моделі прогнозування параметрів токсикометрії фунгіцидів та гербіцидів різних хімічних класів. Удосконалено схему функціонування системи моніторингу і профілактики негативного впливу на здоров'я населення пестицидів - чинників ризику розвитку хвороб щитоподібної залози. Обґрунтовано бальну оцінку критеріїв відбору пестицидів для проведення їх моніторингу в агропромисловому комплексі України.