Зроблено стислий огляд історії математичного моделювання продукційного процесу рослин, подані загальна блок-схема моделей та основні функціональні залежності, які застосовуються в них. Розглянуто моделі останніх років, що базуються на даних дистанційних зондувань посівів, а також їх параметри (надземна маса, листковий індекс, концентрація хлорофілу), які можуть використовуватись в якості вхідних величин у математичних моделях для уточнення прогнозів. За літературними джерелами представлені схеми інтеграції математичних моделей з дистанційними.

Розглянуто закономірності руху маси в масі зерна і руху врожаю культури в біологічному циклі, встановлено взаємозв'язок між Сонцем, Землею і Місяцем через материнські рослини та їх урожай. Проаналізовано статистичні звітності середнього врожаю ярого ячменю та інших культур за агроекологічних умов України, обгрунтовано можливість встановлення періодичної зміни руху врожаю в біологічному циклі.

Рассмотрены закономерности движения массы в массе зерна и движения урожая культуры в биологическом цикле, установлена взаимосвязь между Солнцем, Землей и Луной через материнские растения и их урожай. Проанализированы статистические отчетности среднего урожая ярого ячменя и других культур в агроэкологических условиях Украины, обоснована возможность установления периодических изменений движения урожая в биологическом цикле.

Систематизовано та узагальнено існуючі положення і розробки програмування врожаїв з кількісною оцінкою впливу основних факторів на продуктивність культури. Розглянуто ряд нових положень, які дозволяють визначати урожайність культури в усьому можливому діапазоні зміни природних факторів, наведено енергетичне обгрунтування технології одержання врожаю та рекомендованого рівня живлення, обгрунтовано доцільність не тільки певного рівня живлення за умов зрошення, але й самого зрошення.

Систематизированы и обобщены существующие положения и разработки программирования урожаев с количественной оценкой влияния основных факторов на продуктивность культуры. Рассмотрен ряд новых положений, которые разрешают определять урожайность культуры во всевозможном диапазоне изменения природных факторов, приведено энергетическое обоснование как технологии получения урожая, так и рекомендованного уровня питания, обоснована целесообразность не только определённого уровня питания в условиях орошения, но и самого орошения.

Висвітлено практичні основи прогнозування та програмування врожаїв сільськогосподарських культур, описано методи їх визначення. Проаналізовано показники фотосинтетичної діяльності рослин у посівах, розглянуто питання програмування фотометричних показників під запрограмовану врожайність, оптимальної густоти посіву і норми висіву насіння, а також складання технологічної карти програмованого вирощування урожаю.

Освещены практические основы прогнозирования и программирования урожаев сельскохозяйственных культур, представлены методы их определения. Проанализированы показатели фотосинтетической деятельности растений в посевах, рассмотрены вопросы программирования фотометрических показателей под запрограммированную урожайность, оптимальной плотности посева и нормы высева семян, а также составления технологической карты программированного выращивания урожая.

Висвітлено проблему підвищення ефективності використання природних ресурсів в контексті оптимізації зовнішніх та внутрішніх умов Лісостепу України. Проаналізовано ефективність розвитку зрошення в процесі нестійкого природного зволоження. Розглянуто питання програмування врожайності сільськогосподарських культур. Викладено методичні підходи до економічного та енергетичного обгрунтування рівня врожайності за умов реформування сільськогосподарського виробництва.

Освещена проблема повышения эффективности использования природных ресурсов в контексте оптимизации внешних и внутренних условий Лесостепи Украины. Проанализирована эффективность развития орошения в процессе неустойчивого природного увлажнения. Рассмотрены вопросы программирования урожайности сельскохозяйственных культур. Изложены методические подходы к экономическому и энергетическому обоснованию уровня урожайности в условиях реформирования сельскохозяйственного производства.

Обобщены данные о состоянии ресурсов зерновых культур в Украине. Показана ценность озимой пшеницы, озимой ржи и тритикале как пищевого и кормового сырья. Установлены требования к качесту зерна пшеницы, обоснованы агротехнические пути его повышения. Описаны закономерности изменений питательных компонентов зерна под влиянием абиотических, биотических и антропогенных факторов. Изложена концепция продовольственной безопасности как стратегия национального рынка зерна. Освещены перспективы использования сырья с озимой ржи и тритикале в пищевой промышленности.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212-47 + П147

Рубрики:

Зернові культури

Урожай. Урожайність. Облік продуктивності

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Теоретично й експериментально обгрунтовано алгоритми діагностики азотного статусу рослин і прогнозування врожаю озимої пшениці на підставі спектрометрії у видимій області. Обговорено інформативні можливості амплітудних і частотних відбивних і люмінесцентних параметрів і перспективи їх використання для дистанційного вимірювання вмісту хлорофілу.

Наведено результати дослідження взаємозв'язків між параметрами лінійних виробничих функцій. Установлені зв'язки подано в аналітичній формі, що спрощує використання виробничих функцій в аналізі, прогнозуванні та плануванні основних показників сільськогосподарського виробництва.

Наведено методики прогнозування врожайності на наступні роки, розроблені на базі багаторічного практичного досвіду.

Виробництво сільськогосподарської продукції супроводжується здійсненням контролю за екологічним станом грунтів і дотримання науково обурунтованих рекомендацій, спрямованих на збереження родючості земель та одержання запланованих урожаїв високої якості. Екологічна ситуація на територіях значною мірою впливає на агроекономічний стан грунтового покриву та інші компоненти сільськогосподарських ландшафтів. Практичне значення оцінки екологічної стійкості грунтового покриву не обмежується визначенням придатності грунтів для вирощування екологічно безпечних урожаїв. Слід зазначити, що тільки на екологічно стійких грунтах можливе створення сталих агроекосистем із довготривалим стабільним функціонуванням.

