Змодельовано площу живлення рослини зернових культур залежно від способу сівби та агротехнологічних умов їх розвитку - земних і космічних. Виконано графічну інтерпретацію умов розвитку для окремої рослини. Змодельовано залежність відношення сторін прямокутника площі живлення окремої рослини від ширини міжряддя зернових культур. Проаналізовано можливість точної сівби зернових культур з перспективою розробки сошника для рівномірного поперечного розподілу насіння.

Рассмотрены подходы к оптимизации структуры посевных площадей сельскохозяйственных культур в Украине. Описаны симплекс-методы как метод линейного программирования при решении данной задачи. Приведен алгоритм оптимизации посевных площадей под основными сельскохозяйственными культурами в Украине. Представлены результаты оптимизации посевных площадей под основными сельскохозяйственными культурами, выполненных с применением симплекс-метода на основании детального учета агроклиматических условий формирования их урожайности.

Проанализированы пневматические высевающие системы применяемые на современных почвообрабатывающе-посевных агрегатах и представлены результаты экспериментальных исследований агрегата АППА-6 в полевых условиях.

Рассмотрена методика совмещения периодов начала цветения сельскохозяйственных растений с новолунием, позволяющая определить оптимальные сроки посева для данного сорта или гибрида с учетом приливообразующих сил Солнца и Луны. Метод позволяет сроки посева планировать заранее с учетом развития ранней или поздней весны.

За допомогою двох способів одержано рівняння (модель) траєкторії руху насіння, відокремленої від диска висівного апарату (сівалки) пневматичного типу. Ця модель надає змогу забезпечити якість сівби заданням потрібних параметрів процесу та відбором насіння.

Всебічно узагальнено багаторічний науковий та виробничий досвід застосування агротехнологій "прямої сівби " в країнах Західної Європи. Перспективи розвитку та менеджменту пов'язано з використанням спільного електронно-інформаційного банку даних "no-till".

Запропоновано схеми точної, нерівномірної, рядкової та розкидної сівби зернових, трав, інших культур. Проаналізовано вплив напряму посівів на освітленість рослин.

Основной причиной замедления темпов научных исследований в области механизации сельского хозяйства в нашей стране является недостаток финансирования. Чтобы ее преодолеть, предложена стратегия опережения: "технологическое завтра" проживем на том заделе, какой есть, а все ресурсы и научные исследования направим на "технологическое послезавтра". Реализация стратегии предполагает необходимость прогнозирования технологических перспектив. В соответствии с таким прогнозом, следующей за Strip-Till станет система земледелия Mix-Cropp, основанная на широком использовании смешанных посевов, а затем - система земледелия Rot-Mix, основанная на использовании севооборотов между смешанными посевами. В соответствии с разработанной тактикой, для осуществления стратегии опережения выбрано технико-технологические направление, удовлетворяющее условию пролонгированной актуальности, т.е. такое, в решении которого производственники заинтересованы уже сейчас, но которые в полной мере будут востребованы в будущем. Таким условиям отвечает потребность в технико-технологическом обеспечении совместных посевов кукурузы и сои по схеме "рядок в рядок". В этой связи начата работа по расширению функциональности посевных машин производства ПАО "Эльворти". Для этого следует решить ряд задач. Провести сравнительную оценку показателей качества посева сеялками Vega и Vesta. Провести исследования затрат мощности на привод высевающих аппаратов Profi. Оценить возможности разработки посевной секции на основе полозовидного сошника, которая обеспечивает качество выполнения технологического процесса как минимум на уровне известных посевных машин с двухдисковыми сошниками. Изучить возможности применения для привода высевающих аппаратов посевных машин электроприводов различных типов. Разработать электроприводной пневмо-механический высевающий аппарат. Наметить пути решения проблем электроснабжения будущих сельхозмашин. Изучить пути решения проблем, порождаемых одновременным использованием нескольких централизованных бункеров под различные технологические материалы: семена, удобрения, гербициды и др.

Рассмотрен вопрос теоретического определения параметров бороздки для укладки семян.

Представлены результаты исследований и рекомендации по формированию почвенного посевного слоя для семян, что является агротребованиями для создания рабочих органов.

