Розглянуто принципи грунтово-географічного районування Північної, Центральної та Південної Америки, Африки, Австралії та Океанії. Охарактеризовано кліматичні умови, рельєф, рослинність, породи, грунти, землеробство областей та підобластей, які входять до складу зазначених країн.

Висвітлено сучасний стан і перспективні напрямки вивчення конкретних грунтів України, зокрема, проблеми генезису, географії, еволюції, класифікації, окультурення, меліорації та раціонального використання. Детально розглянуто грунтотвірний процес формування профілю та властивостей грунту, у т.ч. підзолистого, болотного, буроземного, гумусово-акумулятивного (дернового), солонцюватого.

Висвітлено питання загального грунтознавства: генезис і еволюцію грунтів, склад, властивості, класифікацію, їх функцію та значення в ландшафтній оболонці Землі, у житті людей. Охарактеризовано фізичні, хімічні та біологічні властивості грунтів, їх зв'язок з факторами грунтоутворення та значення кругообігу речовини у грунтоутворенні.

Досліджено міграцію важких металів у генетичних горизонтах грунтового розрізу в грунтах типового потужного малогумусного великопилуватосуглинкового чорнозему, закладеного у неоелювіальному елементарному ландшафті на території філії Українського степового природного заповідника "Михайлівська цілина". Наведено ряд досліджуваних елементів за коефіцієнтом радіальної диференціації у гумусовому горизонті. Виділено два типи перерозподілу рухомих форм важких металів у грунтовому профілі.

Вперше у вітчизняній літературі грунт як складова навколишнього середовища й предмет досліджень розглядається в категоріях і символах екології, а екологія грунту - як одна із галузевих екологій, що має власну проблематику і коло розв'язуваних завдань у сфері управління продукційним процесом і родючістю грунту, моніторингу та контролю за станом і забрудненням грунтів і навколишнього середовища, моделювання грунтово-екологічної системи, а також екологічної системи землеробства. Особлива увага приділена факторам антропогенного впливу на екосистему грунту, зокрема, радіаційному забрудненню.

Описано вимоги щодо геодезично-картографічної основи грунтових карт, генетичні, геоекологічні та агрономічні властивості грунту як компонента ландшафту, об'єкта картографування та господарювання. Окремі розділи присвячено характеристиці аерокосмічних і комп'ютерних технологій, які застосовуються в процесі грунтового знімання, а також розгляду особливостей різноцільового картографування грунтів - для потреб земельного (грунтового) кадастру, землевпорядкування, контурно-меліоративної організації території, осушення та зрошення земель, в агролісомеліоративних, лісотипологічних, рекультиваційних, садпроектних та інших розробках. Відображено палеоландшафтні реконструкції та моделі сучасного екологізованого землекористування за поліваріантних умов господарювання та різних форм власності на землю.

На основании периодизации антропогенных изменений агроландшафтов Крыма доказано, что степень антропогенной трансформации ландшафтов и в особенности почвенного покрова в настоящее время достигли масштабов экологической катастрофы. Рассмотрены вопросы комплексного исследования динамики почв и разработки мероприятий для обеспечения мониторинга использования почвенного ресурса. Приведены методы математического моделирования процессов почвообразования. Разработан алгоритм использования результатов исследований интенсивности почвообразования для оценки степени эффективности противоэрозионных мероприятий.

Розглянуто проблеми агроекології, зокрема, біосфери та екологічних систем, агрометеорологічного прогнозування, водної та вітрової ерозії грунтів, системи біологічного (альтернативного) землеробства. Описано мінеральні, органічні добрива, пестициди, проаналізовано їх вплив на навколишнє середовище. Наведено закон екології, охарактеризовано принципи організації екологічного моніторингу.

Описано структуру земельних угідь, наведено їх якісну оцінку та висвітлено продуктивність. Проаналізовано вплив процесів ерозії та забруднення на стан земельних ресурсів, зміни їх стану під дією гідро- та геологічних аномалій.

Описана структура земельных угодий, приведена их качественная оценка и освещена продуктивность. Проанализированы влияние процессов эрозии и загрязнения на состояние земельных ресурсов, изменения их состояния под действием гидро- и геологических аномалий.

Висвітлено методику, алгоритм і показники оцінювання екологічного стану земельних ресурсів лісостепових ландшафтів. Наведено результати польових ландшафто-грунтознавчих досліджень. Проаналізовано екологічний стан земельних ресурсів дослідних ділянок у межах Побузького Поділля. Описано картографічну модель розміщення земельних угідь відповідно до ландшафтної структури території. Розглянуто ландшафтні системи дослідних ділянок, які розподілено за генезою та типом їх господарського використання на еколого-технологічні групи.

Освещены методика, алгоритм и показатели оценки экологического состояния земельных ресурсов лесостепных ландшафтов. Приведены результаты полевых ландшафто-почвоведческих исследований. Проанализировано экологическое состояние земельных ресурсов исследовательских участков в пределах Побужского Подолья. Описана картографическая модель размещения земельных угодий в соответствии к ландшафтной структуре территории. Рассмотрены ландшафтные системы исследовательских участков, которые распределены за генезисом и типом их хозяйственного использования на эколого-технологические группы.

