Разработаны теоретические основы процесса формирования склонового дождевого потока на плоском водосборе сложной формы. Приведена математическая модель дождевой эрозии почвы на сложном водосборе, позволяющая определить количество смытых почвоагрегатов с исследуемых земельных участков и осуществить его прогноз на длительный промежуток времени. Получено двухмерное уравнение влагопереноса, учитывающее изменение гравитационного потенциала почвенных сил от объемной влажности почвы. Предложена приближенная методика прогнозирования величины смытого грунта с водосбора сложной формы, которая предлагает квазистационарный подход к решению задачи формирования склонового потока и изменения во времени и пространстве его профиля скорости.

Запропоновано математичну модель для дослідження процесу формування струмкового потоку та прогнозування його ерозійної дії на грунт водозбору складної форми під час тривалих інтенсивних дощів.

Рассмотрена зависимость процессов эрозии от крутизны склонов для территории Киевской области. Обоснованы принципы построения карты крутизны склонов для определения эрозионной опасности сельскохозяйственных земель. Представлено зонирование сельскохозяйственных земель тестовых участков на основе определения эрозионного потенциала рельефа.

Наведено дані про поширення ерозійних процесів, їх інтенсивність і динаміку на території Вінниччини. Запропоновано ефективні заходи боротьби з ними.

За результатами моделювання зливових опадів методом штучного дощування отримано ерозійно-гідрологічні показники різних елементів агроландшафту.

Наведено результати досліджень з формування структури штучного дощу та іригаційної ерозії на схилових землях при поливі дощувальною машиною "Фрегат". Встановлено величину ерозійнодопустимої норми поливу, показники дощу до утворення поверхневого стоку, величину поверхневого стоку, винесення і розподіл по площі змитого грунту. Розроблено заходи та технологічні методи зрошення культур, що виключають прояви ерозії.

Висвітлено теоретико-методологічні засади протиерозійної організації території за умов Буковини. Проаналізовано сучасний стан земельних ресурсів області, описано грунтозахисну систему землеробства за контурно-меліоративною та внутрішньопольовою організацією території. На підставі експериментальних даних довготривалих стаціонарних дослідів розглянуто особливості ефективного та раціонального використання змитих грунтів, зокрема, охорони та відтворення їх родючості, а також захисту лісових ландшафтів від ерозії.

Освещены теоретико-методологические основы противоэрозионной организации территории в условиях Буковины. Проанализировано современное состояние земельных ресурсов области, описана почвозащитная система земледелия в соответствии с контурно-мелиоративной и внутриполевой организацией территории. На основании экспериментальных данных продолжительных стационарных опытов рассмотрены особенности эффективного и рационального использования смытых почв, в частности охраны и воссоздания их плодородия, а также защиты лесных ландшафтов от эрозии.

Розглянуто методи оцінки географічного середовища та оптимізації землекористування. Проаналізовано систему моделей і методику опрацювання проектних рішень протиерозійного упорядкування агроландшафтів, рекультивації земель та меліорації річок. Описано механізми саморегулювання ерозійно-акумулятивних процесів у річках.

Рассмотрены методы оценки географической среды и оптимизации землепользования. Проанализированы система моделей и методика обработки проектных решений протиэрозионного благоустройства агроландшафтов, рекультивации земель и мелиорации рек. Освещены механизмы саморегулирования эрозионно-аккумулятивных процессов в реках.

На підставі результатів системних досліджень розглянуто сучасний стан розвитку протиерозійних систем, наведено методологію їх удосконалення. Проаналізовано особливості розрахунку параметрів протиерозійних водорегулюючих конструкцій (ПВК) з органічних матеріалів під заплановану сівозміну. Здійснено виробничо-дослідне впровадження ПВК, визначено їх ефективність залежно від різних грунтових і природних умов.

