Представлены основные понятия и патогенетические механизмы отрицательного влияния общей и комбинированной вибрации на организм человека. Описаны основные клинические синдромы, которые встречаются при разных степенях тяжести общей формы вибрационной болезни и комбинированного ее воздействия на организм человека.

Представлены основные понятия и патогенетические механизмы отрицательного влияния локальной вибрации на организм человека. Описаны основные клинические синдромы, которые встречаются при разных степенях тяжести локальной формы вибрационной болезни.

Зазначено, що несприятливі шкідливі чинники виробничого середовища призводять до виникнення професійних захворювань. Вібраційна патологія займає друге місце серед професійних захворювань (20 %). Особливо небезпечною є поштовхоподібна вібрація, що викликає мікротравми різних тканин із наступними реактивними змінами. Вона реєструється в водіїв машин, трактористів, бульдозеристів, машиністів екскаваторів. Для розрахунку ймовірності виникнення професійного захворювання у тракториста використано логіко-графічну модель дерево відмов. Побудова дерева відмов "VIBRHV1" як моделі випадкового процесу дозволила здійснити вибір варіантів ефективного керування ризиком і розробити заходи щодо зменшення рівня захворювання на вібраційну хворобу в господарстві.

Дисертацію присвячено вивченню ранньої патології нервової системи у робітників, які зазнали впливу промислового шуму та вібрації. Досліджено характер патології та об'єктивні параметри функціонування серцево-судинної й нервової систем з урахуванням індивідуальних типів особистості робітників, типу нервової системи та рівня невротизації. Виявлено, що ранні нервово-психічні та судинні порушення вірогідно зумовлені професійним стажем, типом нервової системи та типами особистості робітників. Доведено необхідність корекції функціональних порушень нервової та серцево-судинної системи з метою профілактики розвитку віброшумової патології, ускладнень загальносоматичної патології та продовження якісного трудового довголіття.

Досліджено особливості проявів вібраційної хвороби у підземних гірничих виробників залежно від терміну припинення впливу вібрації, а також ефективність реабілітаційних заходів на різних етапах постконтактного періоду. Визначено схему діагностики ступеня вираженості захворювання. Встановлено, що ступінь відновлення постраждалих функцій залежить від стадії захворювання на момент припинення дії вібрації, активності реабілітаційної терапії впродовж трьох років після припинення цієї дії, раціонального працевлаштування та наявності супутньої патології. Доведено існування "межі відновлення" втрачених функцій, після якої ефективність реабілітаційного лікування дуже низька, що дозволяє переглянути правові аспекти диспансерного нагляду за даною категорією робітників щодо періодичності та обсягу медичної допомоги.

Досліджено клініко-функціональні та імунобіохімічні особливості формування неврологічних проявів ураження центральної нервової системи у гірників, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і у випадку гострих перегрівів та отруєнь оксидом вуглецю. Встановлено, що у хворих різних груп сформувався вторинний імунодефіцит з розвитком аутоімунних реакцій проти своїх тканин, у тому числі й нервової. Створено модель аутоімунного захворювання з ураженням нервової системи. Відзначено, що у формуванні імунних порушень і функціональних відхилень важливу роль відіграють біохімічні зрушення. Доведено клінічну ефективність низки нових препаратів.

Розглянуто особливості кардіоваскулярної вегетативнозалежної патології, яка розвивається у робітників, що працюють за умов хронічної комбінованої дії локальної вібрації та виробничого шуму. Досліджено розвиток та особливості ранніх порушень центральної та церебральної гемодинаміки. Вперше вивчено та запропоновано для використання в практиці профпатологічної служби спосіб визначення патології сегментарного апарату вегетативної нервової системи у робітників вібронебезпечних професій шляхом діагностики синдрому периферичної вегетативної недостатності. Встановлено залежність важкості гемодинамічних порушень від стану сегментарного апарату вегетативної нервової системи і професійного стажу роботи за вібро-шумових умов. Запропоновано потогенетично обгрунтований метод профілактики і лікування серцево-судинних порушень за допомогою фармакологічних препаратів з групи короткодіючих антагоністів кальцієвої помпи з позицій їх вегетотропності. Розроблено схему профілактики вегетативнозалежних кардіоваскулярних порушень, які виникають у робітників внаслідок комбінованої дії локальної вібрації і шуму.

