Визначено, що з точки зору багаторазового використання біогенних елементів в агроекосистемі, безперечно, перевагу над соломою і побічною продукцією має гній, особливо у великих дозах, що забезпечується за наявності в господарстві відповідної кількості сільськогосподарських тварин.

Визначено, що на чорноземі типовому застосування мілкого плоскорізного зяблевого обробітку урунту на 14 - 16 см замість оранки дає можливість на кожному гектарі ріллі заощадити 5,8 - 9,6 л пального. За умови довготривалого внесення добрив вміст органічної речовини був вищим на 1,9 - 8,3 %, ніж на абсолютному контролі, а продуктивність сівозміни - на 14 - 40 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.105-434 + П040.16

Рубрики:

Яра пшениця

Дія і ефективність добрив

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше розроблено та стандартизовано терміни і визначення понять у сфері органічних, органо-мінеральних добрив (ОМД) і відходів органічного походження, що мають удобрювальні властивості, номенклатуру показників їх якості. Розроблено класифікаційні угруповання місцевої сировини, що надає змогу зорієнтувати виробників і споживачів відносно питань поводження з сировиною та добривами на їх основі. Вперше проведено порівняльне агрохімічне оцінювання місцевої сировини з визначенням якості органічної складової та її енергоємності, що характеризує меліоративні й удобрювальні властивості цієї сировини. Науково обгрунтовано доцільність введення комплексантів і вузькоспеціалізованих домішок до органо-мінеральної суміші, що надає змогу одержувати добрива з покращеними агрохімічними властивостями та підвищеною фізіологічною активністю. Вперше розроблено методику розрахунку нормативів витрат складових під час виробництва ОМД, яка сприяє розробці та вдосконалюванню рецептури добрив для певних грунтово-кліматичних умов і сільськогосподарських культур, що вирощують з урахуванням строків і способів їх внесення. Вперше встановлено ефективність дії та післядії ОМД за різних строків і способів їх внесення на врожайність сільськогосподарських культур, якість рослинницької продукції та родючість чорнозему типового в короткоротаційних сівозмінах. Встановлено перевагу застосування ОМД у порівнянні з використанням мінеральних та органічних добрив. Доведено перевагу локального внесення ОМД порівняно з розкидним способом їх внесення. Удосконалено способи екстрагування гумінових кислот з кондиційної органічної сировини, що надає змогу поліпшити якісні, адаптогенні та протекторні властивості стимуляторів росту рослин. Уперше розроблено та стандартизовано методи визначання гумінових кислот в органічних та ОМД, відходах сільського і комунального господарства та переробної промисловості, різній органічній сировині. Розроблено та науково обгрунтовано технологію одержання та застосування рідких ОМД з визначеним співвідношенням поживних речовин залежно від потреб сільськогосподарських культур та фаз їх розвитку.

Досліджено вплив процесу адсорбції мінеральних добрив на проникнення та утримування у порах грунтового середовища різних компонентів мінеральних добрив. Проведено експериментальні дослідження як адсорбційних властивостей грунтового середовища, так і процесу міграції компонентів мінеральних добрив вертикальним грунтовим профілем.

На прикладі двох цілком відмінних видів ландшафтів, утворених закрутом долини р. Сіверський Донець на стику Донецької і Приоскільської височин, урізноманітнених сосновим бором та полезахисними лісосмугами, розглянуто елементи їх ландшафтів. Досліджено особливості рельєфу, грунтів, мікроклімату, які обумовлюють формування на них різних ресурсів вологи, що визначає ефективність мінерального живлення рослин та обсяг і якість врожаю. Рекомендовано проектувати систему внесення добрив під сільськогосподарські культури, адаптовану до особливостей ландшафтних утворень і запасів у них продуктивної вологи.

Здійснено енергетичну оцінку ефективності застосування добриу процесі функціонування системи грунт - добрива - рослини за ротацією сівозміни з чорним паром у Лівобережному Лісостепу України для підвищення продуктивності рослин і поліпшення живлення.

Проаналізовано вплив фосфоритів як фосфорно-вапнякових добрив на врожайність сільськогосподарських культур. Установлено можливість використання їх як компонентів у процесі виготовлення мінеральних та органо-мінеральних добрив.