С учетом результатов системных исследований рассмотрено современное состояние развития противоэрозионных систем, приведена методология их усовершенствования. Проанализированы особенности расчета параметров противоэрозионных водорегулирующих конструкций (ПВК) из органических материалов под запланированный севооборот. Осуществлено производственно-исследовательское внедрение ПВК, определена их эффективность в зависимости от различных почвенных и природных условий.

Висвітлено загальну концепцію формування екологічно сталих і високпродуктивних агроландшафтів за умов небезпеки ерозії та посух. Розглянуто фізичні основи ерозійних процесів, наведено їх класифікацію. Встановлено закономірності руху рідини, коефіцієнт шорсткості поверхні, показники стоку. Запропоновано метод розрахунку критичних швидкостей водних потоків для грунтів. Охарактеризовано кліматичні, топографічні, грунтові, літологічні, біо- та антропогенні фактори водної та вітрової ерозії грунтів. Проаналізовано властивості та особливості класифікації, картографування та меліорації еродованих земель. Досліджено розвиток ерозійних процесів на території України (за винятком гірських ландшафтів). Розглянуто основні аспекти та сучасні методи передпроектного обстеження території, призначеної для агроландшафтного упорядкування. Висвітлено питання протиерозійного захисту та екологічного нормування технологічного навантаження на грунт. Запропоновано алгоритм ескізного проектуваня грунтозахисно-меліоративної просторової структури агроландшафту.

Рассмотрена общая концепция формирования экологически устойчивых и высокопродуктивных агроландшафтов в условиях эрозии и засухи. Рассмотрены физические основы эрозийных процессов, представлена их классификация. Установлены закономерности движения жидкости, коэффициент шероховатости поверхности, показатели стока. Предложен метод расчета критических скоростей водных потоков для грунтов. Охарактеризованы климатические, топографические, грунтовые, литологические, биогенные и антропогенные факторы водной и ветряной эрозии почв. Проанализированы свойства и особенности классификации, картографирования и мелиорации эродированных земель. Исследовано развитие эрозионных процессов на территории Украины (за исключением горных ландшафтов). Рассмотрены основные аспекты и современные методы предварительного проектного обследования территории, предназначенной для агроландшафтных работ. Освещены вопросы противоэрозионной защиты и экологического нормирования технологической нагрузки на почву. Разработан алгоритм эскизного проектирования почвозащитно-мелиоративной пространственной структуры агроландшафта.

Висвітлено основи вчення про ерозію та дефляцію грунтів, розкрито суть понять ерозії та інших форм їх деструкції. Одержано математичні залежності інтенсивності ерозії та дефляції від природних та антропогенних факторів. Запропоновано класифікацію дефльованих грунтів, розглянуто властивості еродованих грунтів. Висвітлено науково обгрунтований комплекс заходів захисту грунтів від ерозії та дефляції, до якого входять грунтозахисна система землеробства з контурно-меліоративною організацією території, грунтозахисні технології вирощування сільськогосподарських культур, агролісомеліоративні заходи та гідротехнічні споруди.

Освещены основы учения об эрозии и дефляции почв, раскрыта сущность понятий эрозии и других форм деструкции почв. Получены математические зависимости интенсивности эрозии и дефляции от природных и антропогенных факторов. Предложена классификация дефляторных почв, рассмотрены свойства эродированных почв. Освещен научно обоснованный комплекс мер защиты почв от эрозии и дефляции, включающий почвозащитную систему земледелия с контурно-мелиоративной организацией территории, почвозащитные технологии выращивания сельскохозяйственных культур, агролесомелиоративные меры и гидротехнические сооружения.

Висвітлено питання розробки науково обгрунтованих підходів щодо вдосконалення організації використання й охорони земель сільськогосподарського призначення в ерозійно небезпечних ландшафтах за умов реформування аграрного сектору на засадах збалансованого розвитку. Розглянуто проблему оптимізації сільськогосподарського землекористування за умов застосування економіко-математичного моделювання. Описано методичні прийоми організації екологічно безпечного землекористування, а також можливості організації ерозійно безпечного використання земель у сільськогосподарських підприємствах.

