Последовательно и подробно изложены сведения о паразитоценозах (сообществах паразитов), составными частями которых являются вирусы, приведена их классификация. Представлены методики изучения гетерогенности этих образований. Показано, что популяции отдельных вирусов содержат несколько различных компонентов, как входящих, так и не входящих в структуру вириона. Объединение в сообщества увеличивает степень гетерогенности вирусов. Вызываемые такими сообществами смешанные инфекции имеют свои особенности, закономерности которых пытаются выяснить авторы. Описываются меры борьбы с ними.

  Скачати повний текст

Створено уніфіковану систему розрахунку праймерних послідовностей на основі пошуку таргетних генів, їх аналізу щодо консервативних ділянок, біоінформаційного виявлення праймерів та оцінки їх якості за теоретичним мікро- та макроаналізом. Ефективність вказаної системи доведена на моделі РНК- та ДНК-матриць вірусів тварин з п'яти родин, завдяки чому розроблено дві векторні системи, дев'ять методик з індикації, ідентифікації та генотипування вірусів грипу птиці (тип A, підтипи H5, N1), ньюкаслської хвороби, інфекційного ринотрахеїту великої рогатої худоби (ВРХ), хвороби Ауєскі, інфекційного ларинготрахеїту птиці, цирковірусної інфекції свиней та діареї ВРХ. Вперше проведено молекулярно-епізоотологічні та філогенетичні дослідження українських ізолятів вірусів грипу птиці (2005 - 2008 рр.), цирковірусів свиней (2006 - 2008 рр.), вірусів ньюкаслської хвороби (1967 - 2008 рр.) та діареї ВРХ (2006 - 2008 рр.), на підставі чого визначено генотипи збудників, їх зв'язки з іншими генетично подібними популяціями та висунуто ряд гіпотез щодо ймовірних джерел їх потрапляння та видозмінення у популяції сільськогосподарських тварин і птиці в Україні. Обгрунтовано застосування методів ПЛР, секвенування та ПДРФ у системі молекулярної діагностики хвороб тварин, контролю біотехнологічної сировини, продукції та генетичних ресурсів тварин. Розроблено, випробувано та зареєстровано в Україні шість молекулярно-генетичних тест-систем для виявлення ДНК і РНК вірусів тварин.

Індекс рубрикатора НБУВ: П872.132.1-911 + П873.12-911 + П873.216-911

Рубрики:

Лейкози тварин

Вірусні хвороби тварин

Туберкульоз тварин

Шифр НБУВ: РА378575 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено дані щодо особливостей перебігу, патогенезу, епізоотології герпесвірусних інфекцій, зокрема ринопневмонії коней, а також порівняння ефективності різних антивірусних речовин з метою пошуку шляхів викорінення даної інфекційної патології, яка надзвичайно поширена у світі та завдає значних економічних збитків у галузі конярства. Представлено результати експериментальних досліджень цитотоксичної та антивірусної дії препаратів різного походження, а саме синтетичних похідних порфіринів: ацикловіру, амізону, індометацину і комплексів ацикловір - амізон та ацикловір - індометацин. Установлено, що найвищою антивірусною активністю з досліджених речовин володіє композиція препаратів ацикловір - індометацин. Одержані результати доводять необхідність подальшого дослідження цих речовин.

Наведено результати серологічного дослідження сироваток крові клінічно здорових тварин великої рогатої худоби різних вікових груп. Дослідження проведено з метою виявлення серопозитивності до вірусів парагрипу-3 (ПГ-3), респіраторно-синцитіального (РС), інфекційного ринотрахеїту (ІРТ), вірусної діареї (ВД), адено- та коронавірусу. Досліджено сироватку крові телят 3 - 4 тижневого віку, телят 12 - 18 місячного віку, дорослих корів і биків, перехворілих телят 45 - 80 денного віку та патологічний матеріал загиблих телят 45 - 60 денного віку. Серопозитивність до вірусу ПГ-3 становила 57,9 %, до РС-вірусу - 11,1 %, до вірусу ІРТ - 23,7 %, до вірусу ВД - 19,9 %, до аденовірусу - 12,0 %, до коронавірусу - 8,3 %. У патологічному матеріалі загиблих телят ідентифіковано вірусні антигени, а в реконвалесцентів встановлено сероконверсію.

