Висвітлено предмет, завдання, історію розвитку фітомеліорації як наукової дисципліни. Розкрито особливості конструкції та структури фітоценозів-меліорантів. Розглянуто кліматорегулювальну функцію міських рослин-меліорантів. Увагу приділено питанням сільськогосподарської фітомеліорації, лісової рекультивації порушених земель, полезахисного лісорозведення.

Освещены предмет, задачи, история развития фитомелиорации как научной дисциплины. Раскрыты особенности конструкции и структуры фитоценозов-мелиорантов. Рассмотрена климаторегулирующая функция городских растений-мелиорантов. Уделено внимание вопросам сельскохозяйственной фитомелиорации, лесной рекультивации нарушенных земель, полезащитного лесоразведения.

Досліджено біоекологічні та фітомеліоративні властивості карагани деревовидної у лісових і фітомеліоративних насадженнях Центрального Поділля. Проведено комплексне вивчення фенології, динаміки росту та розвитку, особливостей плодоношення карагани деревовидної. Висвітлено питання удосконалення способів генеративного та вегетативного розмноження, проаналізовано вплив глибини посіву на схожість насіння. Проведено комплексне оцінювання природного насіннєвого та вегетативного поновлення карагани деревовидної під наметом головних порід залежно від рівня освітлення. Вивчено вікову динаміку чисельності та збереженості підліску карагани під наметом головних деревних порід. Проведено дослідження розміщення та взаємодії кореневої системи карагани з деякими деревними породами. Визначено розміщення та кількість бульбочок на корінні карагани деревовидної залежно від складу головної породи. Аргументовано вплив карагани на мінералізацію лісової підсилки, фізико-хімічні властивості грунту, зокрема накопичення у ньому азоту, підвищення продуктивності основних деревних порід. Визначено вміст загального азоту, фосфору та калію у вегетативних частинах карагани, виявлено корисні фітомеліоративні особливості рослини. Розглянуто перспективи використання декоративних властивостей карагани в озелененні. Розроблено рекомендації щодо створення лісових культур за участю в них карагани деревовидної, які впроваджено у практику в Хмельницькому обласному управлінні лісового та мисливського господарства.

Досліджено видовий склад рослинності, що бере участь у природній фітомеліорації загасаючих і рекультивованих териконів, фітоценотичну структуру рослинності обох типів відвалів, просторову структуру, фітомеліоративну ефективність, стадійну динаміку заростання загасаючих териконів, розміщення особин рослинності у популяціях загасаючих і рекультивованих териконів, кліматопічні особливості териконів. Визначено фізико-хімічні властивості відвальних порід, рекультивованих грунтів, перегорілої породи, а також грунтових генетичних горизонтів у зоні впливу вугільних шахт. Виявлено вміст важких металів у породах териконів, рослинності териконів і культурфітоценозах. Проведено розрахунки індексів різноманітності та рівномірності розподілу видів на загасаючих териконах, фітомеліоративної ефективності, а також температурного поля загасаючих териконів.

Встановлено вплив довготривалої фітомеліорації на грунтоутворювальний процес у розкривних гірських породах Нікопольського марганцеворудного родовища. 20 років фітомеліорації розкривних гірських порід надали можливість сформувати компонентний склад білкових комплексів у насінні гороху, подібний за показниками з еталонними спектрами рослин, вирощених на грунтовій масі чорнозему південного.

Індекс рубрикатора НБУВ: П062.64 + Б1(4УКР3) в052

Рубрики:

Фітомеліорація (загальні роботи)

Охорона природи. Екологія

Шифр НБУВ: Ж100193 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено трансформаційні процеси у порушених лісових, урбанізованих і техногенних екосистемах, розроблено наукові засади фітомеліорації антропогенно змінених територій. Проаналізовано соціально-економічні причини та природні й антропогенні чинники порушень природних екосистем. Досліджено трансформації фітоценозу та едафотопу лісових, лісопаркових і паркових насаджень внаслідок антропогенної діяльності та процеси відновлення біогеоценозу на пост-техногенних територіях. Опрацьовано й апробовано методичні підходи до встановлення ступеня трансформованості лісових насаджень та оцінювання природоохоронної цінності лісових екосистем з метою розширення мережі природно-заповідного фонду країни. Наведено етапи становлення та екологічні, економічні й соціальні завдання фітомеліорації у контексті сталого розвитку територій. Розроблено науково-методичні підходи до класифікації порушених територій і технології ведення фітомеліоративних заходів залежно від ступеня зміненості умов місць зростання. Розкрито еколого-біологічні засади проведення лісової фітомеліорації, опрацьовано й апробовано методологію розроблення екограм потенційної лісової рослинності та запропоновано критерії оцінювання ефективності фітомеліоративних заходів.