Освещены вопросы разработки научно обоснованных подходов по усовершенствованию организации использования и охраны земель сельскохозяйственного назначения эрозийно опасных ландшафтов в условиях реформирования аграрного сектора и на основе збалансированного развития. Рассмотрена проблема оптимизации сельскохозяйственного землепользования в случае применения экономико-математического моделирования. Описаны методические прийомы организации экологически безопасного землепользования, а также возможности организации эрозийно безопасного использования земель в сельскохозяйственных предприятиях.

Викладено питання ерозієзнавства - наукової дисципліни, що розглядає водну ерозію грунтів як процес, досліджено її наслідки для навколишнього середовища та господарської діяльності. Висвітлено методологію ерозієзнавства, проаналізовано чинники водної ерозії. Наведено методи оцінки ерозійної небезпеки схилових земель і оптимізації використання ерозійно-небезпечних земель зі застосуванням традиційних і сучасних геоінформаційних технологій. Запропоновано протиерозійні (агро-, лісо-, гідромеліоративні) заходи та визначено їх ефективність.

Изложены вопросы эрозиоведения - научной дисциплины, рассматривающей водную эрозию почв как процесс, исследованы ее последствия для окружающей природной среды и хозяйственной деятельности. Освещена методология эрозиоведения, проанализированы факторы водной эрозии. Приведены методы оценки эрозионной опасности склонов и оптимизации использования эрозионно-опасных земель с использованием традиционных и современных геоинформационных технологий. Предложены противоэрозионные (агро-, лесо-, гидромелиоративные) мероприятия и определена их эффективность.

Наведено дані про поширення ерозійних процесів, їх інтенсивність та динаміку на території Полтавщини, а також найефективніші заходи боротьби з ними.

Розглянуто необхідність розробки стратегії захисту грунтів від водної ерозії за умов Західного Лісостепу. Визначено місце протиерозійної стійкості грунтів у цій системі.

Запропоновано технологію визначення ризику водно-ерозійного руйнування земної поверхні в землевпорядному проектуванні з використанням геоінформаційних технологій.

Індекс рубрикатора НБУВ: П064.6в641.0

Шифр НБУВ: Ж60277 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основании анализа склонового эрозионного процесса в условиях выраженной нестационарности ливневого наносообразования и диалектического единства всех составляющих эрозионного процесса обоснована методика совершенствования эмпирических моделей смыва. В результате применения разработанной методики к логико-математической модели поверхностного смыва почвы Г. И. Швебса разработаны профильная и ГИС реализованная пространственная версии эмпирической модели смыва-аккумуляции.

Досліджено агроекологічні особливості родючості змитих грунтів схилів різної експозиції та господарського призначення в підзоні чорноземів звичайних у зв'язку з їх генезисом і морфологією. Зазначено, що за допомогою індикаторних культур (гороху, ячменю) можна оцінити родючість грунтів схилів за профілем. На підставі даних про кількісний та якісний склад гумусу, азоту, фосфору, калію, фізико-хімічні властивості та ферментативну активність орних і цілинних грунтів схилів і плакору виявлено залежність між рівнем родючості грунтів схилів та екологічними умовами. Встановлено, що в процесі грунтоутворення в грунтах схилів відбувається перерозподіл мікроелементів у грунтовому профілі: накопичення в гумусово-акумулятативному горизонті та акумуляція розчинної форми мікроелементів, зумовлена зміною кислотно-лужних умов. Доведено, що ефективна родючість грунтів схилів і плакору за профілем, виражена продуктивністю гороху та ячменю, визначається, переважно, орним шаром. За тривалого використання гумусово-перехідних горизонтів і породи продуктивність зазначених культур підвищувалася на 70 - 90 %, інколи вдвічі, що свідчить про мобілізацію поживних речовин грунту. Зроблено висновок, що споживання горохом та ячменем макро- та мікроелементів залежить від вмісту та доступності їх в грунті.

  Скачати повний текст