Розглянуто проблеми та перспективи органічного та мінерального живлення грунтів степової зони упродовж 2000 - 2014 рр. Встановлено, що за останні 15 років у середньому на 1 га посівної площі вносилось 29 кг мінеральних добрив і 0,2 т гною, що відповідно у 5 і 80 разів менше від рекомендованих для умов Степу оптимальних значень. Запропоновано шляхи зниження негативного балансу гумусу та поживних речовин. Визначено, що у середньому надходження поживних речовин з органо-мінеральних добрив та інших джерел утричі менші, ніж їх винос, а втрати гумусу в 2,5 раза більші за їх утворення. Вказано на необхідність вжиття заходів зі збереження та відтворення родючості грунтів, відновлення балансу гумусу і поживних речовин завдяки збалансованому застосуванню органо-мінеральних добрив та інших альтернативних заходів.

Досліджено вплив органічного добрива мегафол і ретардантів на пшеницю озиму (Triticum aestivum L.) високопродуктивних сортів Смуглянка і Подолянка вітчизняної селекції та сорту Мулан європейської селекції. Виявлено позитивний вплив регуляторів росту похідних класу циклогексадіонів, а також їх композицій з добривом на вміст хлорофілу в листках рослин пшениці озимої досліджуваних сортів. Вміст хлорофілу в прапорцевих листках рослин сорту Смуглянка у фазу молочно-воскової стиглості за обробки інгібіторами росту та у поєднанні їх із добривом був у межах 49,6 - 52,4 умовних одиниць SPAD, у сорту Подолянка - 46,7 - 51,3. У прапорцевих листках рослин сорту Смуглянка вміст хлорофілу за обробки прогексадіоном Ca + мепікватхлоридом (медакс топ, 1,0 л/га) зріс на 6,6 %, тринексапак-етилом (моддус, 0,6 л/га) + мегафолом (1,5 л/га) - майже на 8,0 % у порівнянні з контролем. Листки рослин, оброблених мегафолом містили хлорофілу на 5,9 % більше, ніж у контрольному варіанті. У листках рослин пшениці сорту Подолянка, оброблених комбінацією діючих речовин прогексадіон Ca + мепікватхлорид (медакс топ, 1,0 л/га) з добавлянням мегафолу (1,5 л/га), вміст хлорофілу в листках підвищився на 6,4 % відносно контролю. Врожайність пшениці озимої сорту Смуглянка за обробки рослин ретардантами була майже на рівні контрольних показників. Добавляння доретардантів моддус (0,6 л/га) і медакс топ (1,0 л/га) мегафолу (1,5 л/га) сприяло приросту врожайності майже на 4 %, сорту Подолянка - на 7 і 8,8 % відповідно у порівнянні з контролем (без обробки). Урожайність сорту Смуглянка в досліджуваних варіантах зростала у порівнянні з контролем на 2,9 - 3,4 ц/га, сорту Подолянка - на 5,3 - 6,7 ц/га. За обробки рослин ретардантами у виробничих посівах сортів Смуглянка і Мулан урожайність пшениці була дещо вищою, ніж у контролі. Композиція ретарданту з добривом (мегафол) посилювала вплив регулятора росту на врожайність культури в разі внесення у фазу ВВСН 30-32 на відміну від його застосування у фазу ВВСН 37-39.