Виконано вірогідний прогноз теоретичного потенціалу енергетичних культур, призначених для виробництва твердого палива. Відповідно до трьох природно-кліматичних зон (Степ, Лісостеп, Полісся та Карпати) запропоновано використовувати вербу, вільху, тополю, міскантус, козлятник, шавнат. Вирощування енергетичних культур доцільно провадити на землях не придатних для сільсько-господарського виробництва та відкритих заболочених землях, площі яких становлять відповідно 1465,2 і 979,8 тис. га.

The newest technology of reclamation of acid and saline soils, based on the integrated use of silicon compounds with cultivation of cereals, legumes and cruciferous plant species was implemented. The technological regulations for the use of chemical and phytomeliorants in different soil-climatic zones of Ukraine were worked out. The silicone-containing mixtures with a high meliorative potential and the optimal dosages for their application were determined. A comprehensive study of the chemical and phytomeliorants was conducted; their role in stimulation of the development of agriculturally useful microbiota, reducing soil sickness, increasing of the plant adaptive potential to abiotic stress factors was defined. Application of silicon-containing mixtures improved agrophysical, agrochemical, biological characteristics of soil, reduced its toxicity and soil sickness. The structure of crop rotation was improved.

Наведено класифікації пісків техногенного походження, перебіг їх природного заростання. Охарактеризовано методи їх механічного та хімічного закріплення та фітомеліорації. Розглянуто кількісні показники запасів продуктивної вологи в пісках. Показано значення лесовидних суглинків для оптимізації їх водно-фізичних властивостей і їх вплив на приживлюваність живців, пагоноутворення, ризогенез, водний режим листя у живцевих саджанців листяних деревних рослин. Охарактеризовано лісокультурні методи фітомеліорації піщаних літоземів.

Розглянуто фітомеліораційні функції комплексної зеленої зони м. Тернополя, сутність фітомеліорації, її основні напрямки, структуру рослинних угруповань та їх "вагу" у зеленій зоні урбоекосистеми. Розкрито сутність фітомеліоративних систем, подано їх типологію там оцінку ефективності, а також наведено перелік найбільш цінних фітомеліоративних видів. Проведено обірунтування меж комплексної зеленої зони міста, проаналізовано структуру земельних угідь в межах сільських рад КЗЗМ, створено оптимізаційну модель з обгрунтуванням ренатуралізаційних заходів.

Досліджено важливі шляхи формування сучасної української фітомеліоративної термінології. Проаналізовано особливості термінологізування значень загальномовних одиниць. З'ясовано, що у процесі ретермінологізування відбувається незначне змінення вихідної семантики терміноодиниць інших галузей. Установлено, що термінологію фітомеліорації розбудовують більшою мірою ретермінологізуванням термінів інших наук і використанням загальнонаукових одиниць, меншою мірою - термінологізуванням загальновживаної питомої лексики.

Теоретично узагальнено і практично вирішено проблему встановлення впливу технологічних чинників на родючість та продуктивність лучного осушуваного ґрунту в Лівобережному Лісостепу, яку вирішено за рахунок оптимізації систем удобрення та біологічних заходів на основі економічної та енергетичної ефективності технологій вирощування. Установлено, що позитивний баланс гумусу на рівні 0,22 - 0,25 т/га забезпечується за органічною або органо-мінеральною системами удобрення. Встановлено, що ці системи удобрення сприяють підвищенню продуктивності сівозміни порівняно з неудобреними ділянками на 32 - 38%, тоді як мінеральна - на 22 - 25%. Зазначено, що продуктивність сівозміни на 82% залежить від систем удобрення і лише на 3% від основного обробітку грунту. Зазначено, що необхідною умовою досягнення бездефіцитного балансу азоту, фосфору та калію на лучних осушуваних ґрунтах Лівобережного Лісостепу є застосування органічної або органо-мінеральної системи удобрення з обов'язковим включенням в сівозміну багаторічних бобових трав. Для максимальної реалізації агроресурсного потенціалу лучних осушуваних грунтів Лівобережного Лісостепу рекомендовано впровадження зерно-кормових сівозмін з таким чергуванням культур: люцерна, пшениця озима, цукровий буряк, кукурудза. Експериментально встановлено і науково обгрунтовано влив інокуляції насіння люцерни на інтенсивність її азотфіксації, поживний режим грунту та продуктивність культури. Доведено, що обробка насіння люцерни штамами бульбочкових бактерій 425 А та Т-17 сприяють підвищенню активності азотфіксації в 2,1 - 2,7 рази. Встановлено, що внесення азотних добрив сприяє підвищенню урожайності зеленої маси люцерни на 15% порівняно з неудобреним фоном, а їх поєднання з фосфорно-калійними - на 17%. Порівняно з мінеральними добривами ефективність інокуляції насіння бактеріальними препаратами 425 А та Т-17 за впливом на урожайність люцерни в 1,4 - 1,9 разів вища, що забезпечує підвищення урожайності до 51 - 54 т/га. Доведено можливість підвищення урожайності люцерни за допомогою застосування біопрепаратів азотфіксувальної та комплексної дії. Рекомендовано застосування нового бактеріального препарату на основі штаму S Меlilоtі Т - 17 для передпосівної інокуляції насіння люцерни, що забезпечує максимально високий рівень азотфіксації та підвищення її урожайності з мінімальними витратами ресурсів.

