Викладено результати перших кроків інтродукції ялиці великої в лісові насадження Українських Карпат. Висвітлено способи передпосівної підготовки насіння й особливості агротехніки вирощування садівного матеріалу. Наведено характеристику екотопів, сприятливих для вирощування лісових культур ялиці великої.

Індекс рубрикатора НБУВ: П381.4-45

Рубрики:

Ялиця (Abies spp.)

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Abies alba Mill., фактическая семенная продуктивность, гетерозиготность, Украинские Карпаты
Індекс рубрикатора НБУВ: П381.4-45(4УКР3)

Рубрики:

Ялиця (Abies spp.)

Шифр НБУВ: Ж71365 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты исследования видового разнообразия и структурно-функциональной организации сообществ почвенной мезофауны коренных пихтовых и производных на их месте сосновых экосистем Верхнеднестровских Бескид. Определены их биотические потенциалы по показателям численности, массы и потребления энергии отдельными размерными и трофическими группами.

Проаналізовано біоекологічні особливості ялиці білої на підставі системності виду. Охарактеризовано генезу її ареалу та шляхи міграції в Європі. Базуючись на результатах генетичного аналізу показано міграцію ялиці на території Українських Карпат та Передкарпаття, яка відбулась за двома шляхами, зокрема виявлено два гаплотипи та інтрогресійну зону між популяціями. Досліджено чисельність, структуру та життєвість ценопопуляцій ювенільно-віргінільного покоління ялиці у корінних і трансформованих біогеоценозах. Охарактеризовано спектр онтогенетичних станів ценопопуляцій Abies alba в корінних і трансформованих лісових біогеоценозах. Проведено мікроекосистемний аналіз впливу структури та функцій деревостану-едифікатора на біометричні показники підросту у трансформованих деревостанах. Вивчено заростання зрубів різної давності після поступових рубок і встановлено кількісні показники природного відновлення за головними лісотвірними та супутніми видами. З використанням комп'ютерної моделі FORKOME спрогнозовано сукцесії в корінних і трансформованих лісових біогеоценозах за участю ялиці. Запропоновано екологічні засади раціонального використання лісових біогеоценозів з урахуванням вікових спектрів онтогенетичного стану ценопопуляцій ялиці білої Передкарпаття.

Досліджено фізіолого-біохімічні особливості взаємодії бука лісового та ялиці білої. Розроблено сучасну високоефективну технологію мікроклонального розмноження бука лісового з заданим генотипом. Оцінено фізіологічну активність екзометаболітів досліджених рослин на загальноприйнятих в алелопатії тест-об'єктах (редисці, крес-салаті), пророщеному власному насінні, насінні туї західної та сосни Веймутова. Визначено вплив алелопатичного фактора на ріст сіянців бука лісового та ялиці білої у водних культурах за природних умов. Зроблено висновок, що досліджені лісові породи є аутоінтолерантними, а їх вплив взаємостимулювальним. Механізми алелопатії вивчено у генетичному й екологічному аспектах. Серед спектра екзометаболітів бука лісового та ялиці білої з використанням методів спектрофотометрії, газової та тонкошарової хроматографії кількісно та якісно ідентифіковано сполуки різної фізіологічної активності.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та здійснено практичну реалізацію нормативно-інформаційного забезпечення оцінки якісних і кількісних параметрів компонентів надземної фітомаси дерев і деревостанів ялиці білої Українських Карпат. Проаналізовано сучасний стан і наведено лісівничо-таксаційну характеристику насаджень даної рослини у Карпатському регіоні. Установлено взаємозв'язок між показниками фітомаси компонентів крони дерев і його розмірами. За статистичним методом оцінено розподіл дослідних даних. Розроблено математичні моделі параметрів природної та базисної щільності деревини та кори стовбурів і гілок дерев. Одержано середню щільність цих компонентів і розроблено моделі її динаміки. Установлено частку хвої у деревній зелені та вміст абсолютно сухої речовини у свіжій хвої. Розроблено комплекс нормативних таблиць для оцінки надземної фітомаси дерев і насаджень ялиці білої у свіжозрубаному й абсолютно сухому станах за компонентами: деревиною, корою стовбурів, деревиною стовбурів у корі, гілками у корі, хвоєю, кроною дерева, надземною частиною дерева. Розраховано коефіцієнти відношення надземної фітомаси насаджень до запасу насаджень у корі. Розроблено таблиці оцінки вмісту вуглецю й акумульованої енергії у надземній фітомасі деревостанів ялиці білої.

Обгрунтовано необхідність оптимізації співвідношення між природним і штучним способами лісовідновлення в ялицевих лісах, більш ефективного використання наявних генетичних ресурсів і створеної постійної лісонасінної бази високого генетичного рівня на базі здобутків і подальшого розвитку плюсової селекції та клоново-плантаційного насінництва, удосконалення лісорозсадницької та лісокультурної справи, що дозволяє розширити до оптимального рівня площу лісів з ялицею білою на типологічних засадах. Уперше у карпатському регіоні проведено поглиблений аналіз природних і антропогенних чинників, які визначають сучасний стан ялицевих лісів, досліджено особливості їх природного та штучного лісовідновлення, вивчено популяційну мінливість та селекційно-формову структуру, охарактеризовано генетичні ресурси та перспективи їх збереження. Виявлено особливості вегетативного розмноження селекційного матеріалу та закладання клонових плантацій, проведено порівняльну характеристику клонів за цвітінням і насіннєношенням. Надано рекомендації щодо найбільш перспективних з них для створення плантацій II порядку. Здійснено лісівничо-економічну оцінку клоновим лісонасінним плантаціям ялиці білої.