Мета дослідження - з'ясування характеру впливу гербіцидних сумішей на фотосинтетичний апарат сої та продуктивні можливості посіву. Варіанти досліду включали: Контроль без прополювань; Контроль з 2-ма ручними прополюваннями; Примекстра TZ Голд (к.с., 312,5 г/л Sметолахлору + 187,5 г/л тербутилазину), 4,5 л/га; Зенкор (к.с., 700 г/л метрибузину) + Комманд (к.е., 480 г/л кломазону), 0,4 л/га + 0,2 л/га; Базагран (в.р., 480 г/л бентазону) + Хармоні (в.д.г., 750 г/кг тифенсульфурон-метилу), 2,5 л/га + 0,008 кг/га. Ефективність препаратів досліджено в умовах польового досліду в ВП НУБіП України "Агрономічна дослідна станція" за традиційної технології вирощування для Лісостепової зони України. Грунтові гербіциди вносили до появи сходів, післясходові - за появи першого справжнього листка. Вміст пігментів визначали спектрофотометрично після екстракції з ДМСО (диметилсульфоксидом) за методикою A. Wellburn (1994). Встановлено, що за дії гербіцидів вміст сумарного хлорофілу в листках сої був на 15 - 20 % вищим, ніж на контролі без прополювань. Водночас фітотоксичний вплив гербіцидів призводив до зниження вмісту хлорофілів при порівнянні з безгербіцидним контролем за використання дворазового ручного прополювання. При цьому фіксувалось одночасне зростання вмісту каротиноїдів, що, очевидно, є реакцією організму на індукований окислювальний стрес, наслідком якого є гальмування біосинтезу пігментів. Втім, стресові чинники забезпечили суттєву активізацію фотосинтетичних процесів, що підтверджується ростом співвідношення основних фотосинтетичних пігментів. За використання бакових сумішей гербіцидів відношення хлорофілів a і b вдвічі перевищувало цей показник на обох контролях. Активізація роботи фотосинтетичного апарату рослин за дії гербіцидів обумовила накопичення оптимального фотосинтетичного потенціалу (ФП) посіву та забезпечила його вищі продуктивні можливості. На варіанті із застосуванням сумішей Зенкор+Комманд та Базагран+Хармоні продуктивність ФП склала 1,16 та 1,45 кг господарського врожаю на 1 тис. одиниць ФП, що вище контролю без прополювань відповідно на 28 та 42 %. Отже, застосування бакових сумішей селективних грунтових та післясходових гербіцидів сприяло активізації фотосинтетичних процесів у рослин сої та забезпечувало продуктивні показники на рівні безгербіцидного фону із застосуванням ручних прополювань.

Досліджено вплив органічного добрива мегафол і ретардантів на пшеницю озиму (Triticum aestivum L.) високопродуктивних сортів Смуглянка і Подолянка вітчизняної селекції та сорту Мулан європейської селекції. Виявлено позитивний вплив регуляторів росту похідних класу циклогексадіонів, а також їх композицій з добривом на вміст хлорофілу в листках рослин пшениці озимої досліджуваних сортів. Вміст хлорофілу в прапорцевих листках рослин сорту Смуглянка у фазу молочно-воскової стиглості за обробки інгібіторами росту та у поєднанні їх із добривом був у межах 49,6 - 52,4 умовних одиниць SPAD, у сорту Подолянка - 46,7 - 51,3. У прапорцевих листках рослин сорту Смуглянка вміст хлорофілу за обробки прогексадіоном Ca + мепікватхлоридом (медакс топ, 1,0 л/га) зріс на 6,6 %, тринексапак-етилом (моддус, 0,6 л/га) + мегафолом (1,5 л/га) - майже на 8,0 % у порівнянні з контролем. Листки рослин, оброблених мегафолом містили хлорофілу на 5,9 % більше, ніж у контрольному варіанті. У листках рослин пшениці сорту Подолянка, оброблених комбінацією діючих речовин прогексадіон Ca + мепікватхлорид (медакс топ, 1,0 л/га) з добавлянням мегафолу (1,5 л/га), вміст хлорофілу в листках підвищився на 6,4 % відносно контролю. Врожайність пшениці озимої сорту Смуглянка за обробки рослин ретардантами була майже на рівні контрольних показників. Добавляння доретардантів моддус (0,6 л/га) і медакс топ (1,0 л/га) мегафолу (1,5 л/га) сприяло приросту врожайності майже на 4 %, сорту Подолянка - на 7 і 8,8 % відповідно у порівнянні з контролем (без обробки). Урожайність сорту Смуглянка в досліджуваних варіантах зростала у порівнянні з контролем на 2,9 - 3,4 ц/га, сорту Подолянка - на 5,3 - 6,7 ц/га. За обробки рослин ретардантами у виробничих посівах сортів Смуглянка і Мулан урожайність пшениці була дещо вищою, ніж у контролі. Композиція ретарданту з добривом (мегафол) посилювала вплив регулятора росту на врожайність культури в разі внесення у фазу ВВСН 30-32 на відміну від його застосування у фазу ВВСН 37-39.