Рассмотрена природная обусловленность почв и почвенного покрова Крыма, приведена генетическая характеристика и ординация зональных и интразональных почв. Изложены результаты разработки агроэкологической оценки почв, используемых в сельском хозяйстве. Освещены методологические основы адаптивно-ландшафтного земледелия.

З метою конструктивного вирішення глобальної екологічної проблеми запропоновано змінити зміст і напрямки розвитку сучасної просторової парадигми та трансформувати її в просторово-екологічну за допомогою розробки ідеальних (граничних) моделей просторової організації людства. Охарактеризовано агроекосистему як первинну просторову одиницю ноосферного розвитку. Запропоновано концепцію каркасів екологічної безпеки екомережі. Здійснено пошук ноосферних критеріїв типології країн світу.

С целью конструктивного решения глобальной экологической проблемы предложено внести изменения в содержание и направления развития современной пространственной парадигмы и трансформировать ее в пространственно-экологическую с помощью разработки идеальных моделей пространственной организации человечества. Охарактеризована агроэкосистема как первичная пространственная единица ноосферного развития. Предложена система каркасов экологической безопасности экосети. Осуществлен поиск ноосферных критериев типологии стран мира.

Розглянуто питання функціонально-екологічної географії грунтів, а також особливості грунту як відкритої біокосної системи. Охарактеризовано агрогрунтове районування України як частину грунтово-географічного районування. Висвітлено проблеми оцінки та оптимізації земельних ресурсів країни, а також агроекологічні проблеми у контексті географічного розміщення агроекосистем. Розглянуто зміни грунтів під впливом діяльності людини.

Рассмотрены вопросы функционально-экологической географии почв, а также особенности почвы как открытой биокосной системы. Охарактеризовано агропочвенное районирование Украины как часть почвенно-географического районирования. Освещены проблемы оценки и оптимизации земельных ресурсов страны, а также агроэкологические проблемы в контекте географического размещения агроэкосистем. Рассмотрены изменения почвы, произошедшие под влиянием деятельности человека.

Розглянуто теоретичні та методичні проблеми польового обстеження грунтів, складання грунтових карт. Розкрито засади грунтової картографії. Визначено головні фактори грунтоутворення та їх роль у картографії. Описано види грунтових зйомок за масштабом. Проаналізовано особливості грунтово-ерозійної зйомки, а також підготовчого періоду грунтових досліджень з метою хімізації.

Рассмотрены теоретические и методические проблемы полевого исследования и составления карт почвы. Раскрыты основы почвенной картографии. Определены главные факторы почвообразования и их роль в картографии. Описаны виды почвенных съемок по масштабу. Проанализированы особенности почвенно-эрозионной съемки, а также подготовительного периода почвенных исследований с целью химизации.

Висвітлено теоретичні засади оптимізації сільськгосподарського землекористування. Розкрито питання організації території й охорони грунтів нових агроформувань. Оцінено існуючий стан використання земельних ресурсів Лісостепу України та визначено напрями грунто-екологічної організації територій. Розглянуто можливості вдосконалення організаційно-економічних механізмів управління, використання й охорони земель у регіональній системі землекористування, наведено моделі їх морфологічних особливостей і параметрів протиерозійної організації територій.

Освещены теоретические основы оптимизации сельскохозяйственного землепользования. Раскрыты вопросы организации территории и охраны почв новых агроформирований. Оценено существующее состояние использования земельных ресурсов Лесостепи Украины, определены направления почво-экологической организации территорий. Рассмотрены возможности усовершенствования организационно-экономических механизмов управления, использования и охраны земель в региональной системе землепользования, приведены модели их морфологических особенностей и параметров противоэрозионной организации территории.

Висвітлено теоретичні засади оптимізації сільськогосподарського землекористування. Розглянуто питання організації території та охорони грунтів нових агроформувань. Оцінено сучасний стан використання земельних ресурсів у Лісостепу України та визначено напрями грунтово-екологічної організації території новостворених агроформувань. Висвітлено шляхи вдосконалення організаційно-економічних механізмів управління, використання та охорони земель у регіональній системі землекористування.

Освещены теоретические основы оптимизации сельскохозяйственного землепользования. Рассмотрены вопросы организации территории и охраны грунтов новых агроформирований. Оценено современное состояние использования земельных ресурсов в Лесостепи Украины и определены направления грунтово-экологической организации территории новосозданных агроформирований. Освещены пути усовершенствования организационно-экономических механизмов управления, использования и охраны земель в региональной системе землепользования.