Щорічно захворювання на вібраційну хворобу складають 10,0 - 15,0 % від загальної кількості виявлених професійних недуг. Попри доволі широке дослідження проблеми вібраційної хвороби в минулі роки, досі залишається чимало спірних питань в її діагностиці, профілактиці та лікуванні. Розробити пропозиції щодо вдосконалення методів ранньої діагностики та комплексної фармакопрофілактики вібраційної хвороби та вегето-сенсорної поліневропатії рук у шахтарів Львівсько-Волинського вугільного басейну. Клінічні дослідження було проведено на групі хворих на вібраційну хворобу та вегето-сенсорну поліневропатію рук чисельністю 118 осіб. Контрольну групу складали 40 здорових шахтарів. Дослідження включало проведення клінічного огляду, інструментальних методів дослідження, математичну обробку одержаних даних. Дослідженням встановлено перевагу методів електронейроміографії та вивчення варіабельності серцевого ритму порівняно з традиційними методами дослідження для ранньої діагностики та об'єктивізації діагнозу вібраційної хвороби та вегето-сенсорної поліневропатії рук. Для фармакопрофілактики та лікування вібраційної хвороби та вегето-сенсорної поліневропатії рук рекомендовано використовувати препарати ліпоєвої кислоти, а саме: діаліпон - 600 мг/добу по 1 таблетці впродовж 60 днів у комплексі з традиційними препаратами.

Проблема профілактики та лікування цереброваскулярних захворювань (ЦВЗ) у всьому світі та Україні займає провідне місце в боротьбі зі зниженням смертності населення. Серед причин розвитку ЦВЗ завжди вказують на атеросклероз судин та гіпертонічну хворобу. Дуже мало уваги приділяється іншим етіологічним чинникам. Біологічна дія виробничої вібрації на організм людини обумовлює, зокрема, і розвиток патології судин головного мозку, що, на нашу думку, впливає на формування ЦВЗ [4]. Вивчення поширеності, визначення ризику виникнення ЦВЗ та етіологічного впливу вібрації на їх розвиток у гірничих робітників кар'єрів, хворих на вібраційну хворобу (ВХ) від дії загальної вібрації, у постконтактному періоді. Проведено дослідження 496 карт динамічного спостереження хворих на ВХ від дії загальної вібрації гірників карієрів, чоловіків, мешканців Дніпропетровської області за двадцятирічний період: 1993 - 2012 роки. Аналіз статистичних даних показав, що питома вага судинного синдрому в структурі ВХ складає 64,5 %, ураження церебральних судин мають 44,9 % хворих. Таким чином, серед хворих з судинною патологією церебральний ангіодистонічний синдром зустрічається в 70 % випадків. У майже 5 % хворих на ВХ від дії загальних вібрацій є ЦВЗ. Аналіз поширеності ЦВЗ у групи хворих на ВХ дозволяє констатувати, що вона в 3,36 разу вища за показники в дорослого чоловічого населення (ДЧН), а поширеність інфаркта головного мозку вища більше ніж у 70 разів. Ризики розвитку ЦВЗ у хворих на ВХ переважають у декілька разів такі ризики в ДЧН Дніпропетровської області. При цьому ймовірність виникнення ЦВЗ у постекспозиційному періоді в хворих на ВХ у 4,1 разу вища, ніж у населення. Висновки: поширеність ЦВЗ у хворих на вібраційну хворобу від дії загальних вібрацій у постекспозиційному періоді в декілька разів переважає таку в ДЧН, а інфаркта головного мозку - у десятки разів. Ризик виникнення ЦВЗ у постекспозиційному періоді в хворих на ВХ від дії загальних вібрацій у декілька разів вищий, ніж у населення. Це свідчить про те, що подальше вивчення особливостей розвитку ВХ від дії загальної вібрації в постекспозиційному періоді є вкрай актуальним та необхідним.

