Викладено досягнення науки і передового досвіду щодо ефективного використання зрошуваних земель на півдні України. Висвітлено елементи системи землеробства: спеціалізовані сівозміни, обробіток грунту, удобрення. Приділено увагу питанням кормовиробництва, режимам зрошення, вирощуванню картоплі.

Розглянуто питання раціонального використання поливної води за умов поверхневого способу зрошення кукурудзи. Проаналізовано особливості формування поливного режиму столової моркви в процесі мікрозрошення в степу України. Висвітлено ефективність способів поливу сільськогосподарських культур на півдні країни. Розкрито вміст важких металів у плодах посівного томату залежно від зрошення і густоти стояння рослин. Визначено вплив мінеральних добрив на ріст і розвиток сої у рисовій сівозміні, особливості сортової реакції рису на рівень азотного живлення.

Рассмотрены вопросы рационального использования поливной воды в условиях поверхностного способа орошения кукурузы. Проанализированы особенности формирования поливного режима столовой моркови в процессе микроорошения в степи Украины. Освещена эффективность способов полива сельскохозяйственных культур на юге страны. Раскрыто содержание тяжелых металлов в плодах посевного томата в зависимости от орошения и плотности стояния растений. Определены влияние минеральных удобрений на рост и развитие сои в рисовом севообороте, особенности сортовой реакции риса на уровень азотного питания.

Розглянуто концептуальні засади, принципи та методологію створення на підставі моніторингу меліорованих земель інформаційного забезпечення реалізації системи землеробства на масивах зрошення. Наведено основні вимоги до структури та складу інформаційної бази (ІБ), а також концептуальну модель організації даних ІБ. Викладено технологію просторового оцінювання мінливості параметрів природно-агромеліоративних об'єктів, здійснено типізацію земель за умов вирощування сільгоспкультур і обгрунтування комплексу технологічних операцій рослинництва.

Рассмотрены концептуальные основы, принципы и методология создания информационного обеспечения реализации системы земледелия на массивах орошения с учетом мониторинга мелиорированных земель. Приведены основные требования к структуре и составу информационной базы (ИБ), а также концептуальная модель организации данных ИБ. Изложена технология пространственного оценивания переменчивости параметров природно-агромелиоративных объектов, осуществлена типизация земель в условиях выращивания сельхозкультур и обоснования комплекса технологических операций растениеводства.

Описано основні стадії моделювання та проектування автоматизованих систем управління (АСУ) виробництвом. Наведено методики моделювання технологічних процесів у землеробстві, а також підходи до створення АСУ. Вміщено приклади вивчення об'єкта досліджень, а також практичного використання моделей розробки автоматизованих робочих місць спеціалістів.

Описаны основные стадии моделирования и проектирования автоматизированных систем управления (АСУ) производством. Приведены методики моделирования технологических процессов в земледелии, а также подходы к созданию АСУ. Предложены примеры изучения объекта исследований, а также практического использования моделей по разработкам автоматизированных рабочих мест специалистов.

Розглянуто питання мінерального живлення, ефективності зеленого добрива, розкиснення грунту під час вирощування сільськогосподарських культур. Описано технології вирощування зернових, технічних і кормових культур. Проаналізовано вплив різних способів обробітку грунту на потенційну забур'яненість та відтворення родючості, якісних характеристик насіння на природні та економічні ресурси у процесі виробництва рослинницької продукції, значення терміну репродукування насіння картоплі для підвищення стійкості рослин до вірусних хвороб та їх продуктивність. Висвітлено роль синтетичних пігментів та цукру у листках рослин, розкрито вплив хімічних мутагенів і роль біотипів у формуванні продуктивності сільськогосподарських культур.

Рассмотрены вопросы минерального питания, эффективности зеленого удобрения, раскисления почвы при выращивании сельскохозяйственных культур. Описаны технологии выращивания зерновых, технических и кормовых культур. Проанализировано влияние разных способов обработки почвы на потенциальную засоренность и воспроизводство плодородности, качественных характеристик семян на природные и экономические ресурсы при производстве растительной продукции, значение срока репродуцирования семян картофеля для повышения устойчивости растений к вирусным болезням и их продуктивность. Освещена роль синтетических пигментов и сахара в листьях растений, изучено влияние химических мутагенов и проанализирована роль биотипов в формировании продуктивности сельскохозяйственных культур.

