Досліджено вплив мінеральних сполук азоту на активність гербіцидів класу арилоксифеноксипропіонової кислоти. За умов вегетаційних дослідів показано, що додавання солей амонію до розчинів для обприскування підвищує активність пропіонатів, застосованих у знижених дозах. У разі внесення похідних арилоксифеноксипропіонової кислоти в підвищених дозах достовірного посилення активності не відзначено. Досходове внесення азотних добрив у дозах до 20 мг N/посудину призводить до деякого зниження активності цих похідних. Збільшення фону азотного живлення до 100 мг N/посудину і вище призводить до значного зростання активності гербіцидів.

Вивчено використання екологічно безпечного замінника пестицидів мінералізованої (пластової) води. Встановлені необхідні дози, строки і способи її використання на посівах сільськогосподарських культур.

Наведено дані щодо ефективності застосування сумішки раундапу, 36 % в.р., з мінералізованою (пластовою) водою. Відмічено, що використання має переваги - посилення гербіцидного ефекту за рахунок синергізму, зменшення вдвічі ефективної дози препарату і коефіцієнта екологічного навантаження на довкілля.

Розглянуто методи пошуку хімічних сполук, що мають гербіцидну активність. Наведено дані про хімічну структуру та головні характеристики найпоширеніших гербіцидних препаратів. Особливу увагу приділено аналізу фізіологічних процесів, які детермінують вибірковість дії гербіцидів, розглянуто їх надходження, транслокацію та детоксикацію, сайти дії різних класів гербіцидів, а також механізми регуляції вибіркової фітотоксичності препаратів.

Показана можливість зміни антагоністичної взаємодії у комплексі метолахлору з ленацилом за рахунок введення у комплекс третього компонента - тіокарбамату ептаму, який характеризується адитивною взаємодією з ленацилом. Встановлено, що при певному співвідношенні доз метолахлору та ептаму вибіркова фітотоксичність ленацилу в потрійному комплексі може бути збільшена завдяки антагоністичному зменшенню його токсичності для рослин цукрових буряків та адитивній взаємодії компонентів щодо злакових рослин.

Встановлено, що у сумішах гербіцидів фузиладу-супера та гродилу не спостерігається антагоністичного зменшення антиауксинової активності фузиладу-супера. Зроблено висновок, що антагоністичне зниження фітотоксичної дії гербіцидів похідних арилоксифеноксипропіонової кислоти у сумішах із похідними сульфонілсечовини не пов'язано з впливом останніх на антиауксинову активність похідних арилоксифеноксипропіонової кислоти.

Визначено, що похідні арилоксифеноксипропіонової кислоти можуть взаємодіяти синергічно у разі спільного застосування. Показник синергізму визначено різницею в інгібуванні ацетил-КоА карбоксилази. Припущено, що синергістами гербіцидів класу арилоксифеноксипропіонової кислоти є не тільки інгібітори ацетил-КоА карбоксилази але й інші інгібітори ланцюга синтезу жирних кислот. Синергісти похідних арилоксифеноксипропіонової кислоти доцільно шукати серед сполук класу ацетамідів, тіокарбаматів, циклогександіонів, природних антибіотиків, а також похідних арилоксифеноксипропіонової кислоти. Наведені дані є підставою для спрямованого пошуку синергістів.

Висвітлено властивості, класифікацію та характеристику найпоширеніших видів бур'янів. Наведено стислі відомості про гербіциди та ряд найбільш сучасних препаратів, що використовуються в інтенсивному землеробстві.

Освещены свойства, классификация и характеристика наиболее распространенных видов сорняков. Приведены краткие сведения о гербицидах и наиболее современных препаратах, использующихся в интенсивном земледелии.

Описано фізіолого-біохімічні механізми модифікування активності сучасних гербіцидів - інгібіторів синтезу амінокислот, ліпідів і препаратів інших груп за допомогою елементів мінерального живлення, синергістів та антидотів. Розкрито суть термінів, що характеризують взаємодію токсикантів. Проаналізовано вплив краун-ефірів на фітотоксичну дію тіокарбонатів, а також інгібіторів метаболізму на активність гербіцидів класу сульфонілсечовин.

Описаны физиолого-биохимические механизмы модифицирования активности современных гербицидов - ингибиторов синтеза аминокислот, липидов и препаратов других групп с помощью элементов минерального питания, синергистов и антидотов. Раскрыта сущность терминов, характеризующих взаимодействие токсикантов. Проанализировано влияние краун-эфиров на фитотоксическое действие тиокарбонатов, а также ингибиторов метаболизма на активность гербицидов класса сульфонилмочевин.

За умов польового досліду в двох грунтово-кліматичних зонах України вивчено ефективність застосування бакових сумішей гербіциду титусу з ауксиноподібними гербіцидами естероном 60, лонтримом, банвелом-4С на посівах кукурудзи. Установлено, що досліджені суміші практично повністю знищують всі види бур'янів і перевищують за ефективністю дії комплексний гербіцид базис.

