Проаналізовано моделі визначення коефіцієнта проникнення крізь шкіру хімічних речовин як функції їх фізико-хімічних властивостей. Розраховано коефіцієнти проникнення групи пестицидів, що разом із результатами гігієнічних досліджень умов праці дозволило визначити величини поглинених крізь шкіру доз. Дослідження показали шляхи практичного застосування рівнянь регресії з визначення коефіцієнтів проникнення в оцінці ризику впливу пестицидів на працюючих у разі надходження в організм крізь шкіру.

Установлено, що просульфурон і препарат на його основі Пік 75 WG, в.г. належать до 3-го класу небезпечності (помірно небезпечні). Показано, що у разі дотримання гігієнічних нормативів і регламентів і за належного санітарного контролю використання даного препарату, в.г. не становить небезпеки для працюючих.

С помощью анализа доступной информации и результатов собственных исследований установлено, что новый перспективный инсектицид из группы неоникотиноидов тиаметоксам и препараты на его основе - Актара 240 SC, к.с. и Актара 25 WG, в.г., при различных путях поступления в организм умеренно опасны - III класс опасности в соответствии с Гигиенической классификацией пестицидов по степени опасности, Киев, 1998. Отдаленные эффекты действия не являются лимитирующим критерием при оценке опасности тиаметоксама и обосновании его допустимой суточной дозы для человека, которая составляет 0,02 мг/кг массы тела. Условия труда при применении тиаметоксама в виде концентрата суспензии и водорастворимых гранул с помощью летательных аппаратов, штангового, вентиляторного и ранцевого опрыскивателей, а также методами: капельного орошения, полива саженцев и рассады, замачивания корней рассады соответствуют гигиеническим требованиям, предъявляемым к работе с пестицидами. Содержание тиаметоксама в объектах окружающей среды (атмосферном воздухе, почве, растениях) не превышало допустимых уровней. Полученные результаты позволили обосновать гигиенические нормативы тиаметоксама и разработать регламенты его безопасного применения в современных технологиях химической защиты сельскохозяйственных культур.

Проведено гігієнічне оцінювання системи хімічного захисту посівів цукрового буряка, що передбачає передпосівну обробку культури, обробку грунту, обробку культури у період вегетації препаратами різноспрямованої дії. Обгрунтовано регламенти безпечного застосування пестицидів форс 200 GS, к.с.; форс 1,5 G, г.; круізер, 35 % т.к.с.; дуал голд 96 %, к.е.; фіозілад 15 %, к.е.; альто супер 33 %, к.е.; базудин 60 %, к.е.; карате зеон, 5 % к.с. у системі хімічного захисту культури та розроблено гігієнічні нормативи нової діючої речовини тефлутрину. Визначено припустиму добову дозу даного препарату для людиин. Встановлено гігієнічні нормативи вмісту тефлутрину у воді водойм господарсько-побутового призначення, повітрі робочої зони й атмосферному повітрі, грунті та цукровому буряку. Проведено вивчення поведінки тефлутрину, тіаметоксаму, S-метолахлору, флуазифоп-П-бутілу, ципроконазолу, пропіконазолу, диазинону та лямбда-цигалотрину у грунті та цукровому буряку у разі їх застосування в системі хімічного захисту культури. Досліджено умови праці осіб, які послідовно застосовували препарати форс 200 GS, к.с.; форс 1,5 G, г.; круізер, 35 % т.к.с.; дуал голд 96 %, к.е.; фіозілад 15 %, к.е.; альто супер 33 %, к.е.; базудин 60 %, к.е.; карате зеон, 5 % к.с. на посівах цукрового буряка, проведено оцінювання потенційного ризику несприятливого впливу діючих речовин даних препаратів на рослини. Розроблено аналітичні методи визначення тефлутрину в повітрі робочої зони й атмосферному повітрі, грунті, воді та цукровому буряку.