Висвітлено вплив техногенного забруднення навколишнього середовища Дніпропетровського та інших регіонів України та Білорусі на розвиток і життєдіяльність різних видів рослин. Розглянуто наслідки дії забруднювачів грунтів промислових територій, гербіцидної обробки та інших ксенобіотиків на фізіолого-біохімічні характеристики та генетичний рівень регуляції рослин.

Освещено влияние техногенного загрязнения окружающей среды Днепропетровского и других регионов Украины и Белоруссии на развитие и жизнедеятельность разных видов растений. Рассмотрены последствия действия загрязнителей почв промышленных территорий, гербицидной обработки и других ксенобиотиков на физиолого-биохимические характеристики и генетический уровень регуляции растений.

Висвітлено проблеми лісової рекультивації відвалів, розглянуто питання фітомеліорації породних відвалів вугільних шахт. Проаналізовано вплив підземного добування кам'яного вугілля на довкілля, описано едафічні властивості шахтних порід і насипних рекультиваційних шарів грунтосумішей шахт "Червоноградська", "Лісова", "Зарічна". Визначено біометричні показники росту насаджень породних відвалів. Описано структури флори та сукцесії рослинності породних відвалів кам'яновугільних шахт, особливості спрямування антропогенно-природних сукцесій рослинності на підставі формування фітомеліоративного покриву породних відвалів.

Освещены проблемы лесной рекультивации отвалов, рассмотрены вопросы фитомелиорации породных отвалов угольных шахт. Проанализировано влияние подземной добычи каменного угля на окружающую среду, описаны эдафические свойства шахтных пород и насыпных рекультивационных слоев почвосмесей шахт "Червоноградская", "Лесная", "Заречная". Определены биометрические показатели роста насаждений породных отвалов. Описаны структуры флоры и сукцессии растительности породных отвалов каменноугольных шахт, особенности направления антропогенно-природных сукцессий растительности на основе формирования фитомелиоративного покрова породных отвалов.

Запропоновано технології для чотирьох рівнів ресурсного забезпечення агропідприємств: від варанта мінімально необхідного переліку агротехнічних операцій під час мінімального застосування добрив і з використанням традиційних найпоширеніших зразків вітчизняної техніки до варіанта використання інноваційних високих технологій із застосуванням усього необхідного комплексу добрив і засобів захисту рослин і високопродуктивної новітньої техніки вітчизняного виробництва та виробництва провідних фірм світу. Наведено технологічні карти вирощування озимих і ярих зернових, круп'яних і технічних сільськогосподарських культур за умов Лісостепу України за різних рівнів ресурсного забезпечення агровиробництва.

Предложены технологии для четырех уровней ресурсного обеспечения агропредприятий: от варианта минимально необходимого перечня агротехнических операций с минимальным использованием удобрений и применением традиционных наиболее распространенных образцов отечественной техники до варианта использования инновационных высоких технологий с учетом всего необходимого комплекса удобрений и средств защиты растений и высокопродуктивной новейшей техники отечественного производства и производства ведущих фирм мира. Приведены технологические карты выращивания озимых и яровых зерновых, крупяных и технических сельскохозяйственных культур в условиях Лесостепи Украины при разных уровнях ресурсного обеспечения агропроизводства.

Рассмотрены вопросы формирования открытой экологической системы грунтовая вода - почва - растение на территории орошаемых земель Нижнего Дона и Западного Маныча в условиях до и в период орошения. Изучены взаимосвязи между компонентами данной экологической системы и показаны возможности использования полученной о них информации для оценки экологического состояния оросительных систем. Предложены методы диагностики изменений орошаемых почв и обоснованы возможности количественной оценки происходящих изменений. Приведена морфологическая и микроморфологическая характеристики почв. Проанализировано влияние длительного орошения на биологическую активность террасовых черноземов типа предкавказских.

