Установлено, що за умов обробки насіння цукрових буряків композиціями фунгіцидів розширюється спектр їх дії проти збудників хвороби та забезпечується значне зниження ураженості ними сходів. За даних умов суміші протруйників забезпечують тривалішу захисну дію проти коренеїда, ніж більшість сучасних фунгіцидів у разі застосування кожного з них окремо. Показано, що найвищою є дія (55,5 - 71,2 %) проти коренеїда за умов поєднання тачигарену з сульфокарбатіоном К та тачигарену з превікуром. Визначено, що ця композиція у половинних нормах витрати (4,5 г/п.о. - 3 мл/п.о.) під час обробки насіння цукрових буряків забезпечує більш ефективне обмеження поширеності коренеїда на посівах даної сільськогосподарської культури, ніж сумарний ефект від використання цих препаратів окремо.

Індекс рубрикатора НБУВ: П478.139 + П415.264

Рубрики:

Окремі родини, роди та види грибів та викликані ними хвороби

Фунгіциди

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П415.264 + П478.13

Рубрики:

Фунгіциди

Грибкові хвороби рослин

Шифр НБУВ: Ж25976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучено влияние фунгицида амистар-экстра и салициловой кислоты на содержание абсцизовой кислоты (АБК) в листьях озимой пшеницы, пораженных мучнистой росой. Установлено, что содержание АБК в листьях озимой пшеницы повышалось как у обработанных фунгицидом амистар-экстра и салициловой кислотой растений, так и у пораженных мучнистой росой. Фунгицид амистар-экстра полностью предотвращал развитие мучнистой росы, при этом высота растений уменьшалась на 5 - 10 %. Салициловая кислота не оказывала влияния на развитие мучнистой росы и рост растений. Сделан вывод, что повышения содержания АБК в листьях озимой пшеницы недостаточно для защиты растений при поражении мучнистой росой.

Індекс рубрикатора НБУВ: П415.264

Рубрики:

Фунгіциди

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П415.264

Рубрики:

Фунгіциди

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати скринінгу рослинної сировини для одержання екстрактів з високою біологічною активністю. Експериментально оцінено вміст танінів та поліфенолів у екстрактах виноградних вичавок та сфагнового моху. Визначено мінімальну концентрацію поліфенолів екстракту сфагнового моху, що інгібує проростання спор фітопатогенного гриба роду Fusarium. Розроблено рекомендації щодо здійснення пошуку перспективної рослинної сировини для виготовлення фунгіцидних препаратів. Запропоновано використання вичавків винограду, відходів винного виробництва та моху роду Sphagnum як сировини фенольних сполук з фунгіцидними властивостями.

Висвітлено результати дослідження впливу комплексного біопрепарату, до складу якого входять мікроорганізми азотфіксувальної, фосформобілізувальної та фунгіцидної дії, регулятори росту й мікроелементи, а також полімінерального добрива як за передпосівної обробки насіння, так і позакореневого підживлення посівів озимої пшениці та ярого ячменю на розвиток хвороб цих культур.

Освещены результаты исследований влияния комплексного биопрепарата, в состав которого входят азотфиксирующие микроорганизмы несимбиотического, фосформобилизирующего и фунгицидного действия, регуляторы роста и микроэлементы, а также полиминерального удобрения как при предпосевной обработке семян, так и внекорневой подкормке посевов озимой пшеницы и ярого ячменя на развитие болезней этих культур.

Наведено результати дослідження практичного застосування в сільському господарстві вперше синтезованих водорозчинних складних фосфатів магнію, марганцю, кобальту, міді, цинку. Висвітлено біологічну активність нових фосфатів для розширення асортименту високоефективних добрив, фунгіцидів, преміксів.

Приведены результаты исследования практического применения в сельском хозяйстве впервые синтезированных водорастворимых сложных фосфатов магния, марганца, кобальта, меди и цинка. Освещена биологическая активность новых фосфатов для расширения ассортимента высокоэффективных удобрений, фунгицидов, премиксов.

За результатами дослідження відібрано штами мікроміцетів з родів Aspergillus Mich і Monilia (Mont.) Sacc., метаболіти яких виявляли фунгіцидну активність до збудників хвороб рослин і тварин. Зазначено, що високу фунгіцидну активність виявляють метаболіти Monilia sitophila (Mont.) Sacc., штам 84 "б" щодо великого набору збудників захворювань - фітопато-, пато- та токсигенних мікроміцетів.

В результате исследований отобраны штаммы микромицетов из родов Aspergillus Mich и Monilia (Mont.) Sacc., метаболиты которых проявляли фунгицидную активность в отношении возбудителей болезней растений и животных. Отмечено, что высокую фунгицидную активность проявляли метаболиты Monilia sitophila (Mont.) Sacc., штамма 84 "б" к большому количеству возбудителей болезней - фитопато-, пато- и токсигенных микромицетов.

Досліджено ефективніть нових фунгіцидів альто супер 33 %, рекс Т 12,5 % та фалькон 46 % проти основних хвороб м'яти - іржі та борошнистої роси. Вивчено вплив даних препаратів на урожайність зеленої маси та збір ефірної олії, визначено їх оптимальні дози. Доведено високу ефективність альто супер 33 % та фалькон 46 %, наведено рекомендації щодо їх застосування.

