Встановлено, що використання мінералізованої пластової води (МПВ) для консервування за лабораторних умов соковитих і зелених кормів - значною мірою впливає на динаміку поживних речовин. Зокрема, у разі збільшення МПВ, кількість протеїну, жиру та вологи зменшилась, особливо клітковини, а золи - збільшилася. Відмічено вибірковість різних кормів до концентрації МПВ.

На основі власних досліджень автора, узагальнення результатів найновіших наукових досягнень і передової практики обгрунтовано доцільність застосування хімічних препаратів при заготівлі й зберіганні зелених та інших видів кормів. Розглянуті практичні питання технології використання рідких і сухих хімічних препаратів у виробництві силосу, сінажу, сіна, зернофуражу та інших кормів. Приведені рекомендації щодо зменшення втрат поживних речовин і поліпшення якості кормів. Подано інформативні матеріали про основні показники якості та їх роль в системі оцінки поживності кормів.

Досліджено можливість підвищення поживної цінності рослинних відходів сільського господарства шляхом обробки їх хімічними агентами кислого характеру з наступною хімічною обробкою. Показано, що таким чином можна одержати високопоживну кормову домішку. Розроблено технологічну схему дослідно-промислового виробництва.

Исследована возможность повышения питательной ценности растительных отходов сельского хозяйства путем обработки их окислителями, химическими агентами кислого характера с последующей термической обработкой. Показано, что таким способом можно получить высокопитательную кормовую добавку. Разработана технологическая схема опытно-промышленного производства.

Possibility to rise a high nutritious value of vegetable waste by their treatment with oxidants, chemical agents of acidic nature followed by thermal treatment has been investigated. It has been shown that this method will allow to obtain a high nutritious feed additive. The technological scheme of experimental - industrial production has been developed.

Доведено: для покращання якості кормів можна використовувати препарат, названий ЕМ, що містить велику групу співіснуючих разом корисних мікроорганізмів які ферментують корм, та сприяють нагромадженню вільних амінокислот і деякою мірою, зміні кількісного співвідношення амінокислот у білках корму. Виявлено, що більш інтенсивно ферментація відбувається за визначених для кожного виду корму оптимальних умов.

Розроблено технологію вареного тваринного корму з подовженим терміном зберігання, яка дозволяє одержати корм, багатий на білок, жир, мінеральні речовини. Встановлено, що внесення у готовий корм створених консервувальних сумішей дає можливість запобігти небажаним мікробіологічним і хімічним перетворенням протягом 12 - 14 діб.

Наведено результати обмінного досліду з вивчення перетравності поживних речовин люцернового сіна, заготовленого в рулонах за підвищеної вологості з використанням мінерального консерванту "Універсал". Встановлено, що застосування консерванту в дозі 0,5 % за масою не забезпечує надійного збереження корму, сіно змінює колір на бурий, коефіцієнти перетравності поживних речовин та баланс азоту майже вдвічі менші, ніж за умови дози консерванту 1,0 % за масою.

Вдосконалено технологію заготівлі силосу з кукурудзи у разі підсіву її у вегетуючу сою. Науково обгрунтовано та доведено експериментально, що силос із кукурудзи з соєю, зібраною у фазі початку наливу бобів нижнього ярусу, має високий вміст поживних і біологічно активних речовин, позитивно впливає на молочну продуктивність корів, підвищує вміст жиру та білка в молоці. Розроблено новий спосіб консервування вологої зерносуміші кукурудзи та сої з використанням біологічного консерванту насіння гірчиці білої.

Експериментально встановлено механізм дії нового нейтрального консерванта на основі вулканічних туфів для заготівлі силосу і сінажу та мінерально-біологічного консерванта, в якому поєднано сапоніт і насіння гірчиці білої, для зберігання вологого зерна кукурудзи за анаеробних умов. Виявлено, що біологічний метод інгібування антитрипсину в зерні сої за рахунок цукрів меляси та насіння гірчиці білої забезпечує одержання високобілкового корму з низьким вмістом уреази в ньому. В даний технологічний процес консервування базується на співвідношенні 70 % подрібненого зерна сої і 30 % кукурудзи за додавання 10 кг меляси у водному розчині та 1,0 кг подрібненого насіння гірчиці білої на 1 тонну зерносуміші. Запропоновано новий консервант мінерального походження на основі вулканічних туфів використовувати для заготівлі силосу і сінажу, що забезпечить одержання корму високої якості та продуктивної дії за згодовування молочному стаду.

Досліджено консервуючу дію пропіонової кислоти під час зберігання вологого зерна кукурудзи, пшениці, ячменю та гороху в буртах без укриття плівкою на критих токах і заготівлі в траншеях подрібненого зерна кукурудзи. Розроблено нові консерванти біологічного і мінерального походження. Встановлено, що природний мінерал сапоніт як консервант має бактерицидні властивості. Адсорбує значну кількість вуглекислого газу в процесі бродіння силосуємих кормів. Зерно гірчиці білої сорту Кароліна, завдяки наявності аліцина - ефективного фітонцида, проявляє консервуючу дію при силосуванні кормів, тому може використовуватися як біологічний консервант рослинного походження.