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.12

Рубрики:

Вірусні хвороби тварин

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.12-3

Рубрики:

Вірусні хвороби тварин

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дослідження присвячено з'ясуванню епізоотичної ситуації щодо авіаденовірусної інфекції курей (ААВІК) першого серотипу та синдрому зниження несучості (СЗН), виділенню ізолятів зазначених збудників та вивченню їх біологічних властивостей, а також розробці засобів діагностики цих захворювань. Вивчено поширення ААВІК і СЗН, виділено ізоляти і вивчено їх біологічні властивості. З'ясовано походження ізолятів авіаденовірусу першого серотипу, що циркулюють у птахогосподарствах України. Підібрано такі тест-системи для культивування збудників, що забезпечують накопичення вірусної маси з максимальним інфекційним титром. Розроблено методики одержання специфічних до авіаденовірусу першого серотипу та синдрому зниження несучості курей сироваток з використанням емульсованих у маслі антигенів. Підібрано захисні середовища, використання яких дозволяє зберігати преципітувальні та гемаглютинуючі властивості вірусів після ліофільного висушування за умов тривалого зберігання. Розроблено тест-системи для діагностики (ААВІК) і (СЗН).

Наведено порівняльні результати дослідження наявності збудника вірусної діареї великої рогатої худоби за допомогою методів полімеразної ланцюгової реакції та імуноферментного аналізу. У ході виконання роботи відібрано та досліджено 1023 зразки сироваток крові великої рогатої худоби з трьох господарств Харківської області. За допомогою полімеразної ланцюгової реакції встановлено, що збудник вірусної діареї міститься у 143 зразках (14 %), а за допомогою методу імуноферментного аналізу виявлено наявність антитіл у 694 зразках (67,8 %). Проведено статистичний аналіз розповсюдження вірусу діареї у різних вікових групах господарств.

Наведено дані про вплив Метисазону та Альбувіру у формі ліпосомальної емульсії на імунофізіологічний статус собак. Встановлено, що однократне введення Метисазону збільшує кількість лейкоцитів, проявляє антипроліферативну дію на T- та B-лімфоцити та суттєво підвищує кількість натуральних кілерів (NK). Повторне введення Метисазону відновлює T-лімфоцитів за рахунок збільшення кількості T-супресорів і зменшує активність фагоцитозу нейтрофілів. Альбувір мав дещо інший вплив, який полягав у помірному зменшені впродовж досліду NK-кілерів, B-лімфоцитів та T-супресорів. Проте, кількість T-хелперів після першого введення різко зменшувалась, а після повторного - підвищувалась.

Акцентовано увагу на вивченні епізоотичної ситуації щодо герпесвірусної інфекції коней 1 типу в конегосподарствах на території України та розробці напівгніздового методу полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) для виявлення ДНК збудника цього захворювання. Проведено серологічний моніторинг з використанням мікромодифікації PH щодо присутності антитіл до вірусу EHV-1 серед коней. За результатами досліджень встановлено персистенцію збудника ГІК-1 серед досліджених тварин. Показано, що ситуація щороку змінюється та потребує постійного контролю. Вперше в Україні виявлено, вивчено й описано характер специфічних герпетичних уражень пупкових судин. За допомогою гістологічних досліджень описано патологічні зміни в клітинах усіх прошарків цих судин, які призвели до порушення нормального їх функціонування та загибелі плоду. Виділено з описаних уражених місць польові ізоляти герпесвірусу коней 1 типу. Розроблено тест-систему на основі напівгніздової ПЛР, яка характеризується відтворюваністю, високою чутливістю та специфічністю. Чутливість тест-системи, у порівнянні зі стандартним методом ПЛР, збільшена від 10 нг/мкл до 3 нг/мкл, що дозволяє виявляти ДНК збудника в досліджуваному матеріалі за найменшої його кількості. Запропоновано схему діагностики герпесвірусної інфекції коней 1 типу, яка враховує сучасні методи діагностики, має перелік потрібних проб біоматеріалу для досліджень і вказаним проміжком часу, за який можна одержати результати, під час виконання кожного методу діагностики.

Вивчено ситуацію щодо контамінації ветеринарних імунобіологічних препаратів пестивірусами, розробку системи заходів з її запобігання та розробку діагностичного набору для виявлення збудників родини Pestivirus методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Вивчено ситуацію щодо контамінації ветеринарних імунобіологічних препаратів пестивірусами та встановлено, що основним їх контамінантом є вірус діареї ВРХ. Розроблено діагностичний набір для виявлення пестивірусів методом ПЛР. Основним джерелом контамінації є сироватка крові ВРХ, яку використовують для виробництва ветеринарних імунобіологічних препаратів. Встановлено, що більшість ізолятів, якими були контаміновані препарати, не мають цитопатогенної дії. Розроблено систему заходів, яка дозволяє істотно знизити ризик контамінації вірусами ветеринарних імунобіологічних препаратів.

