Індекс рубрикатора НБУВ: П127.32 + Е50*723.115

Рубрики:

Водний режим культурних рослин

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано шляхи оптимізації зовнішніх (екологічних) та внутрішніх (технологічних) факторів росту та розвитку сільськогосподарських культур. Встановлено, що основним засобом оптимізації зовнішніх умов є зрошення. Розглянуто проблему підвищення ефективності використання водно-земельних ресурсів на зрошувальних системах, визначення їх особливостей за умов Лісостепу та кількісного забезпечення сільськогосподарських культур основними факторами росту. Виявлено кількісні залежності величини зрошувальної та поливної норм як складної функції природного зволоження, цільового використання зрошуваної ділянки та екологічно безпечних гідротермічних умов грунтоутворення. Наведено кількісну оцінку резервних об'ємів води та розроблено методику можливого більш повного їх використання. Запропоновано нові методи та способи визначення кількісного впливу основних факторів на продуктивність культури та на процес формування врожаю. Створено алгоритм поведінки культури за конкретних грунтово-кліматичних умов в усьому можливому діапазоні значень екологічних факторів. Розроблено методи визначення можливого збільшення врожаю під дією зрошення залежно від умов природного зволоження та рівня агротехніки. За результатами системного аналізу моделей урожайності сільськогосподарських культур, розроблених для посушливих умов степової зони, виявлено достатню повноту та інформативність використаних методичних підходів, можливості та особливості застосування їх за умов Лісостепу.

Дана картографо-аналитическая характеристика почвенных гидрологических констант (максимальной гигроскопичности, влажности устойчивого завядания растений, влажности разрыва капиллярной связи, наименьшей и полной влагоемкости) и других водных свойств пахотных почв Украины. Уделено внимание типам водного режима, балансу влаги и влиянию режима увлажнения на агрономически важные свойства почв. Агрономическое значение влагообеспеченности растений оценено с помощью новой единицы - влагодня, определяемого как количество дней в течение вегетационного периода, когда влажность почвы превышает влажность разрыва капиллярной связи. Раскрыты особенности агрономической оценки влагообеспеченности таких культур, как озимая пшеница, ячмень, сахарная свекла. Показана ошибочность уменьшения площадей орошаемых земель в Украине, в частности, в северной части Степи и Левобережной Лесостепи. Определены природно-сельскохозяйственные провинции с наиболее и наименее благоприятными условиями влагообеспеченности сельскохозяйственных культур. Даны рекомендации по смещению сложившихся зон возделывания данных культур, а также по оптимизации почвенных условий в них.

Розглянуто питання покращання поливу рослин за рахунок обробки води електрично зарядженим струмом.

Розглянуто механізми та системи, які реалізують адаптацію рослин до дефіциту води. Проаналізовано реакції рослинного організму на виникнення хімічного і гідравлічного сигналів у корені. Показано, що рослини адаптуються до обмеження ресурсів води унаслідок зміни експресії генів і перебудови метаболізму в напрямі зменшення втрат води, збереження нативності клітинних структур і макромолекул, забезпечення виживання за несприятливих умов середовища.

Наведено результати моніторингу вологозабезпеченості агроландшафтів степової зони України. Встановлено, що найбільш надійними й інформативними показниками для просторового оцінювання водоресурсного потенціалу є накопичення біомаси та температура поверхні, а не волога, оскільки останній показник є короткостроковим упродовж вегетації культур.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*731.2*725 + П127.32

Рубрики:

Загальна ботаніка

Водний режим культурних рослин

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано необхідність вдосконалення технологій управління водним режимом осушуваних грунтів, наукової розробки та впровадження таких ресурсоощадних режимів зволоження, які забезпечують водоспоживання вирощуваних сільськогосподарських культур протягом вегетаційного періоду з мінімальними затратами водних та енергетичних ресурсів. Запропоновано метод розрахунку ресурсоощадних режимів зволоження, які враховують особливості водоспоживання вирощуваних культур. Реалізовано математичну модель динаміки рівня грунтових вод (РГВ) у різних режимах (пасивного зниження та зволоження) з урахуванням природних умов, зокрема кількості опадів. Одержано необхідні параметри, які характеризують водний режим в зоні аерації, на ділянці між дренами за умов тришарової будови грунту. Запропоновано ефективні ресурсоощадні режими зволоження за умови достатнього забезпечення вологою кореневого шару. Проведено апробацію розроблених ресурсоощадних режимів зволоження, яка показала, що створення акумулюючих ємкостей у верхніх горизонтах кореневого шару шляхом пониження РГВ сприяє підвищенню вологозабезпеченості вирощуваних сільськогосподарських культур та дозволяє суттєво знизити промивний режим, за якого інфільтрація опадів до РГВ в режимах осушення та зволоження є мінімальною. Наведено результати аналізу водообмінних процесів у зоні аерації, які відбуваються за рахунок зміни РГВ, і є основними критеріями ефективності за умов реалізації розроблених режимів. Впровадження ресурсоощадних режимів зволоження виключило необхідність проведення більш затратного режиму циклічного зволоження.