Висвітлено теоретичні, практичні й організаційні аспекти радіоекології зрошуваного землеробства на півдні України. Узагальнено результати багаторічних досліджень з питань радіаційно-гігієнічної оцінки екосистем зрошуваного масиву, радіоекологічного моніторингу зрошуваних земель, методики постановки експерименту з визначення коефіцієнтів переходу радіонуклідів зі зрошувальної води у сільгоспрослин. Розглянуто радіобіологічні аспекти оцінки дозового навантаження на населення під час споживання продукції зрошуваного землеробства в реальних і прогнозних ситуаціях.

Освещены теоретические, практические и организационные аспекты радиоэкологии орошаемого земледелия на юге Украины. Обобщены результаты многолетних исследований по вопросам радиационно-гигиенической оценки экосистем орошаемого массива, радиоэкологического мониторинга орошаемых земель, методики постановки эксперимента по определению коэффициентов перехода радионуклидов из оросительной воды в сельхозрастения. Рассмотрены радиобиологические аспекты оценки дозовой нагрузки на население при потреблении продукции орошаемого земледелия в реальных и прогнозных ситуациях.

Дисертація присвячена рішенню наукової і прикладної задачі підвищення якості приймаємих технологічних рішень у зрошуваному землеробстві, через автоматизовані системи обробки інформації на базі ПЕОМ. Розроблено метод формального опису технології на основі її декомпозиції. Запропоновано комплексний евристико-оптимізаційний підхід до створення моделі технології. В якості моделі пропонується моделюючий алгоритм технології, який робить можливим включення її до складу автоматизованих систем підтримки технологічних рішень. На основі використання різних методів оцінки технологічних операцій створено алгоритм оперативного планування технології, який дозволяє в режимі багатоваріантного аналізу проектувати економічно виправдані технології, які відповідають ресурсним можливостям користувача.

Розглянуто проблему підвищення ефективності використання водно-земельних ресурсів на зрошувальних системах за умов Лісостепу та визначення кількісного забезпечення сільськогосподарських культур основними факторами росту. Встановлено кількісні залежності величини зрошувальної та поливної норм, як функції умов природного зволоження, цільового використання зрошувальної ділянки та екологічно безпечних гідротермічних умов грунтоутворення. Надано кількісну оцінку резервних об'ємів води на зрошувальні системи та розроблено методику їх раціональнішого використання. Запропоновано методи визначення можливого збільшення урожаю у разі застосування зрошення залежно від умов природного зволоження та рівня агротехніки. Проведено аналіз моделей урожайності культур, розроблених під керівництвом академіка УААН В.О.Ушкаренко, який показав їх досить високу інформативність і можливість адаптації до умов Лісостепу. Розроблено алгоритми для техніко-економічного та енергетичного обгрунтування вирощування сільськогосподарських культур за богарних і зрошувальних умов, що дозволяє використовувати для даних розрахунків комп'ютерні програми.

Обгрунтовано шляхи оптимізації зовнішніх (екологічних) та внутрішніх (технологічних) факторів росту та розвитку сільськогосподарських культур. Встановлено, що основним засобом оптимізації зовнішніх умов є зрошення. Розглянуто проблему підвищення ефективності використання водно-земельних ресурсів на зрошувальних системах, визначення їх особливостей за умов Лісостепу та кількісного забезпечення сільськогосподарських культур основними факторами росту. Виявлено кількісні залежності величини зрошувальної та поливної норм як складної функції природного зволоження, цільового використання зрошуваної ділянки та екологічно безпечних гідротермічних умов грунтоутворення. Наведено кількісну оцінку резервних об'ємів води та розроблено методику можливого більш повного їх використання. Запропоновано нові методи та способи визначення кількісного впливу основних факторів на продуктивність культури та на процес формування врожаю. Створено алгоритм поведінки культури за конкретних грунтово-кліматичних умов в усьому можливому діапазоні значень екологічних факторів. Розроблено методи визначення можливого збільшення врожаю під дією зрошення залежно від умов природного зволоження та рівня агротехніки. За результатами системного аналізу моделей урожайності сільськогосподарських культур, розроблених для посушливих умов степової зони, виявлено достатню повноту та інформативність використаних методичних підходів, можливості та особливості застосування їх за умов Лісостепу.