Мета дослідження - підвищення ефективності діагностики та профілактики віброшумової патології шляхом виявлення ознак дистрофічного процесу в міокарді робітників з прогресуючою вегетативною недостатністю, викликаною комбінованим впливом локальної імпульсної вібрації та виробничого шуму. У механоскладальних цехах ДП "Антонов" і ДП "Завод 410 цивільної авіації" проведено фізіолого-гігієнічне вивчення та оцінку умов праці складальників-клепальників і слюсарів-складальників згідно з діючими в Україні санітарними нормами, а також стандартами Health and Sufety Executive (HSE). Клінічну частину роботи виконано за умов стаціонару клінік професійних хвороб Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця і ДУ "Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова НАМН України". Обстежено 50 робітників основної групи, що працюють за умов тривалого впливу віброшумового фактора. Групу контролю склали 27 осіб, співставимі з основною групою за віком і статтю, які не зазнають у процесі роботи дії вібрації та шуму. Діагностику автономної невропатії серця проводили за допомогою батареї інструментальних кардіо-васкулярних вегетативних тестів (КВВТ) за авторською методикою. Вплив коронарогенної патології вивчали за допомогою методу селективної коронаровентрикулографії згідно із методикою М. Р. Judkins. Функціональний стан міокарда визначали за методом двомірної векторехокардіографії. Статистичну обробку цифрового матеріалу проводили за допомогою комп'ютерної програми Microsoft Office Excel 2007. За сукупністю психофізіологічних показників роботу складальників-клепальників і слюсарів-складальників віднесено до класу 3.2 (тяжка та напружена). Провідними шкідливими факторами виробничого середовища на робочих місцях складальників-клепальників і слюсарів-складальників є виробничий шум, який перевищував гранично допустимі рівні (ГДР) ДСН 3.3.6.037-99 на 8 - 30 дБ, і локальна вібрація, рівні якої не перевищували нормативи вітчизняних ДСН 3.3.6.039-99, та, водночас, у десятки разів перевищували норми стандарту HSE. Доведено розвиток порушення сегментарної вегетативної іннервації серця, що спричиняє розвиток некоронарогенного дистрофічного процесу в міокарді в робітників, які тривалий час працюють за умов впливу віброшумового фактора. Висновки: комбінована дія виробничого шуму та локальної імпульсної вібрації, а також тяжка та напружена праця призводять до розвитку синдрому прогресуючої вегетативної недостатності (автономної невропатії серця), яка є причиною виникнення больових форм некоронарогенної кардіоміопатії у складальників-клепальників і слюсарів-складальників авіапідприємств. Для покращання діагностики та профілактики вібраційної хвороби та професійної сенсоневральної приглухуватості запропоновано розглянути питання про внесення вегето-дистрофічної кардіоміопатії до сучасної номенклатури віброшумової патології, а також ініціювати процес приведення вітчизняних гігієнічних стандартів нормування локальної вібрації у відповідність до європейських.

