Розглянуто агротехнічні засоби меліорації вторинно (іригаційно) осолонцьованих чорноземів південних. Визначено, що ярусна оранка та внесення високих доз гною (50-100 т/га), а також сівба багаторічних трав забезпечують відтворення гумусу та підвищують ефективність родючості грунту.

Відображено систему класифікації солонцевих грунтів України, розкрито зональні закономірності та особливості генезису солонців, подано їх характеристику. Особливу увагу приділено методам хімічної меліорації солонців, агротехнічним засобам і технологічним вимогам до проведення даного виду меліорації.

Розглянуто екологічні та грунтово-меліоративні проблеми будівництва дамб і створення водосховищ. Проаналізовано вплив підтоплення на властивості грунтів, зокрема на їх заболочування, оглеєння та засолення.

Рассмотрены экологические и почвенно-мелиоративные проблемы строительства дамб и создания водохранилищ. Проанализировано влияние подтопления на свойства почв, в частности на их заболачивание, оглеение и засоление.

Рассмотрены вопросы формирования открытой экологической системы грунтовая вода - почва - растение на территории орошаемых земель Нижнего Дона и Западного Маныча в условиях до и в период орошения. Изучены взаимосвязи между компонентами данной экологической системы и показаны возможности использования полученной о них информации для оценки экологического состояния оросительных систем. Предложены методы диагностики изменений орошаемых почв и обоснованы возможности количественной оценки происходящих изменений. Приведена морфологическая и микроморфологическая характеристики почв. Проанализировано влияние длительного орошения на биологическую активность террасовых черноземов типа предкавказских.

Висвітлено предмет, завдання, історію розвитку фітомеліорації як наукової дисципліни. Розкрито особливості конструкції та структури фітоценозів-меліорантів. Розглянуто кліматорегулювальну функцію міських рослин-меліорантів. Увагу приділено питанням сільськогосподарської фітомеліорації, лісової рекультивації порушених земель, полезахисного лісорозведення.

Освещены предмет, задачи, история развития фитомелиорации как научной дисциплины. Раскрыты особенности конструкции и структуры фитоценозов-мелиорантов. Рассмотрена климаторегулирующая функция городских растений-мелиорантов. Уделено внимание вопросам сельскохозяйственной фитомелиорации, лесной рекультивации нарушенных земель, полезащитного лесоразведения.

Наведено результати вивчення впливу зрошення та хімічної меліорації (вапняку нормами внесення 5, 10 і 15 т/га та фосфогіпсу за норм внесення 12, 24 і 36 т/га) на основні фізичні та фізико-хімічні властивості іригаційно осолонцьованого чорнозему південного, типового для зрошуваної зони півдня України. Визначено інтенсивність і напрям змін властивостей грунту за різних норм меліорантів та підвищення продуктивності сільськогосподарських культур у зоні дії Каховської зрошувальної системи. Запропоновано спосіб меліорації іригаційно осолонцьованих грунтів з використанням вапняку, який забезпечує відтворення їх родючості та дозволяє підвищити врожайність вирощуваних культур на 15,1 - 22,8 %.

Досліджено біоекологічні та фітомеліоративні властивості карагани деревовидної у лісових і фітомеліоративних насадженнях Центрального Поділля. Проведено комплексне вивчення фенології, динаміки росту та розвитку, особливостей плодоношення карагани деревовидної. Висвітлено питання удосконалення способів генеративного та вегетативного розмноження, проаналізовано вплив глибини посіву на схожість насіння. Проведено комплексне оцінювання природного насіннєвого та вегетативного поновлення карагани деревовидної під наметом головних порід залежно від рівня освітлення. Вивчено вікову динаміку чисельності та збереженості підліску карагани під наметом головних деревних порід. Проведено дослідження розміщення та взаємодії кореневої системи карагани з деякими деревними породами. Визначено розміщення та кількість бульбочок на корінні карагани деревовидної залежно від складу головної породи. Аргументовано вплив карагани на мінералізацію лісової підсилки, фізико-хімічні властивості грунту, зокрема накопичення у ньому азоту, підвищення продуктивності основних деревних порід. Визначено вміст загального азоту, фосфору та калію у вегетативних частинах карагани, виявлено корисні фітомеліоративні особливості рослини. Розглянуто перспективи використання декоративних властивостей карагани в озелененні. Розроблено рекомендації щодо створення лісових культур за участю в них карагани деревовидної, які впроваджено у практику в Хмельницькому обласному управлінні лісового та мисливського господарства.