Створено автоматизовану систему прогнозування розвитку культур як базову для оперативного планування технологічного процесу у зрошуваному землеробстві на засадах оптимізації. Запропоновано методичні підходи до структуризації специфічних взаємозв'язків, які є між рослинами, факторами зовнішнього впливу (погодніх умов) і агрозаходами під час зрошення. Визначено основні кліматичні та технологічні фактори впливу на продуктивність культур, кількісні значення його параметрів та їх взаємозв'язків. Наведено евристико-аналітичні підходи до організації даних зовнішнього та внутрішнього впливу на продуктивність культур за зрошення та формального представлення технологічних знань. Уперше для зони досліджень створено математичну модель прогнозу розвитку, модель мінімізації технології вирощування культур й алгоритм її вирішення на базі моделювання. Запропоновано методи реалізації моделей у вигляді прикладної автоматизованої системи за умов специфічних інформаційних потоків зрошуваного землеробства. Визначено зручні форми інтеграції фазових знань до сфери виробництва та створено інформаційний фонд для вирішуваних завдань. Уперше за умов зрошення розроблено правила та параметри експлуатації автоматизованої системи, підходи до оцінки її ефективності.

Изложен метод расчёта режимов увлажнения посевов основных сельскохозяйственных культур в степной и лесостепной зонах Украины. Рассмотрены методика расчёта ежедневных запасов влаги в разных слоях почвы в течение вегетационного периода и метод расчёта режимов увлажнения пахотного слоя почвы (ПСП) в периоды начала осенней и весенне-летней вегетации культур. Определены статистические прогнозы увлажнения ПСП на период сева озимых и яровых культур, а также режим увлажнения почвы в посевах люцерны в степной зоне Украины.

Встановлено, що основними показниками, які визначають екологічну та господарську цінність агрофітоценозів для засолених екотопів, є продуктивність надземної маси, ботанічний склад і його динаміка за роками, довговічність, кормова цінність, нектарність рослин і фітомеліоративні можливості. За хімічним складом і поживною цінністю сіяні агроценози мають суттєву перевагу над природними фітоценозами. Проаналізовано, що технологія створення та використання агроценозів на засолених грунтах передбачає обмежене використання пестицидів і добрив, немає необхідності у витратах енергії та на щорічний обробіток грунту та сівбу.

Розглянуто теоретико-методологічні засади розробки та застосування еколого-агромеліоративного моніторингу (ЕАММ) для підвищення ефективності зрошуваних земель за сучасних умов господарювання. Розкрито методологію та методику досліджень. Проаналізовано сучасні грунтово-кліматичні умови південного регіону України для організації геоінформаційної системи ЕАММ. Наведено шляхи застосування даного моніторингу для підвищення ефективності використання та продуктивності зрошуваних земель, а також їх стійкості.

Висвітлено теоретичні засади тензіометричного методу контролю вологості кореневого шару грунту на зрошуваних землях, проаналізовано вітчизняний і зарубіжний досвід використання. Охарактеризовано способи зрошення та методи визначення строків поливу. Подано інформацію про оптимальні діапазони вологості (тензіометричного тиску грунтової вологи) кореневого шару грунту та припустиму глибину його зволоження залежно від виду сільськогосподарської культури та фази її розвитку. Викладено технічну характеристику, принципи роботи та правила експлуатації тензометрів. Розкрито порядок визначення строків і норм поливу за даними вимірювань тензіометричного тиску.

Висвітлено основні етапи життя та науково-дослідницької діяльності академіка Української академії екологічних наук, доктора сільськогосподарських наук, професора А. О. Лимаря - видатного вченного в галузі зрошуваного землеробства, баштанництва та овочівництва. Надано інформацію про урядові та галузеві нагороди вченого, вміщено хронологічний покажчик його публікацій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г721.7-3 + П197

Рубрики:

Полімери сполук, які вміщують азот

Рослинництво без ґрунту (у живильному розчині). Гідропоніка

Шифр НБУВ: Ж16492 Пошук видання у каталогах НБУВ