Розглянуто деякі питання раціоналізації харчування з віком для профілактики вікозалежної патології.

Вивчено й оцінено вплив додаткового споживання вітаміно- мінерального комплексу "Вітрум з каротином" у поєднанні з препаратом "Йод активний" на зміну окремих біохімічних показників крові у групи юних спортсменів. Досліджено зв'язок між вмістом гемоглобіну крові, концентрацією вітаміну С і залізом, що надходили з їжею у тижневому харчовому раціоні.

Исследовано и оценено влияние дополнительного употребления витаминно-минерального комплекса "Витрум с каротином" совокупно с препаратом "Йод активный" на изменение некоторых биохимических показателей крови у группы юных спортсменов. Исследвана связь между содержанием гемоглобина в крови, концентрацией витамина С и железа, поступающих с едой в недельном рационе питания.

This research carried out in group of the young football-players (n=9) in the age of 16- 17 years during a month at 15.05.-13.06.2006 and how influence the complex of multivitamin-mineral лVitrum with ?-carotene » with mean лIodine-active» on some biochemical indexes of blood at young football-players the students of IF CFE. This research the indicate what receive during on month this drugs influence on the such is index of blood Ц promote contain the Hb (133,56 -137) at IЦgroups. The endurance promotes at young football-players a later supplementary consumption this means.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р123.049.2

Рубрики:

Гігієна харчування у похилому і старечому віці

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р123.049.2

Рубрики:

Гігієна харчування у похилому і старечому віці

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведен сравнительный анализ фактического питания и показателей состояния здоровья за период 1970 - 2000 гг. у 2 450-ти лиц 60 - 89 лет, проживающих в Украине. Выявлена разбалансированность структуры питания, которая обусловлена избыточным потреблением жиров животного происхождения, простых углеводов, холестеринсодержащих продуктов и низким потреблением биологически активных нутриентов. Установлено, что более 15 % населения старшего возраста страдают от недоедания.

Изучено фактическое питание с помощью метода суточного воспроизведения у 859 человек в возрасте 50 - 69 лет разных этнических групп (украинцы, русские, татары, болгары, молдаване, албанцы), проживающих в сельской местности юга Украины и АР Крым. Анализ полученных результатов дает основание утверждать, что национальный тип питания, складывавшийся веками в процессе длительной адаптации к условиям проживания, способствует выживанию в этой среде и именно в силу этого обладает геропротекторными свойствами. Несоответствие типа питания среде приводит к напряженным условиям функционирования организма, повышенной заболеваемости и низкой продолжительности жизни.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р123.049.2

Рубрики:

Гігієна харчування у похилому і старечому віці

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р123.049.2 + С4(4УКР)

Рубрики:

Гігієна харчування у похилому і старечому віці

Соціальна політика

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В 2000 - 2005 гг. обследованы 1540 киевлян в возрасте от 60-ти до 74-х лет, подразделенных на три группы: живущие в семье (с родственниками, с мужем или женой); одинокие, с пенсией выше прожиточного минимума; одинокие, с пенсией на уровне и ниже прожиточного минимума. У людей пожилого и старческого возраста, которые живут в семье, отмечено лучшее состояние здоровья, меньшая степень постарения; они питаются лучше, чем одинокие, даже при одинаковых финансовых возможностях. В то же время, режим питания людей старших возрастных групп (в особенности одиноких, с пенсией на уровне прожиточного минимума и ниже) нерегулярный и не отвечает требованиям геродиететики. Энергоемкость их рационов и соотношение основных ингредиентов питания в большей мере не отвечают требованиям геродиететики, чем людей того же возраста, живущих в семье. Установлено, что состояние питания людей со средним и высшим образованием лучше, чем людей с невысоким образовательным уровнем, несмотря на одинаковые финансовые возможности. Полученные данные подчеркивают необходимость дальнейших исследований по выявлению факторов риска развития различной патологии и их зависимости от пола, возраста, образовательного уровня, а также других социально-гигиенических факторов, в том числе от характера питания.