Здійснено гігієнічне оцінювання нових імідазолонових гербіцидів "Півот", 10 %-го водорозчинного концентрату (в.р.к.), "Патріот", 10 %-го в.р.к. і "ДТ-03", в.р.к. і їх діючої речовини - імазетапіру для захисту посівів бобових культур від бур'янів. Установлено закономірності поведінки імазетапіру в об'єктах навколишнього середовища. Оцінено екотоксикологічний ризик, умови праці та ризик шкідливого впливу на здоров'я працюючих. Науково обгрунтовано граничнодопустиму концентрацію імазетапіру у грунті та гігієнічні регламенти безпечного застосування досліджених гербіцидів. Розроблено аналітичні методи визначення імазетапіру в об'єктах навколишнього середовища, продуктах харчування та сільськогосподарській сировині.

Зроблено еколого-гігієнічне оцінювання сучасних інсектицидів і фунгіцидів для захисту яблуневих садів й науково обгрунтовано регламенти їх безпечного застосування. Встановлено допустиму добову дозу для людини та гігієнічні нормативи новалурону у повітрі робочої зони, атмосфері та водоймах господарсько-питного та культурно-побутового призначення, харчових продуктах (яблуках, соку) та грунті. Виявлено закономірності поведінки інсектицидів і фунгіцидів в об'єктах навколишнього середовища та розраховано екотоксикологічний ризик. Вивчено умови праці та визначено ризик шкідливого впливу досліджуваних пестицидів на здоров'я робітників. Розроблено аналітичні методи визначення новалурону в об'єктах навколишнього середовища та продукції садівництва.

Встановлено особливості біологічного впливу метсульфурон-метилу та хлорсульфурону у дозах на рівні порогів пошкоджувальної та неефективної дії на щурів у субхронічному токсикологічному експерименті за показниками, які характеризують вільнорадикальний біохімічний та імунний гомеостаз. Обгрунтовано доцільність та переваги їх використання для визначення припустимих рівнів впливу на працюючих похідних сульфонілсечовини. Проведено дослідження інтенсивності перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), окиснювальної модифікації білків (ОМБ), антиоксидантної активності, індикаторних ферментів пошкодження гепатоцитів, імунологічної реактивності за дії малих доз метсульфурон-метилу та хлорсульфурону в субхронічному експерименті. Встановлено, що найбільш інформативними для визначення порогів пошкоджувальної (LOAEL) та неефективної (NOAEL) дії досліджуваних гербіцидів є показники, які характеризують наявність їх загальнотоксичного впливу - інтенсивність вільнорадикального ПОЛ у плазмі й еритроцитах крові, та, особливо у тканині печінки, окиснювальної модифікації білків плазми крові, активність індикаторних ферментів у сироватці крові та стан прооксидантно-антиоксидантної рівноваги в організмі щурів. Розроблено рекомендації щодо обгрунтування припустимих рівнів впливу похідних сульфонілсечовини на працюючих за величинами порогів їх неефективної дії за результатами 30-денного субхронічного експерименту на щурах за показниками активності вільнорадикальних процесів ПОЛ, ОМБ і стану прооксидантно-антиоксиднатної рівноваги в організмі.

Проведено токсиколого-гігієнічне оцінювання сучасної технології хімічного захисту посівів рису та розроблено гігієнічні нормативи нової діючої речовини біспірибак-натрію. Обгрунтовано регламент безпечного застосування препаратів ураган форте 500 SL, в. р. к., реглон супер 150 SL, в. р. к., карате зеон 050 CS, мк. с., тілт 250 EC, к. е., максим 025 FS, т. к. с., номіні 400, к. с. в системі. Обгрунтовано припустиму добову дозу біспірибак-натрію для людини, його гігієнічні нормативи у воді водойм господарсько-побутового призначення, повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, грунті та зерні рису. Встановлено закономірності поведінки біспірибак-натрію, гліфосату, лямбда-цигалотрину, пропіконазолу, дикват диброміду та флудіоксонілу в об'єктах навколишнього середовища у разі їх застосування в системі хімічного захисту посівів рису, міграцію біспірибак-натрію в системі грунт - грунтові води та розраховано екотоксикологічний ризик. За результатами проведених натурних досліджень умов праці осіб, які на всіх етапах вегетації культури застосовували препарати ураган форте 500 SL, в. р. к., реглон супер 150 SL, в. р. к., карате зеон 050 CS, мк. с., тілт 250 EC, к. е., максим 025 FS, т. к. с. номіні 400, к. с., оцінено потенційний ризик шкідливого впливу діючих речовин досліджених препаратів на здоров'я працівників за умов комплексного та комбінованого надходження через дихальні шляхи та шкіру. Розроблено аналітичні методи кількісного та якісного визначення біспірибак-натрію у повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, грунті, воді та зерні рису за методом високоефективної рідинної хроматографії.

