Изложена методика исследования содержания тяжелых металлов в ландшафтах. На основе предложенной методики проанализированы особенности техногенного воздействия на агроландшафты Тернопольской области. На примере репрезентативных ключевых участков рассмотрены содержание тяжелых металлов в почвах и ландшафтные предпосылки их миграции.

Викладено методологію і методику організації території сільськогосподарських підприємств методом еколого-ландшафтного землеустрою. Розкрито поняття про землю як найважливішу частину навколишнього середовища, місце земельних ресурсів у структурі природного багатства України, суть землеустрою щодо формування сталого землекористування земель сільськогосподарського призначення. Обгрунтовано методологічні основи формування еколого-ландшафтної організації території. Висвітлено методичні підходи до агроекологічного зонування та ландшафтної типізації земель. Наведено еколого-економічну класифікацію придатності орних земель. Приділено увагу зонуванню земель за типами землекористування. Подано інформацію про формування еколого-безпечних та інвестиційно-привабливих підтипів землекористування та формування територіальних природоохоронних обмежень (обтяжень) у використанні земель. Розглянуто ідентифікацію прав власності на землю та оренду землі в межах типів землекористування, а також встановлення та формування реєстру обмежень (обтяжень) на земельні ділянки власників земельних часток (паїв). Охарактеризовано формування та організацію території сільськогосподарських підприємств з урахуванням ландшафтних умов та прав на землю.

Показано можливості використання теоретичних і методологічних засад ландшафтознавства та екології в землеустрої на сучасному етапі реформування земельних відносин. Обгрунтовано організацію території сівозмінних масивів і впорядкування угідь сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань на еколого-ландшафтній основі. З'ясовано, що за умов внутрішньопольової організації сівозмін необхідно застосовувати принцип розміщення однорідних робочих ділянок полів. Це надає змогу створити стабільні та збалансовані агроландшафти. Проаналізовано ефективність організаційних і технологічних землеохоронних заходів, які базуються на обгрунтованому використанні земель за їх агроекологічною придатністю.

Встановлено, що для підвищення екологічної стабільності сільськогосподарського землекористування, посилення агромеліоративного впливу лісів потрібно забезпечити їх рівномірний розподіл за територією, а рівень лісистості зберегти або довести в зоні Полісся до 40 %, в зоні Лісостепу - до 30 % від загальної площі території, в зоні Степу - до 8 - 10 % від площі орних земель. Обгрунтовано, що системи заходів постійної дії на регіональному рівні повинні створюватись на основі математичного моделювання деградаційних процесів з врахуванням ступеня ерозійної небезпеки, геоморфологічних особливостей території, видового складу рослинного покриву і протиерозійної стійкості грунтів. З'ясовано, що підвищення рівня останньої, як сідчать результати експериментальних досліджень, можна досягти в Зоні Полісся та Лісостепу шляхом поєднання системи удобрення сільськогосподарських культур і хімічної меліорації, що відповідає принципам адаптивно-ландшафтного землекористування.

Розроблено індекс природно-ресурсного потенціалу агроландшафтів, спеціалізовану геоінформаційну систему "ГІС ВП НУБіП України - Агрономічна дослідна станція" для оцінювання їх екологічного стану та картування. Запропоновано методику визначення індексу узагальненої видової рясності біорізноманіття локальних територій агроландшафтів за індексом MSA, який дорівнює 0,099 і вказує на втрату близько 90 % природного біорізноманіття досліджуваної території внаслідок високого рівня розораності земель. Визначено стан агроландшафтів на основі даних геоінформаційного моніторингу за агрокліматичними, еколого-агрохімічними, агроекологічними, еколого-токсикологічними і картографічними показниками та встановлено, що територія ВП НУБіП України "Агрономічна дослідна станція" належить до екологічно нестабільних, а екологічна ситуація є незадовільною. З'ясовано шляхи оптимізації екологічного стану агроландшафтів за допомогою геоінформаційного аналізу. Розвинено теоретичні і практичні аспекти екологічного оцінювання агроландшафтів й сучасні підходи до їх системного аналізу з врахуванням індексу природно-ресурсного потенціалу агроландшафтів.