Оскільки розвиток вібраційної хвороби від дії загальної вібрації має свої патогенетичні та клінічні особливості, це явище потребує детального вивчення, а саме: визначення рівня захворюваності, структури захворюваності, особливостей патогенезу, клінічного протікання. Одержані дані можуть бути використані як підгрунтя для розробки у подальшому заходів запобігання виникненню хвороби та лікування хвороби, яка вже виникла, з урахуванням усіх патогенетичних і клінічних тонкощів. Мета дослідження - оцінка ризику виникнення та структури клінічних проявів у хворих на вібраційну хворобу (ВХ) від дії загальної вібрації, зокрема, судинних порушень, а також визначення найнебезпечніших для розвитку даної патології професій серед працівників підприємств з відкритим способом розробки покладів корисних копалин. У виборку, котру використували під час дослідження, були включені хворі на ВХ від дії загальних вібрацій гірничі робітники в постконтактному періоді, що займалися видобутком руди відкритим способом (496 хворих). З дослідження виключили хворих з наявністю цукрового діабету, ревматизму, васкулітів різної етіології, захворювань крові, злоякісних новоутворень. Контрольною групою були вибрані хворі на ВХ без судинних порушень, які мали вік і стаж встановлення ВХ, що статистично не відрізняються. На підставі аналізу медичної документації 496-ти хворих на ВХ від дії загальної вібрації встановлено, що в постекспозиційному періоді серед них переважають хворі з судинними порушеннями: усього 320 хворих. Імовірність судинних порушень у хворих на ВХ (абсолютний ризик) складає 0,65. Відносний ризик судинних порушень у хворих на ВХ при цьому складає 2,95. Етіологічна частка впливу вібрації на їх розвиток складає 66 %. Поширеність цереброваскулярних захворювань серед хворих на ВХ складає 44,6 на 1000. Розповсюдженість судинних порушень серед цієї групи хворих складає 650 випадків на 1000. Встановлено, що судинні порушення є провідним клінічним синдромом у пацієнтів з ВХ від дії загальної вібрації. Найбільшому ризику захворіти судинними порушеннями серед робітників, що були зайняті видобутком руди відкритим способом, піддаються машиністи екскаваторів і машиністи бульдозерів. Висновки: у таких професіях, як бурильники, машиністи екскаваторів, машиністи тепловозів цереброваскулярні порушення є провідним клінічним синдромом. Таким чином, особливістю дії загальної вібрації за відкритого видобутку корисних копалин є високий ризик цереброваскулярних порушень. Високий рівень ризику розвитку та статистичний аналіз різноманітних судинних порушеннь у хворих на ВХ таких професій, як бурильники, машиністи бульдозерів і екскаваторів, надає змогу віднести судинні порушення до професійних захворюваннь, а у водіїв великовантажних автівок - до виробничо-зумовлених.

Захворювання на вібраційну хворобу (ВХ) є поширеним явищем серед шахтарів-вугільників. Досі ураження периферичних нервів при ВХ досліджені недостатньо, особливо з застосуванням сучасних інструментальних методів. Такі дослідження є актуальними для поліпшення ранньої діагностики ВХ. Удосконалено методи ранньої діагностики ВХ на основі поглибленого вивчення функціонального стану периферичної нервової системи у хворих на ВХ. Матеріали та методи дослідження. Проведено комплексне дослідження умов праці операторів сучасних вуглевиймальних комплексів та машиністів шахтних електровозів, клінічні та інструментальні дослідження шахтарів, хворих на ВХ, із застосуванням електронейроміографії (ЕНМГ). Умови праці досліджуваних професій шахтарів характеризуються комплексним впливом інтенсивної вібрації та шуму. У хворих на ВХ виявлені глибокі ураження периферичних нервів верхніх і нижніх кінцівок. Доведена доцільність використання ЕНМГ для поліпшення діагностики ВХ від дії загальної вібрації. Висновки: одержані нові дані щодо вдосконалення діагностики вібраційної хвороби у шахтарів вугільних шахт, що зазнають комбінованого впливу загальної вібрації та шуму під час роботи за професіями "оператор вуглевиймальних машин" та "машиніст електровоза".

Для вивчення особливостей перебігу вібраційної хвороби (ВХ) у різних професійних групах проведено порівняння клінічних даних у обрубників, шліфувальників та слюсарів-інструментальників. У дослідження було включено 107 хворих з діагнозом ВХ від впливу локальної вібрації I та II ступеня. Серед обстежених було 30,9 % слюсарів-інструментальників, 46,7 % обрубників та 22,4 % шліфувальників. 22 здорових добровольців-чоловіків склали групу контролю. Комплексне дослідження хворих включало детальний збір скарг, анамнезу захворювання, вивчення професійного маршруту, зовнішнього огляду. Для уточнення та підтвердження діагнозу ВХ використовували ряд додаткових клініко-фізіологічних методів: капіляроскопія нігтьового ложа, електротермометрія, паллестезіометрія, холодова проба, динамометрія з визначенням максимальної сили кисті та витривалості м'язів передпліччя, рентгенографія кистей та суглобів рук. Аналізуючи перебіг ВХ у різних професійних групах можна дійти висновків, що клінічна картина у кожній групі мала свої особливості. Найтяжче больовий синдром проявлявся у обрубників та слюсарів-інструментальників, у яких виявлено як функціональні зміни верхніх кінцівок, так і дегенеративно-дистрофічні. Для шліфувальників характерний доволі легкий перебіг ВХ з превалюванням у клінічній картині нападів ангіоспазмів. Синдром полінейропатії верхніх кінцівок домінував у групі слюсарів-інструментальників.

