Представлены результаты исследований по теоретическим и практическим аспектам адаптивной селекции (АС) зерновых, зернобобовых, технических, овощных, ягодных и плодовых культур. Проанализированы особенности использования современных компьютерных технологий в АС на качество продукции. Освещено влияние аллельного состояния Gld IB хромосомы озимой мягкой пшеницы на устойчивость к прорастанию зерна в колосе. Определены молекулярные формы оксидоредуктаз при адаптации растений к внешней среде.

Описаны физиолого-биохимические, генетические и биотехнологические методы, применяемые в селекции пшеницы и других колосовых культур. Рассмотрены общие проблемы и направления применения физиологии и селекции пшеницы, поиска генетических ресурсов с физиологическими признаками, полезными для повышения ее урожайности, генетические основы данных физиологических признаков, управление экспериментальными селекционными программами, современные методы для поиска физиологических признаков, связанных с продуктивностью. Раскрыты экономические аспекты оценки роли физиологии в программах селекции пшеницы. Освещены особенности применения физиологических подходов для селекции пшеницы на устойчивость к неблагоприятным факторам окружающей среды, в частности, засухе, засолению, низким и высоким температурам, затоплению, предуборочному прорастанию зерна (вызванного дождями). Предложены методы изучения корневой системы пшеницы, ее генетического разнообразия. Изложены особенности применения результатов данных исследований в селекционных программах.

Визначено, що для батьківських видів (пшениці та жита) генетично обумовлений поліморфізм досліджуваних каріометричних і цитохімічних ознак. Встановлено відмінності у динаміці мінливості об'ємів ядра, ядерець і кількості ядерцевого матеріалу на різних стадіях спорогенезу пшениці, жита й їх амфігаплоїдних гібридів. Висвітлено поліморфізм цитохімічних ознак (вмісту РНК і білків у ядерці та цитоплазмі) клітин генеративних структур зазначених злаків, встановлено кореляційні зв'язки між цитохімічними та каріометричними ознаками клітин протягом мікро- і мегаспорогенезу. Одержано докази залежності експресії цитохімічних ознак і кореляційних зв'язків між ними від статевої належності клітин генеративних структур. Встановлено суттєві переваги пшениці сорту Альбатрос одеський над іншими сортами пшениці за більшістю досліджуваних кількісних ознак. Визначення залежності прояву каріометричних ознак клітик чоловічих генеративних структур злаків протягом мікроспорогенезу від умов довкілля показало вирішальне значення "генотипу" в експресії цитологічних ознак у цих рослин.

З використанням нестандартних підходів висвітлено аграрні проблеми у сферах селекції, насінництва та фітопатології. Проаналізовано особливості визначення расового складу порошистої, або летючої сажки (ЛС) ярого ячменю (ЯЯ) у зоні діяльності Миронівського селекцентру. Виявлено способи зараження ЯЯ ЛС. Надано якісну оцінку сортозразків гібридних комбінацій. Наведено рекомендації щодо організації та використання технологій вирощування насіння у первинних ланках насінництва зернових культур у процесі створення елітних сортів.

С учетом нестандартных подходов освещены аграрные проблемы в сферах селекции, семеноводства и фитопатологии. Проанализированы особенности определения расового состава порошистой или летучей сажки (ЛС) ярого ячменя (ЯЯ) в зоне деятельности Мироновского селекцентра. Выявлены способы заражения ЯЯ ЛС. Дана качественная оценка сортообразцов гибридных комбинаций. Приведены рекомендации по организации и использованию технологий выращивания семян в первичных звеньях семеноводства зерновых культур при создании элитных сортов.

Викладено результати досліджень, які обгрунтовують доцільність оцінювання сорту культурних рослин як біотичного екологічного чинника формування грибного фітопатогенного фону в агрофітоценозах, що розкриває шляхи для розв'язання проблеми контролю формування небезпечного біологічного забруднення агроекосистем фітопатогенними грибами та продуктами їх метаболізму. Розроблено методи оцінювання сорту культурних рослин як чинника впливу на інтенсивність пропагулоутворення фітопатогенних грибів у агрофітоценозах. Висвітлено залежність інтенсивності формування грибного фітопатогенного фону від ступеня стійкості сорту, створеного методом традиційної та нетрадиційної селекції. Виявлено диференційований контроль інтенсивності пропагулоутворення грибів-некротрофів рослинами сортів, створених за цими методами. Встановлено характер селективного тиску різних сортів рослин на популяції фітопатогенних грибів некротрофного типу живлення за добором високопатогенних і дуже спорулюючих штамів - чинника підвищення інтенсивності грибного фітопатогенного фону. Розширено знання про механізми взаємодії фітопатогенних грибів некротрофного типу живлення з сортами культурних рослин, поглиблено уявлення про диференційований вплив метаболітів рослин на інтенсивність формування інфекційних структур грибів - компонентів фітопатогенного фону в біоценозах.

Послаблення організаційно-господарського та агротехнічного методів захисту рослин останнім часом зумовило погіршення фітосанітарного стану агроценозів, збільшення втрат врожаїв від шкідливих організмів і потреби в розширенні обсягів застосування пестицидів. Накреслено шляхи щодо посилення селекції на стійкість проти шкідників і хвороб, раціонального використання стійких сортів і гібридів в інтегрованих системах захисту культур.

За результатами дослідження доведено, що на рівні макросистеми, тобто рівні роботи селекціонера зі створення сорту як біологічного засобу виробництва, виняткове значення має знання закономірностей епігенетичної мінливості та спадковості макроознак.