Досліджено проблему екологічних ризиків і перспектив розвитку меліорації земель в Україні. Викладено природоохоронні аспекти сільськогосподарського виробництва на Вінниччині. Запропоновано методологічні підходи до визначення меж зони впливу урбосистем на агросферу. Наведено особливосі формування та реалізації державної земельно-екологічної політики у сфері використання природних ресурсів сільських територій. Розглянуто питання щодо вдосконалення законодавства Україні про поводження з відходами тваринного походження. Досліджено сучасний стан і перспективи розвитку полонинського господарства в Карпатському регіоні України. Подано наукове обгрунтування вирощування верби як енергетичної культури на осушених торфових грунтах України. Розглянуто стратегічне планування у сфері поводження з твердими побутовими відходами особистих селянських господарств. Розкрито проблеми інформаційного забезпечення сільськогосподарського землекористування.

Наведено результати досліджень щодо напрямів оптимізації структури ерозійно небезпечних агроландшафтів та охорони грунтів за змін клімату. Проаналізовано прогнозні оцінки наслідків їх впливу на структуру посівних площ, а також ерозійну деградацію грунтового покриву. Запропоновано напрями розв'язання проблеми охорони земель шляхом удосконалення управління земельними ресурсами на принципах грунтоводоохоронної контурно-меліоративної організації території землекористування водозбірних басейнів малих річок.

Проведено регіональний ландшафтно-геохімічний аналіз біомаси і продуктивності агрокультур порівняно із природними фітоценозами України. Здійснено оцінку динаміки інтенсивності біогенної міграції як чинника відновлення біорізноманіття. Розглянуто природний баланс есенційних мікроелементів на сільськогосподарських землях України за оцінками їх нестачі і надлишку. Визначено типоморфні мікроелементи та встановлено регіональну нестачу Mo за надлишку Zn у харчових ланцюгах ландшафтів орних земель. Особливості природно-техногенної міграції свідчать про можливість відновлення природних біогеохімічних процесів у лісостепових і північно-степових агроландшафтах України.

Розглянуто питання екологічної оптимізації структури сільськогосподарських ландшафтів і систем землекористування з використанням ландшафтних метрик (індексів різноманіття), одержаних за даними дистанційного зондування Землі (ДЗЗ), для розв'язання актуальної проблеми відтворення ландшафтного та біологічного різноманіття внаслідок інтенсифікації сільськогосподарської діяльності. Окрім екологічної та соціальної користі, екосистеми з високим ступенем різноманіття можуть виявляти більшу стійкість та продуктивність у порівнянні з нижчим, що позитивно впливатиме також на економічну складову. Застосування даних ДЗЗ для визначення ландшафтних індексів надає змогу об'єктивно й оперативно оцінювати ландшафтне різноманіття, а також створювати оптимальні моделі агроландшафтів і системи землекористування.

Дослідження флори, що формується в межах стаціонару по вивченню різних систем землеробства, за допомогою традиційних методів аналізу і візуалізації даних методами багатовимірної статистики, свідчать про те, що видовий склад за 10 років не лише збільшився, але і змінився за складом. Встановлено, що відмінності, які відбулися у флорі в період з 2003 по 2012 рр., зумовлені в першу чергу формуванням спеціалізованих груп рослин у новоутворених в ході випробування ландшафтних систем екотопах.

Розкрито просторову організацію земельних угідь ТзОВ "Городище". Визначено спеціалізацію господарства та досліджено основні передумови діяльності сільськогосподарського підприємства ТзОВ "Городище", а саме: агроресурсний потенціал, транспортні засоби, виробничі фонди та трудові ресурси. Розглянуто управлінську структуру цього підприємства. Простежено динаміку основних показників виробничо-господарської діяльності за останні 3 роки. Проаналізовано структуру земельних угідь, посівних площ і поголів'я худоби на підприємстві. Визначено частку сільськогосподарського підприємства ТзОВ "Городище" в обсязі виробленої сільськогосподарської продукції Луцького району за видами та в цілому.

Розглянуто теоретико-методичні основи ландшафтно-геохімічного аналізу й оцінки екостану сільських геосистем Північної Буковини. Проаналізовано фізико-географічні умови та геохімічні особливості сільських ландшафтів регіону. На основі результатів польових і хіміко-аналітичних досліджень проведено розрахунки еколого-геохімічних показників. Охарактеризовано ступінь геохімічного навантаження та інтенсивності забруднення природних компонентів, надано екологічну оцінку геосистем досліджуваної території.