Исследована эффективность новых фунгицидов альто супер 33 %, рекс Т 12,5 % и фалькон 46 % для борьбы с основными заболеваниями болезней мяти - ржавчины и мучнистой росы. Определено влияние данных препаратов на урожайность зеленой массы и сбор эфирного масла, установлены их оптимальные дозы. Доказана высокая эффективность альто супер 33 %, рекс Т 12,5 % и фалькон 46 %, приведены рекомендации по их использованию.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.541 + П415.264 н6

Рубрики:

Гігієна праці у рослинництві

Фунгіциди

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В Україні сьогодні спостерігається розширення асортименту похідних азолів і поява нових молекул, наприклад, хіназолінонового ряду, які являються ефективними фунгіцидами. У зв'язку з цим для оцінки можливого негативного їхнього впливу на людину і навколишнє середовище необхідне всебічне вивчення поведінки цих речовин у повітряному середовищі. Гігієнічна оцінка безпеки застосування препарату Талендо Екстра, к. е. (діючі речовини - тетраконазол, проквіназид) на винограді. Визначення концентрацій тетраконазолу і проквіназиду в пробах здійснювали методами високоефективної рідинної та газорідинної хроматографії. Ступінь можливого ризику шкідливого впливу на операторів визначали згідно з методичними рекомендаціями [Затв. МОЗ України 13. 05. 2009 р. за № 324]. Встановлено, що в повітрі зони дихання заправника та тракториста, в повітрі над обробленою ділянкою та повітрі прилежних територій тераконазол і проквіназид практично відсутні (нижче межі аналітичного методу). Ступінь можливого професійного ризику впливу тетраконазолу та проквіназиду при надходженні в організм робітників інгаляційним шляхом і через шкіру не перевищує допустимий рівень. Показано, що при дотриманні агротехнічних і гігієнічних регламентів використання препарату Талендо Екстра, к. е. безпечно для працюючих. Встановлено, що застосування препарату Талендо Екстра, к. е., діючими речовинами якого є тетраконазол та проквіназид, на виноградниках в умовах агропромислового комплексу безпечне з позиції гігієни праці та екогігієни.

Цель исследования - прогнозирование загрязнения грунтовых вод фунгицидами разных химических классов в почвенно-климатических условиях Украины и других Европейских стран, а также оценка их неблагоприятного воздействия на организм человека. В материалах приведены результаты натурных исследований и данные литературы. Установлено, что по стабильности в почве вещество нового химического класса триазолпиримидинов - аметоктрадин относится к 4-му классу опасности (малоопасные вещества), триазолы же относятся ко 2-му классу (опасные вещества), а пиримидины и морфолины - к 3-му классу (умеренно опасные). Также было установлено, что наименее опасным при попадании в питьевую воду является аметоктрадин, который отнесен к 4-му классу опасности по интегральному показателю опасности при попадании в воду.

Наведено дані щодо фітосанітарного стану насіння сої сортів Вільшанка, Єлена та Ворскла, рівня контамінації патогенними мікроорганізмами. Мета досліджень - оцінка ефективності фунгіцидних протруйників проти грибкової і бактеріальної інфекції сої та їх впливу на посівні якості насіння. Варіанти досліду включали: Контроль. Фундазол, 500 г/кг з.п. (St) 3 кг/т. Вітавакс 200 ФФ, 400 г/л в.с.к. ТМТД 400 г/л к.с. 6 л/т. Віал Траст, 140 г/л: к.с. 2,5 л/т. Для встановлення впливу протруйників на стан та розвиток рослин сої їх вирощували до фази двох справжніх листків у вегетаційних ємностях. Визначення лабораторної схожості і вивчення мікрофлори насіння здійснювали методом пророщування у вологій камері в чашках Петрі на фільтрувальному папері, згідно з ДСТУ 4138-2002, а польову - при сівбі в горщики із землею. Зараженість насіння збудниками хвороб визначали біологічним методом, основаним на стимулюванні росту і розвитку патогенних мікроорганізмів як на протруєному, так і не на протруєному насінні. Виявлено, що загальна зараженість насіння сої фітопатогенними мікроорганізмами складала 27,3 - 37,0 %, при цьому зараженість грибною інфекцією складала 68,3 - 83,9 % від загальної кількості та 6,4 - 17,3 % - змішаною інфекцією. Ураження бактеріальною інфекцією було в межах норми (до 5 %) у сортів Єлена (3,5 %) та Вільшанка (2,3 %). У сорту Ворскла цей показник становив 6,4 %. Найбільшою часткою ізоляції відрізнялися гриби роду Alternaria, частина яких становила 5,3 - 11,3 % залежно від сорту. Менше поширення мали гриби роду Fusarium: 3,9 - 6,5 % від загальної кількості насіння, ураженого патогенами грибної етіології. Незначним проявом характеризувалися гриби роду Botrytis - у межах 2,5 - 3,5 % залежно від сорту. На насінні сорту Єлена та Ворскла одночасно були виділені спори цих патогенів. Досить широко були репрезентовані на насінні сої представники вторинної інфекцій (Aspergillus, Mucor та Penicillium), поширеність яких становила 4,4 - 10,1 %. Частка кожного з цих патогенів, за винятком Mucor, незначна - від 0,5 до 2,5 %. Частка ізоляції грибів роду Mucor дещо вища, максимальна на сорті Єлена - 5,5 % і мінімальна на сорті Вільшанка - 3,3 %. Для знезараження насіння від патогенної флори грибного та бактеріального походження доцільно використовувати двокомпонентний фунгіцидний протруйник Вітавакс 200 ФФ, 400 г/л в.с.к. з нормою використання 2,5 л/т насіння, який також має найкращий стимулюючий ефект на лабораторну схожість насіння сої.