Уперше за шлунково-кишкових захворювань телят і поросят, викликаних бактеріями та вірусами як окремо, так і за асоційованого перебігу, визначено імуностимулювальний вплив настоянок ехінацеї пурпурової та прополісу бджолиного у разі їх сумісного застосуваня на специфічну імунологічну реактивність і гематологічні показники. Установлено, що їх використання забезпечує більш швидке одужання та значно стимулює клітинну ланку імунної системи організму, покращує збереженість молодняку. Розроблено та впроваджено методи застосування настоянок ехінацеї пурпурової та прополісу бджолиного в комплексній терапії та профілактиці хвороб шлунково-кишкового тракту телят і поросят, викликаних асоціаціями бактерій і вірусів. Доведено економічну ефективність використання настоянок ехінацеї пурпурової та прополісу бджолиного під час вирощування молодняку сільськогосподарських тварин. Визначено видовий склад асоціацій бактерій і вірусів, що відіграють суттєву роль в етіології шлунково-кишкових захворювань телят і поросят.

Вивчено вікову й породну чутливість, сезонність виникнення та динаміку прояву панлейкопенії у котів за умов ветеринарних клінік ТОВ "Біоцентр" м. Полтава. Запропоновано різні схеми лікування панлейкопенії котів. Розроблено нову схему лікування панлейкопенії у котів. Встановлено, що панлейкопенія частіше реєструється серед котів віком від двох місяців до одного року. Більш схильні до захворювання безпородні тварини. Хвороба має виражену сезонність, що проявляється частішими випадками виникнення панлейкопенії у весняно-літньо-осінній період. Запропонована схема забезпечує стовідсоткову терапевтичну ефективність.

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.12-7

Рубрики:

Вірусні хвороби тварин

Шифр НБУВ: Ж14378 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито біологічні особливості диких свиней (види, природні ареали існування, спосіб життя). Здійнено епізоотологічний, серологічний та молекулярно-генетичний моніторинг вірусних хвороб диких свиней на території України. Визначено серопревалентність диких кабанів до вірусів хвороби Ауєскі та хвороби Тешена залежно від віку і статі. Виявлено одночасну присутність специфічних антитіл проти збудників деяких вірусних хвороб свиней в сироватках крові диких свиней. Вивчено африканську чуму свиней.

Проведено моніторингові дослідження в місцях відпочинку та годівлі дикої птиці на території Півдня України. Встановлено, що дика водоплавна перелітна птиця є природним резервуаром збудників зоонозів та зооантропонозів, які потенційно небезпечні не тільки для сільськогосподарської птиці, але і для людини. Сальмонели, ізольовані з природних осередків, стійкі до антибактерійних препаратів групи макролідів, пеніцилінів, тетрациклінів. Найбільшу чутливість ізольованих культур сальмонел було виявлено до препаратів групи фторхінолонів, колістіну, флорфеніколу, гентаміцину. Своєчасний і систематичний моніторинг у місцях гніздування дикої перелітної птиці є необхідним з метою прогнозування епізоотичної ситуації щодо бактеріальних хвороб птиці на території України.

Наведено результати лабораторно-виробничих досліджень щодо профілактики бактеріальних хвороб молодняку птиці з перших діб життя до 40-добового віку. Проведено порівняння чутливості виділених культур у разі застосування кількох схем антибактеріальних обробок. Схеми обробок включали: застосування одного та 2-х антибіотиків протягом циклу обробок у порівнянні з застосуванням пробіотика. Зроблено висновки щодо швидкості розповсюдження резистентних мікроорганізмів. Доведено доцільність проведення циклів обробки з тривалістю мінімально 40 діб. Циклічні схеми використання антибактеріальних препаратів перспективні та маловивчені як методи з контролю за розвитком і розповсюдженням мультирезистентних штамів мікроорганізмів. Впровадження даного методу надасть змогу тривалий час використовувати наявні ресурси антибіотиків і стимулювати розвиток стійкості серед популяцій мікроорганізмів.

Проаналізовано динаміку гематологічних та імунологічних показників організму телят у разі застосування антимікробних препаратів данофлоксацину й енроксилу макс. Встановлено, що після проведення антибіотикотерапії у телят вже на 7-му добу гематологічні показники покращувалися (зниження ШОЕ, загальної кількості лейкоцитів і нейтрофільних гранулоцитів), що свідчить про пригнічення запального процесу та покращання клінічного стану. На 14-ту добу після проведення лікування телят I та II групи практично всі досліджувані показники знаходились у межах фізіологічної норми для даного виду тварин.