Проаналізовано можливість використання алелей гордеїнкодувальних локусів для маркування ступеня зимостійкості озимого ячменю. Для розв'язання даної задачі створено методику електрофорезу гордеїна в кислому поліакриламідному гелі. Побудовано каталог основних алелей гордеїнкодувальних локусів. На модельному об'єкті, матеріалі конкурсних сортовипробувань та колекції вивчено взаємозв'язок алельного складу даних локусів зі ступенем зимостійкості. Створено математичні та графічні моделі цього зв'язку, що мають високий ступінь надійності. Показано, що запропоновані математичні моделі мають найбільший ступінь достовірності у роки з суворими умовами зимівлі рослин. Вивчено серії алелей гордеїнкодувальних локусів, що маркують низький, середній і високий ступінь зимостійкості озимого ячменю. Показано, що найбільшу зимостійкість мають генотипи з формулами 2.4.4., 2.3.1. Створено два сорти озимого ячменю - "Метелиця" та "Достойний".

На підставі результатів дослідження встановлено оптимальні строки сівби та норми висіву озимого ячменю сорту Основа на різних фондах удобрення. Вивчено вплив строків сівби, норм висіву та фондів удобрення на проходження фаз росту та розвитку озимого ячменю, польову схожість насіння, перезимівлю рослин та їх виживання за період вегетації, врожай та його структуру, а також якісні показники зерна. Визначено економічну та енергетичну ефективність розроблених елементів технології вирощування озимого ячменю.

Обгрунтовано шляхи адаптації параметрів елементів технології вирощування озимого ячменю в передгірному Криму до конкретних грунтових, метеорологічних, економічних і господарських умов. Для передгірної зони Криму визначено оптимальні параметри агрофітоценозу озимого ячменю, визначено вплив агрометеорологічних умов на врожайність. Виявлено фактори, що найбільш суттєво впливають на величину урожаю. Розраховано прогностичні моделі визначення можливої урожайності за умов осіннього та весняного періодів вегетації. Встановлено закономірності формування структури урожаю озимого ячменю залежно від попередників, доз азотного добрива та норм висіву за різних умов вегетаційного періоду. Розроблено моделі можливого розвитку посівів озимого ячменю у різні за погодними умовами роки. З урахуванням результатів пересіву загиблих озимих обгрунтовано оптимальні строки сівби ячменю-дворучки, встановлено можливість використання озимих ячменів для даної мети. Знайдено оптимальні параметри ефективного використання ретарданту Кампозан М для запобігання виляганню посівів та підвищення урожаю озимого ячменю на невилягаючих посівах. Запропоновано математичні моделі комплексної дії погодних умов та елементів технології на урожайність озимого ячменю.

Вперше за умов південного Степу України (Присивашшя) проведено комплексні дослідження щодо вивчення впливу попередників, строків сівби та норм висіву насіння на зміну морфологічних показників рослин та їх водоспоживання, рівень урожайності та якості зерна ячменю озимого. Доведено залежність показників якості зерна даної культури від підживлень аміачною селітрою та комплексним добривом "Кристалон особливий" у різні фази розвитку рослин.

Наведено результати наукових досліджень із вивчення впливу різних норм гербіциду Калібр 75 та способу застосування регулятора росту рослин Біолан на анатомічну будову фотосинтетичного апарату ячменю озимого. Встановлено, що досліджувані препарати мають суттєвий вплив на площу і розміри клітин та продиховий апарат епідермісу листка. При внесенні мінімальної норми гербіциду Калібр 75 у поєднанні з комбінованим застосуванням Біолану (обробка насіння + обприскування) формується найбільша площа епідермальних клітин ячменю озимого та збільшується кількість продихів.

Зазначено, що дослідження сучасного стану популяцій бур'янів в агроценозах має неабияке значення для прогнозування подальшого їх розвитку і впливу на врожайність, якість і продуктивність сільськогосподарських культур. Різні терміни сівби ячменю озимого призводили до різного ступеня засміченості його посівів як в осінній, так і у весняно-літній період вегетації. За найранішого терміну сівби ячменю озимого (15 вересня) засміченість посівів в осінній період була максимальною. У разі пізніших термінів сівби щільність бур'янів на одиниці площі зменшувалася на 9 - 14 штук, була мінімальною за сівби ячменю озимого в другій декаді жовтня. Значний вплив на показник засміченості посівів ячменю озимого мали й норми висіву. Загущеність посівів ячменю різних сортів призводила до зменшення кількості бур'янів на одиницю площі.

