Індекс рубрикатора НБУВ: П817.111 + Р123.852

Рубрики:

Експертиза м’яса при інфекційних хворобах тварин

М'ясо і м'ясні продукти

Шифр НБУВ: Ж69225 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П817.111

Рубрики:

Експертиза м’яса при інфекційних хворобах тварин

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено данi щодо ступеня токсичностi м'яса птицi, одержаного iз тушок птицi, яка перехворiла на колiбактерiоз та еймерiоз, а також пiсля лiкування препаратом бiсепт.

Висвітлено проблеми ветеринарно-санітарної оцінки м'яса та субпродуктів від тварин, інвазованих фасціолами, дикроцеліями й ехінококами. За результатами бактеріологічних досліджень визначено обсіменіння проб м'яса та печінки патогенною мікрофлорою (кишкова паличка, стафілокок, сальмонела). Встановлено, що бактеріальна контамінація туш великої рогатої худоби (ВРХ) і свиней у випадках фасціольозної, дикроцеліозної та ехінококозної інвазій залежить від інтенсивності інвазій. Вперше вивчено активність аспарагінової та аланінової амінотрансфераз (АсАТ і АлАТ) у гомогенаті печінки від здорової ВРХ і свиней, а також визначено норми цих ферментів. Виявлено активність АсАТ і АлАт в гомогенаті у випадках даних інвазій, встановлено залежність між інтенсивністю обсіменіння патогенною мікрофлорою та активністю цих ферментів. Зниження активності АсАТ і АлАТ в гомогенаті печінки АРХ у випадках фасціольозної та дикроцеліозної, а у свиней ехінокозної інвазій свідчить про перебіг у незмінних частинах печінки патологічних процесів, пов'язаних з токсичною дією паразитів, і є наочним маркером цієї дії. Удосконалено правила ветеринарно-санітарної оцінки м'яса та субпродуктів за даних інвазійних захворювань. Показано, що м'ясо та печінка, одержані під час забою тварин, інвазованих фасціолами, дикроцеліями та ехінококами є потенційним джерелом токсикоінфекцій і харчових бактеріотоксикозів, тому, незалежно від ступеня ураження, печінку необхідно утилізувати, а туші реалізувати на підставі результатів бактеріологічних досліджень.

Наведено методологічні підходи до розробки складників препарату бі-септиму та досліджено фармакологічний вплив цього препарату на м'ясну продуктивність курей у разі паразитоценозу, обумовленого ешерихіями з еймеріями. Одержано нові наукові та практичні дані щодо токсичності м'яса птиці після лікування бі-септимом і визначено період його виведення з продуктів птахівництва. Визначено чутливість мікрофлори й емерій до препарату бі-септим, встановлено параметри токсичності, алергенні властивості антибіотика бі-септим широкого спектра дії. Виявлено період виведення препарату з організму птиці та його вплив на якість продуктів птахівництва. Науково доведено, що біологічна цінність м'яса, одержаного від птиці, хворої на ешерихіоз та еймеріоз, знижується. Наведено санітарну оцінку продуктів птахівництва залежно від інтенсивності ураження ешерихіями й еймеріями.

Вперше в Україні науково обгрунтовано концепцію щодо створення нового препарату Бі-септиму, досліджено його фармакологічний вплив і можливості застосування для лікування курей хворих на паразитоценоз, який обумовлений ешерихіями й еймеріями. Одержано нові наукові та практичні дані щодо токсичності м'яса птиці після лікування її Бі-септимом, визначено період виведення даного препарату з продуктів птахівництва. Встановлено чутливість мікрофлори й еймерій до препарату Бі-септим, визначено параметри токсичності, алергенні властивості антибіотика широкого спектру дії Бі-септим. Виявлено період виведення препарату з організму птиці та його вплив на якість продуктів птахівництва. Доведено, що біологічна цінність м'яса, одержаного від птиці хворої на еширихіоз і еймеріоз, знижується. Розкрито особливості проведення санітарної оцінки продуктів птахівництва, залежно від інтенсивності ураження ешерихіями й еймеріями.

Встановлено, що основною причиною вибраковок субпродуктів є патологічні зміни, викликані інвазійними хворобами великої рогатої худоби та свиней (фасціольоз, дікроцеліоз, ехінококоз). Бактеріальне обсіменіння свинячої печінки при ехінококозі збільшилося в 35 разів, а печінки ВРХ через фасціольоз - у 40 і дікроцеліоз - у 45 разів. Продукти забою, одержані від інвазованих тварин, є небезпечними харчовими продуктами, що можуть викликати токсикоінфекції та харчові токсикози, оскільки вони контаміновані умовно-патогенною та патогенною мікрофлорою (E. coli, St. aureus, протей, сальмонели).

