Індекс рубрикатора НБУВ: П691.39

Шифр НБУВ: Ж62935 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено та проаналізовано продуктивні можливості бджолиних сімей української степової породи, які в період інтенсивного розвитку показали максимальну продуктивність. Експериментально доведено, що продуктивність за умов лісостепової зони залежить, насамперед, від умов навколишнього середовища і має значний вплив на репродуктивну діяльність бджолиних маток.

Наведено результати теоретичних й експериментальних досліджень щодо вирощування, оцінки репродуктивної здатності трутнів внутрішньопородного типу української породи бджіл "Хмельницький", а також добору, формування та використання батьківських сімей. Теоретично обгрунтовано та впроваджено у виробництво технологію одержання та використання племінних трутнів для штучного осіменіння бджолиних маток. Одержано нові дані про морфологічні ознаки трутнів внутрішньопородного типу української породи бджіл "Хмельницький". З'ясовано, що довжина хоботка становить 3,60 - 3,97 мм, кубітальний індекс - 1,54 - 2,66, дискоїдальне зміщення - 37 - 54 % позитивних випадків, а маса тіла - 146 - 282 мг. Досліджено вплив різних рівнів підгодівлі, вікового складу бджіл та розплоду на репродукцію трутнів відомого походження, що забезпечує підвищення ефективності використання батьківських сімей в технології одержання плідних бджолиних маток. Удосконалено й апробовано новий спосіб виведення, утримання та використання трутнів, розроблено спеціальне обладнання для електростимуляції еверсії їх статевих органів під час репродукції плідних бджолиних маток штучного осіменіння. Для стимуляції вирощування трутнів відомого походження рекомендовано у батьківській сім'ї підставляти рамки з бджолиним розплодом за співвідношення в їх гніздах печатного розплоду до відкритого як 2/3. Запропоновано новий спосіб приготування та використання білково-вуглеводної суміші для підгодівлі батьківських сімей під час репродукції трутнів, яка складається за таким співвідношенням масових частин: бджолине обніжжя - 20 %, мед - 80 %.

Одержано нові дані про співвідносну участь медоносних бджіл і диких комах (джмелів та осмій) у запиленні квіток та формуванні врожаю насіння люцерни посівної, визначено оптимальну норму бджолиних сімей (5 - 6 на 1 га насіннєвої площі) у західному регіоні України. Вперше експериментально обгрунтовано спосіб регулювання індивідуального розвитку осмій під час розведення у штучно створеному середовищі шляхом впливу температурного фактора для досягнення синхронізації з періодом цвітіння запилюваних рослин. Доведено доцільність штучного розведення диких поодиноких бджіл для збільшення їх популяції. Встановлено, що використання медоносних бджіл та осмій у комплексному запиленні є економічно вигідним.

Викладені основні результати наукових досліджень особливостей екстер'єру бджіл з різних пасік в ареалі української степової породи, де вона зазнала впливу завозних порід в процесі безсистемного схрещування. Встановлено ступінь однорідності бджіл за їх екстер'єрними ознаками в різні періоди сезону в сім'ях від маток природнього спаровування та штучного осіменіння. Обгрунтовано окремі елементи технології інструментального осіменіння, запропоновано нове обладнання.

Наведено експериментальні дані порівняльної оцінки чистопородних бджолиних сімей української степової породи з сім'ями місцевої їх популяції за результатами обліку кількості вирощеного бджолами розплоду у різні періоди їх активної життєдіяльності, зібраного бджолиного обніжжя, одержаного меду та відбудованих стільників. Судячи за середньою кількістю вирощеного бджолами розплоду, інтенсивність розвитку у бджолиних сім'ях української степової породи на 28,7 % більша, ніж у сім'ях із матками місцевої популяції. Виховуючи достатню кількість робочих бджіл, чистопородні бджолині родини забезпечують високу продуктивність на медозборі. Українські степові бджоли зібрали більше на 19,6 % бджолиного обніжжя, на 33,4 % меду та відбудували більше на 20,2 % стільників.

Узагальнено дані видового складу, біології, екології, ареалу поширення комах-запилювачів, від яких значною мірою залежить урожайність ентомофільних видів рослин. Висвітлено роль джмелів, ос, мух, метеликів, жуків та інших комах як запилювачів квіток у фітоценозах. Значну увагу приділено бджолам як основним запилювачам сільськогосподарських культур та рослин природних фітоценозів.