За результатами проведених досліджень нового етиленпродуцента мікробного синтезу на основі карбіду кальцію та його препаративної форми ретпролу встановлено позитивну дію етилену на ріст, розвиток рослин томата, огірків, кукурудзи та сої. Виявлено значний приріст врожаю цих культур та покращання якості плодів порівняно з контролем.

Ключ. слова: Triamelon (Iodide tris (2, 2-trimethylammoniummethyl phosphate)), plant tissue culture, organogenesis, Solanaceae family
Індекс рубрикатора НБУВ: П146.85

Рубрики:

Оброблення ростовими (синтетичними) речовинами рослин і насіння. Десикація

Шифр НБУВ: Ж24793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П127.237.8 + П146.85

Рубрики:

Оброблення ростовими (синтетичними) речовинами рослин і насіння. Десикація

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та експериментально доведено можливість практичного використання продуктів термофільного метанового бродіння (ПТМБ) відходів спиртодріжджової промисловості для регуляції росту та розвитку рослин. За допомогою специфічних біотестів виявлено у складі продуктів термофільного метанового бродіння фітогормони цитокінінової, індольної та гіберелінової природи, що узгоджується з даними, одержаними раніше з використанням фізико-хімічних методів. Визначено оптимальні концентрації ПТМБ, які стимулювали проростання насіння різних видів рослин. Встановлено прискорення вступу клітин зародкових меристем у 1-й клітинний цикл за умов проростання жита, а також стимулювання процесів ризогенезу у живців квасолі під час живцювання. Зазначено, що під впливом ПТМБ індукція процесів ризогенезу у живців квасолі супроводжується підвищенням вмісту ендогенної ІОК з подальшим зниженням її рівня в період масового коренеутворення. Виявлено, що індукція ризогенезу під впливом різних чинників, включно негормональних, пов'язана зі зміною фітогормонального статусу. Показано, що застосування ПТМБ для обробки рослин люцерни під час вегетації в чутливі фазі її розвитку супроводжується нагромадженням цитокінінів за практично незмінного рівня ІОК, що сприяє збільшенню кормової цінності вегетативної маси люцерни та підвищенню її насіннєвої продуктивності за рахунок зростання кількості насіння з розрахунку на одну рослину.

Індекс рубрикатора НБУВ: П127.253.78 + П146.85 + Е50*723.115

Рубрики:

Ростові речовини (стимулятори та інгібітори) у житті культурних рослин

Оброблення ростовими (синтетичними) речовинами рослин і насіння. Десикація

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто особливості біологічного розкладання полімерів та питання утилізації пластмасових виробів. Описано властивості, технологічні підходи до виготовлення та області використання біополімерів. Проаналізовано напрямки сучасного розвитку полімерного матеріалознавства. Проведено дослідження природних біополімерів як плівкоутворювачів для передпосівної обробки насіння сільськогосподарських культур. Обробку здійснено плівкоутворюючими розчинами на основі природних водорозчинних біополімерів: крохмалю, желатину, карбоксиметилцелюлози (КМЦ), сахарози і ксантанової смоли. З'ясовано, що застосування природних плівкоутворюючих біологічних композицій підвищує ефективність фіксації плівки за рахунок поліпшення її зчеплення з поверхнею зерен насіння, що надає змогу додавати суміш для обробки інших біологічно активних та мінеральних речовин, і характеризується високими екологічними показниками. Вивчено ефективність нанесення та розчинення кількості зафіксованого на поверхні зерна полімерного біологічного плівкоутворювача від сорту насіння. Встановлено, що ефективність біополімерів зменшується у напрямку: КМЦ, желатин, сахароза, крохмал, ксантанова смола.

Індекс рубрикатора НБУВ: П146.85 + Е522.925.16 Bra*736.6

Рубрики:

Оброблення ростовими (синтетичними) речовинами рослин і насіння. Десикація

Capparales

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрено современное состояние проблемы биологической фиксации азота и перспективы практического применения диазотрофов в биотехнологии и практике растениеводства. Проанализированы основные требования к азотфиксирующим бактериям, составляющим основу существующих микробиологических препаратов, а также общая схема их производства. Уделено внимание перспективным отечественным исследованиям, направленным на конструирование агроконсорциумов на основе сине-зеленых водорослей и клубеньковых бактерий, практическое применение бактериальных и синтетических полисахаридов, а также создание биологических препаратов с использованием лектинов растений. Показано, что различные препаративные формы азотфиксирующих микроорганизмов эффективно повышают продуктивность растений и могут быть рекомендованы аграрному производству. Применение бактериальных препаратов ведет к незначительному удорожанию производства продукции, при этом экономический эффект достигается за счет стоимости дополнительного урожая, экономии минеральных удобрений и снижения других производственных затрат. Дана оценка экономической эффективности практического применения препаратов, модифицированных гомологичным лектином.