Мета дослідження - з'ясування характеру впливу гербіцидних сумішей на фотосинтетичний апарат сої та продуктивні можливості посіву. Варіанти досліду включали: Контроль без прополювань; Контроль з 2-ма ручними прополюваннями; Примекстра TZ Голд (к.с., 312,5 г/л Sметолахлору + 187,5 г/л тербутилазину), 4,5 л/га; Зенкор (к.с., 700 г/л метрибузину) + Комманд (к.е., 480 г/л кломазону), 0,4 л/га + 0,2 л/га; Базагран (в.р., 480 г/л бентазону) + Хармоні (в.д.г., 750 г/кг тифенсульфурон-метилу), 2,5 л/га + 0,008 кг/га. Ефективність препаратів досліджено в умовах польового досліду в ВП НУБіП України "Агрономічна дослідна станція" за традиційної технології вирощування для Лісостепової зони України. Грунтові гербіциди вносили до появи сходів, післясходові - за появи першого справжнього листка. Вміст пігментів визначали спектрофотометрично після екстракції з ДМСО (диметилсульфоксидом) за методикою A. Wellburn (1994). Встановлено, що за дії гербіцидів вміст сумарного хлорофілу в листках сої був на 15 - 20 % вищим, ніж на контролі без прополювань. Водночас фітотоксичний вплив гербіцидів призводив до зниження вмісту хлорофілів при порівнянні з безгербіцидним контролем за використання дворазового ручного прополювання. При цьому фіксувалось одночасне зростання вмісту каротиноїдів, що, очевидно, є реакцією організму на індукований окислювальний стрес, наслідком якого є гальмування біосинтезу пігментів. Втім, стресові чинники забезпечили суттєву активізацію фотосинтетичних процесів, що підтверджується ростом співвідношення основних фотосинтетичних пігментів. За використання бакових сумішей гербіцидів відношення хлорофілів a і b вдвічі перевищувало цей показник на обох контролях. Активізація роботи фотосинтетичного апарату рослин за дії гербіцидів обумовила накопичення оптимального фотосинтетичного потенціалу (ФП) посіву та забезпечила його вищі продуктивні можливості. На варіанті із застосуванням сумішей Зенкор+Комманд та Базагран+Хармоні продуктивність ФП склала 1,16 та 1,45 кг господарського врожаю на 1 тис. одиниць ФП, що вище контролю без прополювань відповідно на 28 та 42 %. Отже, застосування бакових сумішей селективних грунтових та післясходових гербіцидів сприяло активізації фотосинтетичних процесів у рослин сої та забезпечувало продуктивні показники на рівні безгербіцидного фону із застосуванням ручних прополювань.

Індекс рубрикатора НБУВ: П223-434 + П040.162

Рубрики:

Травосіяння. Польові та лучні трави

Вплив добрив на життєдіяльність рослин

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Стратегія діяльності, спрямованої на досягнення бездефіцитного балансу поживних речовин у землеробстві, потребує коригування з науковим обгрунтуванням і визначенням економічної доцільності. Мета досліджень - удосконалення теоретичних аспектів агрохімічної балансової оцінки кругообігу макроелементів живлення в системі "добрива - грунт - рослина". Завданням було виявити нові закономірності формування балансу азоту, фосфору й калію і розробити базові моделі економічно обгрунтованого рівня балансу елементів живлення. Застосовувані матеріали й методи: результати багаторічних досліджень у стаціонарному польовому досліді; аналіз, узагальнення і статистична обробка даних фондових і сучасних літературних матеріалів (частково об'єднаних в електронній базі даних); аналіз та узагальнення даних агрохімічної служби країни. Досліджувані об'єкти: основні грунти України (об'єкт прямих досліджень - чорнозем типовий важкосуглинковий); моделі економічно обгрунтованого рівня балансу елементів живлення в системі "добрива - грунт - рослина". Виявлено, що за систематичного внесення добрив (навіть в умовах від'ємного балансу поживних речовин) вміст рухомих сполук азоту, фосфору та калію в грунтах має тенденцію до підвищення. Це спонукало висловити припущення, що уявлення про суттєве погіршення трофічного стану грунтів в умовах від'ємного балансу поживних речовин є недостатньо теоретично обгрунтованим і дещо перебільшеним. У зв'язку з цим рекомендуеться з певною осторогою підходити до інтерпретації результатів розрахунків балансу. Розроблено математичні моделі та розраховано нормативи динаміки вмісту фосфору в грунтах України залежно від норми добрив і тривалості їх внесення. Встановлено й теоретично обгрунтовано, що за систематичного внесення навіть невеликих норм добрив, просте відтворення родючості грунтів досягається автоматично. Запропоновано базову модель економічно обгрунтованого рівня балансу елементів живлення для розширеного відтворення родючості грунтів. Параметри моделі можуть змінюватися залежно від кліматичних умов, ціни на добрива, набору культур, що вирощуються, і рівня культури землеробства.

