Розглянуті актуальні питання математичного моделювання процесів управління безпечною декомпресією. Сформульована задача оптимального щодо швидкодії управління процесом газонасичення організму інертними газами при фазових обмеженнях. Доведена адекватність моделі реально протікаючим в організмі при гіпербарії процесам. Запропоновано і обгрунтовано алгоритми вибору оптимальних параметрів управління - складу дихальної суміші та швидкості декомпресії. Розроблено методику управління параметрами самоорганізації системи масопереносу респіраторних та інертних газів при поверненні акванавта до нормобаричних умов життєдіяльності. Для оцінки ефективності алгоритмів проведено серію обчислювальних експериментів з математичними моделями.

Освещены технология и результаты научного гелиофизического мониторинга физиологических параметров организма человека и окружающей среды на базе, распределенной по различным городам телекоммуникационной сети научных центров, работающих на едином оборудовании и по единому протоколу исследований с он-лайн регистрацией текущих данных на едином портальном сервере. Проанализированы современное состояние, результаты и проблемы изучения воздействия факторов обычной и космической погоды на организм человека и процессы адаптации. Отмечено, что исследования проводились на трех уровнях организации биосферы: клеточных структур, организма человека, этноса. Выявлено существование нескольких фиксированных программ адаптации изучаемых биосистем к космогеофизическим факторам. С помощью новой теоретической модели рассмотрены вопросы нелинейной динамики и устойчивости автоколебательных биосистем к периодической внешней силе и параметрическому шуму. Уделено внимание вопросам создания новых комплексных биотропных индексов космической и обычной погоды.

Вивчено проблеми раннього виявлення дезадаптивних змін вегетативного забезпечення когнітивних функцій, розладів регіонарного кровообігу за умов гіпоксичного ефекту атмосфери, з урахуванням вікових особливостей. За результатами психофізіологічних, електрофізіологічних і функціональних обстежень виявлено дезадаптивні зміни з явищами десинхронозу в регуляторних системах організму метеочутливих осіб за ІII типу погоди. Дані про зміни центральних механізмів автономного забезпечення когнітивних функцій за умов гіпоксичного ефекту атмосфери доцільно використовувати як предиктори соматоформних порушень з метою їх ранньої діагностики.

Вперше на основі досліджень встановлено тепловий баланс тіла людини на робочих місцях з локальними джерелами тепловиділень у теплий період року, що дозволяє визначити ступінь теплового навантаження на організм людини та формувати умови мікроклімату. Вперше встановлено закономірності формування мікроклімату в приміщенні під впливом локальних тепловиділень та запропоновано критерії оцінювання ефективності розподілу температури в плані та по висоті приміщення, які дозволяють проводити оцінювання мікроклімату в приміщенні в теплий період року. Вперше розроблено математичну модель теплового балансу тіла людини з урахуванням відкритих і покритих частин тіла, а також виду виконуваних робіт, що дозволяє провести аналіз теплового стану людини за різних умов мікроклімату. Удосконалено енергоекономічну систему життєзабезпечення, яка полягає в комбінованому використанні огороджувальних конструкцій в якості поверхневих охолоджуючих панелей та системи кондиціонування, що дозволяє забезпечити оптимальні умови мікроклімату на робочих місцях з локальними тепловиділеннями. Удосконалено методику розрахунку панелей охолодження, яка відрізняється тим, що вона розбивається на дві температурні зони, а це дозволяє вирівняти перепад температури внутрішнього повітря по висоті приміщення та підвищити безпеку життєдіяльності на робочих місцях з локальними тепловиділеннями.

Досліджено вплив показників параметрів мікроклімату у виробничих приміщеннях на комплексну дію шкідливих та небезпечних чинників і на стан умов праці, дієздатність і безпеку людини-оператора. Проаналізовано існуючі критерії оцінювання умов праці і впливу на параметри мікроклімату у виробничих приміщеннях існуючих видів опалення з урахуванням можливих негативних наслідків для людини-оператора. Вдосконалено фізико-математичну модель теплообміну у виробничому приміщенні з визначенням опромінення людини-оператора під час використання систем з газовим інфрачервоним випромінювачем (ГІВ). Проведено експериментальні дослідження фактичних параметрів мікроклімату на робочих місцях у виробничих приміщеннях з ГІВ машинобудівних підприємств для вдосконалення моделі процесу оцінювання параметрів променевого опромінення і їх впливу на організм людини. Розроблено прикладну комп'ютерну програму для інтелектуальної системи підтримки прийняття рішень у процесі проектування і впровадження системи з ГІВ у виробничих приміщеннях на машинобудівних підприємствах з урахуванням опромінення людини-оператора.