Проведеними дослідженнями надано можливість підвищення надійності виконання технологічного процесу дозування насіння, що впливає на результативність - витрати посівного матеріалу, шляхом введення в конструкцію висівного апарата дозатора направленої дії. Для проведення досліджень розроблено пневмомеханічний апарат із дозатором направленої дії. Присмоктувальні активні комірки дозатора, провертаючись змінюють своє положення з метою кращої орієнтації щодо дозованого насіння. Експериментальними дослідженнями підтверджено, що дозатор направленої дії за рахунок активних присмоктувальних комірок покращує умови дозування під час висіву насіння. В результаті використання нового конструктивного рішення дозатора на 12 % підвищено точність виконання технологічного процесу формування регулярного однозернового потоку насіння. Розроблено методику експериментальних досліджень для встановлення та обчислень параметрів надійності виконання апаратом технологічного процесу висіву. Встановлено закономірності появи пропусків і двійників залежно від основних технологічних параметрів роботи висівного апарата: швидкості руху дозувального елемента і ступеня розрідження у вакуумній камері. Дослідженнями виявлено, що насіння сої практично не утворюють двійників і ймовірність їх виникнення є близькою до нуля. Визначено значення стохастичних показників точності виконання технологічного процесу висіву, якими підтверджено переваги апарата з дозатором направленої дії в порівнянні з серійним. Для оцінки ефективності роботи висівних апаратів доцільно використовувати комплексний показник ймовірності точності висіву, який включає ймовірність появи пропусків, утворення двійників і відхилення насіння від заданої точки висіву за практично відсутньої інверсії. В результаті використання нового конструктивного рішення дозатора підвищено точність виконання технологічного процесу формування регулярного однозернового потоку. Ймовірність точності висіву дослідного апарата, як комплексний показник підвищення ефективності його використання, на 0,11 більше, ніж у серійного.

Індекс рубрикатора НБУВ: П072.419 + П145.1

Рубрики:

Сівалки для певних культур

Посів

Шифр НБУВ: Ж70575 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - підвищення ефективності технологічного процесу сівби сільськогосподарських культур на підставі проведення теоретичних і експериментальних досліджень функціональних залежностей операцій технологічного процесу від параметрів сошників. Обгрунтовано їх варіанти, наступний синтез яких у різних поєднаннях, залежно від вимог, надав можливість створити сімейство універсальних, комбінованих і спеціальних сошників. На основі співставлення аналізу та експериментальних досліджень широко використовуваних конструкцій сошників і параметрів їх роботи виявлено недоліки в експлуатації, а також встановлено їх вплив на зниження врожайності зернових культур. У цьому випадку теоретично обгрунтовано вплив типу та конструкції сошників на взаємодію з насінням і грунтом під час проведення посівних робіт за різних умов. Це надало можливість встановити зв'язок між параметрами сошників і операціями технологічного процесу. На підставі отриманих даних розроблено нові конструктивні елементи та типи сошників (їх сімейство), які забезпечують вимоги агрономічної науки та споживачів. Вони вдосконалюють технологічні процеси взаємодії їх конструктивних параметрів (лобової поверхні, наральника, бічних щік) із грунтом. Це покращує формування борозни для насіння, розміщення його рівномірно по площі та глибині, і загортання вологим грунтом. Цим поліпшуються умови проростання насіння, розвитку культурних рослин і підвищується врожайність до 10 %. Ці робочі органи здатні виконувати рядовий, вузькорядний, розкидний, протиерозійний посів і підсівати зріджені сходи, підвищують врожайність і захищають грунт від ерозії. Так, в результаті вдосконалено та створено таке сімейство сошників для зернових сівалок: універсальні наральникові: наральниковий сошник, анкерний сошник, наральниковий сошник з комбінованим наральником, сошник з комбінованим наральником з вирізами в щоках і ущільнювачем сепаратором грунту, наральниковий сошник з спрямовувачем і регульованим відбивачем насіння; вузькорядні: наральниковий сошник; комбіновані: комбінований наральниковий сошник з прямим кутом входження в грунт з спрямовувачем і відбивачем насіння; протиерозійні: наральниковий сошник, анкерно-дисковий сошник з механізмом навішування, лаповий сошник, дисковий сошник.