Результати досліджень Полтавського інституту АПВ ім. М. І. Вавилова НААН, одержані протягом 2008 - 2010 років, свідчать про чітко виражену закономірність щодо більших запасів продуктивної вологи в грунті на варіантах мілкого безполицевого основного обробітку, порівняно з оранкою. Мілке розпушування грунту різними грунтообробними знаряддями, у порівнянні з полицевим обробітком, зумовило деяке підвищення значень твердості грунту. Проте на час збирання в горизонті 25 - 30 см під впливом природних процесів відбувається саморозущільнення грунту і, відповідно, вирівнювання показника твердості по всіх варіантах обробітку. Заміна оранки на 20 - 22 см на мілкий обробіток грунту різними знаряддями призвело до збільшення кількості бур'янів у посівах ячменю, але практично не позначилося на їх повітряно-сухій масі.

Наведено результати досліджень сортової реакції ячменю озимого на строки сівби та норми висіву насіння залежно від гідротермічних умов року. Вивчено вплив строків сівби та норм висіву насіння на зимостійкість посівів ячменю озимого. Встановлено, що краще від інших зимував сорт Сіндерела. Найвищою урожайністю виділявся вітчизняний сорт Основа за сівби в оптимальний для підзони строк - початок третьої декади вересня (22.09) із нормою висіву 3,5 млн схожого насіння на гектар.

На основі обробки та аналізу багаторічних спостережень за метеорологічними величинами та врожайністю озимого ячменю надано характеристику агрометеорологічних умов формування врожаїв озимого ячменю в Закарпатській області.

Увагу приділено вивченню впливу різних систем основного обробітку грунту й удобрення на основні показники грунтової родючості, урожайності й якості зерна ячменю озимого у короткоротаційних сівозмінах Південного Степу України. Обчислено економічну та біоенергетичну ефективність вирощування ячменю озимого залежно від різних систем основного обробітку грунту й удобрення у короткоротаційних сівозмінах. За результатами досліджень рекомендовано під ячмінь озимий використовувати безполицеву різноглибинну та полицево-безполицеву системи основного обробітку грунту у короткоротаційних сівозмінах на фоні удобрення, які сприяють оптимізації умов формування високої урожайності зерна ячменю озимого. Для господарств різних форм власності Півдня України запропоновано зерно-трав'яну та сидеральну сівозміни, які у досліді забезпечили найвищу урожайність.

Вперше за умов північної частини Степу України досліджено різні строки сівби ячменю озимого після стерньового попередника (ячмінь ярий) і вивчено вплив різної густоти стояння рослин і весняних азотних підживлень різновікових рослин на ріст, розвиток і продуктивність культури. Встановлено варіювання господарсько-цінних ознак залежно від вказаних факторів. Виявлено оптимальні параметри досліджуваних факторів, які забезпечують одержання максимальної врожайності ячменю озимого. Визначено економічну ефективність вирощування ячменю озимого за різних строків сівби, норм висіву та рівня мінерального живлення.

Встановлено, що під впливом досліджуваних мікродобрив відбувалось зменшення фіксації мікроелементів грунтом за рахунок інтенсивного поглинання коренями рослин їх рухомих сполук і поступового переходу кислоторозчинних сполук у рухомі. Застосування двох підживлень хелатами мікроелементів у системі удобрення ячменю ярого дозволяє оптимізувати мінеральне живлення рослин упродовж вегетації за рахунок покращання забезпечення рослин мікроелементами та кращого засвоєння рослинами основних елементів живлення з внесених у грунт добрив. Зазначено, що підвищення продуктивності посівів ячменю ярого від мікродобрив відбувається за рахунок збільшення кількості продуктивних стебел та озерненості колоса. Запропоновано за посушливих погодних умов застосовувати дворазове позакореневе підживлення хелатом цинку в поєднанні з хелатом міді, за умов достатньої вологозабезпеченості - дворазове позакореневе підживлення хелатом цинку в поєднанні з хелатом марганцю.

