Досліджено прояв вітровалів за різних лісорослинних умов Горган. Виведено індекси вітровалонебезпечності основних типів лісу, встановлено найменш і найбільш вітровалонебезпечні типи лісу.

Охарактеризовано вітровали у регіоні Карпат упродовж останнього 130-річного періоду. У вияві катастрофічних вітровалів встановлено довготермінову 80 - 100-річну періодичність. Досліджено причини, що формують вітровалонебезпечні ситуації та зумовлюють вияв вітровалів.

Висота місцевості над рівнем моря істотно впливає на вітровальність деревостанів. Досліджено рівень вітровалонебезпечності на різних висотах у західній, центральній і східній частинах північно-східного мегасхилу Українських Карпат.

Рівень потоків тепла, викликаних адвекцією, в лісоаграрному ландшафті пов'язаний з формуванням шару витіснення на залісненому полі, що призводить до зменшення турбулентності повітряного потоку та теплообміну. Посилення теплообміну у відкритому полі викликано турбулізацією повітряного потоку та збільшенням швидкості вітру.

Вітровали лісу завдають значних збитків лісовому господарству України. Основні природні фактори, які викликають це стихійне лихо - сильні вітри в поєднанні з інтенсивними опадами. В умовах гірської орографії вітровий режим деформується під впливом напрямків гірських хребтів. Кількість і характер атмосферних опадів змінюється залежно від висоти і експозиції схилів. Сукупність різних рівнів індексів вітровальності висот і експозицій визначила градації районів вітровалонебезпечності. Виділено і описано 6 районів вітровалонебезпечності. Проведене районування вперше дало можливість порівняльної оцінки окремих територій Українських Карпат за їх вітровалонебезпечністю, що забезпечує відповідну диференціацію систем лісокористування. Виконані в цьому аспекті дослідження впливу основних лісогосподарських заходів показали, що вітровалостійкість деревостанів у зоні їх впливу знижується на 40-70%.

Науково обгрунтовано нормативно-інформативне забезпечення для визначення якісних і кількісних параметрів інтенсивності та характеру пошкодження внаслідок ожеледі та льодоламу лісових насаджень Вінниччини як важливого еколого-стабілізувального чинника навколишнього середовища. Проаналізовано та систематизовано комплекс природних факторів, які спричинили ожеледь та льодолам у 2000 р., що надало йому катастрофічного характеру. Обгрунтовано та сформульовано у фізико-геогафічному та біогеоценотичному аспектах значення таксаційного виділяння (лісової ділянки) як первинної науково-дослідної та господарсько-лісівничої одиниці у ролі елементарного територіального природного комплексу на фаціальному рівні. Проведено кореляційний пофакторний аналіз інтенсивності пошкодження насаджень та окремих дерев ожеледдю та льодоламом залежно від їх біолого-морфологічних властивостей. Обгрунтовано та розроблено прогнозні моделі інтенсивності пошкодження деревостанів у разі виникнення негативних стихійних природних явищ. Розроблено кваліметричну таблицю оцінки балів стійкості лісових насаджень щодо пошкодження та моделі можливої втрати біомаси деревостанів залежно від його інтенсивності.