Наведено наукове узагальнення й методологічно нове вирішення наукової проблеми щодо ландшафтно-екологічної оптимізації використання природно-ресурсного потенціалу степового Криму на засадах збалансованого природокористування. Показано, що найуразливішою за природними умовами і навантаженням аграрного виробництва є територія степової частини півострова. Визначено причини та кількісно-якісні особливості, структурні, продуктивні та екологічні негаразди сучасного стану земельних, водних і лісових ресурсів регіону та проблеми утримання сільськогосподарських тварин. Встановлено причини та ступінь деградації, зменшення запасів, зниження продуктивності земель, якості поверхневих і підземних вод, зниження екологічної ролі захисних і меліоративних лісових насаджень, трансформації агроландшафтів регіону. Розроблено методологічні основи, напрями і механізми оптимізації використання природного потенціалу земельних, водних і лісових ресурсів степового Криму на засадах сталого збалансованого розвитку територій. Визначено напрями і еколого-економічні механізми забезпечення збалансованого використання цих ресурсів на ландшафтно-екологічних принципах. Розроблено програму еколого-економічної оптимізації ведення сільського господарства у степовому Криму, вирішення проблеми збереження сільськогосподарських земель Криму та підвищення їх родючості.

Обгрунтовано особливості агровикористання геосистем Карпатського національного природного парку. Адаптовано методику дослідження агронавантажень та агромодифікацій у природних геосистемах, враховуючи специфіку трансформаційного впливу гірських ландшафтних систем. Складено ландшафтну карту парку на рівні місцевостей. Проаналізовано сучасний стан та перспективи розвитку ландшафтних систем з ознаками агровикористання. Виявлено залежність між станом агронавантаження, видом агронавантажень та ландшафтної організації території парку. Визначено завдання щодо науково обгрунтованої оптимізації агронавантажених ландшафтних систем за кожною висотною ландшафтною місцевістю.

Наведено результати багаторічних спостережень за змінами умов середньомісячної температури й відносної вологості повітря Південного Степу України, а також потенційного випаровування (випаровуваності) та дефіциту водоспоживання. Показано, що глобальні зміни клімату, які спостерігаються впродовж останніх років в усіх областях Південного регіону, спричиняють негативний вплив на зміну агро- і біокліматичного потенціалу існуючих агроландшафтів, що своєю чергою потребує нагального удосконалення систем землеробства загалом.

Наведено результати різноспрямованих досліджень біогеоценологічних основ оптимізації степових ландшафтів за такими напрямками: оптимізація техногенних ландшафтів у теорії біогеоценології, лісові культурбіогеоценози природних і антропно трансформованих територій, сучасний стан біоти техногенних ландшафтів, садово-паркові угруповання в оптимізації техно- і урболандшафтів, технотолерантність та фіторізноманіття антропно змінених екосистем, біогеоценологія у фундаментальній фаховій підготовці біологів, географів, природознавців.

Запропоновано динамічну модель керування якістю виконання технологічних операцій із використанням технічних систем оперативного моніторингу у рослинництві для забезпечення керованого агробіологічного стану сільськогосподарських угідь із використанням прогностично-компенсаційної технології диференційованого внесення технологічного матеріалу.

Розроблено моделі, методи та засоби побудови навігаційних геоінформаційних систем спеціалізованого призначення, які задовільняють вимоги режиму реального часу. Запропоновано методи створення електронних карт заданого масштабу та програмних засобів формування та відображення на їх фоні символів рухомих об'єктів. Виокремлено проблему застосування вітчизняних методів і засобів для побудови навігаційної геоінформаційної ситеми прецизійного землеробства. Наведено процес моделювання та надано технологію створення статичної та динамічної складових навігаційної геоінформаційної системи режиму реального часу. Запропоновано моделі, методи і програмні засоби відображення та синтезу гетерогенних даних на прикладі геоінформаційної системи прецизійного землеробства.

Вивчено розвиток агрофітоценологічних ідей. Розкрито сутність і диференційованість агрофітоценології. Обгрунтовано функції агрофітоценозів. Досліджено агрофітоценози як специфічні системи. Розглянуто еколого-еволюційні аспекти землеробства та рослинництва. Проаналізовано ідеї адаптаціогенезу в теорії землеробства та рослинництва.

Обговорено сучасний стан проблеми збереження біологічного різноманіття. Проаналізовано значення і місце біологічного різноманіття в системі сучасних екологічних знань. З сучасних позицій обговорюється прийнята в 1992 р. в Ріо-де-Жанейро конвенція про біологічне різноманіття. На основі аналізу опублікованих за останні роки результатів досліджень з урахуванням вимог, зумовлених економічними та екологічними чинниками, зроблена спроба формулювання наукових принципів управління агроекосистемами з метою збереження біорізноманіття в агроландшафтах. Ця проблема недостатньо вивчена і потребує подальших досліджень.