Установлено загальні закономірності розвитку та можливість регулювання швидкості сучасних грунтових процесів і режимів на землях, вилучених зі зрошення, що поливалися водами різної якості (I - III класів). Виявлено особливості найважливіших грунтових процесів - розсолення та розсолонцювання досліджуваних грунтів. Показано, що основним напрямком еволюції грунтів, зрошення на яких припинено, є розвиток процесів, які є протилежні змінам, набутим під час зрошення. Виявлено швидкооборотні, повільнооборотні та необоротні грунтові процеси на землях, що вилучені зі зрошення. Доведено, що динаміка та кількісні характеристики відновлення властивостей, передусім сольових і фізико-хімічних, характерних для незрошуваних аналогів, залежать від якості поливної води, рівня перетворення грунту, досягнутого завдяки зрошуванню та певної тривалості зрошувального й післязрошувального періодів. Виявлено, що післядія зрошення водою I класу на вилучених зі зрошення землях зумовлює підвищену лабільність органо-мінеральної частини грунту, посилену напруженість мінералізаційних процесів і, як наслідок, підвищений вміст рухомих форм поживних речовин, що спричинило більшу врожайність сільськогосподарських культур у порівнянні з незрошуваними контрольними ділянками протягом 10 - 11-ти років.

Наведено результати вивчення впливу біологічної, хімічної меліорації на фізичні та фізико-хімічні властивості темно-каштанового середньосуглинкового вторинно-осолонцьованого грунту в короткоротаційній овочевій сівозміні. Визначено ступінь змін властивостей грунту за різних прийомів меліорації та підвищення продуктивності сільськогосподарських культур у зоні дії Інгулецької зрошувальної системи у разі використання вод підвищеної мінералізації. Запропоновано спосіб меліорації вторинно-осолонцьованих грунтів з використанням місцевих ресурсів вапняку, що забезпечує відтворення їх родючості та дозволяє підвищити врожайність культур овочевої сівозміни (томатів, огірків, озимої пшениці) на 14 - 21 %.

Наведено результати комплексних досліджень особливостей формування водно-сольового режиму безстокових і слабодренованих агроландшафтів Кримського Присивашшя і району біосферного заповідника "Асканія-Нова". Надано комплексну оцінку агромеліоративної ефективності горизонтального дренажу 1977-1996 рр. Виявлено закономірності зміни водного режиму та фізико-хімічних властивостей темно-каштанових грунтів і спрогнозовано подальший напрямок їх розвитку. Встановлено параметри оптимального меліоративного режиму, що забезпечує підвищення родючості темно-каштанових грунтів, одержання високих і гарантованих урожаїв сільськогосподарських культур, підвищення екологічної стійкості агроландшафтів на півдні України.

Освещена история почвенно-мелиоративных и экологических исследований засоленных и солонцовых земель Украины. Описаны процессы соленакопления и осолонцевания почв (ОП), определены геохимические и режимные закономерности соленакопления в степном Крыму, влияние импульверизации солей на ОП Причерноморья. Рассмотрены вопросы диагностики солонцеватости почв по степени иллювиированости в степной и сухостепной зонах южной Украины, методы мелиорации солонцовых почв в контексте их районирования. Изложены теоретические аспекты прогнозирования вторичного засоления, ощелачивания и содопроявления в орошаемых почвах.

Вперше для умов південно-західної частини Краснознам'янської зрошувальної системи розроблено динамічну схему регулювання водно-сольового режиму для всієї активної зони волого - солеобміну за допомогою зрошення та вертикального дренажу. Вдосконалено режим зрошення пшениці озимої з урахуванням слабо- та середньомінералізованих близькозалягаючих підгрунтових вод і додатковою проточністю, яку створює вертикальний дренаж. Вперше проведено оцінювання зміни водно-сольового режиму тривало зрошуваних темно-каштанових фунтів за різних умов функціонування системи зрошення - вертикальний дренаж. Обгрунтовано оптимальний меліоративний режим з урахуванням особливостей зміни фунтово-гідрогеологічного процесу в зоні досліджень.

