Наведено лісівничо-таксаційну характеристику деревостанів, сформованих за участю дуба, липи й ясена природним, насіннєвим та штучним лісокультурним шляхом за умов свіжої діброви рівнинної частини України.

Складено таблиці росту та продуктивності смереково-буково-ялицевих деревостанів у Бескидах (Східні Карпати). Розглянуто питання стосовно причин формування приростів і запасів під час взаємодії порід та за різної частки їх у деревостанах.

Проаналізовано динаміку радіального приросту підсочуваних дерев сосни звичайної в міжкарових ременях при 68%-ому навантаженні карами. Встановлено, що в початковий період підсочки радіальний приріст дерев зменшується, а через один або декілька років (залежно від кліматичних умов) зростає.

На 40 пробних площах у чистих і змішаних насадженнях дуба червоного в вологих грудах і сугрудах зрубано 1 - 3 модельних дерева кожної породи. Аналіз модельних дерев дав можливість встановити відсоток ядра в стовбурах та його вікову динаміку. Виявлено два вікових періоди: інтенсивного наростання відносних показників ядра та період стабілізації. Переломним порогом між ними в дуба червоного для об'ємних показників ядра виступає віковий період 51 - 60 років (у дуба звичайного - 90 - 100 років). Враховуючи, що ядрова деревина якісніша від заболонної, вік рубання слід визначати не раніше 51 - 60 років.

Головною метою досліджень за умов вологої ялиново-букової яличини є оцінка, моделювання, формалізація показників росту, просторової структури та продуктивності ялиново-буково-ялицевих деревостанів з різним складом з врахуванням особливостей гірського ландшафту у вигляді нормативного матеріалу. Досліджено будову за діаметром на рівні 1,3 м та висотою стовбурів, а також за довжиною та діаметром крон. Визначено асиметрію, ексцес, варіацію, ранг розподілів чисельностей, а також змодельовано їх параметри за допомогою двопараметричного рівняння Вейбула. Отримано моделі росту за основними таксаційними показниками у динаміці з часткою ялиці білої 5...9 одиниць. Найпродуктивніші деревостани ялиці білої - зі складом 7Яц2Бк1Ялє. Розраховано величину та показники відпаду, що доцільно використовувати під час проведення рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства.

Обгрунтовано теоретичні та методичні засади оптимізації лісистості західного регіону України, які базуються на збільшенні площі лісових насаджень, держлісфонду шляхом додаткового заліснення низькопродуктивних, еродованих земель, яких вилучено з сільськогосподарського користування, та забезпечення оптимального співвідношення компонентів агроландшафтів. Досліджено основні причини зменшення площі лісів на прикладі Львівщини та Тернопільщини, встановлено етапи, межі та інтенсивність процесів десільватизації. Опрацьовано теоретичні та методичні принципи і проведено ретроспективний аналіз динаміки лісистості. Розроблено еколого-економічні та лісивничі принципи зонування та проведено розподіл території західного регіону України на господарські райони з метою оптимізації лісистості. Вивчено вплив структури земельних угідь у межах виділених господарських районів регіону на ерозію грунтів, установлено залежність інтенсивності ерозійних процесів від площі сільськогосподарських земель, їх розораності, лісистості території та просторового розташування сільгоспугідь, лук і лісових насаджень за елементами рельєфу. Одержано дані щодо впливу масивних, дрібномасивних та смугових захисних насаджень різноманітного складу, площі та конструкції на швидкість вітру, температуру та вологість повітря і грунту та специфіку відкладання снігу, встановлено межі мікрокліматичного впливу захисних лісових насаджень, в яких спостерігається підвищення врожайності сільськогосподарських культур та розраховано параметри оптимального сільськогосподарського поля. Уперше для умов регіону встановлено критерії оптимізації лісистості

На підставі даних повидільного банку "Лісовий фонд України" розроблено математичні моделі росту з врахуванням його типів, штучних модальних деревостанів дуба звичайного на Поділлі. Запропоновано математичні моделі оцінки запасів фракцій фітомаси дубняків Поділля на рівні окремого дерева і деревостану в цілому. Розроблено таблиці динаміки обсягів компонентів фітомаси та депонованого вуглецю штучних модальних дубових деревостанів Поділля. Оцінено загальні обсяги фітомаси штучних дубняків Поділля та депонованого в ній вуглецю. Досліджено зміни якісних показників деревини і кори стовбурів та гілок крони дерев дуба звичайного. Наведено методичні підходи та здійснено оцінку стоку та емісії вуглецю в регіоні досліджень на прикладі штучних дубняків.

Обгрунтовано концепцію організації високопродуктивних господарських секцій з високим віком стиглості в дубових деревостанах насіннєвого походження. Розроблено проект віків стиглостей деревостанів основних лісотвірних порід у лісах різного функціонального призначення. Запропоновано встановлювати вік стиглості у господарствах з урахуванням диференціації розрахунків технічної та господарської стиглості лісу. Лісовикористання зі збереженням і посиленням природоохоронних функцій лісів на підставі запропонованих віків стиглості деревостанів передбачає науково обгрунтовану розрахункову лісосіку, нагромадження запасів деревини в лісах України, формування насаджень за цільовими програмами лісовирощування, покращання санітарного стану лісів. Запропоновано організацію господарства в лісах Держкомлісгоспу України протягом 40-ка років господарювання, яка дозволить на 12,5 % збільшити стовбуровий запас деревини в лісах.