Розглянуто та охарактеризовано причини й чинники утворення аероіонів у повітрі виробничих приміщень. Оцінено хімічні речовини, що містяться в повітрі замкнутих приміщень і формують його аероіонний склад, у зв'язку із чим запропоновано розглядати вплив на працюючих комплексів "аероіон - хімічна речовина". Приведено підходи до визначення ризику шкідливого впливу комплексів "аероіон - хімічна речовина" обох знаків залежно від часу перебування працюючих у приміщеннях. За результатами розрахунків визначено види нозологічних груп захворювань, які можуть виявлятися із плином часу під час роботи в хімічно забруднених приміщеннях за умов утворення аероіонів. Показано, що наявність легких негативних аероіонів не завжди сприяє позитивному впливу на стан здоров'я працюючих - величини індивідуальних ризиків у переважній більшості перевищують нормативне значення 1*10 - 6. Запропоновано підхід до врахування індивідуальної чутливості організму людини залежно від віку працюючих у виробничих приміщеннях за показником патологічних впливів із визначенням відносного коефіцієнту вікової чутливості, величина якого визначається експертно-аналітичним методом. Для мінімізації негативного впливу забрудненого повітря виробничих приміщень пропонується автоматизована система регулювання швидкості повітрообміну за допомогою припливно-витяжної вентиляції з визначеною частотою обертів вентилятора.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696-324 + Р124.433.1

Рубрики:

Урологічна патологія

Високі та низькі температури

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто актуальні проблеми гіпербаричної фізіології та сучасні завдання медичного забезпечення у водолазній галузі. Надано характеристику особливих умов водолазної праці. Проаналізовано специфічні захворювання водолазів. Окреслено етапи становлення гіпербаричної фізіології та водолазної медицини. Висвітлені основні етапи медичного супроводу та шляхи вирішення проблем профілактики захворювань і реабілітації. Зазначено, що основна частина посібника містить характеристику сучасного обсягу завдань медичного забезпечення з урахуванням нових даних щодо патогенетичних механізмів розвитку порушень функціональних систем і захворювань внаслідок негативного впливу екстремальних факторів середовища, а також профілактики виникнення патологічних станів та застосування методів реабілітації.

Сьогодні існує нагальна необхідність створення нормативних актів, що регламентують рівень мікроорганізмів у повітрі офісних приміщень. Раніше в Україні це питання не привертало таку увагу, як це сталось нині, у період пандемії COVID-19. Однак в інших країнах це є не лише об'єктом досліджень останніх 20 років, але й введено певні санітарні правила, яких роботодавець має дотримуватись. Зокрема, згідно з проведеними у Сполучених Штатах Америки (США) дослідженнями, забруднене повітря в приміщенні входить до 5 найнебезпечніших факторів для здоров'я людини. Найважливішою складовою, що визначає безпечність і придатність повітря, є його мікробіом, який може містити як патогенні мікроорганізми, так і мікроорганізми, що не будучи небезпечними можуть викликати негативні реакції організму: алергії, навантаження імунної системи тощо. Мета дослідження - провести аналіз даних літератури та нормативно-правової бази в Україні й інших країнах щодо гігієнічної регламентації мікробіологічного стану повітря офісних приміщень. Аналітичний огляд наукових публікацій проведено з використанням наукометричних баз даних, санітарного законодавства розвинутих країн, періодичних видань та публікацій. Висновки: в Україні існує помітна потреба в розробці санітарно-протиепідемічних правил роботи в офісному приміщенні, що, зокрема, регламентує кількість мікроорганізмів (бактерій і грибків) у повітрі приміщення. Для вирішення цього питання дуже корисним може стати науковий і нормативно-правовий досвід ЄС, США та інших розвинених країн щодо регулювання допустимої концентрації мікроорганізмів у повітрі офісних приміщень. Водночас дуже важливо враховувати не тільки кількісний, а й якісний склад мікробного середовища, здатного впливати на організм людини. При розробці профілактичних заходів достатньо слушним є визначення впливу мікрокліматичних умов й інших фізичних факторів на мікробіом повітря.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.433 + Р121.84

Рубрики:

Метеорологічні чинники і мікроклімат виробничого середовища

Гігієна повітря і мікроклімат приміщень

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