Наведено оцінку якості та безпеки м'яса курей у разі паразитоценозу еширихіозу та еймеріозу. Наведено дані щодо порівняння забійного виходу м'яса, категорійності тушок, виходу їстівних і неїстівних частин здорової та хворої птиці, фізико-хімічних показників якості м'яса і жиру. Хімічний та вітамінно-мінеральний склад м'яса здорових та хворих курей на вищезазначений паразитоценоз. Зокрема, визначено: воду, сухі речовини, протеїн, жир, калорійнісь. З мінеральних речовин визначено кальцій, фосфор, натрій, залізо, калій, магній, кремній, цинк, алюміній, мідь, марганець, молібден, титан, кобальт. З вітамінів - тіамін, рибофлавін. Наведено обгрунтовану ветеринарно-санітарну оцінку м'яса хворої птиці на паразитоценоз ейширихіозу з еймеріозом, яка полягає у тому, що не можна зберігати, а треба негайно переробляти тушки птиці, хворої на паразитоценоз ейширихіозу та еймеріозу, за умови якщо вони не виснажені та після одержання негативних результатів бактеріологічних досліджень.

Досліджено інфекційні хвороби великої рогатої худоби, свиней, коней і птиці. Розглянуто питання біобезпеки та біозахисту в Україні. Проаналізовано епізоотичну ситуацію щодо хвороб зазначеної худоби. Приділено увагу епідеміологічним даним щодо зоонозів в Україні. Проаналізовано динаміку виникнення інфекційних захворювань, інфекцій, що перебігають з ознаками токсикоінфекцій, токсинів. Вивчено безпечність м'яса за мікробіологічними показниками. Охарактеризовано систему безпечності продуктів харчування в Україні.

Наведено результати досліджень м'ясної сировини на вміст залишкової кількості метаболітів нітрофуранів. За допомогою тест-систем RIDASCREEN для імуноферментного аналізу встановлено наявність метаболіту фурациліну семікарбозид (SEM) у зразках яловичини, свинини та курятини, метаболіту фуразолідону 3-аміно-2-оксазолідінон (AOZ) у зразках курятини та метаболіту фуралтадону - 3-аміно-5-морфолінометил-2-оксазолідінон (AMOZ) у зразку свинини. Розробка ефективного і швидкого експрес методу детекції залишкової кількості метаболітів нітрофуранів є важливим кроком у рамках програми державного моніторингу залишків ветеринарних препаратів та забруднювачів у живих тваринах і необроблених харчових продуктах тваринного походження.

Наведено результати досліджень м'ясної сировини на вміст залишкової кількості метаболітів нітрофуранів. За допомогою тест-систем RIDASCREEN для імуноферментного аналізу встановлено наявність метаболіту фурациліну семікарбозид (SEM) у зразках яловичини, свинини та курятини, метаболіту фуразолідону 3-аміно-2-оксазолідінон (AOZ) у зразках курятини та метаболіту фуралтадону - 3-аміно-5-морфолінометил-2-оксазолідінон (AMOZ) у зразку свинини. Розробка ефективного і швидкого експрес методу детекції залишкової кількості метаболітів нітрофуранів є важливим кроком у рамках програми державного моніторингу залишків ветеринарних препаратів та забруднювачів у живих тваринах і необроблених харчових продуктах тваринного походження.

Вперше в Україні проведено оцінку придатності методу з визначення енрофлоксацину у м'ясі, крові та посліді курчат-бройлерів відповідно до Рішення Комісії 657/2002/ЄС. Проаналізовано результати державного моніторингу антибактеріальних речовин в Україні за 2013 – 2019 роки. За досліджуваний період виявлено два позитивних результати в яйцях, що містили залишковий вміст енрофлоксацину. Із досліджених проб м'яса курчат бройлерів у 74,4 % проб було виявлено залишковий вміст енрофлоксацину, який не перевищував МДР. Зазначено, що випоювання курчатам-бройлерам енрофлоксацину в терапевтичній концентрації не впливає на їх клінічний стан. Не виявлено впливу енрофлоксацину на прирости живої маси курчат-бройлерів дослідних груп, проте встановлено збільшення показників забійного виходу курчат на 14 добу після випоювання препарату. За хімічними показниками м'ясо курчат-бройлерів дослідної групи було свіжим. Проте за реакцією з купруму сульфатом, аміаком, солями амонію м'ясо курчат-бройлерів дослідної групи на 14 добу після застосування енрофлоксацину на 4 добу його зберігання було сумнівної свіжості. Найвищий вміст енрофлоксацину, у разі його застосування, було визначено у шкірі, м'язах крил, стегнах. Впродовж всього терміну проведення досліду виявлено високий вміст енрофлоксацину у крові та посліді. М'язи та шкіра курчат-бройлерів, які мали високий вміст енрофлоксацину, за токсико-біологічною оцінкою були лаботоксичними і мали низьку біологічну цінність, проте за мікробіологічними показниками м'ясо відповідає вимогам чинних в Україні нормативно-правових актів. Показано, що застосування енрофлоксацину курчатам-бройлерам не вплинуло на рівень та видовий склад мікрофлори у м'язах птиці. Під час проведення гістологічних досліджень виявлено мікроскопічні зміни в усіх м'язах курчат-бройлерів дослідної групи.