  Скачати повний текст

На підставі результатів експериментальних досліджень обгрунтовано і підібрано ефективні концентрації консервантів і антиоксидантів, створено консервувальні суміші, внесення яких у варений тваринний корм у кількості 2,8 - 3,2 % до його маси дозволяє збільшити термін зберігання корму у 7...9 разів. Розроблено рецептури та технологічну схему виробництва консервувальних сумішей. Досліджено комплекс показників якості варених тваринних кормів протягом усього періоду зберігання. Проведено комплекс прикладних робіт з впровадження результатів досліджень у м'ясну промисловість. Розроблено та затверджено технічні умови (ТУ У 02070938.007-99) на виробництво та застосування консервувальної суміші для варених тваринних кормів. Технологію виготовлення варених тваринних кормів перевірено за виробничих умов.

Вперше проведено дослідження впливу мінімальних доз сапоніту й анальциму на відтворювальну здатність корів та інтенсивність росту телят у молочний період. Виявлено неідентифіковані фактори впливу вулканічних туфів на організм курчат, курок несучок, корів і свиней. Досліджено позитивний вплив сапоніту в гелеподібному стані порівняно до кристалічної структури на інтенсивність росту молодняка свиней за відгодівлі та на цій основі розроблено нову мінеральну домішку, яка дозволяє зменшити вдвічі проти норми введення до раціону свиней основних мікроелементів за одержання однакового біологічного ефекту.

Проаналізовано ефективність використання в годівлі жуйних сільськогосподарських тварин кормових брикетів на основі соломи, які виготовлялися на прес-брикетувальнику паливних брикетів.

Разработана математическая модель гидротермической обработки сыпучих кормов и рекомендованы способы усовершенствования технологического процесса за счет использования паровоздушной смеси и солнечной энергии.

Наведено технологічні вимоги до процесу виробництва консервованого корму з пивної дробини пролонгованого терміну зберігання.

Усовершенствована технология изготовления кормов для сельскохозяйственных животных с применением метода дискретно-импульсного ввода энергии (ДИВЭ). Приведены экспериментальные данные и доказано, что метод ДИВЭ целесообразно реализовать с использованием роторно-пульсационного аппарата (РПА). Установлено, что диспергировать сырье необходимо в два этапа. Первый этап - предварительное измельчение до частиц размером более 5 мм. Второй - доизмельчение в РПА до частиц с размером менее 500 мкм. Определены физико-химические показатели готового продукта.

Наведено дані про загальний вміст ліпідів і їх жирнокислотний склад у силосі, виготовленому з конюшини червоної та злакових трав, пшениці, різнотрав'я, вівса з горохом. Показано, що силос, виготовлений з суміші конюшини і злакових трав, зеленої маси пшениці озимої і злакових трав характеризується високим вмістом не тільки ліноленової і лінолевої, але й олеїнової кислоти. Відносна кількість олеїнової кислоти у силосі, виготовленому з суміші вівса і гороху значно більша (29,0 %), а кількість ліноленової і лінолевої кислот - менша (12,5 - 16,0%), ніж у силосі виготовленому з конюшини червоної та різнотрав'я, пшениці, злакових трав (відповідно 19,0 - 22,0; 20,0 - 22,7; 17,0 - 22,0 %). Найбільша кількість лінолевої і ліноленової кислот виявлено в конюшині, пшениці зеленій і різнотрав'ї. Також в силосі, виготовленому із сумішки вівса з горохом, виявлено більшу кількість, у порівнянні до решти силосів, олеїнової кислоти.

Наведено результати дослідження ефективності застосування двокомпонентного мікробного препарату БПС-Л для силосування однорічних злаково-бобових кормових культур підвищеної вологості та визначення його оптимальної дози. Показано, що застосування мікробного препарату БПС-Л для консервування зернобобових трав як з оптимальною (65 - 74 %), так і підвищеною (78 - 79 %) вологістю у дозі 25 млн життєздатних клітин на 1 кг зеленої маси є ефективним та дозволяє одержати силос високої якості. Використання препарату у дозі 25 - 50 млн життєздатних клітин на 1 кг зеленої маси підвищеної вологості забезпечує зниження втрат сухої речовини та протеїну на рівні 0,69 - 1,28 % та 0,00 - 0,09 % проти 1,94 та 0,25 % у контролі відповідно.

Розглянуто особливості дії інфрачервоного випромінювання в процесі підготовки зернового корму для сільськогосподарських тварин. Проаналізовано результати досліджень внутрішньої структури, хімічного складу та харчової цінності зерен після обробки.

Висвітлено питання наукових основ консервування та зберігання в плівкових рукавах стеблових кормів і зерна. Запропоновано варіанти технологій здійснення переліку робіт для організації зберігання зерна та заготівлі кормів у плівкових рукавах. Наведено типи машин та обладнання для здійснення цього процесу й особливості їх використання з максимальною ефективністю.