Представлено результати дослідження стану харчування студентів Національного університету "Києво-Могилянська академія", що базувалося на крос-секційному одномоментному опитуванні, проведеному серед студентів бакалаврських та магістерських програм НаУКМА протягом 2007 р. Як виявилося, студенти, які мешкають у гуртожитках або винаймають квартири разом з іншими студентами, мають менш різноманітне та менш здорове харчування, ніж студенти, які живуть із батьками; крім того вони частіше не снідають взагалі. Для покращання ситуації запропоновано кілька варіантів заходів освітнього характеру, а також пропозицій щодо зміни політики НаУКМА стосовно харчування студентів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р123.049.2

Рубрики:

Гігієна харчування у похилому і старечому віці

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Збереження здоров'я, профілактика прискореного старіння залежить від багатьох чинників, зокрема харчування. Наведено дані про особливості раціонального харчування осіб похилого віку та його роль у профілактиці передчасного старіння. З віком маса м'язової тканини зменшується, а відсоток жирової - зростає, що потребує корекції енергетичної цінності харчування кожні 10 років у бік її зниження. Добова енергетична цінність для осіб похилого віку в середньому становить: для чоловіків 60 - 74 років у межах 2 000 ккал, для жінок цього віку - 1 800 ккал; для чоловіків віком понад 75 років - 1 800 ккал, для жінок - 1 600 ккал на добу. У геродієтетиці слід враховувати як вікові фізіологічні зміни обміну, особливості вікозалежної патології, темпи старіння, так і наявність інших захворювань.

Сохранение здоровья, профилактика ускоренного старения зависит от многих факторов, в частности питания. Приведены данные об особенностях рационального питания пожилых людей и его роли в профилактике преждевременного старения. С возрастом масса мышечной ткани уменьшается, а процент жировой - растет, что требует коррекции энергетической ценности питания каждые 10 лет в сторону ее снижения. Суточная энергетическая ценность людей пожилого возраста в среднем составляет: для мужчин 60 - 74 лет в пределах 2 000 ккал, для женщин этого возраста - 1 800 ккал; для мужчин старше 75 лет - 1 800 ккал, для женщин - 1 600 ккал в сутки. В геродиететике следует учитывать как возрастные физиологические изменения обмена, особенности возрастнозависимой патологии, темпы старения, так и наличие других заболеваний.

Вивчено склад мікрофлори дистального відділу кишечнику 25 пацієнток віком 50 - 79 років, здорових і хворих на остеопороз, залежно від їх харчування. Кількісний склад мікрофлори кишечнику жінок, хворих на остеопороз, свідчить про наявність дисбактеріозу, обумовленого зниженням вмісту діфідо- і лактобактерій та збільшеним рівнем небажаної мікрофлори. Проаналізовано склад 78 нутрієнтів в раціоні харчування досліджених жінок. Показано, що раціон харчування пацієнток із захворюванням на остеопороз є більш калорійним та збагаченим на есенціальні нутрієнти, ніж раціон здорових жінок. Проаналізовано показники мінеральної щільності кісткової тканини залежно від кількісного складу представників дев'яти груп мікроорганізмів, виділених із вмісту дистального відділу кишечнику. Достовірно встановлено, що зі збільшенням кількості ентерококів у вмісті дистального відділу кишечнику спостерігається погіршення структурно-функціонального стану кісткової тканини.

Зазначено, що збереження здоров'я, профілактика прискореного старіння залежить від багатьох чинників, зокрема харчування. Наведено дані про особливості раціонального харчування осіб похилого віку та його роль у профілактиці передчасного старіння. Показано, що з віком маса м'язової тканини зменшується, а відсоток жирової - зростає, що потребує корекції енергетичної цінності харчування кожні 10 років у напрямку її зниження. Добова енергетична цінність для осіб похилого віку в середньому становить: для чоловіків 60 - 74-х років у межах 2 000 ккал, для жінок цього віку - 1 800 ккал; для чоловіків віком понад 75 років - 1 800 ккал, для жінок - 1 600 ккал на добу. У геродієтетиці слід враховувати як вікові фізіологічні зміни обміну, особливості вікозалежної патології, темпи старіння, так і наявність інших захворювань.