Наведено дані щодо використання ліпідних компонентів рослин (моногалактозилдіацилгліцеролу, дигалактозилдіацилгліцеролу, сульфохіновозилдіацилгліцеролу) для характеристики рівня їх посухостійкості. Рекомендовано біохімічні маркери для використання в селекційній роботі під час підбору батьківських пар для спрямованого створення посухостійких генотипів.

Приведены данные использования липидных компонентов растений (моногалактозилдиацилглицерола, дигалактозилдиацилглицерола, сульфохиновозилдиацилглицерола) для характеристики уровня их засухоустойчивости. Рекомендованы биохимические маркеры для использования в селекционной работе при подборе родительских пар для направленного создания засухоустойчивых генотипов.

Досліджено зміни генетичних кількісних ознак продуктивності у формотворчих процесах селекції хмелю та інших культур. Відзначено збільшення кількості елементів продуктивності у процесі інбридингу у разі зменшення величини органів. Запропоновано три типи успадкування ознак урожайності: проміжний, напівтрансгресивний і трансгресивний.

Исследованы изменения генетических количественных признаков продуктивности в формотворческих процессах селекции хмеля и других культур. Отмечено увеличение количества элементов продуктивности в процессе инбридинга при уменьшении величины органов. Предложены три типа наследования признаков урожайности: промежуточный, полутрансгрессивный и трансгрессивный.

Розкрито шляхи формування грибного фітопатогенного фону під час вирощування культурних рослин. Доведено необхідність активізації біоценотичних методів регуляції чисельності популяцій фітопатогенних грибів у агроценозах. Визначено, що високостійкі сорти культур є жорстким чинником добору високовірулентних патотипів фітопатогенних мікроорганізмів, здатних швидко долати стійкість, швидко розмножуватись і спричиняти епіфітотії. Сильно сприйнятливі - стимулюють інтенсивний розвиток як високо- так і низьковірулентних патотипів. Обгрунтовано доцільність розроблення науково-методичних основ контролю мікробіоти рослинними угрупованнями для управління біологічною безпекою агроценозів.

Рассмотрены результаты применения статистических методов (главных компонент и кластерного анализа) при изучении физиолого-биохимических показателей растений в связи с проблемами устойчивости к различным факторам среды и селекции. Показано, что использование таких методов в области физиологии и биохимии растений все еще недостаточно. Одной из причин является сложность и не всегда понятная биологическая интерпретация математических преобразований результатов исследования. При этом также следует учитывать, что, во-первых, использование таких методов может приводить к частичной потере данных (могут учитываться не все возможные варианты связей между изученными параметрами), а, во-вторых, статистические методы основаны на том, что изучаемые признаки подчиняются так называемому нормальному распределению, что не всегда соответствует биологическим процессам, явлениям и объектам. Тем не менее, такие подходы к обработке результатов могут быть полезны для обнаружения новых взаимосвязей между известными физиолого-биохимическими характеристиками растений. Это важно для преодоления субъективности в толковании результатов исследования и выявления вклада (и/или специфичности) отдельных показателей в устойчивость растений к стрессорам разной природы. Приведены примеры применения метода главных компонент и кластерного анализа в конкретных исследованиях. Показано, что первый метод используется в меньшей степени, так как его применение требует определенного навыка при анализе результатов. Метод кластерного анализа применяют более часто, поскольку он позволяет построить достаточно ясную иерархическую структуру между исследованными параметрами, а также обнаружить наибольшую близость (взаимосвязь) между изученными показателями или объектами. Показано, что метод кластерного анализа может быть успешно использован при решении задач, связанных с выбором наиболее подходящих форм растений для дальнейшей селекционной работы, а также при оценке взаимосвязей и потенциальных взаимозависимостей между физиолого-биохимическими показателями растений в условиях стресса.

Індекс рубрикатора НБУВ: П131.7 + Е50*440*801-658.74-640.2

Рубрики:

Методи селекції культурних рослин за морфологічними, фізіологічними та господарськими ознаками

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Удосконалено метод трансформації рослин \i in planta \i0 шляхом визначення оптимального часу обробки рослинних квіток агробактеріальною суспензією, що становить одну хвилину, та нанесення пилку на приймочки квіток і обробки бактеріальною суспензією після проростання пилкової трубки. Перевагою такого удосконалення є збільшення кількості одержаних трансформантів. Уперше визначено, що обробка агробактеріальною суспензією стерильних форм рослин з двостатевими квітками дає вищій відсоток трансформантів, ніж обробка агробактеріальною суспензією фертильних форм тих же рослин. Розроблено спосіб агробактеріальної трансформації рослин \i in planta \i0 для створення вихідного селекційного матеріалу (патент на корисну модель № 92437). Уперше в Україні одержано вітчизняні вихідні форми ріпаку, буряку цукрового, кукурудзи і соняшнику, стійкі до гербіциду з діючою речовиною фосфінотріцин. Доведено можливість контролю стерильності рослин на ділянках гібридизації, шляхом схрещування двох форм - нестійкої до гербіциду стерильної форми та стійкого закріплювача стерильності (патент на корисну модель № 90914). Виявлено можливість контролю гібридності рослин з використанням батьківських форм з генами стійкості до гербіциду, шляхом схрещування стерильної материнської форми із закріплювачем стерильності (батьківська форма), який не має стійкості до гербіциду (патент на корисну модель № 90913).