Наведено огляд вітчизняної та зарубіжної літератури щодо впливу різних хімічних речовин із фунгіцидними властивостями на перебіг фізіологічних і біохімічних процесів у рослинах сої за інокуляції її насіння бульбочковими бактеріями. Висвітлено значення сої в інтегрованих системах сільського господарства та дестабілізуючі чинники максимальної реалізації її генетичного потенціалу. Розглянуто вплив фунгіцидних препаратів та окремих їх складових на бульбочкові бактерії в чистій культурі, бобово-ризобіальний симбіоз, фотосинтетичний апарат, особливості відповіді рослинного організму на рівні окисно-відновних реакцій. Зазначено, що токсична дія фунгіцидів на бульбочкові бактерії залежить від штаму бактерій, діючої речовини, додаткових компонентів протруйника, його концентрації, температури зберігання, терміну взаємодії з бактеріями. Окреслено певні механізми негативного впливу фунгіцидів на бобово-ризобіальний симбіоз, які полягають в інгібуванні продукування рослинами фітоестрогенів, сповільненні синтезу фітогормонів і сидерофорів, порушенні регуляторної системи сигналінгу між макро- й мікросимбіонтами, блокуванні активності генів нодуляції, зниженні рівня ризобіального Nod-фактора. Зроблено припущення, що різноспрямована дія протруйників на фотосинтетичний апарат рослини залежить від способу обробки, концентрації та самої діючої речовини фунгіцидів. Зазначено, що зміни активності антиоксидантних ферментів у рослинах сої свідчать про розвиток стрес-захисних реакцій на хімічну обробку. Висвітлено можливі способи зниження токсичного впливу фунгіцидів, які сприятимуть збереженню ефективності функціонування бобово-ризобіального симбіозу за сумісного застосування біопрепаратів і хімічних протруйників при вирощуванні сої.

Вивчення ефективності бобово-ризобіальних систем на фоні використання фунгіцидів дає змогу розглянути не тільки пряму дію протруйників на рослини чи азотфіксувальні мікроорганізми, а й розширює розуміння особливостей формування і функціонування складної взаємодії між макро- і мікросимбіонтами за екзогенних чинників впливу і, як наслідок, допомагає у розробці нових, ефективних елементів технології вирощування бобових культур. У вегетаційних умовах із грунтовою культурою досліджено особливості формування, функціонування та ефективність соєво-ризобіальних систем за завчасного (за 14 діб до посіву) протруювання насіння препаратами февер і стандак топ та інокуляції у день посіву бульбочковими бактеріями Bradyrhizobium japonicum РС08. Використовували мікробіологічні, фізіологічні та статистичні методи досліджень. З'ясовано, що застосування протруйників февер і стандак топ для обробки посівного матеріалу сприяло збільшенню висоти і вегетативної маси сої порівняно з контрольними рослинами або забезпечувало їх формування на рівні контрольних упродовж вегетаційного періоду. При цьому за впливу на рослини діючих речовин стандак топу фіксували істотніше підвищення досліджуваних показників, ніж у разі застосування феверу. Показано, що тільки у фазу бутонізації февер дещо пригнічував (на 32,3 %) формування кількості кореневих бульбочок, однак не впливав на їх масу. У фази цвітіння й утворення бобів за використання фунгіцидів кількість і маса кореневих бульбочок були на рівні контролю або перевищували його залежно від хімічного класу протруйника. Протягом онтогенезу рослин сої за завчасного (за 14 діб до посіву) використання фунгіцидів та інокуляції у день посіву B. japonicum РС08 встановлено ефективне функціонування симбіотичного апарату, що сприяло підвищенню зернової продуктивності рослин. За дії феверу і стандак топу врожай зерна сої був більшим порівняно з контрольними рослинами на 6,9 і 10,4 % відповідно. Отже, особливості дії фунгіцидів на формування, функціонування та ефективність соєво-ризобіальних систем визначаються стійкістю штаму до дії протруйника, умовами вирощування рослин, терміном обробки насіння, а також складом застосованого фунгіциду. Отримані результати підтвердили можливість використання аналітично селекціонованого фунгіцидостійкого штаму B. japonicum РС08 як біологічної основи бактеріальних добрив під сою для комплексного застосування у виробничих умовах із препаратами февер і стандак топ за завчасного протруювання насіння (за 14 діб до посіву).