Отмечено, что сохранение здоровья, профилактика ускоренного старения зависит от многих факторов, в частности питания. Приведены данные об особенностях рационального питания пожилых людей и его роли в профилактике преждевременного старения. Показано, что с возрастом масса мышечной ткани уменьшается, а процент жировой - растет, что требует коррекции энергетической ценности питания каждые 10 лет в сторону ее снижения. Суточная энергетическая ценность людей пожилого возраста в среднем составляет: для мужчин 60 - 74-х лет в пределах 2 000 ккал, для женщин этого возраста - 1 800 ккал; для мужчин старше 75-ти лет - 1 800 ккал, для женщин - 1 600 ккал в сутки. В геродиететике следует учитывать как возрастные физиологические изменения обмена, особенности возрастнозависимой патологии, темпы старения, так и наличие других заболеваний.

Мета дослідження - вивчити характер харчування студентів і розробити засади для проведення оздоровчих заходів шляхом оцінки мікроелементного гомеостазу та впливу його порушень на стан здоров'я студентів. Обстежено 159 студентів медичних факультетів Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця на час початку обстеження віком 17 - 18 років. Проаналізовано результати анкетування студентів щодо характеру харчування, наявності скарг і хронічних захворювань у студентів, а також вивчено рівень мікроелементів у волоссі за допомогою рентген-флюоресцентного методу на апараті "Elvax-med". Показано, що харчування студентів можна вважати нераціональним. Але лише менше половини студентів-медиків вважають своє харчування нераціональним. У більшості з них констатується ряд скарг астенічного й інтоксикаційного характеру, реєструються загострення хронічних захворювань. Елементні профілі студентів-медиків характеризуються значним дефіцитом ессенціальних елементів і накопиченням токсичних елементів. Харчові рекомендації з урахуванням вживання їжі, збагаченої вмістом окремих мікроелементів надають нормалізацію цих елементів лише частково. Індивідуальне призначення препаратів міді, заліза, цинку студентам протягом 30 дн надали змогу зменшити дефіцит зазначених мікроелементів ще у 20 - 30 % студентів. Висновки: сучасне харчування має риси, які характеризують його як нераціональне, неадекватне, розбалансоване, полідефіцитне за високої енергетичної цінності за рахунок жирів та вуглеводів. Особливості порушення харчування, згідно з даними Міжнародної класифікації захворювань підтверджують аліментарну детермінацію з багатьма групами захворювань, в тому числі з багатьма хронічними неінфекційними хворобами молоді, що є основою формування глобального тягаря хвороб у старшому віці. Для збереження здоров'я української молоді необхідно сприяти закріпленню у молоді навичок здорового харчування та вживати дієвих заходів щодо забезпечення дітей достатньою кількістю та безпечними продуктами харчування.

Мета роботи - вивчити за анкетним методом стан фактичного харчування студентів-медиків, проаналізувати індивідуальні меню-розкладки й оцінити внесок енергетичних напоїв (ЕН) у формування харчового раціону. Проведено анкетування 254-х студентів, що навчаються на III курсі медичного факультету Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького. Розроблено "Анкету з вивчення фактичного харчування студентів", яка містить запитання про споживання протягом доби харчових продуктів, страв та ЕН. Оцінювали нутрієнтний склад раціону харчування за розрахунковим методом. Харчову та біологічну цінність раціонів визначали за основними показниками (енергетична цінність, вміст білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин і вітамінів), регламентованими нормами фізіологічної потреби. Для оцінки адекватності надходження нутрієнтів у організм використовували "Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії", затверджені наказом МОЗ України № 272 від 18.11.1999 р. Цифрові результати опрацьовували за програмою Microsoft Excel, що входить до пакета Microsoft Office та програмного забезпечення MEDSTATISTIKA. Аналіз фактичного харчування студентів, що навчаються на III курсі Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, виявив недостатність добової енергетичної цінності раціонів у 33,4 % молодих людей, у 16,14 % - надлишок за нераціонального розподілу добового раціону із значним навантаженням на вечірній прийом їжі (38,3 %). Помічено також досить великі інтервали між прийомами їжі (до 8 год). Окремо оцінювали фактичне харчування групи студентів, що вживають ЕН у різних режимах. Виявлено дещо вищий ступінь нераціональності та незбалансованості раціону в студентів, що вживають ЕН. Дефіцит білкової їжі становив 49,2 % у порівнянні з 30,1 % у тих, що ЕН не вживали, а вуглеводна частка раціону в I групі була збільшена на 18,2 % у порівнянні з II, причому в тому числі за рахунок вуглеводів, що містяться в ЕН. Висновки: аналіз засвідчив, що велика частка (60,2 %) студентів уживає ЕН, у тому числі регулярно. Фактичне харчування студентів, що вживають їх, і таких, що не вживають, помітно відрізняється за величиною недостатності покриття потреб, передусім, за рахунок білкової їжі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р123.049.2 + Р415.202.1-51