Здійснено токсиколого-гігієнічну оцінку сучасних гербіцидів - похідних сульфонілсечовини: Аккурат 600, Гренч 60, Хелмстар, Лінтур 70 WG, Пік 75 WG, Серто Плюс, обгрунтовано регламенти їх безпечного застосування в інтегрованих системах захисту посівів зернових культур. Встановлено закономірності поведінки гербіцидів в об'єктах навколишнього середовища та розраховано їх екотоксикологічний ризик. Оцінено умови праці та ризик шкідливого впливу досліджуваних пестицидів на здоров'я працюючих. Обгрунтовано допустиму добову дозу для людини та гігієнічні нормативи про- та тритосульфурону у повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, водойм господарсько-питного та культурно-побутового призначення, грунті, зерні хлібних злаків і кукурудзи. Розроблено аналітичні методи визначення просульфурону в об'єктах навколишнього та виробничого середовища, зерні хлібних злаків і кукурудзи.

Розкрито експериментально особливості ізольованої та поєднаної дії 2,42-дихлорфеноксіоцтової кислоти та малих доз іонізуючого випромінювання на організм лабораторних тварин за умов гострого токсикологічного експерименту. Доведено більш виражений пошкоджуючий ефект дії фізичного та хімічного чинників довкілля, що використано за умов корекції величини допустимої добової дози досліджуваного токсиканту в бік її зменшення. Встановлено виражену видову та статеву чутливість різних видів піддослідних тварин за тривалої експозиції мезотріону та визначено її причину - різна активність двох ензимів - пара-гідроксифенілпіруват діоксигенази та тирозинамінотрансферази. Обгрунтовано величину допустимої добової дози мезотріону, гігієнічні нормативи вмісту мезотріону в воді водойм господарсько-питного та культурно-побутового призначення, повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, грунті та зерні кукурудзи. Проведено вивчення поведінки мезотріону в грунті та рослинах кукурудзи, санітарно-гігієнічні дослідження з вивчення умов виробничого середовища операторів, задіяних під час внесення препарату. Розраховано потенційний ризик несприятливого впливу нової хімічної речовини.

Проведено оцінку умов праці та вивчено вміст залишкових кількостей піриметанілу і трифлоксистробіну в повітрі та грунті у разі застосування пестицидів Флінт Стар 520 SC, к.с. і Скала 400 SC, к.с. для захисту виноградників та яблуневих садів. Одержані результати дозволили обгрунтувати гігієнічні нормативи піриметанілу в повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, грунті і розробити регламенти безпечного застосування препаратів у сільському господарстві.

Результаты токсиколого-гигиенических исследований показали, что гербицид Глифо-Стар 480 SL умеренно опасен для лабораторных животных при разных путях поступления в организм. При его применении не ухудшаются условия труда сельскохозяйственных работников, не загрязняются объекты окружающей среды. Обоснованы необходимые гигиенические регламенты безопасного применения препарата в условиях сельского хозяйства.

