Подано екологічну характеристику угруповань формації бука європейського на Опіллі. Встановлено, що 74% зрубів в дубово-грабово-букових та майже 90% в грабово-букових типах лісу можна залишати для природного відновлення, а на решті площ зрубів рекомендовано вирощувати лісові культури.

Висвітлено особливості формування заплавних лісів у різних природних зонах України. Показано багатогранні еколого-захисні функції прируслових лісів. Викладено питання оптимізації лісистості заплавних ландшафтів. Наведено результати досліджень лісорослинних умов у заплавах найбільших рік Лівобережної України та їх антропогенних змін. Запропоновано класифікацію заплавних типів лісу. Розроблено моделі формування та вирощування порослевих і штучних дубових насаджень, з'ясовано нормативи їх таксації. Рекомендовано створювати та вирощувати заплавні насадження за системою на програмно-цільовій основі. Запропоновано стратегію лісівничих заходів у заплавах рік.

Наведено лісівничо-таксаційні показники деревостанів на 55 ділянках, розміщених головним чином у свіжій грабово-буковій діброві. Показано позитивний вплив домішки бука на ріст дуба.

Ріст поростевих деревостанів дуба в заплавах рік лівобережного Степу та Лісостепу відрізняється від росту деревостанів на верхніх ділянках водозборів рік. Розроблені моделі динаміки зміни таксаційних показників мішаних насаджень поростевих деревостанів дуба враховують біологічні особливості росту в заплавних типах лісу. Практичне їх використання сприятиме проведенню лісогосподарських заходів на принципах програмно-цільового лісовирощування.

Проаналізовано природу пристепових борів, водно- і фізико-хімічні властивості грунтів, особливості стану і продуктивність деревостанів, їх грунтозахисні та водно- і кліматорегулюючі функції, вплив кількості атмосферних опадів і температури повітря на плодоношення, а задерніння грунту - на природне відновлення деревних рослин і будову їх кореневої системи. Описано способи обробітку грунту під лісові культури, склад, характер змішування і розміщення посадочних місць на площах з урахуванням специфіки борових комплексів, категорій лісокультурних площ, умов місцезростання, інтенсивності догляду за грунтом у культурах та проведення рубання у насадженнях.

Представлена лесотипологическая структура степной зоны Украины. Классификация типов лесорастительных условий выполнена по лесоводственно-типологическому принципу от сухого бора до мокрого груда с указанием преимущественного местоположения типов леса и встречаемости по лесорастительным районам. Дана обобщающая характеристика ландшафтных групп лесов - плакорных, байрачных, пойменных и аренных. В такой же последовательности выполнена и кадастровая характеристика типов леса.

Розкриваються особливості формування та розселення яворових лісостанів в умовах Прикарпаття. Узагальнюється і уточнюється екологічний ареал явора України, визначається його фітоценотичний ареал. Представлено результати дослідження росту, продуктивності і цінності явора в лісостанах вологої буково-ялицевої сурамені, вологого ялиново-букового супіхтача. Розглядаються принципи та засоби формування лісостанів явора як сировинної бази меблевого виробництва та даються рекомендації по їх впровадженню у лісове господарство.

Монографія є продовженням робіт, пов'язаних з вивченням особливостей росту, продуктивності та стану насаджень сосни у Чигиринському бору, лісові масиви якого південно-східною частиною прилягають безпосередньо до м.Чигирина, а північно-західною частиною тягнуться у напрямку м.Черкас. Представлено матеріали багатолітніх досліджень, в яких узагальнено досвід зі створення грунтозахисних, протиерозійних, водоохоронних, водорегулюючих і санітарно-гігієнічних функцій лісових масивів. Проаналізовано наукові розробки і виробничий досвід впроваджень авторів, що стосуються питань вдосконалення технології закріплення пісків, ярів і балок, регулювання поверхневих стоків води, запобігання змиву та розмиву сільськогосподарських угідь, фільтрування потоків талих та зливових вод, затримання твердих фаз грунту і недопускання замулювання річок та водойм. Розглядаються питання створення лісових масивів біля великих міст та промислових центрів, які б виконували роль фільтрів для затримання шкідливих викидів у атмосферу.

Вперше на ценопопуляційному рівні вивчено Fagus sylvatica в лісах рівнинної частини України. На підставі біометричного аналізу листків бука, який природно зростає на Поділлі, підтверджено його віднесення до підвиду Fagus sylvatica subsp. moesiaca (Maly) Czeczott. Проаналізовано динаміку ареалу та причини острівної локалізації букових лісів на Подільській височині. Проведено систематичий, біоморфологічний та географічний аналіз флори букових лісів Поділля. Розглянуто еколого-ценотичні особливості букових лісів за різних фізико-географічних умов Подільської височини. Охарактеризовано видовий склад і сучасний стан популяцій рідкісних, а також зникних видів флори букових лісів Поділля.

Впервые на ценопопуляционном уровне изучены Fagus sylvatica в лесах равнинной части Украины. На основании биометрического анализа листов бука, который естественно растет на Подолье, подтверджено его отношение к подвиду Fagus sylvatica subsp. moesiaca (Maly) Czeczott. Проанализирована динамика ареала и причины островной локализации буковых лесов на Подольской возвышенности. Проведен систематический, биоморфологический и географический анализ флоры буковых лесов Подолья. Рассмотрены эколого-ценотические особенности буковых лесов в разных физико-географических условиях Подольской возвышенности. Охарактеризован видовой состав и современное состояние популяций редких, а также исчезающих видов флоры буковых лесов Подолья.