Представлено нове вирішення актуальної проблеми сучасної медицини праці і медицини взагалі – прогнозування виникнення цереброваскулярних захворювань у хворих на вібраційну хворобу від загальної вібрації. Встановлено етіологічну частку загальної вібрації в розвитку цереброваскулярних захворювань у хворих на вібраційну хворобу від загальної вібрації. Визначено комплекс вірогідних чинників і факторів для побудови прогнозної моделі їх розвитку та перебігу. Науково обґрунтовано і запропоновано: метод визначення індивідуального ризику виникнення цереброваскулярних захворювань у хворих на вібраційну хворобу від загальної вібрації в післяконтактному періоді, оснований на визначенні симетрії між кардіо-гемодинамічним та структурно-метаболічним резервами адаптації; схему профілактики цереброваскулярних захворювань з визначенням критеріїв її необхідності на основі використання вищевказаного методу. Доведено ефективність впровадження удосконаленої системи медико-профілактичних заходів при вібраційній хворобі від загальної вібрації в післяконтактному періоді, спрямованих на збереження здоров'я хворих.

Вібраційна патологія займає одне з провідних місць серед встановлених професійних захворювань в Україні. Страждають висококваліфіковані робітники молодого й середнього віку, що зумовлює необхідність виявлення захворювання на ранніх стадіях. У робітників, які піддаються дії локальної вібрації, може виникати складний комплекс нейродинамічних і вегетативних розладів, значні зміни серцево-судинної системи з розвитком артеріальної гіпертензії. Мета дослідження - визначити ранні ознаки впливу локальної вібрації на нервову та серцево-судинну системи в обрубувачів металевого лиття металургійного виробництва залежно від стажу роботи. Проводили рандомізоване, відкрите, контрольоване дослідження 58 обрубувачів металевих виробів із застосуванням віброобладнання. Усі обстежені - чоловіки, середній вік - 45,3 (0,9) років. Вивчали анамнез, скарги, неврологічний статус, стан серцево-судинної системи. Здійснили електротермометрію шкіри, холодову пробу, динамометрію, капіляроскопію, визначення вібраційної, тактильної, больової чутливості, моніторування артеріального тиску, електрокардіограму (ЕКГ). Одержані результати дослідження обробляли за допомогою статистичних методів з використанням ліцензійної програми STATISTICA 10.0 (StatSoftInc., серійний № AGAR909E415822FA). Зі стажем роботи в контакті з вібрацією до 5 років було 22 особи, понад 5 років - 36 осіб. Найчастішими були скарги на біль у кінцівках (56,9 %), мерзлякуватість (13,8 %), оніміння (41,4 %) та слабкість рук (15,6 %). Переважали скарги, які притаманні функціональним порушенням вегетативної нервової системи. Частота та об'єм скарг зростали зі збільшенням стажу роботи в контакті з вібрацією. У групі працівників зі стажем понад 5 років поряд з явищами вегетативної дисфункції визначалися прояви розсіяної органічної мікро-симптоматики ураження центральної нервової системи: ністагм, асиметрія носогубних складок. Симптоми орального автоматизму виявлялися вже в малостажованих робітників (50,0 %). У цілому, розлади нервової системи укладалися в картину вегетативного поліневриту, астено-невротичного та вегетативно-судинного синдромів. При дослідженні серцево-судинної системи в 17 робітників (29,3 %) встановлені скарги на біль у ділянці серця. Підвищені цифри артеріального тиску виявлені в 18 робітників (31,0 %): 4 особи мали стаж роботи в контакті з вібрацією до 5 років і 14 робітників - понад 5 років. У працівників зі стажем роботи з вібрацією понад 5 років виявлено достовірне збільшення частоти серцевих скорочень і діастолічного артеріального тиску порівняно з тими, хто працював у контакті з вібрацією менше ніж 5 років, погіршення загального стану та обтяження перебігу артеріальної гіпертензії.