Зауважено, що одним із важливих чинників впливу на функціонування фізіологічних процесів і оптимізації продуктивності дерев є водний режим. Проаналізовано інтенсивність транспірації деревних рослин за умов впливу несприятливих чинників природного та антропогенного походження. Результати засвідчили різницю між рівнями випаровування води у листках деревних рослин, що ростуть у парковій зоні та вулицях м. Хмельницький. Найбільш вразливими до посухи та впливу несприятливих чинників природного та антропогенного навантажень є гіркокаштан кінський і клен гостролистий. Найбільш стійкими виявилися рослини ялини європейської, тополі пірамідальної, липи серцевидної.

Індекс рубрикатора НБУВ: П127.32 + Н761.101.06-1с

Рубрики:

Водний режим культурних рослин

Властивості та якості води

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто нейромережевий підхід до автоматизованого керування вологозабезпеченістю сільськогосподарських культур. Сучасний стан теорії і практики створення штучних нейронних мереж і нейрокомп'ютерів надав можливість розробки принципово нових алгоритмів і методів керування складними нелінійними динамічними об'єктами. Це дозволяє підвищити точність керування вологістю грунту, забезпечити одержання планових врожаїв сільськогосподарських культур, економити водні та енергетичні ресурси за рахунок їх раціонального використання.

Мета статті - обгрунтувати ефективний підхід до синтезу структурної схеми каскаднокомбінованої автоматизованої системи керування вологозабезпеченістю модульної ділянки грунту за допомогою зміни рівня грунтових вод. Включає моделі та методи системно-структурного аналізу та принципи адаптивного керування складними технічними системами в умовах невизначеності. Розроблено каскадно-комбіновану структурну схему автоматизованої системи керування вологозабезпеченістю сільськогосподарських культур при підгрунтовому зволоженні за допомогою зміни рівня грунтових вод. Показано, що така система має два контури регулювання: внутрішній контур регулювання рівня води у керуючому колодязі каскадно-комбінованої автоматизованої системи керування вологозабезпеченістю модульної ділянки грунту та зовнішній задаючий контур регулювання всмоктуючого тиску грунту, який характеризує вологість. Елементи наукової новизни. Розроблено двоконтурну структурну схему автоматизованої системи керування вологозабезпеченістю сільськогосподарських культур при підгрунтовому зволоженні з урахуванням збурень. Дану розробку проведено для підвищення ефективності функціонування автоматизованих систем керування вологозабезпеченістю сільськогосподарських культур при підурунтовому зволоженні та забезпечення отримання гарантованих врожаїв сільськогосподарських культур з одночасною економією водних та енергетичних ресурсів.

Огляд присвячено аналізу і систематизації літературних даних, а також результатів власних робіт авторів щодо впливу комбінованої дії стресових чинників на фізіолого-біохімічні процеси та продуктивність рослин. Актуальність цих досліджень зумовлена тим, що у польових умовах посіви зазвичай піддаються одночасному впливу низки різних абіотичних стресових чинників, серед яких посуха і висока температура є найбільш значущими у зв'язку з глобальними змінами клімату. Дослідження останніх років показали, що реакція рослин на комбінацію різних абіотичних стресорів є унікальною і не може бути безпосередньо екстрапольована з простого вивчення кожного зі стресів, що діють окремо. Виявлено специфічні фізіологічні реакції, комбінації метаболітів і білків, а також транскрипти, які є унікальними для конкретних комбінацій стресорів. Наголошено на важливості дослідження особливостей функціонування фотосинтетичного апарату, метаболізму активних форм кисню і реакції продихів при адаптації рослин до комбінації посухи та теплового стресу, розробки методик широкомасштабного фенотипування фізіолого-біохімічних відповідей рослин під час стресу і наступних фаз відновлення для виявлення фізіологічних маркерів стресостійкості та скринінгу перспективних для селекції форм агрономічно значущих культур з підвищеною толерантністю до комбінації посухи та теплового стресу, щоб пом'якшити негативний вплив прогнозованих глобальних кліматичних змін на сільськогосподарське виробництво.