Індекс рубрикатора НБУВ: П362.1

Рубрики:

Перебіг зростання насаджень, приріст, запаси деревостанів

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено теоретико-методологічні засади, методичні підходи та нормативно-інформаційний інструментарій для оцінювання енергетичного потенціалу деревної біомаси в лісах Українських Карпат, що грунтується на принципах сталого розвитку гірського регіону, а також комплекс нормативно-довідкових матеріалів, які описують кількісні параметри вуглецедепонувальної та киснепродукувальної функцій ялинових, ялицевих та букових насаджень. Обгрунтовано теоретико-методологічні засади та розроблено методичні підходи для оцінки п'яти типів енергетичного потенціалу деревної біомаси: теоретично-можливий, технічно-доступний, екологічно-безпечний, економічно-вигідний, соціально-зумовлений. У процесі оцінювання потенціалів запропоновано здійснювати диференціацію деревної біомаси на три складові: дров'яна стовбурова деревина, лісові деревні відходи та лісопромислові деревні відходи. Розроблено комплекс нормативно-довідкових матеріалів для оцінювання динамічних процесів росту та окремих екологічних функцій лісових насаджень. Запропоновано таблиці ходу росту модальних ялинових, ялицевих та букових деревостанів, таблиці динаміки їх біопродуктивності та нормативи, що описують кількісні показники вуглецедепонувальної та киснепродукувальної функцій досліджуваних насаджень. Опрацьовано основні напрями раціоналізації використання еколого-енергетичного потенціалу лісів Українських Карпат, що мають бути спрямовані на максимізацію їх екологічної ролі та економічної ефективності.

Висвітлено особливості формування похідних та малоцінних деревостанів дібров та судібров Лівобережної України. Визначено ступінь використання потенційної продуктивності земель похідними деревостанами. Узагальнено наукові результати 20-річного досвіду реконструкції похідних та малоцінних деревостанів дібров.

Зазначено, що за сучасних умов поширення екологізації лісівничої науки та лісогосподарського виробництва, для вирішення низки екологічних завдань необхідними є знання щодо екосистемних функцій лісових фітоценозів як інформаційного базису для кількісного та якісного оцінювання їх еколого-енергетичного потенціалу. Розглянуто методологічні та методичні аспекти еколого-енергетичних функцій лісових насаджень. Проаналізовано біопродуктивність та еколого-енергетичний потенціал лісів Карпатського регіону. Представлено комплекс нормативно-довідкових матеріалів для оцінювання вуглецедепонувальної та киснепродукувальної здатності лісів Українських Карпат, а також їх енергетичного потенціалу.

Індекс рубрикатора НБУВ: П382.12-275 + П362.1

Рубрики:

Буки (Fagus spp.)

Перебіг зростання насаджень, приріст, запаси деревостанів

Шифр НБУВ: РА445620 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено теоретичні узагальнення й аналіз експериментальних даних дослідження особливостей росту лісових культур у віці 2 - 10 років в умовах свіжих сугрудів Львівського Розточчя. За основу досліджень обрано морфофізіологічний напрям, який дозволяє розкрити механізми підвищення продуктивності фітоценозів шляхом вивчення закономірностей функціонування рослинних організмів під час їх онтогенезу. Вивчено процес формування фітомаси, її структуру та динаміку для дерев різних видів і деревостанів у цілому. Досліджено вміст біогенних елементів у фітомасі деревних рослин, динаміку накопичення хімічних елементів у деревостанах, особливості біосинтезу пластидних пігментів деревних рослин. Проаналізовано потенційну біотичну продуктивність лісових культур у свіжих сугрудах Львівського Розточчя за різних схем змішування деревних рослин. Одержані результати мають наукове і практичне значення для вирішення проблем лісорозведення та лісовідновлення шляхом створення високопродуктивних насаджень штучного походження з урахуванням їх потенційної біотичної продуктивності.

Дисертацію присвячено вивченню продуктивності за компонентами фітомаси та депонованого вуглецю в насадженнях головних лісотвірних порід області. Проведено аналіз динаміки лісівничо-таксаційних показників насаджень головних лісотвірних порід у межах лісорослинних зон та державних підприємств Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства. Закладено тимчасові пробні площі у соснових насадженнях Державного підприємства «Макарівське лісове господарство», які характеризують деревостани, створені на землях, виведених з-під сільсько¬господарського користування. 21 Виконано статистичний аналіз показників компонентів фітомаси деревостанів. Зв’язок компонентів рослинної біомаси з основними таксаційними показниками, головних лісотвірних порід області встановлювали за допомогою кореляційного аналізу. Отримано математичні моделі оцінки конверсійних коефіцієнтів фітомаси листя (кора), деревина і кора гілок, деревина і кора стовбура, коріння, піднаметова рослинність. Здійснено аналіз фітомаси та депонованого в ній вуглецю за досліджуваними періодами (1978, 1983, 1988, 1996, 2002, 2011 рр.), за лісорослинними зонами та державними підприємствами. Розраховано річну зміну вуглецю на останній період дослідження. Ліси Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства щорічно утримують значно менше вуглецю, ніж становлять його викиди. Щорічна зміна депонованого вуглецю у 2011 р. знаходилася на рівні 0,43 млн т, що в 3 рази менше за викиди вуглецю (С) для даного періоду.