Встановлено фізіолого-біохімічні, анатомо-морфологічні та продукційні зміни у рослинах ячменю озимого та мікробіологічних - у грунті за дії різних норм гербіциду Калібр 75 та різних способів його застосування з регуляторами росту рослин (РРР) Біолан. Вперше встановлено, що застосування у посівах ячменю озимого різних норм гербіциду Калібр 75 у сумішах з РРР Біолан та на фоні обробки цим же РРР насіння зумовлює підвищення у рослинах антиоксидантного статусу, зокрема за участі основних ферментів класу оксидоредуктаз. Досліджено та виявлено закономірності з впливу різних норм гербіциду Калібр 75 і РРР Біолан на формування пігментного комплексу в листках рослин ячменю озимого та на спрямованість проходження в них фотосинтетичних процесів. Вперше на основі вивчення фізіологічних і біохімічних процесів доведено можливість зниження негативної дії гербіциду на рослини ячменю озимого завдяки протекторній та антистресовій дії РРР, що за сумісного застосування препаратів створює передумови для зменшення норм внесення гербіциду. Доведено, що залежно від способу застосування РРР Біолан у поєднанні з гербіцидом Калібр 75 у листках ячменю озимого відбуваються анатомічні зміни, які визначають формування розмірів листкового апарату та впливають на його функціональну активність. Поглиблено дослідження з вивчення дії різних норм гербіциду Калібр 75, внесених за різних способів використання РРР Біолан, на формування мікробних угруповань ризосфери ячменю озимого. Залежно від способу поєднання застосування препаратів виявлено оптимальні за дією на розвиток грунтової біоти композиції. Розроблено науково обгрунтовані, екологічно безпечні, енергозберігальні заходи з застосування гербіциду Калібр 75 і РРР Біолан у посівах ячменю озимого, які дозволяють значно підвищити продуктивність культури та покращити якість зерна за зниженого негативного впливу гербіциду на навколишнє природне середовище.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.703-317.5 + П212.2-317.5 + П491.107

Рубрики:

Озимий ячмінь

Кукурудза

Захист польових культур від хвороб

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.703

Рубрики:

Озимий ячмінь

Шифр НБУВ: РА400810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.703-434(4Укр) + П212.703-432(4Укр)

Рубрики:

Озимий ячмінь

Шифр НБУВ: Ж14378 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено видовий склад та встановлено ступінь шкідливості видів сажки, найбільш поширених на ячмені озимому в південному Степу України. Вивчено успадковування стійкості до збудників сажкових захворювань в існуючих джерел стійкості. Розроблено та впроваджено метод добору та оцінювання селекційного матеріалу на стійкість до збудників сажкових захворювань. Досліджено конкурентоздатність новоствореного матеріалу ячменю озимого за ознаками продуктивності та резистентності до видів сажки.

Наведено аналіз розрахунку потенційного врожаю озимої пшениці в степовій зоні України в середньобагаторічних умовах вегетації з урахуванням агрохімічних особливостей основних типів грунтів зони. За проведеними розрахунками потенційний урожай озимої пшениці на грунтах півдня України може становити до 46 ц/га.

За результатами багаторічних експериментальних досліджень обгрунтовано еколого-генетичні аспекти селекції ячменю озимого для підвищення його продуктивного й адаптивного потенціалу в Миронівському Інституті пшениці ім. В. М. Ремесла НААН. Впроваджено у практичну селекцію системний підхід до оцінки та добору генотипів за продуктивністю та стійкістю (толерантністю) до абіотичних та біотичних чинників у Лісостепі України. Сформовано колекцію ячменю озимого, що налічує 568 зразків різного еколого-географічного походження. На основі адаптованих сортів, селекційних ліній та виділених джерел цінних ознак створено новий генетичний матеріал в усіх ланках селекційного процесу. Виведено та передано на державне сортовипробування України впродовж 2012 - 2016 рр. 7 сортів ячменю озимого: МІП Гладіатор, МІП Ясон, МІП Оскар, МІП Корсар, МІП Дарій, МІП ЛІДЕР, МІП Статус.

Вперше для природно-кліматичних умов Півдня України науково обґрунтовано комплексний вплив способів основного обробітку ґрунту та різних доз мінеральних добрив на продуктивність сортів ячменю озимого при вирощуванні їх на зрошенні. Встановлено особливості росту та розвитку рослин районованих сортів ячменю озимого залежно від способів основного обробітку ґрунту та доз мінеральних добрив. Досліджено вплив способів обробітку ґрунту та мінерального живлення на накопичення сирої надземної маси і сухої речовини, формування площі листкової поверхні, чистої продуктивності фотосинтезу та фотосинтетичного потенціалу сортів ячменю озимого. Виявлено особливості формування водного та поживного режимів темно-каштанового ґрунту в посівах ячменю озимого за різних способів основного обробітку ґрунту. Встановлено дію досліджуваних факторів на формування елементів продуктивності, урожайність і якість зерна сортів ячменю озимого. Розроблено й обґрунтовано найбільш економічно доцільні агротехнічні заходи при вирощуванні сортів ячменю озимого за зрошення. Вдосконалено технологію вирощування ячменю озимого в умовах зрошення, виявлено оптимальний варіант обробітку ґрунту, удобрення та сорт культури, що забезпечує реалізацію потенційно обумовленого рівня врожайності відповідно до характерного для зони біокліматичного потенціалу.