Описана модель формирования агроклиматически обоснованных урожаев ведущих сельскохозяйственных культур Украины. Для ранее выделенных агроклиматических макрорайонов и подрайонов Украины уточнены ресурсы света, тепла и влаги применительно к группам сельскохозяйственных культур. Выполнены расчеты агроклиматически обеспеченных урожаев для озимой пшеницы, ярового ячменя, кукурузы, подсолнуха, сахарной свеклы и картофеля.

Проаналізовано методики економічного та екологічного обгрунтування рівня живлення сільськогосподарських культур (СК) в контексті паритету цін та державної підтримки вітчизняного товаровиробника. Розглянуто проблему економічного обгрунтування доцільності використання під ріллю малопродуктивних земель та застосування мінеральних добрив під СК на Поліссі.

Проанализированы методики экономического и экологического обоснования уровня питания сельскохозяйственных культур (СК) в контексте паритета цен и государственной поддержки отечественного товаропроизводителя. Рассмотрена проблема экономического обоснования целесообразности использования под пахоту малопродуктивных земель и применения минеральных удобрений под СК на Полесье.

Охарактеризовано хімічний склад продовольчих товарів, їх харчову цінність, норми харчування. Подано детальну інформацію про зерно та продукти його переробки, кондитерські вироби, асортимент і якість харчових жирів, властивості харчових речовин фруктів і овочів. Розглянуто види, сорти, хвороби, пошкодження, показники, градацію якості та способи пакування свіжих овочів і фруктів, акцентовано на питаннях зберігання плодової продукції. Викладено вичерпні відомості про продукти переробки овочів і фруктів, зокрема овочеві та фруктові консерви, солоні, квашені, мочені овочі та фрукти, картоплепродукти, гриби та продукти їх переробки. Висвітлено методи досліджень якості продукції рослинництва та продуктів її переробки, зокрема використання стандартів для визначення якості плодів і овочів.

Проаналізовано сучасний стан досліджень регуляторних зв'язків, лімітувальних чинників фотосинтезу та продукційного процесу рослин. Висвітлено внесок відділу фізіології та екології фотосинтезу ІФРГ НАН України у розвиток теорії регуляції фотосинтетичної функції рослин як складової продукційного процесу в аспекті донорно-акцепторних відносин. Розглянуто роль оптимізації фотосинтетичних процесів і регуляторних механізмів у подальшому генетичному поліпшенні врожайності рослин.

Для регионов Украины актуальной является задача определения продуктивности сельскохозяйственных земель и постоянный мониторинг их использования. На основе анализа известных работ по использованию спутниковых систем дистанционного зондирования Земли для решения тематических задач Украины в области сельского хозяйства проведен анализ известных методик определения вегетационных признаков растений. Рассмотрены особенности определения состояния растений и решены другие задачи в области сельского хозяйства, подготовлен переход к решению задач точного земледелия.

Проведена агроклиматическая оценка и комплексное районирование радиационно-световых ресурсов на территории Украины с учетом микроклимата склонов. Поданы методы расчетов и комплексное районирование показателей тепловых ресурсов дня и ночи в разном масштабе с оценкой мезо- и микроклиматической изменчивости их в сложном рельефе, методы расчетов и комплексное районирование показателей теплового режима деятельной поверхности и тепловых ресурсов в пахотном слое почвы с учетом микроклимата. Изложены агроклиматическая оценка и комплексное районирование показателей - ресурсов влаги и влагообеспеченности в биологически активном слое воздуха на территории Украины, ресурсов влаги в почве и влагообеспеченности подсолнечника и кукурузы, а также показателей биоклиматического потенциала в пределах Украины при естественном и оптимальном увлажнении с учетом микроклимата. Особое внимание уделено агроклиматической оценке и районированию показателей морозоопасти для зимующих культур в разном масштабе с учетом микроклимата.

На підставі результатів багаторічних досліджень виявлено закономірності формування врожайності пшениці озимої, ячменю, кукурудзи, соняшнику та ріпаку озимого залежно від метеорологічних факторів і розроблено методику її прогнозування за допомогою методу регресійного аналізу. Визначено коефіцієнти кореляції між урожайністю та валовими зборами даних рослин. Наведено рекомендації щодо внесення мінеральних добрив. Увагу приділено методам підвищення точності прогнозування врожайності сільськогосподарських культур.

Висвітлено проблему визначення рівнів урожайності культур, які забезпечуються як екологічними, так і технологічними факторами. Визначено умови, за яких забезпечується екологічна рівновага родючості грунту, та умови ефективності й доцільності застосування добрив залежно від їх ціни та ціни продукції за різними критеріями, а також вартості забезпечення умов бездефіцитності.

З'ясовано, що за умов обмежених фінансових і матеріальних ресурсів для забезпечення подальшого розвитку галузей агропромислового комплексу України потрібні значні інвестиції. Зазначено, що важливим моментом вибору об'єктів інвестування є визначення пріоритетних галузей сільського господарства та напрямів вкладання коштів, які виражають економічну політику держави, що формується на довготривалий період. З цією метою узагальнено теоретичні аспекти прогнозування розвитку галузі рослинництва, спрогнозовано основні показники виробництва такої продукції в Україні. Визначено потребу в матеріальних і фінансових ресурсах для виконання виробничої програми з рослинництва.