Обгрунтовано теоретичні засади ландшафтної екології, розглянуто її основні проблеми та тенденції розвитку. Охарактеризовано екологічні особливості різних типів ландшафту (водного, промислового, сільськогосподарського, рекреаційного), які необхідно враховувати під час проведення екологічного моніторингу та менеджменту. Розглянуто складові та чинники формування різних типів ландшафту, розкрито сутність міграції хімічних елементів та наведено генетичну класифікацію геохімічних бар'єрів. Описано засоби забезпечення стійкості ландшафту до антропогенного тиску та самоочищення. Наведено методи проведення ландшафтно-екологічних досліджень.

Освещены теоретические основы ландшафтной экологии, рассмотрены ее основные проблемы и тенденции развития. Охарактеризованы экологические особенности различных типов ландшафта (водного, промышленного, сельскохозяйственного, рекреационного), которые необходимо учитывать при проведении экологического мониторинга и менеджмента. Рассмотрены составляющие и факторы формирования различных типов ландшафта, раскрыта сущность миграции химических элементов и приведена генетическая классификация геохимических барьеров. Описаны средства обеспечения устойчивости ландшафта к антропогенному влиянию и самоочищения. Приведены методы проведения ландшафтно-экологических исследований.

Обгрунтовано теоретичні та практичні аспекти організації екологічно безпечного сільськогосподарського виробництва для осушених земель зони Полісся України за умов реформування економічних відносин у державі. У контексті системно-екологічного підходу запропоновано концептуальні засади розвитку екологічного менеджменту, еколого-меліоративного моніторингу, аудиту осушених земель, правил ведення фермерського господарства на даних землях, реконструкції осушувальних систем, способів обробітку грунту. Проаналізовано вплив меліорантів і добрив на якість сільськогосподарської продукції.

Обоснованы теоретические и практические аспекты организации экологических безопасного сельскохозяйственного производства на осушенных землях зоны Полесья Украины в условиях реформирования экономических отношений в государстве. В контексте системно-экологического подхода предложены концептуальные основы развития экологического менеджмента, экологически-мелиоративного мониторинга, аудита осушенных земель, правил ведения фермерского хозяйства на данных землях, реконструкции осушительных систем, способов обработки почвы. Проанализировано влияние мелиорантов и удобрений на качество сельскохозяйственной продукции.

Охарактеризовано сучасний стан земельних ресурсів України, викладено матеріали про особливо цінні грунти та деградовані й малопродуктивні землі. Створено удосконалену схему природно-сільськогосподарського районування території України. З використанням розроблених критеріїв виокремлено п'ять природно-сільськогосподарських зон (Полісся, Лісостеп, Степ, Степову посушливу, Сухостепову) та дві гірські області (Карпатську та Кримську), 19 провінцій і 33 округи, наведено їх еколого-господарську характеристику. Зроблено природно-сільськогосподарське районування Рівненської, Черкаської та Запорізької областей.

Охарактеризовано современное состояние земельных ресурсов Украины, изложены материалы об особо ценных грунтах, деградированных и малопродуктивных землях. Описана усовершенствованная схема природно-сельскохозяйственного районирования территории Украины. С использованием разработанных критериев выделены пять природно-сельскохозяйственных зон (Полесье, Лесостепь, Степь, Степная засушливая, Сухостепная) и две горные области (Карпатская и Крымская), 19 провинций и 33 округа, дана их эколого-хозяйственная характеристика. Рассмотрены результаты природно-сельскохозяйственного районирования Ровенской, Черкасской и Запорожской областей.

Визначено вміст, запаси та груповий склад гумусу в грунтах промділянки гірничо-збагачувального комплексу ВАТ "Міттал Стіл Кривий Ріг". Розглянуто наземну мезофауну південно-західної частини Криворіжжя (на прикладі Всебратського). Наведено порівняльну характеристику деревних насаджень за різних умов антропогенного впливу. Проаналізовано взаємозв'язок екології й економіки, розкрито сутність економічного природокористування як одного з напрямків формування екологічної свідомості. Розглянуто наслідки антропогенної трансформації екосистем північної частини Криворіжжя. Досліджено формування рослинного покриву на глинистих відвалах Вільногірського гірничо-металургійного комбінату. Вивчено структуру рослинних угруповань рекреаційних ділянок Кривого Рогу. Розглянуто проблеми нормування важких металів у грунті під час проведення екологічної експертизи.

Определены содержание, запасы и групповой состав гумуса в почвах промучастка горно-обагатительного комплекса ВАТ "Миттал Стилл Кривой Рог". Рассмотрена наземная мезофауна южно-западной части Криворожья (на примере Всебратского). Приведена сравнительная характеристика древесных насаждений при различных условиях антропогенного влияния. Проанализирована взаимосвязь экологии и экономики, раскрыта сущность экономического природопользования как одного из направлений формирования экологического сознания. Изучена антропогенная трансформация экосистем северной части Криворожья. Исследовано формирование растительного покрова на глинистых отвалах Вольногорского горно-металлургического комбината. Описана структура растительных группирований рекреационных участков Кривого Рога. Рассмотрены проблемы нормирования тяжелых металлов в почве при проведении экологической экспертизы.