Індекс рубрикатора НБУВ: П146.85 + Г213.7

Рубрики:

Оброблення ростовими (синтетичними) речовинами рослин і насіння. Десикація

Органічні молекулярні (комплексні) сполуки

Шифр НБУВ: Ж25067 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено вплив різних концентрацій індолілоцтової кислоти та Чаркору на вкорінення живців мамонтового дерева. Показано, що індолілоцтова кислота і Чаркор стимулюють формування коренів. Кращими для вкорінення були Чаркор у концентрації 0,01 % та індолілоцтова кислота 0,01 %.

Узагальнено дані про синтез, функції та механізми дії брасиностероїдів у рослин. Розглянуто їх роль як природних регуляторів росту та сигнальних молекул для індукування захисних реакцій рослин. Досліджено вплив брасиностероїдів на різні клітинні та фізіологічні процеси у рослин, стійкість рослин щодо дії біотичних та абіотичних стресів. Наведено дані про нові хімічні препарати на основі брасиностероїдів та результати їх використання в рослинництві.

Упродовж тривалого (2005 - 2012 рр.) досліду проведено вивчення впливу регуляторів росту рослин (РРР) вітчизняного виробництва на врожайність сільськогосподарських культур та якість насіння. Встановлено, що застосування екологічно безпечних РРР Емістим, Ендофіт, Неофіт, Гарт, Ноостим, Вегестим, Агростим та Екостим є ефективним агротехнічним заходом, що надає змогу збільшити врожайність культур та покращити якісні характеристики насіння. Багаторічними дослідженнями доведено доцільність і безпечність застосування РРР за вирощування основних сільськогосподарських культур, а саме - зернових і зернобобових.

Проведено скринінг нових синтетичних сполук - похідних піримідину - з метою відбору найбільш ефективних із них, які виявляють рістрегулювальну активність у рослин, та порівняння їх дії з дією фітогормонів класу ауксинів. Досліджено вплив сполук на проростання насіння, ріст і розвиток рослин томата (Solanum lycopersicum L.) сорту Лагідний в умовах in vivo та in vitro. Встановлено, що деякі з досліджуваних сполук позитивно впливають на морфометричні та біохімічні показники 30-добових рослин: сполуки D1 - D5 підвищували проростання насіння на 9 - 27 %, найбільш ефективною серед них була сполука D1. Під дією сполук D1 і D2 збільшувалася висота пагонів до 29 %. Усі досліджувані сполуки ефективно впливали на коренеутворення рослин, збільшуючи або довжину коренів (до 8 %), або їх кількість (до 25 %), найефективнішою серед них виявилася сполука D2. Вперше досліджено вплив цих сполук на морфогенетичний потенціал експлантів томатів в умовах in vitro і встановлено, що для прямої регенерації рослин найбільш ефективними є сполуки D1 і D2, які в подальшому можуть бути рекомендовані для використання в різних біотехнологічних програмах із генетичного вдосконалення томатів.

Актуальним питанням сьогодення є розробка ефективних способів підвищення врожайності сільськогосподарських культур та поліпшення якості отриманого насіннєвого матеріалу за допомогою сучасних вітчизняних регуляторів росту рослин як у передпосівній обробці насіння, так із засобами захисту у разі обробки під час вегетації. Біологічні стимулятори росту підвищують стійкість рослин проти хвороб та шкідників, збільшують урожайність, зменшують вміст у рослинах пестицидів, нітратів, важких металів, знижують втрати під час збирання та зберігання продукції. Науковцями Інституту агроекології і природокористування НААН експериментально доведено, що нові досліджувані біологічні стимулятори росту рослин за ефективністю відповідають кращим світовим вимогам, переважають їх за технологічними показниками, за санітарно-гігієнічною класифікацією відносяться до нетоксичних речовин, а за вартістю на порядок дешевші. Застосування біостимулятора "Екостим" покращує схожість і енергію проростання насіння, фотосинтез рослин, стимулює коренеутворення, ріст і розвиток рослин, підвищує імунітет до захворювання, збільшує вміст білків, цукрів, вітамінів, стимулює цвітіння рослин. Біостимулятор здатний збільшувати енергію проростання та польову схожість насіннєвого матеріалу, сприяє прискореному розвитку міцної кореневої системи (вузол кущення залягає на 1,5 - 2 см глибше), листкової поверхні, підвищує витривалість рослин до хвороби і стресових факторів (високих і низьких температур, посухи, фітотоксичної дії пестицидів). Обробку насіння біологічним стимулятором росту "Екостим" виконували одночасно з обробкою протруйниками. Обприскування зернових культур проводили у фазі кінець кущення - початок виходу в трубку, а кукурудзу, соняшник, сою - перед бутонізацією. Обприскування здійснювали за допомогою штангових обприскувачів. Він сумісний з усіма гербіцидами, інсектицидами і фунгіцидами, що надає змогу застосовувати його разом з іншими препаратами, не порушуючи технологічного циклу і не потребує додаткових затрат. Препарат пройшов виробниче випробування і зареєстрований в Міністерстві екології і природних ресурсів.