Наведено результати досліджень з визначення токсичності, неефективних рівнів дії похідних піридину - клопіраліду та піклораму за умов субхронічного експерименту. Обгрунтовано можливість використання раніше встановлених нормативів і регламентів для цих препаратів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р284.6 + Р124.432.6

Рубрики:

Токсикологія інсектицидів, пестицидів, фунгіцидів, гербіцидів

Профілактика професійних отруєнь інсектицидами, фунгіцидами, гербіцидами, пестицидами

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено умови праці під час застосування гербіциду МайсТер Пауер OD. Встановлено, що професійний ризик шкідливої комбінованої дії тієнкарбазон-метилу, форамсульфурону, йодсульфурон-метилу натрію та ципросульфаміду для робітників у разі комплексного надходження через органи дихання та шкіру, розрахований за різними методиками, є допустимим. Доведено, що під час дотримання гігієнічних та агротехнічних регламентів, застосування препарату МайсТер Пауер OD є безпечним для робітників.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.432.6

Рубрики:

Профілактика професійних отруєнь інсектицидами, фунгіцидами, гербіцидами, пестицидами

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Грунтуючись на результатах порівняльного аналізу фізико-хімічних, токсикологічних і гігієнічних критеріїв складових кожної із 15 досліджених бакових сумішей пестицидів, визначено лімітуючий компонент, який і рекомендовано для використання під час здійснення санітарного нагляду за якістю повітря (робочої зони, атмосферного) у разі застосування сумішей в овочівництві.

Мета дослідження - гігієнічна оцінка умов праці у разі застосування 15 бакових сумішей пестицидів у овочівництві. Натурний експеримент з гігієнічної оцінки умов праці проведено в різних клімато-географічних регіонах України за допомогою штангового, вентиляторного і ранцевого обприскування за умов агропромислових комплексів (АПК) і особистих підсобних господарств (ОПГ). У дослідженні використано хіміко-аналітічні методи визначення пестицидів у повітрі та змивах зі шкіри й аплікаторів, закріплених на спецодязі, а також математичні методи. Встановлено, що застосування бакових сумішей пестицидів не супроводжується забрудненням повітря робочої зони вище установлених гігієнічних нормативів. Змиви з незахищеної шкіри, а також з середнього та нижнього шарів аплікатора (що екстраполюється на шкіру) діючих речовин пестицидів не містили. Ризик комплексного (під час надходження через органи дихання та шкіру) впливу на працюючих не перевищував допустимого. Одержані результати дозволяють зробити висновок, що під час застосування досліджених сумішей пестицидів за умов АПК і ОПГ за допомогою різних методів з найвищими можливими нормами витрати умови праці відповідали гігієнічним вимогам, які пред'явлено до робіт з пестицидами. Результати гігієнічного вивчення лімітуючих компонентів 15 бакових сумішей у порівняльному аспекті з іншими складовими підтвердили обгрунтованість їх вибору.

Вивчено умови праці у разі застосування семи інсектицидів і фунгіцидів різних хімічних класів для обробки яблуневих садів. Встановлено, що потенційний ризик їх шкідливого впливу у випадку комплексного надходження через органи дихання та покрови шкіри в організм працівників сільськогосподарської галузі є допустимим. Показано, що за належних гігієнічних нормативів і регламенту вживання препаратів не є небезпечним для даних працівників.

Изучены условия труда при применении семи инсектицидов и фунгицидов различных химических классов для обработки яблоневых садов. Установлено, что потенциальный риск их вредного влияния при комплексном поступлении через органы дыхания и кожные покровы в организм рабочих АПК является допустимым. Показано, что при соблюдении гигиенических нормативов и реламентов применение препаратов не представляет опасности для работающих.

Наведено аналітичний огляд літератури відносно суперечливих результатів експериментальних досліджень канцерогенної активності 2,4-Д, проведених в різних лабораторіях за різний період, та даних епідеміологічних досліджень. Акцентовано увагу на ефективності запобіжних заходів, спрямованих на зменшення випадків онкологічних захворювань, зокрема, заборони на використання забруднених домішками діоксинів препаратів, створених на основі 2,4-Д.

Приведен аналитический обзор литературы относительно противоречивых результатов экспериментальных исследований канцерогенной активности 2,4-Д, проведенных в различных лабораториях в разные годы, и данных эпидемиологических исследований. Сделан акцент на действенности предупредительных мероприятий, направленных на снижение онкологических заболеваний, в виде запрета на использование загрязненных добавками диоксинов препаратов, созданных на основе 2,4-Д.