Розглянуто екологічні та грунтово-меліоративні проблеми глобального та регіонального характеру, що виникають у зв'язку з геохімічними процесами в системі "грунт - атмосфера" та перенесенням солей на значні відстані завдяки діяльності вітру.

Рассмотрена история возникновения древнейших земледельческих цивилизаций и причины разрушения природных ландшафтов. Обоснована необходимость мелиорации земель, использования удобрений, средств защиты растений, возобновления гумуса в почве, рекультивации нарушенных земель. Произведена агрохимическая и медико-биологическая оценка загрязнения почв и растительной продукции излишками удобрений, пестицидов, тяжелыми металлами, радионуклидами, а также рассмотрено их поведение в почвах. Изложены методы исследований загрязненности почв, растений, процессов метаболизма и фитотоксичности гербицидов, нитратов, путей миграции тяжелых металлов, формирования экологической нагрузки на организм человека и животных, изучения мутагенности пестицидов. Предложены рекомендации по оптимизации агроэкологических условий, реанимации радиоактивно загрязненных почв веществами-комплексообразователями, биологическими антагонистами, подбором культур, адсорбентами, по защите почв от загрязнения выбросами автотранспорта. Приведены результаты агроэкомониторинга почв при разных типах загрязнения их и растительной продукции и указано на необходимость ведения генетического мониторинга и реабилитации условий жизни населения.

Розглянуто питання класифікації гумусу як дисперсної системи. Відзначено, що методи вилучення з грунтів гумусових речовин та їх очистки від мінеральних домішок можуть різко змінювати властивості грунтів. Обгрунтовано механізм здатності гуматів незворотно адсорбуватися на від'ємно заряджених глинистих часточках. Описано механізм і хімізм об'єктивної оцінки якості гумусу в орних грунтах - показник реакційної здатності гумусу, його динаміки.

Розглянуто агроекологічний стан чорнозему типового різного гранулометричного складу лівобережного Лісостепу України у процесі окультурення. Подано характеристику кількісного вмісту гумусу, його складу та якості, рухливості, закономірностей зміни азотного, фосфатного і калійного режимів, фізико-хімічних властивостей, мінералогічного складу великої та мулистої фракцій. Визначено продуктивність та якість сільськогосподарських культур за умов тривалого застосування добрив і зрошення.

Розглядаються основні напрямки діяльності Служби охорони грунтів України, еколого-технологічні проблеми меліорації земель гумідної зони країни, а також функціонально-екологічні параметри грунтоутворення, його діагностика та класифікація. Висвітлюються науково-методичні основи та система грунтово-екологічного забезпечення режимів зрошення, запропоновано шляхи збереження родючості грунтів та підвищення продуктивності землеробства тощо.

Наведено результати досліджень з питань грунтознавства та агрохімії. Запропоновано використання геоінформаційних систем для ведення моніторингу земельних ресурсів, простежуються закономірності впливу гранулометричного складу на вміст гумусу в грунтах акумулятивного ряду, а також зміни молекулярної будови гумінових кислот в залежності від різних технологій вирощування сільськогосподарських культур. Висвітлюються організаційні аспекти виробництва нових видів бактеріальних добрив. Досліджується вплив способів обробітку грунту, добрив і попередників на продуктивність культур та агрохімічні властивості грунту тощо.

Наведено результати досліджень з питань охорони навколишнього середовища та меліорації. Висвітлено стан і перспективи протиерозійного захисту грунтового покриву України, ландшафтно-екологічні методи захисту грунтів від ерозії, а також сучасні методи грунтових обстежень. Аналізуються особливості використання природних кормових угідь при реформуванні земельних відносин в умовах радіоактивного забруднення території. Представлено рекомендації щодо підвищення родючості осушених лучних грунтів шляхом їх удобрення продуктами очистки водоймищ, запропоновано методи відтворення та збереження родючості дерново-підзолистих грунтів легкого гранулометричного складу, а також охарактеризовано еколого-економічні аспекти вапнування та удобрення грунтів в зонах радіаційного забруднення тощо.

Викладено результати досліджень з охорони грунтів від ерозії та техногенного забруднення, запропоновано структуру автоматизованої інформаційної системи моніторингу земельних ресурсів, розглянуто технології ефективного і ресурсозберігаючого застосування добрив для підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь. Досліджено принципи використання біологічних показників для оцінки токсичності забруднених грунтів, вплив різних систем обробітку грунту на продуктивність сівозміни і врожайність культур у південному Степу України та ін.