Мета дослідження - підвищення ефективності технологічного процесу сівби сільськогосподарських культур на підставі проведення теоретичних і експериментальних досліджень функціональних залежностей операцій технологічного процесу від параметрів сошників. Обгрунтовано їх варіанти, наступний синтез яких у різних поєднаннях, залежно від вимог, надав можливість створити сімейство універсальних, комбінованих і спеціальних сошників. На основі співставлення аналізу та експериментальних досліджень широко використовуваних конструкцій сошників і параметрів їх роботи виявлено недоліки в експлуатації, а також встановлено їх вплив на зниження врожайності зернових культур. У цьому випадку теоретично обгрунтовано вплив типу та конструкції сошників на взаємодію з насінням і грунтом під час проведення посівних робіт за різних умов. Це надало можливість встановити зв'язок між параметрами сошників і операціями технологічного процесу. На підставі отриманих даних розроблено нові конструктивні елементи та типи сошників (їх сімейство), які забезпечують вимоги агрономічної науки та споживачів. Вони вдосконалюють технологічні процеси взаємодії їх конструктивних параметрів (лобової поверхні, наральника, бічних щік) із грунтом. Це покращує формування борозни для насіння, розміщення його рівномірно по площі та глибині, і загортання вологим грунтом. Цим поліпшуються умови проростання насіння, розвитку культурних рослин і підвищується врожайність до 10 %. Ці робочі органи здатні виконувати рядовий, вузькорядний, розкидний, протиерозійний посів і підсівати зріджені сходи, підвищують врожайність і захищають грунт від ерозії. Так, в результаті вдосконалено та створено таке сімейство сошників для зернових сівалок: універсальні наральникові: наральниковий сошник, анкерний сошник, наральниковий сошник з комбінованим наральником, сошник з комбінованим наральником з вирізами в щоках і ущільнювачем сепаратором грунту, наральниковий сошник з спрямовувачем і регульованим відбивачем насіння; вузькорядні: наральниковий сошник; комбіновані: комбінований наральниковий сошник з прямим кутом входження в грунт з спрямовувачем і відбивачем насіння; протиерозійні: наральниковий сошник, анкерно-дисковий сошник з механізмом навішування, лаповий сошник, дисковий сошник.

Ефективність виробництва продукції рослинництва великою мірою залежить від раціонального поєднання і послідовності виконання виробничих процесів, повного використання технічних можливостей машинних агрегатів, правильної організації виконання кожної операції. Правильний спосіб раціонального способу руху агрегату має велике значення для підвищення якісних і техніко-економічних показників роботи. Способи руху машинних агрегатів і види поворотів залежать від виду виконуваної роботи, агротехнічних вимог, що пред'являються до даного виду робіт, конструктивних особливостей робочих машин, систем з'єднання з трактором та інших чинників. Всі відомі способи руху сільськогосподарських агрегатів, а також їх повороти та розвороти в кінці гону розроблялись і були відомі ще в 60-70-х рр. минулого століття. Вони змінювались і удосконалювалися з розвитком сільськогосподарських агрегатів. На сьогоднішній день вони детально описані у всіх підручниках по експлуатації та машиновикористанню. Час від часу способи руху згадуються у різних публікаціях, але при цьому не аналізуються як такі. Мета даного дослідження - обгрунтування способів руху посівних агрегатів, що використовуються під час сівби як зернових, так і технічних культур та мають сучасні навігаційні прилади, з точки зору мінімальної кількості холостих ходів на поворотних смугах. Вибір руху залежить від розміру поля. Для простих одномашинних високоманеврових посівних агрегатів найбільш доцільно використовувати гоновий (човниковий) спосіб руху агрегату з петльовими поворотами в кінці гону, тому що за даного способу руху агрегату забезпечується найбільша продуктивність і економічність роботи агрегату, а також додержання агротехнічних вимог. Для сучасних посівних машин більш доцільнішим способом руху по полю буде човниковий односторонній з круговим безпетльовим або безпетльовим з прямолінійною ділянкою поворотом. Посівні агрегати з шириною захвату 16 м і більше будуть мати ще складніші маневри на полі під час поворотів та розворотів. Здійснювати керування ними можна тільки в тому випадку, коли посівний комплекс має встановлену систему паралельного водіння на базі GPS навігації.