Із прикореневої зони салату сійного Lactuca sativa виділено мікроорганізми родів Rhizobium та Azotobacter і перевірено їх рістстимулювальну активність у складі бактеріальної композиції (БК) і монокультур. Простерилізоване насіння L. sativa пророщено за стерильних і нестерильних умов. Як препарат-порівняння використано біопрепарат "Азотофіт-Р" на основі Azotobacter chroococcum. Оброблення стерильного насіння БК із родів Rhizobium та Azotobacter позитивно вплинуло на його ріст. Маса паростків, одержаних із цього насіння, була більшою, ніж з насіння, обробленого препаратом-порівняння.

Вивчення ендофітних бактерій на сьогодні є актуальним напрямком у мікробіології, що розширює наші знання про еволюцію взаємовідносин мікроорганізмів із рослинами, про мікробіом всередині рослинних тканин і органів, а також відкриває нові перспективи практичного використання активних ендофітних штамів для підвищення продуктивності сільськогосподарських культур. В огляді наведено відомості про поширення та біорізноманітність ендофітних прокаріотів у різних рослинах; охарактеризовано типи та механізми взаємовідносин рослин з ендофітними бактеріями; висвітлено їх роль у стимулюванні росту, поліпшенні мінерального живлення, підвищенні резистентності до дії біо- та абіотичних факторів. Увагу приділено можливостям практичного використання ендофітних бактерій. Наведено результати власних досліджень, які підтверджують ефективність застосування ендофітно-ризобіальної інокуляції насіння сої для підвищення продуктивності рослин і поліпшення якості отриманої продукції.

Індекс рубрикатора НБУВ: П146.85

Рубрики:

Оброблення ростовими (синтетичними) речовинами рослин і насіння. Десикація

Шифр НБУВ: Ж29253 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На сьогодні проблема утилізації великої кількості мінералізованої пластової води є досить важливою як для України загалом, так і для Полтавської області зокрема, адже потрапляння великої кількості пластової води на землю призводить до значного засолення грунту, погіршення його структури та знищення рослинності. Постає гостра потреба в дослідженні токсикологічних властивостей мінералізованої пластової води, яка дасть змогу визначити її клас небезпеки та розробити заходи щодо безпечного застосування цього препарату для екологізації землеробства. Вперше проведено оцінку екотоксикологічних властивостей мінералізованої пластової води як екологічно безпечного замінника агрохімікатів. Проведені дослідження свідчать, що мінералізована пластова вода (МПВ) відноситься до малотоксичних сполук. ЛД50 при пероральному надходженні в організм білих щурів самок становить понад 21 000 мг/кг, мишей самок - 31 000 мг/кг, мишей самців - понад 20 000 мг/кг; при нанесенні її на шкіру щурів понад 8000 мг/кг. Величина ЛД50 при інгаляційному шляху надходження для щурів самок становить понад 5000 мг/кг. Обгрунтовано, що відповідно до системи стандартів ГОСТ 12.1.007-76 при пероральному шляху надходження та при проникненні через шкіру МПВ відноситься до IV класу небезпеки, а при інгаляційному - до III класу. Визначено, що МПВ не вчиняє подразнюючої дії на шкіру та слизові оболонки очей. Сенсибілізуючої дії на організм морських свинок не виявлено. Дослідження показали, що кумулятивні властивості МПВ слабо виражені. Коефіцієнт кумуляції понад 5. У дозі 4260 мг/кг МПВ вчиняє кардіотоксичну дію, подразнює процес еротропоезу, підвищує фільтраційну та видільну функції нирок. Недіюча доза для щурів у субхронічному експерименті 2130 мг/кг. Одержані результати екотоксикологічного дослідження МПВ дають можливість стверджувати, що її використання є досить безпечним у системі землеробства, зокрема як екологічно безпечного органо-мінерального добрива, гербіциду та фунгіциду.