Запропоновано нову систему районування території України за загальноєвропейськими принципами, окреслено перспективи розвитку земельної інформаційної системи на базі космічних технологій. Виявлено роль високодисперсних мінералів у екологічній стійкості грунту, закономірності поведінки високоосновних фосфатів кальцію в грунтах різного генезису та їх вплив на результати визначення рухомого фосфору. Досліджено особливості розвитку кореневих систем сільськогосподарських культур залежно від способу обробітку чорнозему, технології найбільш раціонального застосування добрив, меліорантів, систем обробітку грунту й адаптивних заходів щодо підвищення родючості грунтів і посилення ефективності землеробства. Розглянуто напрями та ефективність формування грунтозахисно-меліоративної просторової структури агроландшафтів, підходи до характеристики протиерозійної стійкості грунтів і заходи боротьби з ерозією. Проаналізовано вплив забруднення нафтою на деякі властивості грунту. Викладено нові методичні підходи до дистанційної дігностики властивостей грунтів і розрахунку їх стійкості проти забруднення важкими металами.

З метою визначення можливості використання як біоцидних додатків для одержання захисних матеріалів досліджено дію деяких пестицидів (рамрод, лінурон, симазин) на корозійно-активні групи мікроорганізмів - сульфатредукуючі, денітрифікуючі та сапрофітні бактерії, а також їх інгібуючі властивості за умов грунтової корозії. Встановлено, що рамрод і симазин є перспективними для використання як біоцидні додатки для створення біостійких матеріалів. Передбачено, що інгібітори-біоциди можна виявити в ряді сполук, одержаних під час хімічної модифікації рамроду та симазину.

Рассмотрены вопросы особенностей почвообразования и почвенного покрова степных лесов, классификация средообразующей деятельности млекопитающих в почвообразовательном процессе, общая характеристика и масштабы механического воздействия их на почвенный покров, на формирование физико-химических свойств и биологической активности лесных почв.

Рассмотрены вопросы трофического воздействия млекопитающих на почвенные процессы, роль их как элемента биотехнологического процесса в системе образования экологической устойчивости эдафотопа в условиях усиленного пресса техногенных факторов в степных лесах. Дана количественная оценка трофической деятельности млекопитающих, указан объем трофического потребления, масштабы экскреторного опада. Доказано влияние экскреторного опада млекопитающих на скорость деструкции растительных остатков, а экскреций - на физические, химические и биологические свойства почвы.

Досліджено властивості грунтових стрептоміцетів. Проаналізовано роль бульбочкових бактерій люпину та рослини-хазяїна у формуванні ефективних симбіотичних взаємовідносин, а також використання азотфіксуючих бактерій Azospirillum Brasilense з метою поліпшення якості зерна озимого жита. Розглянуто біологічні властивості кандідаміцетів, виділених від пацієнтів з генералізованим пародонтитом, ускладненим кандидозом тощо.

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.241 + П342.53в

Рубрики:

Водний режим ґрунтів. Вологість

Шифр НБУВ: Ж68985 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив природних і синтетичних біостимуляторів на резистентність мікробних асоціацій грунту до пестицидів. Показано, що в присутності рістстимулюючих препаратів (івін, емістим, агростимулін) у складі природних мікробних асоціацій збільшується чисельність мікроорганізмів, резистентних до таких фунгіцидів, як фенпіклоніл, флуодіоксоніл, дифеноконазол. За умов сумісного застосування біостимуляторів з фунгіцидами в мікробних асоціаціях підвищується активність редокс-систем, які можуть ініціювати окисну деструкцію пестицидів.

Охарактеризовано землі та грунти, які можуть бути вилучені з категорії орних. Розглянуто механізм і принципи вилучення з інтенсивного обробітку еродованих та ерозійно небезпечних, хімічно, біологічно та радіаційно забруднених земель, а також шляхи використання останніх.

Розроблено простий електронний пристрій для вимірювання електростатичного поля Землі за польових умов для дослідження його впливу на різноманітні біологічні об'єкти.

Розглянуто проблеми розвитку права власності на землю, форми власності аграрного сектора та їх вплив на використання земельно-ресурсного потенціалу України, економічні механізми управління земельними ресурсами. Висвітлено особливості грошової оцінки меліорованих земель у процесі зміни власності на землю, обгрунтовано необхідність створення економіко-правових механізмів з метою організації раціонального використання сільськогосподарських земель. Проаналізовано соціально-економічні проблеми інвестування у відтворення земельно-ресурсного потенціалу в аграрній сфері. Визначено оптимальні розміри аграрних підприємств у системі економічного механізму господарювання.

Узагальнено результати досліджень сучасних проблем формування земельних відносин у системі правових та екологічних механізмів господарювання. Розглянуто питання розвитку інституціональних аспектів управління земельними ресурсами, їх охорони та раціонального використання в Україні, Білорусі, Молдові та Росії.

Установлено, что на юге Украины в зоне влияния оросительных систем происходят количественные и качественные изменения почвенно-напочвенных комплексов насекомых. Рассмотрены основные тенденции этих изменений в зависимости от изменений окружающей среды. Проанализированы видовой состав, распространение, численность, хозяйственное значение основных видов фоновых групп почвенных насекомых в зонах влияния оросительных систем в зависимости от сроков их функционирования. Выявлены виды-индикаторы водно-солевого состояния почв.