Уперше встановлено запаси продуктивної вологи у метровій товщі пісків в залежності від вмісту у них лесоподібних суглинків (ЛПС). Уперше з'ясовано вплив ЛПС, внесених у посівну щілину, на біометричні показники сіянців сосни звичайної, акації білої, аморфи кущової, обліпихи крушиноподібної та дуба червоного. Уперше показано кількісні показники впливу жовен бульбочкових бактерій на біометричні показники та накопичення біомаси у сіянців акації білої, аморфи кущової й обліпихи крушиноподібної. Уперше оцінено вплив локально-внесених у садивну щілину ЛПС і глибини загортання стовбурців сіянців сосни звичайної у пісок на їх приживлюваність, біометричні показники та накопичення біомаси. Уперше наведено кількісні показники щільності пісків, які викликають істотні зміни у фракційному складі надземних і підземних органів у саджанців сосни звичайної. Уперше розраховано баланс витрат води на транспірацію у 7-річних насадженнях сосни звичайної. Уперше уточнено дані, що стосуються якісних показників шишок і насіння у сосни звичайної і сосни Банкса. Уперше удосконалено спосіб підвищення приживлюваності сіянців і здерев'янілих стеблових живців деревних рослин на пісках за рахунок локально-внесених ЛПС. Одержали подальший розвиток дослідження, пов'язані із з'ясуванням впливу способів передпосадкового обробітку пісків, типів лісових культур і рубок догляду на біологічну продуктивність насаджень сосни звичайної.

Розкрито наукову й освітню сутність дендрорекультивації порушених ландшафтів, окреслено її основні етапи та напрями. Розглянуто основні форми порушення земної поверхні внаслідок проведення гірничих робіт. Наведено класифікацію форм порушень ландшафтної структури внаслідок гірничих робіт в Україні. Представлено досвід рекультивації у зарубіжних країнах. Висвітлено питання, що стосуються сфери вивчення дії промислового виробництва на природно-територіальні комплекси.

Індекс рубрикатора НБУВ: П062.64 + П065.8 + П347.54

Рубрики:

Фітомеліорація (загальні роботи)

Освоєння непридатних земель. Рекультивація

Закріплення зсувів

Шифр НБУВ: РА450645 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено підсумки комплексного дослідження соснових насаджень лісопаркових ландшафтів міста Києва. За результатами лісівничо-таксаційних, геоботанічних, фітоіндикаційних, ґрунтознавчих, екологічних, соціологічних досліджень здійснено інтегральну екологічну оцінку лісопаркових ландшафтів. Обґрунтовано та визначено урбоекологічний потенціал соснових насаджень зеленої зони м. Києва як похідну їх еколого-естетичних властивостей. Сформульовано основні принципи використання показника урбоекологічного потенціалу для функціонального зонування лісопарків та опрацьовано шляхи його оптимізації. Розроблено уніфіковану схему комплексного урбоекологічного моніторингу для лісопаркових ландшафтів. Впровадження урбоекологічного потенціалу в лісогосподарську практику підвищить екологічну стійкість і естетичну привабливість насаджень, поліпшить їх фітомеліоративні властивості та слугуватиме науково-обґрунтованою основою для раціонального використання природного потенціалу зеленої компоненти урбанізованих ландшафтів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П065.82 + П062.64

Рубрики:

Освоєння земель, порушених гірничою промисловістю

Фітомеліорація (загальні роботи)

Шифр НБУВ: РА433673 Пошук видання у каталогах НБУВ