Наведено дані про значення азоту в мінеральному живленні рослин і особливості використання водних розчинів карбамід-аміачних сумішей КАС в системах удобрення основних сільськогосподарських культур. Проаналізовано обсяги виробництва, динаміку цін КАС. Розглянуто технологію їх виробництва, особливості зберігання, транспортування та внесення, а також їх фізико-хімічні властивості. Знайдено шляхи зниження корозійної активності, зменшення непродуктивних втрат азоту та визначено оптимальні строки, ефективні способи та науково-обґрунтовані дози внесення цих азотних добрив у посіви різних сільськогосподарських культур.

Численні дослідження агрономічної практики стосовно впливу регуляторів росту рослин (РРР) та сумішей із мікродобривами сприяють новому пошуку комбінацій, їх норм внесення для підвищення продуктивності сої та покращенню якісних показників зерна. У дослідженнях з цього питання висвітлено переваги і недоліки комбінацій препаратів як синтетичного (хімічного), так і природного походження та їх застосування у посівах бобових культур. З недоліків у сумішах РРР, мікродобрив та гербіцидів виявлено пригнічення дії останніх та зниження фітотоксичного ефекту на бур'яновий компонент. Переваг у разі використання таких комбінацій значно більше, про що свідчать численні результати досліджень, серед яких головними є підвищення схожості насіння та продуктивності посівів. Наведені дані особливостей впливу сумішей регулятора росту Вимпел-2 та мікродобрива комплексної дії Оракул на продуктивність сорту сої Ромашка. Ефективність сумішей змінювалась залежно від способів їх використання, але найбільш вагомим був вплив обробки посівного матеріалу сої з нормою витрати Вимпел-2 (500 г/т) + Оракул мультикомплекс (1 л/т) у поєднанні з вегетаційною обробкою Вимпел-2 (500 г/га) + Оракул мультикомплекс (1 л/га), при цьому кількість бобів та маса насіння на рослині підвищилася порівняно з контролем на 23; 24,9 %, урожайність на 26,2 %. Застосування у варіанті 2 лише регулятора Вимпел-2 при обробці насіння сої сприяло покращенню показників на 7,7; 7,4; 9,7 %. Застосування для обробки насіння композиції Вимпел-2 (500 г/т) + Оракул мультикомплекс (1 л/т) дало змогу підвищити показники порівняно з контролем на 15,7; 23,2; 20,5 %. Проте відмічено зниження досліджуваних показників за умови композиції Вимпел-2 (500 г/га) + Оракул мультикомплекс (1 л/га) при вегетаційній обробці порівняно з попереднім варіантом (обробка насіння). На варіанті 3 показники перевищили контроль на 14; 20,8; 19,1 %. Встановлено, що застосування передпосівної обробки сої сумішами (Вимпел-2 (500 г/т) + Оракул мультикомплекс (1 л/т)) у поєднанні з внесенням препаратів у період вегетації (Вимпел-2 (500 г/га) + Оракул мультикомплекс (1 л/га)) сприяє підвищенню показників продуктивності культури порівняно з варіантами, де препарати вносилися як окремо, так і в окремі фази розвитку сої. Комбінування препаратів та внесення їх у два строки безперечно дало можливість розкрити потенціали сорту, про що свідчить збільшення урожайності культури та підвищення показників продуктивності.