Вперше для регіону Українських Карпат на підставі сучасних методологічних і методичних підходів узагальнено особливості територіального поширення, вікової структури, таксаційних показників та продуктивності ялицевих деревостанів. Виявлено, що їх типологічний потенціал використовується на 54 - 73 %. Одержано оригінальні результати залежності якості деревини ялиці від лісорослинних умов, специфіки плодоношення породи та характеру формування природного поновлення.

Індекс рубрикатора НБУВ: П381.4-45(4УКР3)

Рубрики:

Ялиця (Abies spp.)

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П381.4(4УКР3)

Рубрики:

Ялиця (Abies spp.)

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано умови формування ерозійної небезпеки в регіоні досліджень. Досліджено вплив лісових насаджень різного віку, складу, розміщення на схилі на властивості лісових грунтів та їх протиерозійну стійкість. Виявлено низький рівень вмісту обмінних катіонів у грунтах, що свідчить про їх незадовільні водно-фізичні, фізико-хімічні властивості та про потенційну можливість розвитку ерозійних процесів. Встановлено, що лісові насадження з віком формують грунт з високими водостійкими властивостями за рахунок сформованої структури, підвищеного вмісту гумусових часток і наявності мікрокоренів, які пронизують і скріплюють грунт. З'ясовано вплив лісових екосистем на формування лісового середовища, зокрема, нагромадження лісової підстилки, зміни твердості та водопроникності грунту, поширення кореневих систем. Визначено лісівничо-таксаційні показники буково-ялицевих насаджень та особливості їх росту в контексті посилення їх захисних функцій. Досліджено особливості снігонакопичення, промерзання грунтів під пологом і на відкритих ділянках з метою визначення загального меліоративного впливу лісів у протидії формування поверхневого стоку. Надано рекомендації виробництву для підвищення протиерозійної стійкості лісових екосистем та посилення їх протиерозійних властивостей.

Вивчено особливості розмноження інтродукованих видів роду \i Abies \i0. Досліджено сучасну систематику та ареал роду. Проаналізовано дендролого-екологічну характеристику та господарське значення інтродукованих видів. Описано основні осередки інтродукції роду на території України. Вивчено особливості сезонного розвитку окремих видів ялиць. Визначено біометричні показники шишок та насіння інтродукованих видів ялиць. Досліджено посівні якості насіння. Проведено дослідження із визначення оптимальних субстратів для вирощування інтродукованих видів ялиць. Встановлено значний вплив фенологічних фаз підщеп на приживлюваність під час проведення щеплення. Досліджено особливості гетеровегетативного розмноження. Встановлено, що спосіб щеплення "вприклад серцевиною на камбій" є найбільш ефективним як за умов відкритого, так і за умов закритого грунту.

Індекс рубрикатора НБУВ: П381.4-425 + Е522.822*691.7*725.21

Рубрики:

Ялиця (Abies spp.)

Pinopsida Пінопсиди

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено особливості росту та розвитку за діаметром ялицевих лісових насаджень в Українських Карпатах за лісогосподарськими округами: Передкарпатському, Гірськокарпатському та Закарпатських рівнин і передгір'я. Запропоновано математичні залежності повноти та росту ялиці білої (Abies alba Mill.) за віком і висотою та за віком і діаметром. За одержаними математичними емпіричними залежностями встановлено, що ялиця біла краще росте в лісорослинних округах Гірськокарпатському та Закарпатських рівнин і передгір'я. У зазначених лісорослинних округах ріст Abies alba Mill. переважає на 5 % Передкарпатський лісорослинний округ. В окрузі Закарпатських рівнин і передгір'я діаметр ялиці є вищий за Гірськокарпатський округ на 12 %, а Передкарпатський - на 17 %. За допомогою пакету аналізу даних Microsoft Excel побудовані кореляційні матриці і встановлені тісні взаємозв'язки між віком, висотою, діаметром та фітомасою за окремими фракціями. Проведено регресійний і дисперсійний аналіз та одержано математичні залежності. За допомогою рівнянь встановлена біологічна продуктивність Abies alba Mill в Українських Карпатах. За методиками IPCC (Intergovernmental Panelon Climate Change, 2015), G. Matthews (1993) та І. Я. Лієпи (1980) встановлено вуглецепоглинальну та киснетвірну здатність ялиці білої у віці 70 років на площі 1 га в лісорослинних округах Карпат. Визначено, що на площі 1 га ялицеві насадження найбільше поглинають вуглець (117,6 т) та продукують кисень (346,6 т) в окрузі Закарпатських рівнин і передгір'я, а у Гірськокарпатському та Передкарпатському лісогосподарських округах Abies alba Mill. поглинає 89,2 т вуглецю та продукує 262,9 т кисню. Проаналізовано щорічні викиди діоксиду вуглецю в навколишнє середовище в умовах Українських Карпат за період 2010 - 2020 рр. З'ясовано, що середній показник викидів становив 18,6 млн т. Визначено, що ялицеві ліси на 30 % зменшують викиди діоксиду вуглецю.