Розглянуто принципи розробки та використання методів детектування основних груп сучасних гербіцидів (похідних феноксіоцтової кислоти, інгібіторів фотосинтезу, синтезу амінокислот та ін.) з використанням як біосенсорів ферментів і фізіологічних реакцій - сайтів дії токсикантів.

Розглянуто механізми дії грамініцидів - протизлакових посходових гербіцидів класів похідних арилоксифеноксипропіонової кислоти та циклогександіонів.

Досліджено особливості взаємодії протизлакових гербіцидів на модельних видах рослин - вівсі (чутливий до дії гербіцидів) та ячмені (середньостійкий). Вперше виявлено синергізм за сумісної дії фуроре (феноксапроп) й арамо (тепралоксидим) на вівсі та ячмені і фюзиладу (флуазифоп) й арамо на вівсі. Підтверджено дані щодо синергізму між препаратами фуроре та фюзилад на зазначених видах злакових рослин.

Індекс рубрикатора НБУВ: П146.752 + Е0*723.4

Рубрики:

Хімічні та авіахімічні методи боротьби з бур'янами

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж68850/біол. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено особливості синергізму у взаємодії між грамініцидами-інгібіторами ацетил-КоА-карбоксилази та розглянуто механізми посилення фітотоксичності на рівнях сайту дії і ферментів метаболізму гербіцидів в рослинах.

Проаналізовано основні досягнення хімічного методу боротьби з бур'янами та проблеми, що виникають у разі широкого застосування гербіцидів. Зроблено висновок, що подальший прогрес у розвитку цього методу пов'язаний з використанням геноміки для пошуку нових сайтів дії гербіцидів та з розкриттям механізмів індукованого гербіцидами патогенезу.

  Скачати повний текст

Розроблено практичні засади використання плазмово-десорбційної мас-спектрометрії як фізико-хімічного методу для ідентифікації та визначення діючих речовин гербіцидів з групи сульфонілсечовин у рослинних тканинах та грунтах. Запропоновано модельні системи для прогнозування кінетичних параметрів деструкції сульфонілсечовин у тканинах культурних рослин та бур'янів, а також різних типів грунтів, характерних для північно-східного Лісостепу України. На підставі дослідження динаміки метаболізму та деструкції сульфонілсечовин встановлено екологічну придатність гербіцидів даної групи до використання в технологіях вирощування сільськогосподарських культур і одержання якісної продукції рослинництва.

Вперше проведено всебічне вивчення впливу гербіцидів гроділу та трезору, внесених окремо та сумісно з біостимуляторами росту, на забур'яненість посівів, біологічні процеси в рослинах і грунті та на продуктивність озимої пшениці. Вивчено активність ферментів окисно-відновної дії, анатомічну будову епідермісу листків, динаміку накопичення біомаси та сухих речовин, наростання площі листкової поверхні, синтез хлорофілу та продуктивність фотосинтезу посівів. Проаналізовано біологічну активність грунту, вплив окремих комплексів на формування урожайності та якості зерна озимої пшениці. Надано порівняльну агроекономічну оцінку ефективності застосування гербіцидів та їх сумісного внесення з біостимуляторами росту в посівах озимої пшениці. Зроблено висновок, що сумісне внесення гербіцидів гроділу та трезору разом з біостимуляторами росту зменшує пестицидне навантаження на навколишнє середовище.

Вивчено шляхи синергічного підвищення активності гербіцидів - інгібіторів ацетил-КоА-карбоксилази. За умов вегетаційних і польових дослідів установлено, що у сумішах гербіцидів - інгібіторів ацетил-КоА-карбоксилази, які відносяться до різних класів хімічних сполук, тепралоксидиму - гербіциду класу циклогександіонів і феноксапропу та флуазифопу - похідних арилоксифеноксипропіонової кислоти пропіонатів може проявлятись синергізм у взаємодії. Так за підвищення рівня мінерального живлення рослин характер взаємодії з адитивного змінюється на синергічний. Кооперативний характер фітотоксичної дії гамініцидів реалізується, зокрема, на рівні цитохром-Р450-залежних монооксигеназ; флуазифоп і феноксапроп, блокуючи індукцію активості цитохром-Р450-залежних монооксигеназ, знижують потенційну здатність рослин до детоксикації. Зроблено припущення, що синергізм у взаємодії гамініцидів обумовлений частково змінами у вмісті цитохром-Р450-залежних монооксигеназ, а регулятори активності цих ферментів можуть бути синергістами та антидотами грамініцидів. Виявлено значне підвищення ефективності феноксапропу за умов застосування з інгібіторами фотосинтезу - метробузину та новими похідними 3-алкілтіо-4-аміно-4,5-дигідро-6-R-1,2,4-триазін-5-онів. Досліджено нові похідні динітроаніліну з синергічною до грамініцидів активністю.