Досліджено видовий склад рослинності, що бере участь у природній фітомеліорації загасаючих і рекультивованих териконів, фітоценотичну структуру рослинності обох типів відвалів, просторову структуру, фітомеліоративну ефективність, стадійну динаміку заростання загасаючих териконів, розміщення особин рослинності у популяціях загасаючих і рекультивованих териконів, кліматопічні особливості териконів. Визначено фізико-хімічні властивості відвальних порід, рекультивованих грунтів, перегорілої породи, а також грунтових генетичних горизонтів у зоні впливу вугільних шахт. Виявлено вміст важких металів у породах териконів, рослинності териконів і культурфітоценозах. Проведено розрахунки індексів різноманітності та рівномірності розподілу видів на загасаючих териконах, фітомеліоративної ефективності, а також температурного поля загасаючих териконів.

Встановлено вплив довготривалої фітомеліорації на грунтоутворювальний процес у розкривних гірських породах Нікопольського марганцеворудного родовища. 20 років фітомеліорації розкривних гірських порід надали можливість сформувати компонентний склад білкових комплексів у насінні гороху, подібний за показниками з еталонними спектрами рослин, вирощених на грунтовій масі чорнозему південного.

Індекс рубрикатора НБУВ: П062.64 + Б1(4УКР3) в052

Рубрики:

Фітомеліорація (загальні роботи)

Охорона природи. Екологія

Шифр НБУВ: Ж100193 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено трансформаційні процеси у порушених лісових, урбанізованих і техногенних екосистемах, розроблено наукові засади фітомеліорації антропогенно змінених територій. Проаналізовано соціально-економічні причини та природні й антропогенні чинники порушень природних екосистем. Досліджено трансформації фітоценозу та едафотопу лісових, лісопаркових і паркових насаджень внаслідок антропогенної діяльності та процеси відновлення біогеоценозу на пост-техногенних територіях. Опрацьовано й апробовано методичні підходи до встановлення ступеня трансформованості лісових насаджень та оцінювання природоохоронної цінності лісових екосистем з метою розширення мережі природно-заповідного фонду країни. Наведено етапи становлення та екологічні, економічні й соціальні завдання фітомеліорації у контексті сталого розвитку територій. Розроблено науково-методичні підходи до класифікації порушених територій і технології ведення фітомеліоративних заходів залежно від ступеня зміненості умов місць зростання. Розкрито еколого-біологічні засади проведення лісової фітомеліорації, опрацьовано й апробовано методологію розроблення екограм потенційної лісової рослинності та запропоновано критерії оцінювання ефективності фітомеліоративних заходів.

Виконано вірогідний прогноз теоретичного потенціалу енергетичних культур, призначених для виробництва твердого палива. Відповідно до трьох природно-кліматичних зон (Степ, Лісостеп, Полісся та Карпати) запропоновано використовувати вербу, вільху, тополю, міскантус, козлятник, шавнат. Вирощування енергетичних культур доцільно провадити на землях не придатних для сільсько-господарського виробництва та відкритих заболочених землях, площі яких становлять відповідно 1465,2 і 979,8 тис. га.

Висвітлено умови розвитку зрошувальних меліорацій в Україні. Відзначено високу ефективність вирощування сільськогосподарських культур на поливних землях. Проаналізовано проблеми ведення зрошення, які постали в останній час, та запропоновано заходи щодо їх вирішення.

Розглянуто актуальні проблеми водних меліорацій в Україні та наведено аналіз сучасних світових тенденцій у цій галузі за матеріалами 17-го Всесвітнього конгресу Міжнародної Комісії з іригації та дренажу (МКІД).

The newest technology of reclamation of acid and saline soils, based on the integrated use of silicon compounds with cultivation of cereals, legumes and cruciferous plant species was implemented. The technological regulations for the use of chemical and phytomeliorants in different soil-climatic zones of Ukraine were worked out. The silicone-containing mixtures with a high meliorative potential and the optimal dosages for their application were determined. A comprehensive study of the chemical and phytomeliorants was conducted; their role in stimulation of the development of agriculturally useful microbiota, reducing soil sickness, increasing of the plant adaptive potential to abiotic stress factors was defined. Application of silicon-containing mixtures improved agrophysical, agrochemical, biological characteristics of soil, reduced its toxicity and soil sickness. The structure of crop rotation was improved.