Розглянуто спосіб зниження розчинності азотовмісних добрив шляхом покриття гранул органічною оболонкою. Наведено перспективи використання як матеріал оболонки суспензії курячого посліду. На підставі проведених досліджень встановлено механізм і режими росту гранул у псевдозрідженому шарі. Одержано загальний вигляд рівняння, яке аналітично описує функцію щільності розподілу гранул за розмірами в процесі капсулювання.

Наведено результати досліджень застосування відходів птахівництва в сільськогосподарському виробництві. Розроблено технологічні основи виробництва нових видів органо-мінеральних добрив з переважним використанням пташиного посліду, показано їх ефективність за умов Лівобережжя Лісостепу України.

Разработана автотермическая технология карбонизации птичьего помета в шахтных реакторах плотного слоя. Представлены результаты переработки куриного и перепелиного помета. Коксовый остаток карбонизации помета рекомендуется использовать в качестве удобрения.

Обгрунтовано доцільність і перспективність виробництва органічних добрив в гранульованому вигляді. Запропоновано як органічну суспензію використовувати рідкий курячий послід. Експериментально встановлено температурні режими процесу гранулювання курячого посліду та визначено робочий режим. Одержано критеріальне рівняння для визначення коефіцієнта тепловіддачі від теплового агента до поверхні частинок під час випаровування рідкої фази суспензії.

Індекс рубрикатора НБУВ: П040.22

Рубрики:

Пташиний послід

Шифр НБУВ: Ж69879 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П040.22

Рубрики:

Пташиний послід

Шифр НБУВ: Ж69879 Пошук видання у каталогах НБУВ 

This article provides an overview of the poultry manure utilisation issues. It gives a comparative analysis of the methods of composting and vermiculation, production of organic-mineral fertilisers, granulation and thermal drying of the output raw product. Integrated combination of granulation and thermal drying is considered to be the most efficient in the poultry manure processing technology.

Розглянуто підходи до зниження кількості утворення стоків у процесі анаеробної ферментації курячого посліду. Досліджено стабільність анаеробної ферментації у твердофазних умовах, запропоновано підхід до інтенсифікації процесу. Вивчено анаеробну ферментацію курячого посліду за умови рециркуляції рідкої фази з вилученням амонійного Нітрогену. Здійснено економічну оцінку обох підходів та обґрунтовано вищу економічну ефективність за використання рідиннофазної ферментації з рециркуляцією рідкої фази. Запропоновано новий метод відновлення сорбенту для вилучення амонійного Нітрогену, що передбачає економічно привабливий метод виробництва амоніаку. Розроблено біотехнологію анаеробної ферментації курячого посліду за умови рециркуляції рідкої фази, що характеризується значимим зниженням кількості стоків.

Звернено увагу на особливості розвитку мікроорганізмів при компостуванні курячого посліду та розробці технології отримання біоорганічного добрива за використання селекціонованих мікроміцетів. Досліджено особливості сукцесій мікроорганізмів при компостуванні субстратів на основі курячого посліду. Визначено перспективні, з точки зору інтродукції представників окремих фізіолого-трофічних груп мікроорганізмів до субстрату, стадії сукцесій мікроорганізмів при компостуванні. Встановлено можливість забезпечення керованого процесу компостування курячого посліду за дотримання термінів інтродукції до субстрату активних штамів целюлозолітичних мікроорганізмів. Селекціоновано асоціацію мікроміцетів Trichoderma harzianum 128, до складу якої входять два штами. Асоціація є активним продуцентом низки целюлозолітичних ферментів, характеризується відсутністю фітотоксичності та зоопатогенності, володіє високою антагоністичною активністю до фітопатогенів, здатністю до синтезу позаклітинних фітогормонів. Інтродукція асоціації T. harzianum 128 до суміші курячого посліду з торфом і соломою є доцільною на другий місяць компостування; за цих умов максимальна чисельність інтродукованих мікроскопічних грибів на сьомий місяць компостування сягає 9,7 млн КУО/г сухого субстрату; на восьмий місяць їх кількість залишається достатньо високою (8,8 млн КУО/г сухого субстрату), цей час співпадає із завершенням процесу компостування органічної речовини. Інтродукція асоціації T. harzianum 128 до компостованого субстрату сприяє інтенсивності розкладу соломи та акумулюванню вуглецю і азоту в компості, накопиченню фізіологічно активних речовин, що підвищує його цінність. Встановлено, що експериментальні компости, одержані за участі асоціації T. harzianum 128, містять високі концентрації речовин рістстимулювальної дії. Експериментально показано, що доцільним є застосування компосту локально (для зручності – у гранулах). Ефективність експериментального добрива перевірено протягом трьох років у польових дослідах з картоплею. Отримані дані демонструють найвищий приріст урожайності культури при застосуванні компосту, отриманого за впливу T. harzianum 128. При цьому покращуються показники якості продукції: зростає вміст крохмалю та аскорбінової кислоти у бульбах, знижується вміст нітратів.