Уперше узагальнено відомості про раритетне біотичне різноманіття заповідників і національних природних парків, створених в Україні до 2001 р. Наведено вірогідний режим збереження для багатьох видів та фітоценозів.

Впервые обобщены сведения о раритетном биотическом разнообразии заповедников и национальных природных парков, созданных в Украине до 2001 г. Приведен достоверный режим сохранения для большинства видов и фитоценозов.

Розглянуто історію розвитку лісівництва, а також його зональні та функціонально-цільові особливості. Проаналізовано організаційну структуру лісового фонду України. З урахуванням положень постанов Кабінету Міністрів запропоновано класифікацію лісів за своїм державним, екологічним і господарським значенням. Розкрито суть поняття про лісові господарства. Описано природні та штучні українські ліси. Розглянуто особливості розподілу загальної площі земель лісового фонду Держкомплексу за групами лісів і категоріями захищеності.

Рассмотрены история развития лесничества, а также его зональные и функционально-целевые особенности. Проанализирована организационная структура лесного фонда Украины. С учетом постановлений Кабинета Министров предложена классификация лесов по своему государственному, экологическому и хозяйственному значению. Раскрыто содержание понятия о лесных хозяйствах. Описаны природные и искусственные украинские леса. Рассмотрены особенности распределения общей площади земель лесного фонда Госкомплекса по группам лесов и категориям защищенности.

Розглянуто проблеми переходу лісової галузі від ресурсного лісокористування до господарювання за екосистемним принципом. Розкрито соціально-економічні та екологічні передумови розвитку лісової політики України. Визначено шляхи оптимізації нормативно-правової бази лісокористування в країні в контексті сталого розвитку. Проаналізовано стан та проблеми природно-заповідного фонду Буковинських Карпат та Передкарпаття.

Рассмотрены проблемы перехода лесной отрасли от ресурсного лесопользования к хозяйствованию по экосистемному принципу. Раскрыты социально-экономические и экологические предпосылки развития лесной политики Украины. Определены пути оптимизации нормативно-правовой базы лесопользования в стране в контексте устойчивого развития. Проанализированы состояние и проблемы природно-заповедного фонда Буковинских Карпат и Предкарпатья.

Розглянуто питання про зародження та завдання лісової типології, описано перші класифікаційні системи. Висвітлено теоретичні основи розвитку лісоекологічної типології, одиниці типології лісів. Проаналізовано сучасний стан лісової типології України, зокрема Карпат та Північної Буковини, закономірності їх формування.

Рассмотрены вопросы о зарождении и заданиях лесной типологии, описаны первые классификационные системы. Освещены теоретические основы развития лесоэкологической типологии, единицы типологии лесов. Проанализированы современное состояние лесной типологии Украины, в частности Карпат и Северной Буковины, закономерности их формирования.

Исследовано влияние хозяйственной деятельности на общее состояние лесов Кавказа. Приведена рекреационная характеристика, осуществлена функциональная оценка, определена емкость лесных экосистем. Установлены предельно-допустимые рекреационные нагрузки. Приведена общебиологическая характеристика буковых лесов Кавказа, показано их природоохранное и народнохозяйственное значение. Охарактеризованы условия произрастания буковых лесов. Рассмотрено влияние рельефа, геологических особенностей, почвы, климата, вредителей и болезней на состояние буковых экостистем, исследованы экологические аспекты рекреационной оценки их трансформации.

Рассмотрены экологические особенности самшитовых биогеоценозов и их изменение в связи с рекреационным освоением субтропической зоны России. Раскрыты особенности рекреационной трансформации отдельных физических показателей почвы, годичная динамика биомассы листового опада, рекреационные изменения фаунистических и флористических компонентов биогеоценозов.

Ключ. слова: соснові ліси, ценофонд, асоціація, синфітосозологічний клас, синфітосозологічна категорія, ценотаксономічна подібність
Індекс рубрикатора НБУВ: П342.921(4УКР)

Рубрики:

Соснові ліси

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

По разработанной методике синфитосозологических индексов (СФИ) проведена оценка ценофонда хвойных лесов Украины. В зависимости от показателей СФИ разработана их созологическая классификация: выделены четыре синфитосозологических класса и девять категорий. Установлено, что ценотаксономически наиболее богатыми являются сосновые леса Полесья (136 ассоциаций) и еловые леса Карпат (124 ассоциации). Отмечено, что самым большим ценотаксономическим разнообразием отличаются сосновые леса, ценофонд которых относится к четырем синфитосозологическим классам. Самой высокой степенью раритетности среди хвойных лесов отличаются кедрово-сосновые леса, а среди ассоциаций - польсколиственнично-еловые, буково-сосновые, сосновые рододендровые.

Приведены результаты сравнительного анализа флористического состава букового пралеса и 150-летнего, в прошлом хозяйственного букового леса. Установлено, что видовое разнообразие в пралесовых экосистемах меньше по сравнению с лесами, в которых велось хозяйствование, а разница видового состава и его численности в значительной степени результат антропогенного влияния.

Ключ. слова: хвойні ліси, широколистяні ліси, Querco - Fagetea, Vaccinio - Piceetea, Quercetea robori-petraeae, Східні Карпати
Індекс рубрикатора НБУВ: П342.92(4УКР3)

Рубрики:

Характеристика лісів за складом порід

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: еколого-ценотичні особливості, Черкасько-Чигиринський геоботанічний район, союз, екологічні фактори, ординація
Індекс рубрикатора НБУВ: П342.92 + Е50*805.9-658.1-04

Рубрики:

Характеристика лісів за складом порід

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