Рубрики:

Гігієна харчування у похилому і старечому віці

Ожиріння

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано та систематизовано підходи до забезпечення харчових потреб людей старших вікових груп у білках, ліпідах, вуглеводах, вітамінах і мінеральних елементах, зокрема, їх рекомендованому співвідношенні, вмісту в раціонах відповідно до статевих і вікових ознак. На основі проведених досліджень розроблено сухий розчинний продукт для ентерального харчування геродієтичного призначення.

Забезпечення доступності до різноманітних здорових продуктів у раціоні студентів, їх вільний самостійний та свідомий вибір - це один з найкращих заходів профілактики аліментарних та аліментарнозалежних захворювань, збереження та зміцнення здоров'я. Мета роботи - гігієнічна оцінка частоти споживання харчових продуктів тваринного походження студентами-медиками з метою профілактики аліментарних захворювань шляхом корекції раціонів харчування. За допомогою опитувальної карти була зібрана інформація та проведена оцінка результатів дослідження раціонів студентів-медиків. В анкетуванні взяли участь 858 респондентів 2, 4, 6 курсів медичних факультетів НМУ ім. О. О. Богомольця. Анкетування проводилось анонімно за попередньою поінформованою згодою респондентів. Формування вибірки довільне. Вік респондентів від 18 до 25 років, серед них 570 респондентів жіночої статі та 288 респондентів чоловічої статі. Представлено результати оцінки частоти споживання харчових продуктів тваринного походження в раціоні студентів-медиків. Частота споживання харчових продуктів тваринного походження оцінювалась відносно споживання протягом дня, тижня, місяця та проводилась за такою шкалою: споживання один раз на день або майже щодня, один раз на тиждень, кілька разів на тиждень, один або декілька разів на місяць, рідко або ніколи. Проведено оцінку частоти споживання таких груп харчових продуктів: м'яса та м'ясних продуктів, риби та продуктів моря, молока та молочних продуктів, яєць та жировмісних продуктів. Встановлено, що лише третина респондентів, незалежно від статі та курсу навчання, використовує в раціоні м'ясо та м'ясні продукти один раз на день або майже щодня. Від 20 % респондентів чоловічої статі (2 курс) до 28 % (6 курс) та від 13 % респондентів жіночої статі (2 курс) до 21 % (6 курс) використовують у своєму раціоні рибу та продукти моря один або декілька разів на тиждень. Менше 30 % респондентів, незалежно від статі та курсу навчання, один раз на день або майже щодня включають у свій раціон молоко та молочні продукти. Щоденно використовують у раціоні курячі яйця близько 20 % респондентів чоловічої статі та від 10 % (2 курс) до 25 % (6 курс) респондентів жіночої статі. Щоденно або майже щодня включають у свій раціон жировмісні продукти (масло вершкове, сало) 16 - 18 % респондентів чоловічої статі та 6 - 10 % респондентів жіночої статі. Одержані результати дають можливість зробити висновок про те, що більше 2/3 раціонів студентів-медиків за частотою споживання харчових продуктів тваринного походження не відповідають національним рекомендаціям щодо харчування населення саме за частотою їх споживання [12, 13]. Ситуація, що склалась, може призвести до виникнення полінутрієнтних дефіцитів харчових речовин та в подальшому аліментарних захворювань, що підтверджує необхідність проведення цілеспрямованої корекції раціонів харчування студентів-медиків за частотою споживання харчових продуктів тваринного походження.

Розглянуто питання щодо вживання студентами і медиками їжі швидкого приготування, вплив різних харчових додатків на стан здоров'я споживачів, захворюваність студентів, які вживали їжу швидкого приготування.